Динаміка виробничих витрат ПАФ «Білий Стік»

тис.грн

Статті витрат	Роки	2015 р. до 2013 р., %
	%		%		%
Витрати на оплату праці	2871,0	10,4	2684,0	9,4	3632,0	10,4	126,5
Відрахування на соціальні заходи	1022,0	3,7	1064,0	3,7	1301,0	3,6	127,3
Матеріальні затрати, які увійшли в собівартість продукції	19913,0	71,9	21837,0	76,5	24965,0	71,3	125,4
В тому числі: насіння і посадковий матеріал	1303,0	4,7	1242,0	4,4	1831,0	5,3	140,5
корми	7124,0	25,7	7534,0	26,4	8238,0	24,1	115,6
мінеральні добрива	3959,0	14,3	3756,0	13,2	4953,0	14,5	125,1
нафтопродукти	2263,0	8,2	581,0	2,0	3940,0	11,5	174,1
електроенергія	539,0	1,9	3802,0	13,3	723,0	2,1	134,1
паливо	-	-	209,0	0,7	-	-	-
запасні частини, ремонтні і будівельні матеріали	2165,0	7,8	1169,0	4,1	3421,0	10,0	158,0
оплата послуг і робіт, що виконані сторонніми організаціями, інші матеріальні витрати	2560,0	9,3	1992,0	7,0	1859,0	5,4	72,6
Амортизація основних засобів	2131,0	7,7	1799,0	6,3	2414,0	7,1	113,3
Інші витрати	1813,0	6,3	1167,0	4,1	2623,0	7,6	144,7
Всього витрат	27750,0		28551,0		34243,0

 

 

З поданої таблиці бачимо, що динаміка виробничих витрат на ПАФ «Білий Стік» має тенденцію до збільшення. Бачимо, що порівняно з 2013 роком у 2015 році на 26, 5% зросли витрати на оплату праці, відповідно й зросли відрахування на соціально заходи на 27.3%.

Матеріальні витрати, які увійшли у собівартість продукції зросли на 25,4%, що у грошовому еквіваленті на 5052 тис. грн більше ніж у 2013 році. З матеріалів найбільші витрати підприємство несе на нафтопродукти, їх вартість зросла на 74.1% порівняно з 2013 роком. Єдині витрати, які зменшились у 2015 році, це витрати на оплату послуг і робіт, що виконані сторонніми організаціями. Можна припустити, що на підприємстві є кваліфіковані працівники, які можуть самостійно виконувати роботи і надавати послуги агрофірмі.

Отже, в цілому фінансово-економічний стан приватної агрофірми «Білий Стік» можна охарактеризувати як відносно стабільний. Незважаючи на те, що по окремих показниках ефективності діяльності зберігаються негативні значення, однак намітилися позитивні тенденції до зростання.

 

3 Оцінка елементів організації обліку розрахунків за виплатами працівникам

 

3.1. облікова політика в частині обліку розрахунків за виплатами працівникам

 

Технічний аспект облікової політики щодо витрат підприємства на оплату праці повинен передбачити такі складові: робочий план рахунків в розрізі центрів витрат та центрів відповідальності; форми первинних документів по розрахунках з оплати праці; облікові регістри; схеми (графіки) документообороту; технологію обробки облікової інформації; склад, порядок і строки подання внутрішньої звітності; порядок проведення інвентаризації зобов'язань з оплати праці тощо.

На формування облікової політики здійснюють свій вплив ряд факторів, які за сферою охоплення системи обліку необхідно виокремити у дві групи: загальні і спеціальні. До групи загальних факторів відносяться фактори, які здійснюють свій вплив на усю систему обліку, а до спеціальних-ті, які впливають на окремий об'єкт обліку (наприклад, оплата праці, запаси, основні засоби тощо).

У свою чергу, загальні фактори по відношенню до суб'єкта господарювання необхідно класифікувати на зовнішні та внутрішні. Зовнішні фактори - це фактори, які не залежать від діяльності суб'єкта господарювання, а внутрішні - ті, які зумовлені особливостями його діяльності. До зовнішніх загальних факторів належать законодавство країни, положення на ринку товарів і послуг, рівень інфляції, глобалізаційні процеси тощо. До внутрішніх загальних - форма власності підприємства, його розмір та місцезнаходження, галузева приналежність, організація системи обліку, форма фінансового обліку, технологія обробки облікової інформації, поріг суттєвості, методи калькулювання собівартості тощо. До зовнішніх спеціальних (об'єкт обліку - оплата праці) факторів відносяться нормативно-правове та договірне (колективне та індивідуальне) регулювання оплати праці (рис. 3.1).

 

 

Система стимулюючих виплат

Система компенсаційних виплат

Організаційно-розпорядчий

Методичний

Конституційний

Нормативний

Законодавчий

Генеральна угода

Регіональний рівень

Галузевий рівень

Загальнодержавний рівень

Виробничий рівень

Колективний договір

Регіональна угода

Галузева угода

Зовнішні спеціальні фактори

Нормативно-правове

Договірне (колективне, індивідуальне)

Трудовий договір

Контракт

Облікова політика підприємства щодо витрат на оплату праці

Внутрішні спеціальні фактори

Організація оплати праці на підприємстві

Система нормування праці

Система та форми оплати праці

Тарифи та система оплати праці

Норми праці (норми часу, виробітку, обслуговування, чисельності, управління)

Нормативи з праці (нормативи часу, режимів, роботи обладнання, обслуговування, чисельності, управління)

Погодинна система та її форми

Відрядна система та її форми

Тарифна сітка

Тарифна розрядка

Тарифний коефіцієнт

Діапазон тарифної сітки

Тарифна ставка

Система посадових окладів

Тарифно-кваліфікаційна сітка

Премії

Надбавки

Доплати

Компенсації

 

 

Рис. 3.1. Факторна інформаційна модель облікової політики щодо витрат на оплату праці

Облікова політика підприємства висвітлюється в Наказі про облікову політику, де фіксуються основні положення керівника підприємства. Вважаємо за доцільне подати основні питання з обліку праці та її оплати, які можуть наводитись в Наказі про облікову політику.

Серед локальних нормативних актів підприємства, організації, установи, на підставі котрих визначаються основні положення щодо оплати праці працівників, значне місце посідають Положення про оплату праці, про преміювання за виконання виробничих завдань і функцій, про винагороду за підсумками роботи за рік, штатний розпис. Під час розроблення положень важливо визначити джерела коштів на оплату праці, якими є частина доходу та інші кошти, одержані в результаті господарської діяльності підприємства, та критерії рівня оплати відповідно до результатів господарської діяльності підприємства, рівня доходності, місячних окладів, особистого внеску працівника в загальні результати роботи тощо. Положення про оплату праці, про преміювання та про винагороду за підсумками роботи за рік на практиці розробляються відділом організації праці та заробітної плати і затверджуються, як правило, наказом керівника підприємства. Можливе також затвердження відповідним грифом.

Положення про оплату праці повинно бути розроблене з урахуванням законодавчих актів про оплату праці та мати чітку структуру.

Положення про оплату праці розробляється підрозділами (службою персоналу, відділом кадрів, відділом організації праці та заробітної плати, економічним відділом тощо) чи окремими посадовими особами, які відповідають за організацію праці та заробітної плати на підприємстві, і затверджується директором підприємства.

Одним із документів, необхідних для вирішення кадрових питань на підприємстві, є штатний розпис. Штатний розпис с внутрішнім (локальним) нормативно-правовим документом підприємства, установи, організації (далі - підприємство), який у зведеному вигляді:

· фіксує розподіл праці між працівниками;

· закріплює структурний та чисельний склад працівників і місячний фонд заробітної плати;

· конкретизує перелік посад і професій;

· встановлює розмір основної заробітної плати щодо конкретної посади, професії, а також розмір надбавок (доплат), якщо це передбачено положенням про оплату праці. На підставі штатного розпису, Правил внутрішнього трудового розпорядку, а також посадових (робочих) інструкцій керівник підприємства приймає рішення з кадрових питань, зокрема щодо приймання громадян на роботу, переведення працівників на іншу роботу, установлення посадового окладу, тарифної ставки (окладу) конкретного працівника відповідно до його посади (кваліфікації).

Кадрова служба, у свою чергу, керуючись штатним розписом, здійснює набір персоналу, оформляє необхідні кадрові документи, у тому числі про приймання на роботу, переведення на іншу роботу, установлення надбавок (доплат), аналізує якісний склад працівників та вносить пропозиції щодо його поліпшення, у встановленому порядку готує інформаційно-довідкову документацію, відповідну статистичну звітність. Штатний розпис розробляється на підставі внутрішніх організаційно-нормативних документів, таких як організаційна структура та чисельність, Положення з оплати праці.

При зазначенні найменування посади у штатному розписі необхідно враховувати вимоги нормативно-правових актів, зокрема керуватися Класифікатором професій. Назви посад та професій повинні відповідати назвам, наведеним у Класифікаторі професій. У штатному розписі має бути затверджено всі можливі на підприємстві посади, тобто затверджуються як посади основних працівників, так і посади, на які приймаються сумісники.

У штатному розписі слід зазначати і вакантні посади, оскільки на підставі цього документа планується необхідна чисельність працівників.

Слід мати на увазі: посада, зазначена у штатному розписі, на яку прийнято працівника, заноситься до його трудової книжки. При цьому згідно з п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.93 р. № 58, відомості про найменування роботи, професії або посади вносяться відповідно до Класифікатора професій.

Штатний розпис повинен містити такі складові, як гриф затвердження, заголовок і текст. Крім того, до штатного розпису вносять такі відомості: найменування структурного підрозділу, перелік посад, кількість штатних одиниць, розмір (суми) посадових окладів та надбавок, місячний фонд оплати праці. Затверджується штатний розпис на початку року керівником підприємства шляхом видання наказу про його затвердження. Діє затверджений документ протягом календарного року.

Перший примірник затвердженого штатного розпису залишається у справі служби документації, колії направляються до відділу кадрів для цілей набору працівників та складання відповідних звітів і до бухгалтерії для нарахування заробітної плати. Керівникам структурних підрозділів направляються відповідні витяги зі штатного розпису.

 

3.2.Організація документообігу та документування операцій з обліку розрахунків за виплатами працівникам

 

При прийнятті працівника на роботу власник або його представник вступають з ним у трудові відносини. Основним документом, який закріплює ці відносини, є трудовий договір або контракт.

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, організації чи установи. За цим договором працівник зобов'язується виконувати роботу за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договорам та угодою сторін.

Трудовий договір може бути:

1) безстроковий, що укладається на невизначений строк;

2) строковим, що укладається:

- на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

- на час виконання певної роботи.

При укладенні трудового договору працівник подає паспорт, або інший документ, що засвідчує особу; трудову книжку; документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію); довідку про стан здоров'я та інші документи.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Контракт - це різновид трудового договору. Контракт укладається на певний строк і застосовується для працівників, які приймаються на роботу на визначений термін або на час виконання певної роботи. Контракт укладається у письмовій формі у двох примірниках і підписується роботодавцем та працівником. У контракті вказуються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, термін дії контракту, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально - побутові та інші умови, необхідні для виконання зобов'язань з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства.

Основним документом про трудову діяльність працівника є його трудова книжка. Основні вимоги до ведення трудових книжок викладені в "Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і в організаціях" що затверджена наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 р. № 58. Трудові книжки заповнюються на всіх працівників підприємства всіх форм власності, які пропрацювали на підприємстві більш як 5 днів. При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

До трудової книжки вносяться:

· відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;

· відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

· відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

· відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

На підприємстві ведеться така документація щодо обліку бланків трудових книжок і заповнених трудових книжок:

а) книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них;

б) книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них;

До Книги обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них вносяться усі операції, пов'язані з одержанням і витрачанням бланків трудових книжок і вкладишів до них із зазначенням серії та номера кожного бланку. Книга ведеться бухгалтерією підприємства.

Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ведеться відділом кадрів або іншим підрозділом підприємства, який здійснює оформлення прийняття і звільнення працівників. У цій Книзі реєструються всі трудові книжки, що прийняті від працівників при влаштуванні на роботу, а також трудові книжки і вкладиші до них із записом серії і номера, що видані працівникам знову.

У разі одержання трудової книжки у зв'язку із звільненням працівник розписується у особистій картці і у Книзі обліку. Книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них і Книга обліку руху трудових книжок мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені підписом керівника підприємства і печаткою. Бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок.

Особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.

Трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку не затребувані трудові книжки (їх дублікати) зберігаються в архіві підприємства протягом 50 років, а по закінченні зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.

На кожному підприємстві ведуть облік особового складу працівників у типових формах первинного обліку, затверджених Держкомстатом України. Оперативний облік персоналу підприємства веде відділ кадрів на бланках типових форм.

Типові форми первинної облікової документації особового складу затверджені Наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008р. № 489 "Про затвердження типових форм первинної документації зі статистики праці". Такими документами є:

"Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу";

"Особова картка працівника";

"Наказ (розпорядження) про надання відпустки";

"Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)". Для обліку прийнятих на роботу працівників застосовується "Наказ (розпорядження) про прийом на роботу" (форма № П-1),який заповнюється у відділі кадрів. Завізований начальником відділу кадрів або особою, відповідальною за прийняття на роботу, проект наказу (розпорядження) в необхідних випадках с направленням на переговори і пропуском в цех (відділ) для ознайомлення з умовами роботи. Керівник структурного підрозділу-начальник (майстер) цеху (відділу) робить висновок про можливість зарахування: на зворотній стороні проекту наказу (розпорядження) вказується, ким може бути прийнятий на роботу той, хто наймається, по якому розряду, чи з яким окладом і тривалість строку випробування. Згода працівника з умовами праці, результати переговорів, в разі необхідності медичного огляду, відмітки про проходження інструктажу з техніки безпеки, протипожежному мінімуму та інші відмітки проставляються на зворотній стороні форми. Проект наказу (розпорядження) про прийом на роботу працівника, якому встановлюють оклад, візується у відповідній службі підприємства (організації) для підтвердження вакантної посади і окладу, що встановлюються за штатним розписом. Підписаний керівником підприємства (організації) наказ (розпорядження) оголошується працівнику лід розписку. На підставі підписаного наказу (розпорядження) про прийом на роботу відділ кадрів заповнює документ первинного обліку форму № П-2 "Особова картка працівника".

Особова картка - це затверджена форма облікового документа, яку заповнює спеціаліст служби персоналу на підставі опитування особи, яку приймають на роботу (постійну, тимчасову або сезонну), і таких документів: паспорта, трудової книжки, диплома, посвідчення, прав на управління транспортними засобами і т.п. Особові картки працівників комплектуються за структурними підрозділами підприємства, за прізвищами в алфавітному порядку. Із особової карток створюється картотека особового складу всіх працівників підприємства. Після звільнення працівника його особова картка зберігається у службі персоналу підприємства протягам двох років, а потім передається в архів підприємства для зберігання протягом 75 років.

Для оформлення щорічної та інших видів відпустки, що надається працівникам у відповідності з чинними законодавчими актами і положеннями, колективними договорами, контрактами та графіками відпусток застосовується "Наказ (розпорядження) про надання відпустки" (форма № П-3), який заповнюється у двох примірниках. Один залишається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії. Наказ підписується начальником (майстром) цеху (відділу, дільниці) та керівником підприємства (організації). На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки відділ кадрів робить відмітки в особовій картці ф. № П-2 працівника, а бухгалтерія робить розрахунок заробітної плати, що належить за відпустку. При наданні відпустки без оплати поруч із зазначенням кількості днів відпустки зазначається "без оплати".

При звільненні працівників, за винятком тих, які звільняються вищестоящим органом, оформляється працівником відділу кадрів у двох примірниках на всіх працівників "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)" (форма № П-4). Один екземпляр залишається у відділі кадрів, а другий передається в бухгалтерію. Наказ підписується начальником (майстром) цеху (відділу, дільниці) та керівником підприємства (організації). У розділі "Довідка про нездані майново-матеріальні та інші цінності" робляться відмітки про нездані цінності, що рахуються за працівником. На підставі наказу (розпорядження) про припинення трудового договору бухгалтерія робить розрахунок із працівником.

Для контролю за станом трудової дисципліни і нарахуванням заробітної плати здійснюється облік робочого часу. Облік використання робочого часу організовується таким чином, щоб забезпечити контроль за фактично відпрацьованим кожним працівником часом і його невикористанням. Основним документом з обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу є Табель обліку робочого часу. Прізвища працівників в табелі розмішуються за категоріями персоналу. Він складається в одному примірнику протягом місяця, де відмічають вихід на роботу й відпрацьований час. Табельний облік здійснюють у всіх виробничих підрозділах і для всіх категорій працюючих в алфавітному порядку. При погодинній оплаті праці табель обліку робочого часу є підставою для нарахування заробітку. У табелі щодня зазначають вихід на роботу, кількість відпрацьованих годин. Невихід на роботу відображають у табелі умовними позначеннями, наприклад, "ЧВ" - відпустка, "X" - хвороба, "П" - прогул, "ВС" - святкові дні тощо. У ньому також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер. Підставою для здійснення записів у Табелі щодо використання робочого часу є наступні типові документи: список осіб, які працювали в надурочний час; листок обліку простоїв; наказ про надання відпустки; список про надання відпустки; листок непрацездатності. Оперограма табеля обліку робочого часу наведено в табл. 3.1.

№ п\п	Операція	Виконавець
Обліковець	Головний агроном	Черговий прохідної	Бухгалтер з оплати праці
	Заповнення основних реквізитів табеля
	Відмітка в журналі прохідної працівників про прихід на роботу
	Перенесення даних з журналу прохідної в табель
	Перевірка даних з графіком роботи працівників
	Підтвердження інформації підписом
	Здача табеля в бухгалтерію
	Логічна перевірка табеля
	Складання на основі табеля розрахунково- платіжної відомості

 

Облік явок на роботу і часу відходу з неї в табелі може вестися двома способами:

· шляхом відзначання в табелі усіх, хто з'явився, не з'явився на роботу, запізнень, понаднормативних годин і т.д.;

· шляхом реєстрації тільки відхилень від нормального використання робочого часу (неявок, запізнень тощо).

По закінченні місяця табель закривається, тобто в ньому підраховуються за кожним працівником: кількість днів явок на роботу, неявок із причин, кількість невідпрацьованих годин (запізнення, передчасний відхід з роботи, простої); загальна кількість відпрацьованих годин, у тому числі відрядні, нічні, переробка.

Документ підписується начальником структурного підрозділу і здається в бухгалтерію. У бухгалтерії перевіряють правильність заповнення всіх реквізитів і наявність підписів і роблять розрахунок заробітної плати.

Табелі обліку робочого часу використовують для нарахування заробітної плати тим, хто працює за погодинною формою.

При відрядній формі оплати праці, крім Табелів обліку робочого часу, необхідно складати первинні документи, які засвідчують обсяг виконаних робіт чи кількість одержаної продукції. Залежно від виробництв застосовують різні первинні документи.

Так, для обліку ручних та кінно-ручних робіт застосовують Обліковий лист праці і виконаних робіт. В облікових листах відображають назву робіт за відповідне число, відпрацьований час, обсяг виконаної роботи та нарахована сума оплати праці. По кожному виду робіт записують одиницю виміру, норму виробітку і розцінку. Кількість відпрацьованих днів наводиться в останньому рядку по кожному виду робіт, які здійснювалися з допомогою коней. Нарахування зарплати працівникам галузі рослинництва на кінно-ручних роботах здійснюють наступним чином: загальний обсяг виконаних робіт (кількість одержаної продукції) за певний період часу множать на розцінку за одиницю виконаних робіт (за одиницю одержаної продукції).

Основним первинним документом для обліку польових, стаціонарних та інших робіт, що виконують трактори, комбайни й самохідні машини (крім транспортних робіт тракторів), е Обліковий лист тракториста-машиніста

Його складають на кожного тракториста-машиніста на 5, 10, 15 днів, а в період збирання врожаю - щоденно, тобто залежно від того, як це передбачено планом документообігу. У ньому відображаються виконані роботи під ту чи іншу культуру, склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання. Також в цьому документі вказується кількість людино-годин, машино-днів, обсяг виконаних робіт у фізичних і еталонних гектарах, кількість використаного палива за нормою і фактично, а також кількість відпрацьованих нормо-змін. Нараховують зарплату трактористам за відпрацьовані нормо-зміни.

Виконані транспортні роботи трактора оформляють Дорожнім листом трактора (табл. 10.5, 10.6). Дорожній лист виписують механік або бригадир кожного дня перед виїздом із гаражу і видають на руки трактористу. На лицьовому його боці записують завдання трактористу, в якому відмічають зв'язки і куди доставляти вантаж, клас і кількість вантажу, який необхідно перевезти на відстань перевезення. При заправленні трактора пальним заправник відмічає в дорожньому листі залишок пального при виїзді, кількість виданого пального і затверджує це своїм підписом. Механік (бригадир) перевіряє справність трактора, дає дозвіл на виїзд і затверджує це своїм підписом, а тракторист розписується про прийняття трактора. На зворотному боці листа відображається виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу.

Працівникам тваринництва заробітна плата нараховується в первинному документі Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва, де вказують по кожному працівнику ферми його посаду, професію, табельний номер, відпрацьований час, обсяг одержаної продукції, розцінку і суму нарахованої заробітної плати. Даний розрахунок складають на підставі первинних документів про вихід продукції тваринництва - журналів обліку надою молока, актів настригу і приймання вовни, відомостей зважування тварин, актів на одержання приплоду тварин.

У табл. 3.2 подано порівняльну характеристику документів з обліку розрахунків з оплати праці.

Таблиця 3.2

Порівняльна характеристика документів з обліку розрахунків з оплати праці

Документ	Термін зберіган-ня (роки)	Застосування
По норма-тиву	На підприєм- стві
1. Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу		+	+
2. Наказ (розпорядження) про переведення на іншу посаду		+	-
3. Наказ (розпорядження) про звільнення з роботи		+	+
4. Наказ (розпорядження) про надання відпустки		+	+
5. Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору		+	+
6. Табель обліку робочого часу		+	+
7. Особові рахунки працівників		+	+
Розрахунково-платіжна відомість 8.		+	+
9. Наряд на відрядну роботу		+	+
10.Обліковий лист праці і виконаних робіт		+	+
Обліковий лист тракториста-машиніста		+	+
Подорожній лист вантажного автомобіля		+	-

 

Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, підлягають обов'язковій передачі до архіву. Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Бланки суворої звітності повинні зберігатися в сейфах, металевих шафах або спеціальних приміщеннях, що забезпечують їх схоронність.

Первинні документи, облікові регістри та бухгалтерська звітність, створені у формі електронного документа, повинні зберігатися на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях, та протягом строку, що не повинен бути меншим від строку, встановленого для відповідних документів на папері. Первинні документи поточного місяця, що пройшли обробку ручним способом і відносяться до відповідного облікового регістру, комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються і супроводжуються довідкою для архіву.

Строк зберігання первинних документів, облікових регістрів, в архіві підприємства, установи визначається згідно з нормативно-правовим актом з питань визначення строків зберігання документів, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства. Первинні документи поточного місяця, що пройшли обробку ручним способом і відносяться до відповідного облікового регістру, комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються і супроводжуються довідкою для архіву. Строк зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності в архіві підприємства, установи визначається згідно з нормативно-правовим актом з питань визначення строків зберігання документів, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

 

 

3.3. Організація та регламентація роботи облікового апарату

 

Значна частина працівників управління господарством зайнята бухгалтерським обліком. Це насамперед апарат бухгалтерії, який безпосередньо веде бухгалтерський облік, виконує контрольну та аналітичну роботу. Крім того, багато лінійних працівників - начальники цехів, бригадири, завідуючі складами, фермами, прораби - виконують значну роботу з оформлення бухгалтерських документів. Це операції з підготовки первинних документів (накладні, вимоги і т. ін.), складання звітів про наявність та рух матеріальних цінностей, коштів тощо. Це означає, що організувати працю людей, зайнятих бухгалтерським обліком господарської діяльності, не так просто, як іноді здається на перший погляд, оскільки потрібно організувати працю не лише безпосередньо зайнятих на бухгалтерських роботах, а й багатьох працівників інших служб.

Науково-технічний прогрес вносить великі зміни у характер та зміст праці людей, зайнятих бухгалтерським обліком. Значні зміни відбуваються також у професійному поділі праці, особливо це стосується робіт технічного характеру - обліковці, рахівники, обчислювачі та ін. Збільшується обсяг робіт, що потребують інженерного рівня освіти та знань (економічний аналіз, підготовка проектних рішень тощо). Виникають нові дільниці та види робіт, пов'язані із застосуванням ПК, економіко-математичних методів, оцінкою результатів роботи. У цих умовах наукова організація праці людей, які виконують бухгалтерський облік стає об'єктивною потребою і являє собою комплекс організаційних, техніко-економічних, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних та естетичних заходів, спрямованих на раціоналізацію облікового процесу, створення сприятливих умов праці, розвиток творчих здібностей та суспільної активності працівників.

На сучасному етапі розвитку суспільства до організації роботи працівників обліку ставляться такі вимоги:

· комплексний підхід;

· використання нагромадженого багатства наукових знань, пов'язаних з працею цих людей;

· поглиблення поділу та кооперації праці; чітке обслуговування та своєчасна підготовка робіт;

· створення найсприятливіших умов для виявлення здібностей кожного працівника у підвищенні своєї кваліфікації та продуктивності праці.

· наукова організація праці дає змогу вирішувати завдання духовного збагачення, підвищення зацікавленості у результатах праці.

Наукова організація праці має на меті: