Оформлення та комплектація курсової роботи

Виконання курсової роботи передбачає і її відповідне оформлення. Студент повинен дотримуватись певних вимог до оформлення курсових робіт.

 

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Курсова робота має бути надрукована на ПК українською мовою й правильно оформлена. Текст роботи має розміщуватися з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм).

Шрифт – Times New Roman звичайної жирності. Розмір шрифту - кегль 14.

Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою по всьому тексту.

Береги: зверху та знизу – 2см, зліва - 2 см, справа -1 см. Міжрядковий інтервал - 1,5. Таким чином, на одній сторінці може розміщуватись до тридцяти рядків тексту.

Усі складові курсової роботи потребують відповідного оформлення.

 

ОсновнА частина

Текст основної частини друкується згідно загальних вимог, однак, допускається розміщення таблиць та інших ілюстративних матеріалів на аркушах паперу формату А3 (не більше 40 рядків на сторінку).

У разі необхідності дозволяється вписувати у друкований текст курсової роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення. Робити це потрібно чорнилом, тушшю або пастою тільки чорного кольору. При цьому щільність вписаного тексту має бути наближеною до щільності основного тексту.

Якщо у текст роботи потрібно включити роздруковані на ПЕОМ програмні документи, то слід дотримуватися таких вимог:

- документи мають відповідати формату паперу А4,

- їх потрібно включати до загальної нумерації сторінок курсової роботи і розміщувати, як правило, у додатках.

Текст основної частини роботи поділяється на розділи, підрозділи, пункти та підпункти згідно із планом.

Заголовки структурних частин курс звої роботи ("ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ", "ДОДАТКИ"), пишуться або друкуються великими літерами симетрично до тексту (по центру рядка). Заголовки підроз­ділів, пишуться або друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам в основному тексті.

Кожну структурну частину наукової роботи слід починати з нової сторінки.

Нумерація

Нумерація сторінок має бути наскрізною: номер сторінки проставляють арабськими цифрами у її правому верхньому куті, проте на титульному аркуші (перша сторінка роботи) номер сторінки не проставляють.

Структурні елементи курсової роботи ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ та ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ВИ­КОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ, ДОДАТКИ не мають порядкового номера.

Нумерацію розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Но­мер розділу або глави ставиться після слова "РОЗДІЛ". Підрозділи нумерують у межах кожною розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер підрозділу, між якими ставиться крапка. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка: наприклад, "1.4." (четвертий підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

 

Ілюстрації

Ілюстративний матеріал у формі схем, діаграм, графіків тощо, який подається у межах певного розділу, оформляється таким чином: під ілюстрацією пишуть слово «Рис.» і проставляють номер, який складається з номера розділу та, через крапку, порядкового номера ілюстрації у даному розділі, наприклад: Рис. 2.1 — перший рисунок другого розділу.

Ілюстрації нумерують послідовно у межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією.

Ілюстрації слід подавати у курсовій роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках роботи, їх включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстративні або табличні матеріали, розміри яких є понад формат паперу А4, враховують як одну сторінку і розміщують так само після посилання на них у тексті роботи.

На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

Таблиці

Розрахунки, які наводяться у тексті, доцільно подавати у вигляді таблиць, дані яких мають бути обов’язково проаналізовані в роботі.

Нумерація таблиць у тексті роботи здійснюється таким чином: праворуч над заголовком таблиці пишуть слово «Таблиця» та її порядковий номер. Номер таблиці складається з номера розділу та, через крапку, порядкового номера таблиці в даному розділі. Наприклад: Таблиця 2.1 — перша таблиця другого розділу.

Якщо таблиця має продовження на наступній сторінці, то пишуть: Продовження табл. 2.1.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком розміщених у додатках) у межах розділу.

Кожна таблиця мусить мати заголовок, який відображає її зміст.

Заголовок таблиці розміщують під словом “Таблиця” над самою таблицею і друкують по центру аркуша. Заголовок і слово "Таблиця" починають із великої літери. Їх не підкреслюють.

Приклад побудови таблиці

 

Таблиця (номер) -

Назва таблиці

 

Головка Об’єкти підмета	І-ша ознака присудка	Заголовки граф ІІ-га ознака присудка
				Підзаголовки граф
Рядки
Боковий Графи (колонки) (заголовки рядків)

 

Існують певні правила оформлення таблиць.

У разі, коли показники, які містяться у таблиці, мають однакову одиницю виміру, то їх виносять у заголовок таблиці (наприклад: Розподіл трудових ресурсів, тис. чол.). Якщо ж одиниці ви­міру різні, то вони наводяться в найменуваннях відповідних граф та рядків таблиці. Всі дані однієї графи подаються з однаковою точністю. Під таблицею можуть бути примітки до окремих граф чи клітинок.

Об'єкти підмета та ознаки при­судка треба розміщувати в певній логічній послідовності. У присудку абсолютні значення часто доповнюють відносними та середніми.

Графи присудка нумерують, якщо таблиця займе кілька сто­рінок. У найменуваннях граф іноді наводиться спосіб обчислення показника. Наприклад, у найменуванні графи 3 може бути наведено обчислення "гр.2: гр.1".

Таблиця не повинна мати незаповнених клітинок. Тому, якщо немає відомостей про розмір явища, проставляються крапки (...), відсутність явища позначають тире (-), число 0,0 ставиться у випадках невеликої величини, коли число в даній клітинці знаходиться за межами точності, прийнятої у таблиці. Позначка “X” ставиться в тому разі, коли клітинка не заповнюється.

Заголовки граф починаються з великих літер, підзаголовки - з малих, якщо складають одне речення із заголовком, і з великих - якщо вони є самостійними.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту тексту або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблиці треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної таблиці потрібно залишати один вільний рядок.

 

 

ФОРМУЛИ

Формули в курсовій роботі нумеруються арабськими цифрами у межах розділу. Порядковий номер формули вказують у круглих дужках праворуч від неї. Цей номер має складатися з номера розділу і порядкового номера формули в даному розділі, між якими ставиться крапка. Наприклад, (3.1) означає: перша формула у третьому розділі.

Номери формул пишуть біля правого берега сторінки на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: "(3.1)" (перша формула третього розділу).

Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані в формулі, і кожне - з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати один вільний рядок.

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

 

ПОСИЛАННЯ

У тексті роботи обов’язково мають бути зроблені посилання на джерела, з яких були запозичені цифрова інформація і цитати, наведені в курсовій роботі.

Посилання на джерела слід здійснювати за допомогою квадратних дужок, у яких проставляється порядковий номер джерела зі списку використаних джерел інформації та відповідна сторінка. Наприклад: [8, с. 12].

Посилання на ілюстрації до курсової роботи оформлюють порядковим номером ілюстрації: наприклад, "рис. 2.3"; на формули - порядковим номером формули: наприклад, "у формулі (3.1)". Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, "у табл. 1.2". У- повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вживати скорочене слово "дивись": наприклад, "(див. табл.1.2)".

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводите цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед пропущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оціню­вання його результатів, і робити відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора наукової роботи, до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знакпитання;

е) якщо автор курсової роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М.Х.), (підкреслено мною. - М.Х.).

 

Додатки

Додатки до курсової роботи оформляють як її продовження на наступних сторінках і розміщують у порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Оформляють додатки таким чином:

1) по центру рядка малими літерами з першої великої літери друкують слово «Додаток __» і великою літерою української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь, вказують його порядковий номер. Нумерують додатки наскрізно від першого до останнього.

2) під словом “Додаток __” малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки друкують заголовок;

3) текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад. А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В;

4) ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 – другий рисунок першого розділудодатка Д; формула (А. 1) - перша формула додатка А.