Дніпропетровськ двнз удхту 2016

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

З КУРСУ «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ V–VІ КУРСІВ

ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

 

 

Затверджено на засіданні кафедри

біотехнології та безпеки життєдіяльності

Протокол № 13 від 25.06.2015

 

Дніпропетровськ ДВНЗ УДХТУ 2016

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу "Охорона праці в галузі" для студентів V–VІ курсів усіх форм навчання / Укл.: Герасименко В.О., Рунова Г.Г. – Д.: ДВНЗ УДХТУ, 2016. – 44 с.

 

 

Укладачі: В.О. Герасименко, канд. хім. наук

Г.Г. Рунова

 

 

Відповідальний за випуск В.Т. Сметанін, д-р с-г. наук

 

 

Навчальне видання

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу "Охорона праці в галузі" для студентів V–VІ курсів денної та заочної форм навчання

 

 

Укладачі: ГЕРАСИМЕНКО Володимир Олександрович

РУНОВА Галина Геннадіївна

 

 

Авторська редакція

Технічний редактор В.П. Синицька

 

Підписано до друку 18.02.16. Формат 60×84¹/₁₆. Папір ксерокс. Друк різограф.

Умов. друк. арк. 2,00. Обл.-вид. арк. 2,07. Тираж 100 прим. Зам. № 131. Свідоцтво ДК № 5026 від 16.12.2015

ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ, 5, просп. Гагаріна, 8

Редакційно-видавничий комплекс

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1

ВИБІР ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАЦЮЮЧИХ

 

Засоби захисту повинні створювати для організму людини найсприятливіший взаємозв’язок з навколишнім зовнішнім середовищем і забезпечувати оптимальні умови для трудової діяльності. Засоби захисту не повинні бути джерелом небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Засоби захисту повинні відповідати вимогам технічної естетики та ергономіки.

Засоби захисту повинні забезпечувати високий ступінь захисної ефективності і зручність при експлуатації. Вибір засобів захисту у кожному окремому випадку повинен здійснюватися з урахуванням вимог безпеки для даного процесу або виду робіт.

Засоби індивідуального захисту слід застосовувати в тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями і засобами колективного захисту.

Засоби захисту працюючих за характером їх застосування слід ділити на дві категорії:

– засоби колективного захисту;

– засоби індивідуального захисту.

Засоби колективного захисту залежно від призначення підрозділяються на наступні класи:

– засоби нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць;

– засоби нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць;

– засоби захисту від іонізуючих випромінювань;

– засоби захисту від інфрачервоних випромінювань;

– засоби захисту від ультрафіолетових випромінювань;

– засоби захисту від електромагнітних випромінювань;

– засоби захисту від магнітних і електричних полів;

– засоби захисту від випромінювання оптичних квантових генераторів;

– засоби захисту від шуму;

– засоби захисту від вібрації;

– засоби захисту від ультразвуку;

– засоби захисту від ураження електричним струмом;

– засоби захисту від електростатичних зарядів;

– засоби захисту від підвищених або знижених температур поверхонь устаткування, матеріалів, виробів, заготівок;

– засоби захисту від підвищених і знижених температур повітря робочої зони;

– засоби захисту від дії механічних чинників;

– засоби захисту від хімічних чинників;

– засоби захисту від дії біологічних чинників.

Засоби індивідуального захисту залежно від призначення підрозділяються на наступні класи:

– ізолюючі костюми;

– засоби захисту органів дихання;

– спеціальний одяг;

– спеціальне взуття;

– засоби захисту рук;

– засоби захисту голови;

– засоби захисту обличчя;

– засоби захисту очей;

– засоби захисту органу слуху;

– засоби захисту від падіння з висоти та інші запобіжні засоби;

– захисні дерматологічні засоби.

 

Засоби колективного захисту

1. До засобів нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць відносяться пристрої для:

– підтримки нормованої величини барометричного тиску;

– вентиляції та очищення повітря;

– кондиціонування повітря;

– локалізації шкідливих чинників;

– опалювання;

– автоматичного контролю і сигналізації;

– дезодорування повітря.

2. До засобів нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць відносяться: джерела світла; освітлювальні прилади; світлові отвори; світлозахисні пристрої; світлофільтри.

3. До засобів захисту від іонізуючих випромінювань відносяться:

– захисні пристрої;

– герметизуючі пристрої;

– пристрої для вентиляції та очищення повітря;

– пристрої для транспортування і зберігання ізотопів;

– ємкості для радіоактивних відходів;

– захисні покриття;

– пристрої автоматичного контролю і сигналізації;

– пристрої дистанційного керування;

– знаки безпеки.

4. До засобів захисту від інфрачервоних випромінювань відносяться пристрої: захисні; герметизуючі; теплоізолюючі; для вентиляції повітря; автоматичного контролю і сигналізації; дистанційного керування; знаки безпеки.

5. До засобів захисту від ультрафіолетових випромінювань відносяться пристрої: захисні; для вентиляції повітря; автоматичного контролю і сигналізації; дистанційного керування; знаки безпеки.

6. До засобів захисту від електромагнітних випромінювань відносяться: захисні пристрої; захисні покриття; герметизуючі пристрої; пристрої автоматичного контролю і сигналізації; пристрої дистанційного керування; знаки безпеки.

7. До засобів захисту від магнітних і електричних полів відносяться: захисні пристрої; захисні заземлення; ізолюючі пристрої і покриття; знаки безпеки.

8. До засобів захисту від випромінювання лазерів відносяться: захисні пристрої; знаки безпеки.

9. До засобів захисту від шуму відносяться пристрої: захисні; звукоізолюючі, звукопоглинальні; глушники шуму; автоматичного контролю і сигналізації; дистанційного керування.

10. До засобів захисту від вібрації відносяться пристрої: захисні; віброізолюючі, віброгасячі і вібропоглинаючі; автоматичного контролю і сигналізації; дистанційного керування.

11. До засобів захисту від ультразвуку відносяться пристрої: захисні; звукоізолюючі, звукопоглинальні; автоматичного контролю і сигналізації; дистанційного керування.

12. До засобів захисту від ураження електричним струмом відносяться:

– захисні пристрої;

– пристрої автоматичного контролю і сигналізації;

– ізолюючі пристрої і покриття;

– пристрої захисного заземлення і занулення;

– пристрої автоматичного відключення;

– пристрої вирівнювання потенціалів і зниження напруги;

– пристрої дистанційного керування;

– запобіжні пристрої;

– блискавковідводи і розрядники;

– знаки безпеки.

13. До засобів захисту від статичної електрики відносяться:

– заземлюючі пристрої;

– пристрої зволоження повітря;

– антиелектростатичні покриття і просочення;

– нейтралізатори статичної електрики.

14. До засобів захисту від високих і низьких температур навколишнього середовища відносяться пристрої: захисні; автоматичного контролю і сигналізації; термоізолюючі; дистанційного керування; для радіаційного обігріву та охолоджування.

15. До засобів захисту від дії механічних чинників відносяться пристрої: захисні; автоматичного контролю і сигналізації; запобіжні; дистанційного керування; гальмівні; знаки безпеки.

16. До засобів захисту від дії хімічних чинників відносяться пристрої: захисні; автоматичного контролю і сигналізації; герметизуючі; для вентиляції та очищення повітря; для видалення токсичних речовин; дистанційного керування; знаки безпеки.

17. До засобів захисту від дії біологічних чинників відносяться: устаткування і препарати для дезінфекції, дезінсекції, стерилізації, дератизації; захисні пристрої; герметизуючі пристрої; пристрої для вентиляції та очищення повітря; знаки безпеки.

 

РОЗРАХУНОК ЗВУКОІЗОЛЯЦІЇ

Розрахувати товщину звукоізолюючої перегородки між приміщенням із розумовою діяльністю та дільницею із шумним виробничим обладнанням (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 – Вихідні дані для розрахунку перегородки

№ варі-анта	Рівень шуму, дБ	Кількість одиниць шумного обладнання, шт.	Тип матеріалу перегородки	Характер робіт у захищуваному приміщенні
			Порожниста цегла	Операторна
		Силікатна цегла
		Керамзитобетон
			Перлітобетон	Аналітична лабораторія
		Аглопоритобетон
		Шлакобетон
			Пемзобетон	Операторна
		Бетон на вулканічному туфі
		Силікатна цегла

Розрахунок виконують у наступній послідовності:

Визначають загальний рівень звукового тиску від усіх джерел шуму із однаковими рівнями звукового тиску, дБ:

, (4.1)

де L_i – рівень звукового тиску і -того виду обладнання, дБ (табл. 4.1);

n – кількість обладнання і -того виду, шт. (табл. 4.1).

Знайдену величину порівнюють із допустимим рівнем звукового тиску на робочих місцях у захищуваному приміщенні (табл. 4.2) і визначають потрібну звукоізолюючу здатність перегородки R, дБ:

. (4.2)

Звукоізолююча здатність перегородки залежить від властивостей будівельного матеріалу, із якого виконано перегородку.

Еквівалентна поверхнева густина будівельного матеріалу, кг/м²:

. (4.3)

Знайдемо поверхневу густину будівельного матеріалу, кг/м²:

. (4.4)

де k – коефіцієнт, який залежить від типу матеріалу (табл. 4.3).

Потрібну товщину звукоізолюючої перегородки, м, знаходять із співвідношення:

, (4.5)

де ρ – густина будівельного матеріалу перегородки, кг/м³ (табл. 4.3).

 

 

Таблиця 4.2 – Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях

 

Вид трудової діяльності, робоче місце	Lдоп, дБ
Аналітичні роботи в лабораторіях (дослідницькі та випробувальні лабораторії)
Операторська, диспетчерська робота (щитові КВПіА, операторські)
Приміщення лабораторій для проведення дослідницьких робіт, для розміщення шумних агрегатів
Постійні робочі місця та робочі зони у виробничих приміщеннях та на території підприємств

 

Таблиця 4.3 – Конструкційні властивості будівельних матеріалів

Тип матеріалу	Густина, кг/м^3	К
Порожниста цегла		1,7
Силікатна цегла		1,1
Керамзитобетон		1,5
Перлітобетон		1,9
Аглопоритобетон		1,3
Шлакобетон		1,2
Пемзобетон		1,3
Бетон на вулканічному туфі		1,1

 

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА 5

 

РОЗРАХУНОК ВІБРОІЗОЛЯЦІЇ

 

Розрахувати віброізоляцію з гумових амортизаторів під вентиляційну установку, яка складається із n вентиляторів із наступними технічними параметрами (табл. 6.1).

Розрахунок виконують у наступній послідовності:

Визначають загальну масу установки, кг:

, (5.1)

де m_i – маса i -го вентилятора, кг;

М_ф – маса фундаменту, на якому розміщено вентиляційну установку, кг.

Як правило, маса фундаменту перевищує масу вентиляторів, кг:

. (5.2)

Таблиця 5.1 – Технічні параметри деяких вентиляторів

 

№ варі-анта	Частота обертів, 1/хв	Маса вентилятора, кг	Форма віброізолятора
			циліндр
		циліндр
		призма
		призма
		циліндр
			призма
		призма
		циліндр
		циліндр
		призма
			циліндр
		циліндр
		призма
		циліндр
		циліндр
			циліндр
		призма
		циліндр
		циліндр
		призма
			призма
		призма
		призма
		призма
		циліндр
			циліндр
		циліндр
		призма
		призма
		циліндр
			призма
		призма
		циліндр
		циліндр
		призма
		циліндр

Визначають силове навантаження на віброізолятори, Н:

Р = М_у · g, (5.3)

де g – прискорення вільного падіння, 9,81 м/с².

Визначають частоту коливань змушуючої сили, Гц:

, (5.4)

де f_i – частота обертання колеса вентилятора, 1/хв.

Допустиму частоту коливань установки у вертикальній площині визначають із співвідношення, Гц:

. (5.5)

Визначають загальну жорсткість усіх віброізоляторів, Н/м:

. (5.6)

Загальна площа поперечного перерізу усіх віброізоляторів складатиме, м²:

, (5.7)

де σ – розрахункова статична напруга у гумі. Для м’якої гуми σ =(1…3)×10⁵ Па.

Робоча висота Н_Р кожного віброізолятора складає, м:

, (5.8)

де Е_ДИН – динамічний модуль пружності гуми.

Для м’якої гуми Е_дин = (14…31) 10⁵ Па.

Поперечний розмір В (діаметр або сторону квадрата) кожного гумового віброізолятора вибирають із вимоги:

Н_Р < B < 1,5·H_Р. (5.9)

Загальна кількість віброізоляторів N складатиме:

, (5.10)

де S – площа поперечного перерізу одного віброізолятора, м².

Повна вихідна висота віброізолятора, м:

. (5.11)

Навести ескіз віброізолятора із зображенням його геометричних розмірів.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 6

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Безопасность труда в химической промышленности [Текст]: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. Марининой Л. К. – М.: Издательский центр Академия, 2006. – 528 с.

2. Ткачук, К. Н. Справочник по охране труда на промышленном предприятии [Текст]: Справочник / К. Н. Ткачук [и др.]. – К.: Техніка, 1991. – 285 с.

3. Лесенко, Г. Г., Паньковский Ю. С., Петров В. Н. Инженерно-технические средства безопасности труда [Текст]: Справочник / Г. Г. Лесенко, Ю. С. Паньковский, В. Н. Петров. – К.: Техніка, 1983. – 126 с.

4. Белов, С. В. Средства защиты в машиностроении. Расчет и проектирование [Текст]: справочник / В. С. Белов, А. Ф. Козьяков, О. Ф. Парголин. – М.: Машиностроение, 1989. – 368 с.

5. Кораблев, В. П. Электробезопасность на предприятиях химической промышленности [Текст]: справочник / В. П. Кораблев. – М.: Химия, 1991. – 240 с.

6. ДБН В.2.5–28-2006. Природне і штучне освітлення. [Текст] – Введ. с 2006–01–10. – К.: Мінбуд України, 2006. – 76 с.

7. Щекин, Р. В. Справочник по теплоснабжению и вентиляции. Вентиляция и кондиционирование воздуха [Текст]: Справочник / Р. В. Щекин [и др.]. – К.: Техніка, 1968. – 286 с.

8. Каминский, С. Л. Средства индивидуальной защиты [Текст]: справ. изд. / С. Л. Каминский [и др.]. – Л.: Химия, 1989. – 400 с.

9. Баратов, А. Н. Пожарная безопасность. Взрывобезопасность. [Текст]: справ. изд. / А. Н. Баратов [и др.]. – М.: Химия, 1987. – 272 с.

10. Вредные вещества в промышленности [Текст]: справочник в 3-х томах / Под ред. Лазарева Н. В. – М.: Химия, 1991. – 271 с.

11. ГОСТ 12.1.005–88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны [Текст]. – Введ. с 1989–01–01. – М.: Изд-во стандартов, 1988. – 49 с.

12. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения [Текст]: справ. изд., в 2 кн. – М.: Химия, 1990. – 914 с.

13. Безопасность труда в химической промышленности [Текст]: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. Марининой Л. К – М.: Издательский центр Академия, 2006. – 528 с.

14. Гандзюк, М. П. Основи охорони праці [Текст]: Підручник. 3-є вид. / М. П. Гандзюк, Є. П. Желібо, М. О. Халімовський / За ред. М. П. Гандзюка. – К.: Каравела, 2006. – 392 с.

15. Жидецький, В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. [Текст]: Навч. посібник / В. Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О. В. Мельников. – Львів: Афіша, 2000. – 348 с.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

З КУРСУ «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ V–VІ КУРСІВ

ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

 

 

Затверджено на засіданні кафедри

біотехнології та безпеки життєдіяльності

Протокол № 13 від 25.06.2015

 

Дніпропетровськ ДВНЗ УДХТУ 2016

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу "Охорона праці в галузі" для студентів V–VІ курсів усіх форм навчання / Укл.: Герасименко В.О., Рунова Г.Г. – Д.: ДВНЗ УДХТУ, 2016. – 44 с.

 

 

Укладачі: В.О. Герасименко, канд. хім. наук

Г.Г. Рунова

 

 

Відповідальний за випуск В.Т. Сметанін, д-р с-г. наук

 

 

Навчальне видання

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з курсу "Охорона праці в галузі" для студентів V–VІ курсів денної та заочної форм навчання

 

 

Укладачі: ГЕРАСИМЕНКО Володимир Олександрович

РУНОВА Галина Геннадіївна

 

 

Авторська редакція

Технічний редактор В.П. Синицька

 

Підписано до друку 18.02.16. Формат 60×84¹/₁₆. Папір ксерокс. Друк різограф.

Умов. друк. арк. 2,00. Обл.-вид. арк. 2,07. Тираж 100 прим. Зам. № 131. Свідоцтво ДК № 5026 від 16.12.2015

ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ, 5, просп. Гагаріна, 8

Редакційно-видавничий комплекс

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1