Кредиторська заборгованість за розрахунками



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Кредиторська заборгованість за розрахунками



Кредиторська заборгованість за розрахунками (Current Liabilities on Settlements) – гроші, що підлягають поверненню підприємством юридичним чи фізичним особам, у яких позичені і яким вони не виплачені.

Під час здійснення діяльності у підприємства виникають поточні зобов'язання за такими розрахунками: з одержаних авансів, з бюджетом, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків.

Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками за видами відображається у IV розділі Пасиву Балансу "Поточні зобов'язання". Характеристику заборгованостей за розрахунками, представленими в Балансі, наведено у таблиці 5.

Таблиця 5

Характеристика поточних зобов'язань за розрахунками, які відображаються у Балансі

Стаття Код рядка Зміст
Поточні зобов'язання за одержаними авансами Сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг)
Поточні зобов'язання з розрахунків з бюджетом Заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства
Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів Заборгованість за внесками до позабюджетних фондів
Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці Заборгованість з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату
Поточні зобов'язання зі страхування Заборгованість за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників
Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками Заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди та ін.) і формуванням статутного капіталу
Поточні зобов'язання з внутрішніх розрахунків Заборгованість підприємства пов'язаним сторонам і кредиторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків
Інші поточні зобов'язання Зобов'язання, не включені до наведених статей

2.2.4.1 Поточні зобов'язання за одержаними авансами

Поточні зобов'язання за одержаними авансами (Current Liabilities on Advanced Payments Received) – сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).

Зобов'язання, обумовлені авансовою оплатою покупцем товарів чи послуг, виникає внаслідок угоди, за якою продавець зобов'язується надати товари чи послуги за визначеними цінами, асортиментом, кількістю та якістю. Умовами договору може передбачатися, що продавець, отримавши певну суму, зобов'язується поставити товари за цінами, що склалися на момент погашення заборгованості. Отже, з плином часу оцінка товарів і послуг може змінитися, але незмінним лишиться обумовлена кількість та якість товару.

2.2.4.2 Поточні зобов'язання з розрахунків з бюджетом

Поточні зобов'язання з розрахунків з бюджетом (Current Liabilities on Settlement with the Budget) – заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджету та до державних цільових фондів визначає Закон від 25.06.1991 № 1251–XIIІ "Про систему оподаткування" зі змінами та доповненнями.

Відповідно до Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) треба розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Державні цільові фонди – це фонди, які створено відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і обов'язкових платежів юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.

Платниками податків і зборів є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов'язок сплачувати податки і збори.

Об'єктами оподаткування є:

- доходи (прибуток);

- додана вартість продукції (робіт, послуг);

- вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі: митна або її натуральні показники;

- спеціальне використання природних ресурсів;

- майно юридичних і фізичних осіб;

- інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

За ознакою суб'єкта оподаткування податки можна поділити на:

- прямі податки;

- непрямі податки.

Прямі податки – це обов'язкові нормативні платежі з прибутку або доходу працівника, спадщини, землі, будівель та ін. Ці податки сплачують у процесі придбання та накопичення матеріальних благ (прибутковий податок, податок на майно та ін.).

Непрямі податки – це податки, які включають до ціни товарів або тарифів на послуги. Вони не відраховуються прямо з доходів працівника (власника), а виплачує їх підприємство (податок на додану вартість, акцизи, мито, що стягується митними органами та ін.).

Об'єднання податків у систему передбачає можливість класифікувати їх на такі види:

- загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі);

- місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Загальнодержавні податки та збори встановлює Верховна Рада України і справляються на всій території України.

Загальнодержавні та місцеві податки і збори наведено у таблиці 6:

Таблиця 6

Загальнодержавні та місцеві податки і збори

Загальнодержавні податки і збори Місцеві
  податки збори та інші обов'язкові платежі
Податок на додану вартість Податок з реклами Збір на припаркування автотранспорту
Акцизний збір Комунальний податок Ринковий збір
Податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами   Збір за видачу ордера на квартиру
Податок на доходи фізичних осіб   Курортний збір
Мито   Збір за участь у бігах на іподромі
Державне мито   Збір за виграш на бігах на іподромі
Податок на нерухоме майно (нерухомість)   Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі та іподромі
Плата (податок) за землю   Збір за право користування місцевою символікою
Рентні платежі   Збір за право проведення кіно і телезйомок
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів   Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей
Податок на промисел   Збір за проїзд територією прикордонних областей транспорту, що прямує за кордон
Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету   Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг
Збір за спеціальне використання природних ресурсів   Збір з власників собак
Збір за забруднення навколишнього природного середовища    
Плата за торговий пакет на деякі види підприємницької діяльності    
Фіксований сільськогосподарський податок    
Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства    
Єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України    
Збір за використання радіочастотного ресурсу України    
Внески на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття    
Внески на обов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності    
Внески на обов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві    

Місцеві податки і збори, механізм справляння та порядок їх сплати встановлюють сільські, селищні, міські ради відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених Декретом КМ від 20.05.93 № 56– 93 "Про місцеві податки і збори".

У Балансі поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом відображаються у IV розділі Пасиву "Поточні зобов'язання" в рядку "Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом" за сумою погашення.

2.2.4.3 Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів

Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів(Current Liabilities on Extrabudget Payment) – заборгованість за видами до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.

Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів відображаються у Балансі за сумою погашення в IV розділі Пасиву "Поточні зобов'язання" за рядком "Поточні зобов'язання за розрахунками з позабюджетних платежів".

2.2.4.4 Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці

Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці (Current Liabilities on Labour Payment) – заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату.

Відповідно до Закону України № 108/95 від 24 березня 1995 року "Про оплату праці" із наступними змінами і доповненнями, заробітна плата – це винагорода, обчислена зазвичай у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконання роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Залежно від характеру виплат заробітна плата поділяється на:

- основну заробітну плату;

- додаткову заробітну плату;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.

Як видно з визначення, основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає:

- тарифні сітки;

- тарифні ставки;

- схеми посадових окладів;

- тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна сітка – це шкала, у якій наведено прийняті певною галуззю кваліфікаційні розряди і відповідні їм тарифні коефіцієнти.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

- тарифної ставки працівника першого розряду, що встановлюється у розмірі, не нижчому ніж визначений генеральною (галузевою) угодою;

- міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Тарифна ставка – це нормативний розмір оплати праці працівника відповідного розряду за одиницю часу. Вона може бути годинною, денною (змінною), місячною. Через тарифну оплату забезпечується врахування кваліфікації працівника, складності і умов праці.

Схему посадових окладів розробляє кожне підприємство самостійно. У ній визначаються посади, які можуть обіймати службовці, спеціалісти, керівні працівники, і відповідні цим посадам розміри окладів.

Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляє Міністерство праці України, використовуються для розподілу робіт і працівників залежно від їхньої складності та кваліфікації за розрядами тарифної сітки. Довідник містить кваліфікаційні характеристики працівників за відповідними розрядами. Це перелік основних професій і спеціальностей працівників галузі; опис найпоширеніших типових робіт, що відповідають будь-якому розряду кожної спеціальності, а також вимоги до знань працівника відповідної професії і кваліфікації.

Тарифна система сама собою не дає змоги розрахувати заробіток працівників. За допомогою тарифної системи враховують якість праці під час її оплати, витрати ж праці враховують за допомогою форм і систем оплати праці.

Форми і системи оплати праці – перелік певних понять і правил, за допомогою яких встановлюється залежність оплати праці від фактичних результатів (витрат) праці. Оскільки основними вимірниками фактичних витрат праці є кількість виготовленої продукції або кількість відпрацьованого працівником часу, то звідси основними формами оплати праці є:

- відрядна;

- погодинна.

Ці форми базуються на тарифній системі і мають кілька різновидів, що називаються системами оплати праці, для різних організаційно-технічних умов виробництва.

Відрядна оплата праці – це оплата праці за кількість виготовленої продукції (виконаного обсягу робіт, послуг) за нормами і розцінками, встановленими виходячи з розряду виконаних робіт. Присвоєний працівникові тарифний (кваліфікаційний) розряд є підставою для надання йому можливості виконувати роботу відповідної складності.

Відрядна оплата праці стимулює підвищення об'ємних показників діяльності; застосовується переважно на роботах з ручною або машинно-ручною працею.

Заробітна плата за відрядними розцінками розраховується так:

Тарифна ставка (грн./н./год.) ´ Виробіток за місяць (н./год.)

Погодинна оплата праці – це оплата праці за відпрацьований нормативний час, передбачений тарифною системою. Погодинна оплата праці здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або місячними окладами. Погодинна оплата праці керівників, спеціалістів і службовців проводиться зазвичай за місячними посадовими окладами (ставками).

Сума заробітної плати за посадовим окладом за місяць розраховується так:

Посадовий оклад (грн.) ´ Кількість відпрацьованих за місяць робочих днів (дн.) : Кількість робочих днів у місяці згідно з графіком роботи (дн.)

Сума заробітної плати за місяць, виходячи з тарифної ставки, розраховується так:

Тарифна ставка (грн./год.) ´ Час, відпрацьований впродовж місяця (год.)

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає:

- доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством;

- премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Сума заробітної плати, що підлягає до виплати кожному працівникові, визначається у розрахунково-платіжній відомості, де зазначаються:

- сума нарахованої заробітної плати;

- надбавки та доплати;

- нарахування відпускних і за листком тимчасової непрацездатності;

- утримання із заробітної плати.

В Україні здійснюється договірне регулювання оплати праці працівників підприємств на основі системи угод, що укладаються на рівні:

- державному (генеральна угода);

- галузевому (галузева угода);

- регіональному (регіональна угода);

- виробничому (колективний договір) відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди".

Заробітна плата працівників підприємства на території України виплачується у грошових знаках, що мають обіг на території України. Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками, а також частково натурою (за цінами не нижче собівартості) в тих галузях або за тими професіями, де така виплата, що еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому вигляді, є звичайною або бажаною для працівників (за винятком товарів, перелік яких встановлює Кабінет Міністрів України).

Забороняється виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок або в будь-якій іншій формі.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в терміни, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Заробітна плата виплачується за місцем роботи.

За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Депонована заробітна плата – певна сума грошей, нарахована фізичній особі, не виплачена їй через якусь причину підприємством чи організацією в належний термін і відкладена для подальшої виплати.

На рахунку 66 "Розрахунки по виплатах працівникам" ведеться узагальнення інформації про розрахунки по виплатах працівникам, що ставляться як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, – по оплаті праці (по всіх видах заробітної плати, премій, допомог і т.п.), за не отримані у встановлений строк з каси підприємства суми по виплатах працівникам, по інших поточних виплатах.

Рахунок 66 "Розрахунки по виплатах працівникам" має наступного субрахунку:

- 661 "Розрахунки по заробітній платі"

- 662 "Розрахунки з депонентами"

- 663 "Розрахунки по інших виплатах"

По кредиту рахунку 66 "Розрахунки по виплатах працівникам" відображаються нарахована працівникам підприємства основна й додаткова заробітна плата, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші підлягаючому нарахуванню працівникам виплати, по дебету – виплата основної й додаткової заробітної плати, премій, допомоги з тимчасової непрацездатності й т.п.; вартість отриманих матеріалів, продукції й товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками по інших виплатах); утримання податку з доходів фізичних осіб, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платежів по виконавчих документах й інші втримання з виплат працівникам.

Заборгованість підприємства по виплатах працівникам у випадку одержання підприємством готівки для виплати через касу підприємства й неотримання її працівниками у встановлений строк відображається по дебету субрахунків 661 "Розрахунки по заробітній платі" й 663 "Розрахунки по інших виплатах" і кредиту субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

На субрахунку 663 "Розрахунки по інших виплатах" ведеться облік розрахунків по виплатах, що не ставиться до фонду оплати праці, зокрема допомога із часткового безробіття, допомога з тимчасової непрацездатності.

Приклад 5

На підставі табеля робочого часу працівникам бухгалтерії ВАТ "Квітень" у червні 2006 року (21 робочий день) згідно з посадовими окладами нараховано заробітну плату, розрахунок якої, наведено у таблиці 7:

Таблиця 7



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.177.17 (0.017 с.)