Трудового права та права соціального забезпечення

 

Безробітні – працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність належної роботи, зареєстровані в Державній службі зайнятості, справді шукають роботу і здатні приступити до праці.

Вахтовий режим роботи – особлива форма організації робіт, специфіка якої полягає у використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного перебування за умови, коли не може бути забезпечене щоденне повернення працівників до місця проживання.

Відсторонення працівника від роботи – тимчасове припинення працівником своїх трудових обов’язків за рішенням уповноважених на це органів, як правило, з одночасним припиненням виплати заробітної плати, яке може мати місце тільки у випадках, встановлених законодавством.

Внутрішній трудовий розпорядок – система відносин, яка регулюється нормами трудового права і яка складається всередині трудового колективу підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, при виконанні виробничих завдань і яка забезпечує здійснення суб’єктивних прав та виконання обов’язків усіма учасниками трудового процесу.

Джерела трудового права – це спосіб вираження норм права, що призначені регулювати трудові та інші суспільні відносини, пов’язані із застосуванням і організацією найманої праці.

Дисципліна праці – сукупність нормативно-правових приписів, які регулюють обов’язки сторін трудових правовідносин, спрямованих на забезпечення належного процесу праці.

Дисциплінарна відповідальність – обов’язок порушника трудової дисципліни притерпіти негативні наслідки правового, організаційного чи матеріального характеру.

Дисциплінарне стягнення – заходи правового впливу до порушників трудової дисципліни, що зобов’язують їх притерпіти негативні правові наслідки.

Дисциплінарний проступок – протиправне, винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов’язків.

Допомога по вагітності та пологах – грошова виплата за рахунок коштів соціального страхування, яка компенсує втрату заробітної плати (доходу) працівниці за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Допомога по тимчасовій непрацездатності – грошова виплата за рахунок коштів соціального страхування, яка компенсує втрачений працівником заробіток у разі тимчасового звільнення від роботи у зв’язку із хворобою або з інших передбачених законодавством соціально значущих причин.

Допомоги – грошові виплати, що призначені громадянам як щомісячні, періодичні або одноразові у встановлених законодавством випадках з метою відшкодування втраченого заробітку або додаткової матеріальної підтримки.

Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення через грошові щомісячні виплати фізичним особам у разі настання певного віку, втрати годувальника, настання інвалідності та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків фізичними особами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Зайнятість – діяльність фізичних осіб, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Заміщення – це виконання працівником разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Заробітна плата – винагорода за працю залежно від кваліфікації працівника, складності, кількості, якості та умов виконаної роботи, а також виплати компенсаційного та стимулюючого характеру.

Зміст трудових правовідносин – обсяг взаємних суб’єктивних трудових прав та обов’язків учасників трудових правовідносин.

Інвалідність – міра втрати здоров’я та обмеження життєдіяльності, що перешкоджає або позбавляє конкретну особу здатності чи можливості здійснювати діяльність у спосіб та в межах, що вважаються для особи нормальними залежно від вікових, статевих, соціальних і культурних факторів.

Індивідуальні трудові спори – неврегульовані суперечності між роботодавцем та працівником з питань застосування законів та інших нормативно-правових актів про працю, колективного договору, угоди, а також умов трудового договору (контракту), про які заявлено у відповідний юрисдикційний орган.

Кваліфікація – ступінь та вид професійної підготовки, які необхідні для виконання певного роду роботи.

Колективний договір – двосторонній строковий акт, що укладається між власником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і трудовим колективом підприємства, в особі уповноважених представників (органів) – з другої сторони, про врегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин на цьому підприємстві (установі, організації).

Колективні трудові спори (конфлікти) – неврегульовані суперечності між працівниками та роботодавцями з приводу встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю.

Комісія по трудових спорах – орган для розгляду індивідуальних трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях між працівниками, з одного боку, і роботодавцем – з другого, за винятком спорів, які згідно із законом підлягають розглядові безпосередньо в судах.

Контракт – особливий вид трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (зокрема матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватися за угодою сторін.

Локальні нормативні акти про працю – нормативні правові акти, які приймаються керівником підприємства, установи, організації незалежно від форм власності за участю працівників або їх представників.

Матеріальна відповідальність – обов’язок працівника відшкодувати майнову шкоду, яку він спричинив винними протиправними діями (бездіяльністю) власнику підприємства, установи, організації або роботодавцю – фізичній особі, з якими він перебуває в трудових правовідносинах у порядку та в розмірах, встановлених трудовим законодавством.

Метод права соціального забезпечення – метод позитивного зобов’язання державних органів або установ надати фізичній особі або сім’ї конкретний вид соціального забезпечення на безоплатній основі у випадках, встановлених законом.

Метод трудового права – сукупність прийомів, способів впливу норм права на суспільні відносини, що становлять предмет трудового права.

Нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства – функція, яка здійснюється спеціально уповноваженими державними органами, а також громадськими організаціями з метою запобігання та припинення правопорушень у сфері праці.

Надурочні роботи – роботи понад встановлену тривалість робочого часу, які виконуються за розпорядженням роботодавця або з його відома у випадках, встановлених законодавством.

Натуральні види допомог – надання особам, які знаходяться у складній життєвій ситуації, грошової або іншої допомоги у вигляді: продуктів харчування, засобів санітарії і особистої гігієни, засобів догляду за дітьми, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності, палива, а також технічних і допоміжних засобів реабілітації.

Ненормований робочий день – особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у випадках неможливості нормування трудового процесу.

Обмежена матеріальна відповідальність – обов’язок працівника відшкодувати шкоду, яку він спричинив роботодавцю в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку.

Організаційно-правові форми соціального забезпечення – встановлені законом організаційно-управлінські засоби по накопиченню та розподілу грошових коштів на соціальне забезпечення громадян.

Охорона праці – система правових, соціально-еконо-мічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Пенсія за вислугу років – щомісячна грошова виплата, що призначена довічно, в розмірах, співвіднесених з минулим заробітком, особам, які мають встановлений законом спеціальний стаж (вислугу років) та досягли певного віку або незалежно від віку.

Пенсія за віком – довічна щомісячнагрошова виплата, яка співвідноситься з минулим заробітком для осіб, які досягли пенсійного віку та мають необхідний страховий стаж.

Пенсія по інвалідності – щомісячна грошова виплата, співвіднесена з минулим заробітком осіб, які мають інвалідність 1, 2, 3 групи та певний страховий стаж, передбачений законом.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника – щомісячна грошова виплата, призначена у зв’язку з втратою годувальника непрацездатним членам його сім’ї, які знаходились на його утриманні, і яка обчислюється у відсотках до розміру пенсії за віком померлого годувальника.

Переведення на іншу роботу – це доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеним трудовим договором.

Переміщення – доручення працівникові роботи в межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовлених трудовим договором, але на іншому робочому місці чи структурному підрозділі в тій же місцевості, іншому механізмі або агрегаті на тому ж підприємстві.

Підстави виникнення трудових правовідносин – передбачені нормами права юридичні факти: правомірні, узгоджені, усвідомлені дії роботодавця і фізичної особи, яка влаштовується на роботу, що виражають їх вільне волевиявлення та спрямовані на встановлення трудових правовідносин між ними.

Підходяща робота – робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій же місцевості, де він проживає.

Повна матеріальна відповідальність – обов’язок працівника відшкодувати шкоду, яку він спричинив роботодавцю в повному розмірі шкоди.

Порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності – процедурні дії роботодавця, пов’язані з одержанням письмового пояснення від працівника з приводу порушення ним трудової дисципліни, вивченням обставин здійснення працівником дисциплінарного проступку, додержанням строків накладення дисциплінарного стягнення та строків ознайомлення працівника із застосованим до нього дисциплінарним стягненням.

Право соціального забезпечення – сукупність правових норм щодо регулювання специфічним методом комплексу суспільних відносин стосовно матеріального забезпечення та надання соціальних послуг особам, які потребують соціальної підтримки в межах державних стандартів, а також тісно пов’язаних з ними відносин процедурного та процесуального характеру.

Правовідносини у сфері права соціального забезпечення –врегульовані нормами права соціального забезпечення соціально-забезпечувальні відносини осіб (членів їх сімей) з уповноваженими державою органами чи установами з приводу надання матеріального забезпечення або надання соціальних послуг особам у випадку настання соціального ризику та відносини, тісно пов’язані спільною метою (процедурні).

Працевлаштування – комплекс організаційних, економічних і правових заходів щодо забезпечення громадян оплачуваною роботою на основі трудових договорів, а також процес пошуку підходящої роботи, підготовки до неї та влаштування на відповідну роботу.

Працівник – громадянин України чи іноземний громадянин або особа без громадянства, що перебуває в трудових відносинах із роботодавцем на підставі укладеного трудового договору і завдяки своїй праці виконує певну трудову функцію.

Предмет права соціального забезпечення – складний комплекс суспільних відносин як матеріального, так і процедурно-процесуального характеру, які виникають у зв’язку з розподілом частини валового внутрішнього продукту через систему соціального забезпечення.

Предмет трудового права – сукупність трудових відносин та інших суспільних відносин, пов’язаних з організацією та застосуванням найманої праці, що передують трудовим відносинам, супроводжують їх або приходять їм на заміну.

Примирна комісія – орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольняти сторони колективного трудового спору (конфлікту) та який складається з представників сторін.

Принципи трудового права – закріплені в чинному законодавстві провідні ідеї, які виражають суть норм трудового права і головні напрямки політики держави в галузі правового регулювання трудових та інших суспільних відносин, пов’язаних із застосуванням і організацією найманої праці.

Прогул – відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Професійна спілка (профспілка) – добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами, за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Професія – загальний вид трудової діяльності, що визначається характером і метою виконуваної роботи (наприклад, лікар, викладач, будівельник, залізничник тощо).

Режим робочого часу – розподіл робочого часу в межах доби або іншого календарного періоду.

Роботодавець – власник підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Робоча зміна – тривалість робочого часу (в годинах та хвилинах) протягом доби, згідно з графіком (розпорядком) роботи.

Робочий тиждень – встановлена законом норма тривалості робочого часу впродовж календарного тижня.

Робочий час – час, протягом якого працівник згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку зобов’язаний виконувати свої трудові обов’язки відповідно до законодавства, колективного та трудового договору.

Сезонні роботи – роботи, які в силу природних чи кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), котрий не перевищує шести місяців.

Система права соціального забезпечення – науково обґрунтований, об’єктивно існуючий зв’язок інститутів і норм, які становлять в цілому єдину самостійну галузь права.

Система трудового права – структура взаємопов’язаних норм, які регулюють відособлену сферу суспільних відносин, що виникають із застосування найманої праці в суспільному житті.

Систематично порушуючі трудову дисципліну працівники – ті, хто мають дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни і порушили дисципліну знову.

Системи оплати праці – засоби обчислення винагороди за працю, встановленої законодавством та локальними нормативними актами, згідно з її витратами та результатами.

Склад дисциплінарного проступку – об’єкт, об’єктив-на сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона.

Соціальне обслуговування – система соціальних заходів, яка передбачає сприяння, підтримку і послуги, що надають соціальні служби окремим особам чи групам населення для подолання або пом’якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності.

Соціальні послуги – комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Спеціальність – знання та практичні навички, які необхідні для виконання певної трудової функції в межах даної професії.

Страйк – тимчасове колективне добровільне припинення роботи (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов’язків) працівниками підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Суб’єкти трудового права – учасники трудових та інших суспільних відносин, пов’язаних із застосуванням і організацією найманої праці, які мають суб’єктивні права й обов’язки: працівники і власники підприємств або уповноважені ними особи, профспілкові організації, трудові колективи; соціальні партнери; органи з розгляду трудових спорів.

Сумісництво – виконання працівником крім своєї основної роботи іншої регулярної оплачуваної, на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи за наймом.

Суміщення професій (посад) – виконання працівником на тому ж підприємстві, в установі, організації разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах одного і того ж робочого часу з доплатою в розмірах, передбачених колективним договором.

Тимчасові працівники – працівники, прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада), – на строк до чотирьох місяців.

Трудова книжка – основний документ про трудову діяльність працівника.

Трудова праводієздатність – здатність працівника мати трудові права та обов’язки, своїми діями набувати їх і самостійно їх реалізовувати.

Трудове майнове правопорушення – як підстава матеріальної відповідальності полягає у вчиненні працівником дисциплінарного проступку, що спричинив матеріальну шкоду власнику підприємства, установі, організації чи роботодавцю – фізичній особі.

Трудове право – галузь права, що є системою принципів та правових норм, які регулюють трудові та інші суспільні відносини, пов’язані з організацією та застосуванням найманої праці, на підставі поєднання суспільних, колективних і особистих інтересів працівників.

Трудовий арбітраж – орган, який складається із залучених сторонами колективного трудового спору (конфлікту) фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).

Трудовий договір – угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий колектив підприємства – об’єднання фізичних осіб, які своєю працею беруть участь у діяльності. Т.к.п. на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.

Трудові правовідносини – це індивідуальні двосторонні відплатні відносини працівника і роботодавця, що виникають унаслідок укладення трудового договору про виконання працівником роботи за певною трудовою функцією з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку і надання йому цієї роботи роботодавцем на умовах, визначених законодавством про працю, локальними актами, трудовим договором.

Трудові спори – суперечності, які виникають між суб’єктами трудового права з приводу застосування трудового законодавства або встановлення нових умов праці і які передані на розгляд відповідного органу, уповноваженого державою приймати обов’язкові для сторін рішення.

Умови матеріальної відповідальності – пряма дійсна шкода, протиправність поведінки, винні дії працівника, необхідний причинний зв’язок між порушенням обов’язків та шкодою.

Функції трудового права – основні напрями впливу норм тощо на поведінку (свідомість, волю) людей у процесі праці для досягнення цілей і завдань трудового законодавства.

Час відпочинку – час, протягом якого працівник, згідно із законодавством та іншими локальними нормативними актами, вільний від виконання трудових обов’язків і який він має право використовувати на власний розсуд.

Щорічна відпустка – час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам зі збереженням місця роботи і заробітної плати.

ПОТОЧНИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

(МЕТОДИЧНІ НАСТАНОВИ)

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

 

Курс	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту)
Кількість кредитів ECTS:   Модулів: 3   Змістових модулів: 4     Загальна кількість годин: 206   Тижневих годин: 6	6.0601 “Право”     7.060101 “Спеціаліст”	Обов’язкова:     Модуль I   Лекції: 56 Практичні заняття: 74     Модуль ІI   Індивідуальна робота: 24     Модуль III   Самостійна робота: 52   Види контролю: поточний модульний контроль; іспит

Поточний модульний контроль (ПМК) – це перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово викласти певний матеріал.

Об’єктом оцінювання є рівень знань та практичних навичок студентів при засвоєнні програмного матеріалу дисципліни “Трудове право, право соціального забезпечення”, який перевіряється під час ПМК

Формою проведення ПМК є: перевірка систематичності та активності роботи студентів під час проведення практичних занять (відвідування відповідних форм навчального процесу, активності та рівня знань при обговоренні питань; участі в студентських конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах тощо); виконання студентами завдань для самостійного опрацювання (тем в цілому чи окремих питань); написання рефератів, наукових докладів, їх презентації та інше; написання комплексної контрольної роботи за відповідним змістовим модулем, яка складається з відповідей на тестові запитання, виконання практичних завдань та відповідей на теоретичні питання.

 

 

ПМК ЗМ 1 „Основи трудового права України”

Мета: визначити характер та зміст правовідносин, що складають предмет трудового права; розкрити особливості методу трудового права, функції трудового права; дати поняття джерел трудового права, провести їх класифікацію; розкрити зміст трудових відносин, виявити їх відмінності від цивільно-правових відносин, пов’язаних з працею; розкрити правові аспекти зайнятості населення.

Практичні навички:при вирішенні практичних завдань студенти повинні чітко відрізняти трудові відносини та тісно пов’язані з ними, які складають предмет трудового права, від інших відносин, пов’язаних з працею, що вивчаються суміжними галузями права.

 

 

ПМК ЗМ 2 „Вчення про трудовий договір”

Мета: дати визначення трудового договору, розкрити його зміст (умови, встановлені законодавством та угодою сторін); здійснити аналіз змін трудового договору (переведення, переміщення, зміна істотних умов праці: їх відмінності, порядок здійснення, правові наслідки); розкрити підстави припинення трудового договору (ініціатива працівника, ініціатива власника або уповноваженого ним органу, ініціатива третіх осіб, що не є сторонами трудового договору); розглянути види і правове регулювання робочого часу (нормальна тривалість робочого часу, скорочений, неповний робочий час); види і правове регулювання часу відпочинку; визначити методи регулювання оплати праці, структуру заробітної плати, порядок її виплати.

Практичні навички: студенти повинні засвоїти порядок укладення трудового договору, розрізняти момент укладення трудового договору (контракту) і момент виникнення трудових відносин; знати гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудового договору для деяких категорій працівників; на основі отриманих знань, вивчення законодавства та роз’яснень судової практики вміти правильно застосовувати норми КЗпП про розірвання трудового договору, переведення, переміщення тощо; розуміти відмінності у правовому регулюванні робочого часу, часу відпочинку; знати особливості регулювання питань оплати праці працівників.

 

ПМК ЗМ 3 „Відповідальність у трудовому праві.

Трудові спори”

Мета: розкрити підстави дисциплінарної відповідальності працівників; дати визначення дисциплінарного проступку; проаналізувати види дисциплінарної відповідальності, порядок накладення дисциплінарних стягнень; громадські стягнення та їх правове значення; визначити підстави та умови матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну роботодавцеві; види матеріальної відповідальності; порядок покриття шкоди; дати визначення трудових спорів, здійснити їх класифікацію; знати основи правового регулювання охорони праці на підприємствах, в установах, організаціях.

Практичні навички: на підставі вивченого матеріалу студенти повинні правильно вирішувати казуси щодо щодо притягнення працівників до дисциплінарної та матеріальної відповідальності; розуміти значення дотримання процесуальних норм щодо накладення дисциплінарних, громадських стягнень, покладення матеріальної відповідальності; розрізняти обмежену і повну матеріальну відповідальність працівників; знати практику розгляду судами трудових спорів, порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів); знати основні заходи з охорони праці на підприємстві.

ПМК ЗМ 4 „Основи права соціального

забезпечення”

 

Мета:розкрити предмет права соціального забезпечення, метод, функції; розрізняти форми матеріального забезпечення осіб від соціальних послуг; проаналізувати основи загальнообов’язкового пенсійного страхування, а також соціального страхування на випадок безробіття, нещасного випадку чи професійного захворювання на підприємстві та у разі тимчасової втрати працездатності; види та підстави надання допомоги сім’ям з дітьми.

Практичні навички:студенти повинні знати, що таке страховий стаж, вислуга років, порядок підтвердження стажу; види пенсій, порядок та підстави їх призначення, перерахунку; розуміти відмінності в соціальному забезпеченні застрахованих та незастрахованих осіб; повинні вміти застосовувати законодавство про пенсійне забезпечення до введення пенсійної реформи та після її запровадження.

 

 

ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Вид навчальної роботи студента	Рівень знань	Кількість балів
Виступ на практичному занятті з викладенням думки щодо вирішення завдання	Повна відповідь, логічність, послідовність викладення, знання понятійно-термінологічного апарату, вміння обґрунтовувати відповідь, робити висновки
Грамотно викладена думка, але з деякими недоліками та помилками при вирішенні практичного завдання
Активна участь у дискусії на практичному занятті	Доповнення щодо вирішення практичного завдання
Конспект вирі-шених завдань
Відпрацювання практичного заняття		2-1
Поточний контроль (тести, контрольна робота)	Правильне вирішення всіх практичних завдань контрольної роботи із запропонуванням кількох варіантів рішення та 100 % правильних відповідей тесту
Правильне вирішення всіх практичних завдань контрольної роботи та 75 % правильних відповідей тесту
Правильне вирішення двох з трьох практичних завдань контрольної роботи та 50 % правильних відповідей тесту
Правильне вирішення одного з трьох практичних завдань контрольної роботи та 25 % правильних відповідей тесту

 

 

Вид навчальної роботи студента	Рівень знань	Кількість балів
Курсова робота	Робота виконана відповідно до методичних вказівок, з використанням необхідних нормативних актів та літератури
Робота виконана відповідно до методичних вказівок, але з незначними недоліками або помилками
Реферат
Наукова доповідь
Тези доповіді
Наукова стаття

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

 

Мета: допомогти студентам у вивченні трудового права, напрацюванні навичок самостійної роботи з літературою, викладенні теоретичних питань, а також у правильному застосуванні чинного законодавства.

Зміст: ознайомлення з відповідною навчальною літературою, опрацювання рекомендованої літератури, чинного законодавства й практики його застосування, з’ясування формулювання теми та пунктів плану й кола питань, які повинні бути розглянуті.

Вимоги до виконання індивідуальної роботи за видами наступні:

1) курсова робота – загальний обсяг 20-25 рукописних сторінок. Наприкінці роботи – список використаної літератури та нормативних актів. Подається на кафедру. Захист відбувається на кафедрі за участю двох викладачів;

2) реферат – загальний обсяг 12-15 рукописних сторінок. Наприкінці роботи – список використаної літератури та нормативних актів. Подається викладачу, який веде практичні заняття. Захист відбувається відповідно до вимог, які висуває викладач;

3) наукова доповідь – загальний обсяг 30 сторінок. Подається науковому керівникові. Слухання відбувається на засіданні гуртка трудового права;

4) наукова стаття – загальних обсяг 10-15 друкованих сторінок. Оформляється відповідно до вимог, які висуваються редакцією збірника студентських наукових праць. Подається науковому керівникові, після його рецензії – до редакції. Зараховується опублікування статті;

5) тези доповіді на студентській науково-практичній конференції – загальний обсяг 3-5 друкованих сторінок. Оформляється відповідно до вимог, які висуваються редакцією збірника тез доповідей.Подається науковому керівникові, після його рецензії – до редакції. Зараховується участь у студентській науково-практичній конференції та опублікування тез доповіді.

ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ

 

1. Предмет трудового права.

Метод трудового права.

3. Джерела трудового права України.