Чернівецький університет (1875): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно–політичних, соціально–економічних, культурологічних і педагогічних чинників

Чернівецький університет (1875): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно–політичних, соціально–економічних, культурологічних і педагогічних чинників

Заснований 4 жовтня 1875 року, указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа, на основі теологічного інституту, що існував із 1827 року з німецькою викладовою мовою та з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур. Першим ректором став відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук. За австрійської влади ЧНУ мав три факультети: православної теології, правничий і філософський. Після розпаду Австро-Угорської імперії 1918 року і прилучення Буковини до Румунського королівства університет до 1940 р. вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1918-1940 pp. університет було румунізовано, скасовано українські кафедри, а українських професорів звільнено. Філософський факультет поділено на два: філософсько-літературний і природознавчий. Довголітнім ректором ЧНУ за румунського часу був Й.Ністор.

Харківський університет (1805): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних, культурологічних і педагогічних чинників.

17 січня (29 за новим стилем) 1805 року було підписано Указ про відкриття у Харкові Імператорського Університету. Це був другий університет на півдні Російської імперії, він був заснований з ініціативи місцевого громадянства, головним чином заходами В. Каразіна. Куратором університету був призначений граф С. Потоцький, а першим ректором був філолог І. Рижський. У 19 — на початку 20 ст. Харківський університет мав 4 факультети: фізико-математичний, історико-філологічний, медичний і юридичний; 1839 створено при ньому ветеринарну школу, що стала згодом самостійним інститутом (1851). Університет мав лабораторії, клініки, астрономічну обсерваторію, ботанічний сад, бібліотеку.До складу студентів не могли потрапити особи без достатньої попередньої підготовки. Абітурієнти зобов`язані були подати правлінню університету документи про свій матеріальний стан, свідоцтво директора гімназії про поведінку, старанність і успіхи в навчанні з предметів, що будуть вивчатися в університеті.
Випробування здійснював комітет, призначений ректором університету. При позитивній оцінці абітурієнт включався до складу студентів.
Із загальної кількості предметів (наук), які вивчалися в університеті, визначалися обов`язкові для вивчення всіма студентами. Після успішного засвоєння цих предметів вони отримували на урочистих зборах атестат із зазначенням усіх предметів і рівня досягнень. За бажанням студентів, котрі отримали цей атестат, можна було атестуватися для отримання відповідного ступеня з окремих наук. Харківський університет відіграв помітну роль в українському національному відродженні, головним чином на початку, а також під кінець 19 — на початку 20 ст. В середині 19 ст. тут велися дослідження народного побуту, історії і мови, починалася літературна діяльність і україномовний театр, до чого багато спричинився університет.

 

Вищі жіночі курси ((1878–1887-1888)

На київських курсах було 2 відділення: словесно-історичне або історико-філософське і фізико-математичне. Навчання проводилося виключно на кошти від сплати за заняття і на суспільні пожертвування До того ж, на Київських ВЖК, крім загальних лекцій з історії та теорії педагогіки,читалися, на відміну від університету, курси методик викладання історії, мов, математики. Курс навчання, спочатку дворічний, до 1881 року був поступово розширений до чотирилітнього. У 1878-1886 роках Курси готували до педагогічної діяльності, їх відвідували понад тисячу слухачок. Навчальні плани Курсів відповідали університетським.

 

Чернівецький університет (1875): історія створення, основні напрями діяльності в контексті суспільно–політичних, соціально–економічних, культурологічних і педагогічних чинників

Заснований 4 жовтня 1875 року, указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа, на основі теологічного інституту, що існував із 1827 року з німецькою викладовою мовою та з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур. Першим ректором став відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук. За австрійської влади ЧНУ мав три факультети: православної теології, правничий і філософський. Після розпаду Австро-Угорської імперії 1918 року і прилучення Буковини до Румунського королівства університет до 1940 р. вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1918-1940 pp. університет було румунізовано, скасовано українські кафедри, а українських професорів звільнено. Філософський факультет поділено на два: філософсько-літературний і природознавчий. Довголітнім ректором ЧНУ за румунського часу був Й.Ністор.