методи практичної товароведной діяльності.

 

Загальнонаукові методи (використовуються у теоретико-методологічній частині роботи)	Спеціальні (товарознавчі методи) здійснення експертизи
Назва методу	Характеристика / Сфера застосування
Методи наукового пізнаннянаправлені на дослідження товару, його характеристик і змін в процесі руху товару. У цю групу входять емпіричні (експериментальні) і аналітичні методи. До емпіричнихвідносять методи пізнання, засновані на досвіді або спостереженнях. Завдяки їм стали можливі дослідження хімічної, фізичної та біологічної природи товарів. Вони поділяються на вимірювальні (визначення показників якості з використанням технічних засобів: фізичні, фізико-хімічні, хімічні, біологічні) та органолептичні (визначення показників якості з допомогою органів почуттів). Аналітичніметоди базуються на уявному або фактичному розкладанні цілого на складові частини. До них відносяться методи управління (аналіз, діагностика, прогнозування, програмування і планування) і систематизації (ідентифікація, класифікація, узагальнення, кодування). Аналіз- поділ досліджуваного об'єкта на складові елементи, виділення окремих його ознак, властивостей і операцій (базується на вивченні експериментальних даних). Порівняння -метод-операція, заснований на зіставленні об'єктів для виявлення спільності та відмінності між ними. Для порівняння окремих елементів необхідно їх виділення за допомогою аналізу, тому досить часто ці два методи застосовуються спільно у формі порівняльного аналізу або комплексного методу. Аналіз, порівняння та порівняльний аналіз нерозривно пов'язані з синтезом. Синтез -об'єднання складових елементів об'єкта в єдине ціле (систему). При цьому між окремими елементами виникають логічні причинно-наслідкові зв'язки, що зумовлюють цілісність об'єкта. Діагностика- метод-операція, що базується на описі основних ознак, показників досліджуваного об'єкта і виявленні певних відповідностей (тотожності) або невідповідностей і причин їхнього виникнення. Цей метод покладено в основу таких найважливіших і поширених видів товароведной діяльності, як розпізнавання ознак недоброякісності товарів, встановлення градацій якості, дефектів, асортиментної приналежності, а також ідентифікація та ін Результати діагностики, аналізу та синтезу можуть бути використані для прогнозування. Прогнозування -метод, заснований на дослідженні перспектив зміни певних процесів. За допомогою цього методу в товароведении здійснюється прогнозування якості та змін його при зберіганні в залежності від певних умов і термінів, і раціонального асортименту. Програмування -метод, заснований на визначенні послідовності дій щодо забезпечення належних товарознавчі характеристик товарів або раціонального товароруху. Планування- розробка довгострокових і короткостроков...их планів або проектів щодо подальшого поліпшення властивостей товарів, асортиментної політики та ін Цей метод використовується при управлінні асортиментом і якістю товарів, їх закупівлі та розміщенні на зберігання, встановлення періодичності реалізації окремих товарних партій. Систематизація- впорядкування однорідних, взаємопов'язаних об'єктів за загальними ознаками, шляхом розташування їх у певному порядку. За допомогою цього методу забезпечується впорядкування і формування раціонального торгового асортименту, необхідного і достатнього для досягнення певних цілей організації, а також вибір показників при оцінці якості та умов зберігання для мінімізації втрат. Метод систематизації покладений в основу таких широко застосовуваних у товароведении методів, як класифікація і кодування. Класифікація- поділ безлічі об'єктів товарів на підмножини за подібністю і розбіжності у відповідності з прийнятими методами. Кодування- освіту й присвоєння товару чи класифікаційного угруповання відповідного коду. Ідентифікація- метод встановлення збігу одного об'єкта з іншим. Ідентифікація встановлює відповідність найменування товару, зазначеного на маркуванні або в супровідних документах, що ставляться до нього вимогам. Угруповання(узагальнення) - метод узагальнення об'єктів за загальними ознаками. Застосовується для виділення асортиментних груп. Класифікація вимагає підрозділи на підмножини за певними ознаками, є невід'ємною частиною товароведной характеристики будь-якого товару.	Вимірювальні методи Фізичні і фізико-хімічні методи досліджень Хімічні методи Мікробіологічні методи Фізіологічні методи Спектральні методи Рефрактометричні методи Реологічні методи Хроматографія Іонообмінна хроматографія Газову хроматографію	контролю якості дозволяють здійснити ретельний контроль технологічних процесів у харчовій промисловості, якості сировини, матеріалів, які використовуються. Недоліками вимірювальних методів контролю якості харчових продуктів є те, що їх виконання потребує значного часу, при цьому для більшості методів найбільш тривалим процесом є підготовка проби до вимірювання. Крім того дослідження вимірювальними методами з використанням, як правило, високо вартісних приладів, проводяться в спеціальних лабораторіях висококваліфікованими спеціалістами. Ось чому розробка та використання експрес-методів набуває все більшої актуальності. Відомо, що сутність більшості інструментальних (вимірювальних) методів полягає у використанні відповідних властивостей харчових продуктів або процесів, які відбуваються в харчових речовинах і перетворюються в аналітичний сигнал, що вимірюється. В залежності від того, які процеси закладені в основу метода або які властивості використовують, вимірювальні методи класифікують на: фізичні; хімічні; фізико-хімічні; мікробіологічні; технологічні; біохімічні; фізіологічні (біологічні); товарознавчі.   використовують для контролю та управління процесами виробництва продуктів, при виконанні науково-дослідних робіт, при визначенні якості готової продукції, при проведенні сертифікаційних досліджень та різних експертиз. Наприклад, температуру топлення визначають за допомогою термометра, густину рідин – пікнометра або ареометра, інтенсивність забарвлення – калориметра, показник заломлення – рефрактометра.   засновані на хімічних реакціях речовини, яка досліджується, з використанням певних реагентів та індикаторів. Хімічні методи використовуються для встановлення хімічного складу – вмісту білку, жиру, вуглеводів; визначення мінеральних речовин, вітамінів та інших показників харчових продуктів, їх відповідності вимогам нормативно-технічної документації. Вищезазначеними методами визначають показники, що характеризують якість сировини, а також зміни, які відбуваються в харчових продуктах при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації. Хімічні методи, як правило, не потребують будь-яких спеціальних приладів. Для їх виконання потрібні хімічні реактиви, хімічний посуд, хімічні скляні прилади, аналітичні ваги та спеціально обладнане приміщення. призначені для визначення видового і кількісного складу мікроорганізмів, мікроструктури різних продуктів, наприклад, виду крохмальних зерен, наявності в продуктах домішок тощо. Ці методи застосовуються для контролю якості сировини, напівфабрикатів та готової продукції, проходження технологічних процесів, оцінки стану технологічного обладнання. Біохімічні методи використовують для визначення харчової та біологічної цінності сировини і готових продуктів при отриманні та зберіганні, а також при проведенні науково-дослідних робіт.   контролю використовують при розробці нових видів продуктів харчування, при використанні нетрадиційних видів сировини, нових харчових добавок (барвників, згущувачів, емульгаторів тощо), нових пакувальних матеріалів. Фізіологічними методами досліджують радіопротекторні властивості, лікувальний ефект, засвоюваність, реальну енергетичну цінність, нешкідливість (особливо при виробництві нових видів продуктів харчування), ступінь засвоєння поживних речовин, реальну енергетичну цінність продуктів. Не зважаючи на високу вартість цих досліджень, вони широко використовуються в спеціальних лабораторіях, інститутах, особливо при створенні продуктів спеціального призначення. Товарознавчі методи визначають ступінь придатності сировини для промислової переробки, напівфабрикатів та готових продуктів до реалізації і вживання. Так, при дослідженні хлібопекарських властивостей борошна нового врожаю або нового сорту пшениці обов'язково проводять пробну випічку хліба і визначають в ньому об'ємний вихід, колір, вигляд скоринки, пористість, колір та еластичність м'якішу, інші показники, що характеризують якість хліба. Найбільшого розповсюдження отримали спектральні, рефрактометричні, реологічні, хроматографічні і радіометричні методи контролю якості.   засновані на реєстрації взаємодії електромагнітного опромінення з речовиною, яка досліджується, і обов’язково пов’язані з поглинанням частки енергії опромінення. Поглинання енергії вільними атомами речовини супроводжується змінами енергетичного стану їх зовнішніх електронів. У молекул така взаємодія може торкатися всіх трьох енергетичних станів – обертального, коливального і електронного. Залежно від характеру взаємодії опромінення з речовиною і способу її реєстрації визначають наступні аналізи: спектральний (емісійна спектроскопія) – аналіз, що ґрунтується на реєстрації спектрів випромінювання попередньо збуджених атомів (рідше молекул) дослідної речовини; абсорбційний – аналіз спектрів поглинання електромагнітного випромінювання після проходження його скрізь пари або розчин дослідної речовини; люмінесцентний – аналіз вторинного випромінювання, що індуковане при взаємодії променистої енергії з речовиною. Спектральні методи мають високу чутливість, досить точні, не потребують великих витрат часу, реактивів, кількості досліджуваного матеріалу. засновані на вимірюванні показника заломлення світла при проходженні його через рідину, крапля якої наноситься на нижню призму приладу – рефрактометра. – методи засновані на вимірюванні деформації різних речовин, призначені для визначення структурно-механічних властивостей продуктів (в’язкість, пружність, еластичність та міцність), які характеризують консистенцію таких продуктів, як м’ясний фарш, пластичність тіста, твердість плодів та овочів, консистенцію вершкового масла, маргарину. Результати досліджень структурно-механічних властивостей продуктів, як правило, показують графічно у вигляді кривих кінетики деформації. Для вимірів використовують віскозиметри – капілярні, ротаційні, вібраційні, кулькові, консистометри, пенетрометри, адгезіометри. – це спосіб розділення речовин, який заснований на різниці в коефіцієнтах розподілу між двома фазами, одна з яких нерухлива, а друга спрямовано рухається відносно першої з різною швидкістю переміщення в потоці рухомої фази щодо шару нерухомої фази. Характерними ознаками хроматографії є наявність достатньо великої поверхні розділу між фазами і динамічний спосіб виконання розподілу (спрямований рух однієї фази відносно другої). Сполучення цих двох ознак робить хроматографію високоефективним методом розподілу, який дозволяє відокремлювати одну від другої дуже близьких за своїми властивостями речовин, навіть такі, як ізотопи елементів або оптично активні ізомери. Якщо відсутня одна з цих ознак, немає і хроматографії як ефективного методу розділення. Хроматографічні методи широко використовуються при оцінці харчових продуктів, при проведенні сертифікаційних випробувань. Вони дозволяють проводити дослідження, які неможливо виконати іншими інструментальними методами. Хроматографічні методи відносяться до фізико-хімічних методів розділення компонентів складних сумішей газів, парів, рідин або розчинених речовин, які засновані на використанні сорбційних процесів в динамічних умовах. Існують різні способи класифікації методів. За фізичною природою нерухливої і рухливої фаз. Рідинна хроматографія РХ (якщо рухлива фаза рідка) і газова хроматографія ГХ (якщо рухлива фаза газоподібна). Рідинну хроматографію в свою чергу можна розділити в залежності від агрегатного стану нерухливої фази на твердо-рідиннофазну (ТРХ) – нерухлива фаза тверда і рідинно-рідкофазну хроматографію (РРХ) – нерухлива фаза рідка. РРХ іноді називають розподільною хроматографією. В якості абсорбенту використовують силікагель (один з поширених), окис алюмінію, рідше - активне вугілля, цеоліти тощо. В якості рухливої фази для РХ використовують воду, етанол, метанол, ацетон, розведений розчин Їдкого натрію. – окремий вид рідинної, ґрунтується на еквивалентному обміні іонів розчину на іони твердої фази. Нерухливою фазою в цьому випадку є іонообмінники: катіоніти (слабо- і сильнокислотні) та аніоніти (слабо- і сильнолужні). Основні хроматографічні розподілення з використанням іонообмінників проводять в водних розчинах, змішаних розчинниках (вода-метанол) або в водних буферних розчинах. – в залежності від агрегатного стану нерухливої фази поділяють на газоадсорбційну (ГТХ, ГАХ), газорідинну (ГРХ) або газорозподільну. В якості газу-носія використовують аргон, повітря, гелій, водень. Залежно від способу переміщення сорбатів вздовж прошарку сорбенту виявляють проявний (елюентний), фронтальний, витискуючий методи і електрохроматографію (хроматографічний процес, при якому рух заряджених частинок здійснюється під дією докладеної напруги ). Крім того є хроматографія низького тиску і хроматографія високого тиску. В залежності від тривалості часу, яке витрачається на визначення показників якості харчових продуктів, всі виміри поділяються на довгострокові і експрес-методи. Більшість класичних методів відноситься до довгострокових із-за складності підготовки проби шляхом вилучення певних речовин з розчинів, звільнення їх від домішок тощо. Перевагою експрес-методів є швидке визначення, використання нескладних вимірювальних приладів та найпростіших прилаштувань.Слід пам’ятати, що іноді швидкість негативно відбивається на точності результатів вимірювання. Методики швидких (експрес) вимірювальних методів дослідження якості харчової продукції доцільно використовувати для показників, які регламентовані вимогами нормативно-технічної документації, а також для показників, які опосередковано свідчать про доброякісність продукту, коли перевірка продукції проводиться в умовах виробництва при відсутності спеціалізованих лабораторій.. Доведення правильності методик і результатів аналізу є важливою задачею на стадіях розробки, вибору, засвоєння і використання методик аналізу. Коректність результатів аналізу характеризується значенням систематичної похибки. За природою визначають аналітичні і інструментальні систематичні похибки. Крім того систематичні похибки поділяють на сталі, значення яких не пов’язано з абсолютним значенням аналітичного сигналу (асса аналітичної наважки) і пропорційні, значення яких пропорційно значенню аналітичного сигналу. Завершальною стадією якісного аналізу хімічного складу речовини є статистична обробка результатів вимірювань, вона дозволяє оцінити систематичні і випадкові похибки вимірювань.

До методів, що використовуються при дослідженні харчових продуктів, пред'являється низка вимог: спрощення підготовки проби; легкість роботи з приладом; широка область використання; швидкість проведення аналізу; висока чутливість; можливість одночасного визначення декількох речовин; хороша селективність та розподільча здатність; можливість роботи в виробничих умовах; доступна вартість приладу.

Зовсім недавно основне значення в оцінці якості, проведенні експертизи харчових продуктів мав органолептичний та сенсорний аналіз. На даний час ця область досліджень залишається дійовим засобом контролю харчових продуктів. Сорти багатьох харчових продуктів (чай, вершкове масло, сир, маргарин тощо) встановлюються за результатами оцінки органолептичних показників якості. Слід зазначити, що точність та вірогідність результатів органолептичного аналізу залежить від кваліфікації дегустаторів і умов проведення досліджень. Крім того, не всі показники якості можна визначити органолептичним методом (наприклад, масову частку білку, жиру, мінеральні солі, вітаміни тощо).

 

Наукова новизна дослідження -наступний структурний елемент роботи. Теоретичний аспект. На теоретичному рівні аргументовано, коротко та чітко викладаються наукові положення, які виносяться на захист, зазначаючи відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни одержаних результатів (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток). На рівні магістерської роботи стверджувати, що магістрант зміг уперше одержати авторський науковий результат буде занадто сміливо.

Тому сконцентруємось на напрямах:

- удосконалено

- дістало подальший розвиток

- запропоновано

- систематизовано

- узагальнено

Наприклад, з теми «Митне оформлення та товарознавчо-експертні дослідження швейного дитячого одягу на прикладі ТОВ «Хмельничанка» наукову новизну дослідження сформульовано наступним чином.

 

Наукова новизна дослідження. Здійснено теоретичні узагальнення з проблеми (об’єкта) дослідження, систематизовано та удосконалено методичні прийоми технології товарознавчо-експертного дослідження та митного оформлення швейного дитячого одягу.

Практичне значення одержаних результатів - структурний елемент магістерської роботи, в якому представлено відомості про використання результатів досліджень та рекомендації щодо їх використання.

Відомості про впровадження результатів досліджень необхідно подавати із зазначенням найменувань організацій, в яких здійснено впровадження, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.

 

!!! Слід пам’ятати, що практичне значення роботи дослідник, по суті, викладає у третьому розділі, де представляє власне бачення оптимального розвитку досліджуваного процесу, явища тощо.

 

Що ж може розробити дослідник на рівні магістерської роботи?

Є кілька класичних варіантів:

шляхи удосконалення (класифікації, моделі, технології, ін.)

модель (технологічного удосконалення, спрощеної системи реалізації …,

умови

порядок здійснення

процедуру

алгоритм

підходи до ….

 

!!! Пригадуємо наповнення третього розділу магістерської роботи.

 

Розділ 3. Удосконалення технології товарознавчо-експертного дослідження швейного дитячого одягу, його митного оформлення.

3.4. Зарубіжний досвід технології товарознавчо-експертного дослідження швейного дитячого одягу.

3.5. Удосконалення (адаптація, використання, впровадження) технології (назва технології) в товарознавчо-експертному дослідженні.

3.6. Шляхи (механізми, заходи) мінімізації (запобігання, управління) ризиками при митному оформленні товарів.

 

Практичне значення одержаних результатів полягає у реалізації рекомендацій щодо удосконалення методичних прийомів товарознавчо-експертного дослідження швейного дитячого одягу та мінімізації ризиків при митному оформленні товарів.

Запропонований алгоритм митного оформлення швейних дитячих виробів є структурованою інструкцією, що може використовуватись у процесі здійснення експортно-імпортних операцій з цим товаром.

Здійснені у роботі теоретичні узагальнення з досліджуваної проблеми можуть використовуватись при викладі дисциплін «Товарознавство непродовольчих товарів», «Митне регулювання».

 

Бажаємо наукових творчих успіхів!

 

Д. е. н., доцент Л. М. Коваль

К. пед. н. В. С. Церклевич

К. е. н. Я. А. Мудра-Рудик