Політика її структура та функції. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Політика її структура та функції.



Пол-ка є одним з дуже примітних явищ сусп. життя. Зараз роль пол-ки в сусп. житті зростає. Від пол-ки залежить матер., духовн. розвиток сусп. Пол-ка має вплив на розвиток людини, сім’ї, на розвиток моральності та побут. За доп. пол-ки сьогодні вирішуються глобальні проблеми: збереження оточуючого сер-ща, боротьба за мир, зм. загрози ядерної війни.

Структура:

1. пол відносини і пол діяльнісь(відображає стійкий характер взаємодії сусп груп між собою із інститутами влади)

2. пол свідомість (показує принципову залежність пол життя від свідомого відношення громодян до своїх владнозначущих інтересів)

3. пол інтерес (це внутр. джерело пол поведінки людей)

4. пол організація (пол об’єднання громадян, гром. рухи).

Зміст етнонаціональної політики

Сам факт існування у світі понад двох тисяч етнонаціональних спільнот свідчить про те, що між ними складаються певні відно­сини. Національні відносини — це відносини між суб'єктами ет-нонаціонального розвитку — націями, народностями, національ­ними групами та їхніми державними установами [8]. Проблема національних відносин займає важливе місце в політичному жит­ті багатонаціональної країни. І це зрозуміло, оскільки немає жод­ного принципового питання, яке можна було б вирішити без огляду на національний склад населення. Національні відносини — складна соціально-політична категорія, одна зі специфічних форм соціальних відносин. Вони не існують у чистому вигляді, а вияв­ляються як складова економічних, політичних та духовних відно­син. У національних відносинах відбивається вся сукупність со­ціальних відносин, специфіка яких зумовлена реальним існуван­ням національних спільностей. Визначальний вплив на них спра­вляють економічні та політичні чинники.

У системі національних відносин політичні аспекти є ключо­вими, вирішальними. Це зумовлено передовсім значенням дер­жави як важливого чинника формування й розвитку нації, внут­рішнім зв'язком національних та соціально-класових проблем. Безпосередньо до сфери політики належать такі питання націо­нальних відносин, як національне самовизначення, поєднання національних та загальнолюдських інтересів, рівність прав націй, створення умов для вільного розвитку національних мов та наці­ональних культур, підготовка й представництво національних ка­дрів у структурах влади і багато інших питань. Водночас на фор­мування політичних настанов, політичної поведінки, політичної культури помітний вплив справляють існуючі історичні традиції, соціальні почуття і настрої, географічні та культурно-побутові умови існування націй і народностей. Оскільки політика — це ді­яльність у сфері відносин між великими соціальними групами, то, по суті, усі аспекти взаємовідносин націй і народностей ма­ють політичний характер.

 

Економічна політика

Економічна політика — це свідома, цілеспрямована діяльність державних органів, політичних партій та суспільних організацій в економічній сфері, що здійснюється в інтересах суспільства.

Економічна політика держави має кілька завдань: здійснювати регулю­вання економіки в інтересах соціальних груп, які мають політичну владу;

зв'язувати, зрівноважувати економічні інтереси як тих соціальних груп, які мають політичну владу, так і тих, які не мають її; забезпечувати функціонування всієї соціально-економічної системи в цілому (грошовий обіг, енергетика, будівництво, екологічні проблеми, інфраструктура); нала­годжувати й розвивати взаємовигідні економічні зв'язки з іншими країнами, захищаючи економічні інтереси власної країни.

Особливості історичного розвитку в СРСР призвели до створення ко­мандної економіки або, як прийнято говорити, командно-адміністративної системи управління. Ця система, що проіснувала протягом десятиліть, ста­ла головною причиною застою, а потім і кризи, в яку потрапила радянська економіка у 80-ті роки.

Альтернативою командно-адміністративної системи управління еко­номікою, яка себе повністю дискредитувала, є ринкова економіка. Життєздатність та результативність ринкової економіки доведена світовим досвідом. Узагальнення цього досвіду дозволяє зробити висновок, що рин­кова система — це могутній засіб підвищення ефективності виробництва. Товарно-грошові відносини — провідний регулятор економічного життя в умовах будь-якого розвинутого виробництва.

Перехід до ринкової економіки в Україні в інтересах кожної людини — така економіка дозволить створити умови для заохочення творчості, ініціативи кожної людини, а також економічні стимули для високопродук­тивної праці.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; просмотров: 121; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.226.210.133 (0.006 с.)