Характеристика вітчизняного автобудівного підприємства

Велике вітчизняне автобудівне підприємство випускає автобуси міського; приміського, міжміського сполучення, тролейбуси, запчастини до автобусів і товари народного вжитку. Крім цього, підприємство надає послуги, пов'язані з основним видом діяльності: сервісне обслуговування проданої техніки, торгівля запчастинами, транспортні послуги та послуги з побутового обслуговування.

Сьогодні це автобудівне підприємство діє як відкрите акціонерне товариство, тому вплив з боку галузевого міністерства незначний.

Завод оснащений вітчизняним та імпортним обладнанням загальною кількістю близько 5000 одиниць, що дає можливість досягти річної потужності 10 тис. штук автобусів. На під­приємстві організовані виробництва: пресове, ливарне, кузовне, малярне, складальне, механообробне, які характеризуються потоковими процесами із застосуванням, конвеєрів, робототехнічних комплексів, верстатів з ЧПУ¹. Кількість працівників на підприємстві ста­новить близько 9 тис. чол., з них 7 тис. чол. - промислово-виробничий персонал.

Раніше підприємство мало ринки збуту своєї продукції практично в усіх республіках СРСР. Сьогодні основними споживачами його продукції є автотранспортні підприємства і організації Росії, України і Білорусі. Найбільшим попитом користуються нові міські автобуси з імпортними дизельними двигунами, хоча їх вартість в 2-3 рази більша, ніж серійних. Тому в перспективі передбачається перехід на нові моделі автобусів з дизельними двигунами. На підприємстві і тепер випускають такі автобуси, однак відсутність вітчизняних дизельних двигунів призводить до комплектації виробів імпортними двигунами ("ЇШ^АІЛЛ" (Франція), КАМАЗ (Росія), ММЗ (Білорусь)), а це значно збільшує валютну складову вартості автобусів. Підприємство співпрацює також з харківським заводом ім. Малишева (задні мости),

¹ ЧПУ - числове програмне управління. Верстати з ЧПУ програмуються на виконання певної послідовності операцій і можуть працювати в автоматичному та напівавтоматичному режимах.

Первомайським машинобудівним заводом (рульові механізми), польською фірмою «Андорія» (шини) тощо.

Підприємство конкурує з російськими автобудівними підприємствами (Павловським, Ликінським заводами), незначна конкуренція існує і в Україні. Внаслідок хронічної нестачі власних обігових коштів, відсутності умов для залучення кредитів, високих темпів зростання цін на матеріали і комплектуючі, неритмічності роботи заводів-суміжників на підприємстві спостерігається значний спад виробництва Так, при виробничій потужності 10 тис. штук автобусів завод упродовж 1994-1998 рр. випускав менше ніж 2 ТИС. автобусів на рік. Потім обсяги виробництва довелося зменшувати, оскільки продукція не знаходила збуту. Так, у 2002 році завод випустив 307 і реалізував 267 автобусів, з яких в Україні продано 87 машин.

Розпад соціалістичної системи і перехід країн соціалістичного табору на капіталістичний шлях розвитку вплинув на розрив зв'язків з країнами РЕВ². Розірвались як політичні, так і економічні зв'язки. Внаслідок цього підприємство втратило багатьох постачальників. Крім цього, зменшився збут продукції під впливом війни в Югославії та Чечні. Сьогодні підприємство орієнтується на ринки країн СНД та країн Азії (Сирія, Ірак, В'єтнам), де з продукцією заводу знайомі ще з радянських часів. Тому в найближчі плани підприємства входить зміцнення ринкових позицій у цих країнах та поновлення контактів. До того ж для просування продукції передбачено механізм стимулювання ринку через впровадження схем кредитування.

На підприємстві існує профспілкова організація, яка відстоює інтереси працівників заводу, дбає про покращання умов праці, побутових умов працівників, організовує профспіл­кові відпустки, турбується про оздоровлення і відпочинок працівників тощо. Щорічно профспілка укладає з адміністрацією підприємства колективний договір з перерахованими зобов'язаннями і контролює їх виконання.

У майбутньому підприємство розпочне поставки за програмою «Шкільний автобус», затвердженою Постановою Кабміну. Програма передбачає випуск понад 3,5 тис. автобусів (з них 550 - великих, тобто більше за 25 місць, які випускаються в Україні тільки цим заводом). Однак проект пов'язаний з багатьма організаційними проблемами. Оскільки поставки автобусів планується фінансувати з державного бюджету, проект навряд чи буде закінчено у встановлені терміни - до 2010 року.

Керівництво підприємства планує якомога швидше виконати сертифікацію заводу, що має величезне значення. Якщо продукція має сертифікат 150—9001, то якісно виконуються всі роботи і немає потреби тестувати окремі машини.

Основною проблемою подальшого розвитку, на думку керівництва підприємства, є недостатній розвиток ринку. Зокрема, власники маршрутів не зацікавлені мати власні транспортні засоби, а наймають безліч дрібних перевізників.

Отже, в період переходу до ринку на підприємстві сталися істотні зміни: виникнення нових ринків збуту під впливом конкуренції, активізація зовнішньоекономічної діяльності, систематична робота над оновленням асортименту конкурентоспроможної продукції, орієн­тація на потреби споживача тощо. Такі умови вимагають вдосконалення наявної системи управління, яка б відповідала реальним умовам функціонування цього підприємства і дала би змогу збільшити обсяги випуску і реалізації продукції, масу прибутку, вплинула б на поповнення обігових коштів, залучення іноземних інвестицій тощо.

² РЕВ - Рада економічної взаємодопомоги. Міждержавна економічна організація, що була створена для координації економічної політики країн соціалістичного спрямування.