Техніка безпеки при проведенні робіт

 

На кафедрі металевих і дерев'яних конструкцій академії розроблений стенд, що дозволяє проводити випробування на вигин, зминання й сколювання зразків і елементів будівельних конструкцій з деревини та пластмас. Найбільша довжина зразка 2 м, максимальне навантаження F=15 кн.

На мал.1.1 показана конструктивна схема стенда, на мал. 1.2-1.7 вузли, розрізи, перетини. Стенд складається із силової рами 1 з верхнім 2 та нижнім 3 ригелями, що приєднані до стояків 4. В ригелі 2 рами 1 закріплене навантажувальне пристосування 5, що складається з гвинтового домкрата – болта 6 з гайкою 7 - і пристрою 8. Силовимірювач 9 виконаний у вигляді прямокутної замкнутої рамки 10 з індикатором годинникового типу 11. Рамка 10 містить отвори 12 для проходу вертикальних направляючих штанг 13. Закріплення штанг 13 виконано шарнірно на нижньому 3 і верхньому 2 ригелях силової рами 1 за допомогою деталей 14. Силовимірювач 9 містить у верхній і нижній частинах кульові опори 15. Зразок для випробування 16 встановлюється між силовимірювачем 9 і нижнім ригелем 3. Кожна зі штанг 13 у нижній частині має амортизатор 17 у вигляді пружини з фіксатором. Мимовільному виходу штанги 13 з нижнього шарнірного вузла перешкоджає болт 18. У нижній частині рами 1 на ригелі 3 встановлений запобіжний лист 19 з отвором для проходу струни при вимірі вертикальних переміщень зразка 16.

При підготовці стенда до роботи, наприклад при випробуванні на вигин, на ригель 3 встановлюють зразок 16, а між ригелем 2 і зразком 16 – силвимірювач 9. Силовимірювач 9 закріплюють штангами 13 шляхом введення їх в отвори деталей 14 верхнього ригеля 2, отвори 12 силовимірювача 9 і отвори деталей 14 нижнього ригеля 3. На штанги 13 між силовимірювачем 9 і нижнім ригелем 3 встановлюють амортизатори 17, а нижче деталі 14 – болти 18.

Розглянемо роботу стенда при випробуванні зразка 16 на вигин. При обертанні гвинта домкрата 8 навантаження через болт 6 і кульову опору 15 передається на силвимірювач 9, а потім через кульові опори 15 на зразок 16. Силовимірювач 9 під час навантаження зразка 16 переміщується по вертикалі уздовж направляючих штанг 13. Штанга 13 закріплюється силовимірювачем 9 і зразком 16 проти зсуву в горизонтальній площині й обертається щодо вертикальної осі стенда. При руйнуванні зразка 16 силовимірювач 9, переміщаючись уздовж штанг 13, зависає на амортизаторах 17. Фіксатор амортизатора 17 встановлюють на висоті, необхідній для переміщення силовимірювача 9 при навантаженні зразка аж до руйнування. Лист 19 перешкоджає падінню зразка 16 при його руйнуванні, забезпечуючи схоронність приладів, розташованих нижче випробовуваного зразка.

Кожна лабораторна робота складається з наступних етапів:

- пояснення викладачем методики проведення роботи й обмірювання зразків;

 

-5-

 

- проведення розрахунків для визначення теоретичних величин розрахункового та руйнуючого навантажень, деформацій і т. і.;

- випробування зразків у стенді;

- обробка результатів випробувань з урахуванням впливу на характер руйнування пороків, розкиду властивостей матеріалу та інше.

Навчальну групу викладач розбиває на бригади, звіт по роботі складається побригадно чи індивідуально в залежності від виконаної роботі. Оформлена робота підлягає захисту.

Перед виконанням кожної роботи студенти зобов'язані вивчити відповідні методичні розділи курсу, вказівки до роботи і заходи щодо техніки безпеки при проведенні робіт.

Випробування проводяться статичним навантаженням до руйнування. Перед установкою зразків на стенд, проводять візуальний огляд, вимірюють поперечний переріз, нахил волокон, перевіряють правильність розміщення цвяхів і т.п. Обміряють і замальовують пороки деревини, особливо в передбачуваній зоні виникнення максимальних напруг. Виміри виконують не менш трьох разів з точністю до 1 мм і результати усереднюють.

Після випробування місце руйнування ретельно оглядають і замальовують. Властивості міцності деревини погоджують з числом річних шарів в одному см., процентним вмістом пізньої деревини, наявністю грибкових захворювань, з нахилом волокон і т. і. Вологість деревини встановлюють электровологоміром, зробивши 5-6 вимірів у передбачуваній зоні руйнування, результати розрахунків усереднюють. Під час випробувань вимірюють температуру повітря в приміщенні, якомога ближче до випробовуваного зразка. Вимірюють відносну вологість повітря.

 

 

-6-

Мал. 1.1

 

 

 

 

-7-