Спорудження за межами виїмчих ділянок.

 

При проектуванні вентиляції варто користуватися п. ПБ і табличними даними з урахуванням матеріалу і конструкції вентиляційного пристрою. Витоку повітря через глухі перемички рекомендується приймати з таблиці 6.1 (2), для перемичок із двер варто користуватися таблицею 8.3 (2). Норми витоку через шлюзи розраховуються по формулі:

 

= 0,66∙150 = 99 м³/хв (3.29)

 

де:

К_ПЕР - коефіцієнт, що залежить від числа перемичок у шлюзі; приймається рівним 0,76 при двох перемичках; 0.66 - при трьох; 0,57 - при чотирьох;

Q_УТ.Н - норма витоку повітря через одну перемичку; вибирається з таблиці 8.1, 8.2.

Норми витоків повітря через завантажувальні пристрої надшахтних будинків і вентиляційні канали визначається по таблиці 8.9. Приймаємо витоки повітря через завантажувальний скіп ствола Q_УТ.З.У. = 150 м³/хв.

 

= 99∙4+150=546 м³/хв. (3.30)

 

4. РОЗПОДІЛ ПОВІТРЯ ПО КРИЛАХ ШАХТИ, ВИЄМОЧНИХ ДІЛЬНИЦЬ, ОКРЕМИМ ВИБОЯМ.

 

Після того, як визначене необхідна кількість повітря для всіх очисних вибоїв, виємочних дільниць, підготовчих вибоїв з відособленим провітрюванням, для всіх камер, визначені витоки повітря по усіх вентиляційних спорудах і пристроям, необхідно розподілити ці кількості повітря на схемі вентиляції.

Спочатку необхідно проставити на схемі розрахункову кількість повітря по всіх об'єктах, по яких був зроблений розрахунок кількості повітря, потім визначається кількість повітря, що надходить на крила шахти, у панелі, блоки, на горизонти, поверхи. У процесі розподілу повітря по виробленнях повинний виконуватися систематичний контроль правильності розподілу повітря у вентиляційній мережі, приміром, кількість повітря, що надходить на виємочну дільницю, повинне відповідати кількості повітря, що виходить з цієї виємочної дільниці, аналогічно по ухилах і ходкам, бремсбергам і ходкам, по поверхах квершлагам, вентиляційному і головному стовбурам при поверне точної провітрюванні. Одночасно необхідно визначити місця розташування земних станцій (відповідно до ПБ) і проставити на них Q, S, V.

Для зручності розрахунку депресії по напрямках рекомендується скласти таблицю розподілу повітря по окремих галузях вентиляційної мережі, для чого ці галузі повинні бути виділені на схемі вентиляції у вигляді вузлів – пунктів з відповідним номером (см. таблицю2).

 

4.1 ПОРЯДОК ПОБУДОВИ СХЕМИ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ З'ЄДНАНЬ.

 

Схема вентиляційних з'єднань являє собою розгорнуту умову зображення сукупності шляхом руху повітря по гірських виробках через не щільності у вентиляційних умовах (перемичках, шлюзах, кросингах і ін.).

Шляхом руху повітря по гірничим виробкам на схемах вентиляційних з'єднань зображуються суцільними, а шляху витоків – пунктирними лініями.

Схема вентиляційних з'єднань складається у відповідності зі схемою вентиляції шахти для розрахунку вентиляційної мережі при розробці заходів щодо забезпечення провітрювання шахт, для визначення умов стійкості вентиляції, рішення питань регулювання вентиляційних струменів і ін.

У схемах вентиляційних з'єднань розрізняють наступні елементи: вузол-пункт, що поєднують не менш трьох вентиляційних галузей; вузли нумеруються; галузь - шлях руху повітря, ув'язнений між двома суміжними вузлами; напрямок руху повітря в галузях позначається стрільцями; контур - замкнуте з'єднання декількох галузей схеми; напрямок - послідовне з'єднання галузей від пункту входу повітря в шахту через уособлений вентильований об'єкт провітрювання до виходу повітря із шахти.

Схеми вентиляційних з'єднань складають по напрямках. Спочатку, як правило, через найбільш віддалений від поверхні виємочної дільниці проводять один з напрямків схеми і вигляді прямої лінії. На ній і на схемі вентиляції по ходу побудови напрямки нумеруються вузли і пункти. У вузлів роблять відгалуження струменів, що не ввійшли в даний напрямок. Потім добудовують відсутню частину другого напрямку, що проходить через наступний відособлено вентильований виємочну дільницю, наносять на нього нові точки і роблячи необхідні відгалуження. Аналогічно по ступають з наступними напрямками.

 

 

РОЗРАХУНОК ДЕПРЕСІЇ ШАХТИ.

 

При русі повітря у вентиляційній мережі він на своєму шляху зустрічає опір у виді: тертя об верстати вироблення, у місцях повороту, звуження або розширення повітряного простору потоку (місцеві опори), при зустрічі з перешкодами. розташованими на шляху руху потоку (лобові опори).

Величина депресії шахти:

 

; (5.1)

 

де h_П.В. – депресія гірських вироблень напрямку, Па; знаходиться як сума депресій окремих послідовно з'єднаних вироблень, що входять у напрямок від устя повітря падаючого стовбура до виходу в канал вентилятора:

 

; (5.2.)

 

h_К.В. – депресія каналу вентилятора, Па

 

(5.3)

 

h_К. – депресія повітронагрівачів;

h_К.К. – депресія каналу повітронагрівачів;

(5.4)

Депресія вироблень розраховується по формулі:

 

(5.5)

 

де:

α - коефіцієнт аеродинамічного опору, визначається досвідченим шляхом або розрахунками, частіше вибирається з таблиць, кгс/м²;

l - довжина провітрюваного вироблення, м;

P - периметр вироблення, м;

S - перетин вироблення у світлі, м²;

Q - кількість повітря, що проходить по виробці, м³/с.

Розрахунок депресії зводиться в таблицю.

 

Визначаю значення максимальної і мінімальної депресії шахти:

 

600 +0,11 ∙ 600 + 350 = 1016 Па (5.6.)

 

464 + 0,11 ∙ 464 + 350 = 865 Па (5.7)

 

Для визначення ступеня провітрюваності шахти необхідно визначати її еквівалентний отвір.

Для цього використовується формула:

 

м (5.8)

 

т.к. А_Ш > 1,02 - шахта легкопровітрюєма

 

 

6. ВИБІР ВЕНТИЛЯТОРА ГОЛОВНОГО ПРОВІТРЮВАННЯ.

Вибір вентилятора головного провітрювання виконується по абсолютній витраті повітря і загальшахтній депресії по вихідним характеристикам. при депресії до 150 кгс/м² приймаються осьові вентилятори, при депресії понад 300 кгс/м² - відцентрові, а в проміжки можливі використання і тих і інших. Прийнятий ВГП повинний мати 20% запасу по продуктивності. Орієнтовно продуктивність ВГП розраховується по формулі:

 

=84,85∙1,1∙1,14=106 м³/с (6.1)

 

де К_УТ – коефіцієнт зовнішніх витоків повітря (табл. 8.7.).

 

Розрахункові режими вентилятора, тобто крапки h_Ш і Q_В наносяться на графік областей промислового використання вентиляторів. Для даних умов підходить той вентилятор в ОПВ якого потрапили обидві крапки. На підставі зроблених розрахунків і обліку області промислового використання, у якості ВГП приймаємо вентилятор типу ВОД – 30 М з наступними параметрами: