Факори ризику і групи ризику виникнення захворювання

Факори ризику і групи ризику виникнення захворювання

Здоров'я людини залежить від багатьох факторів:

- кліматичних умов,

- стану навколишнього середовища,

- забезпечення продуктами харчування і їх цінності,

- соціально-економічних умов,

- стану медицини.

Здоров’ю людини загрожують наступні фактори:

- негативні наслідки науково-технічної революції і урбанізації;

- антропогенне забруднення природного середовища;

- погіршення генетичного фонду популяції;

- недостатнє забезпечення продуктами харчування;

- нездоровий, ненормальний спосіб життя;

- неефективність медичних профілактичних заходів, низька якість медичної допомоги.

Група ризику – це група осіб, які в силу певних обставин свого життя більше за інших схильні до негативних зовнішніх впливів з боку зовнішнього середовища, що призводить до захворювання.

В групу ризику входять – вагітні, діти, підлітки, люди похилого віку, люди з ослабленим імунітетом, недостатнім харчуванням, поганими умовами життя, роботою з токсичними речовинами чи іонізуючим випромінюванням. та ін..

 

 

Оздоровчі системи і способи загартування організму

Оздоровчі системи поділяються на традиційні та нетрадиційні(знахарі, шамани).

До засобів нетрадиційної системи відносять:

1) Фітотерапію – перевагами лікування лікрськими рослинами є те, що вони мало токсичні і можливо їх довготривало приймати без побічних явищ

2) Апітерапію – Лікування медом, пилом, маточним молоком, прополісом, осиною отрутою – це лікування без побічних явищ і ефективно. (Апіприпарати застосовуються у вигляді тінктур, витягів, розчинів, мазей, напоїв і медичних екстрактів)

3) Масаж – його дія — рефлекторна (масаж може втручатися в діяльність нервової системи: як збудити, так і заспокоїти нервову систему)

Ефекти массажу: 1) покращує кровопостачання шкіри та м’язів; 2) нормалізує функцію потових та сальних залоз; 3) посилює тік лімфи та крові в судинах; 4)покращує функцію суглобів та зв’язок; 5) підвищує працездатність мязів; 6) знімає втому та нервову напругу; 7) підвищує життєвий тонус та працездатність.

4) Гірудотерапію – лікування п’явками

5) Іглорефлексотерапію – лікування голками

6) водо- і грязелікування

Важливою профілактичною мірою проти простудних захворювань є систематичне загартовування організму.

Способи загартовування організму:

1)повітряні ванни; 2) процедури (обтирання, обливання, душ і ін.) – зміцнюють нервову систему, впливають на серце і судини, нормалізуючи артеріальний тиск, поліпшують обмін речовин; 3) біг; 4)кожноденні прогулянки(кросовою ходою 0.5-1км швидким, стільки ж звичайним кроком); 5) контрольовані фізичні навантаження

Відповідно до ст. 25 Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення» (№ 155/98-ВР від 03.03.1998 р.), зараження вірусом імунодефіциту людини медичних і фармацевтичних працівників при виконанні ними професійних обов’язків належить до професійних захворювань.

Робочі місця лікувально-профілактичних медичних закладів забезпечуються інструктивно-методичними документами, аптечками для проведення термінової профілактики при аварійних ситуаціях необхідним набором медичного інструментарію для одноразового використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження.

Медичний інструментарій, а також посуд, білизна, апарати та ін. забруднені кров'ю, біологічними рідинами за винятком сечі, слини, випорожнення у зв'язку з невеликою кількістю вірусів, що практично унеможливлює інфікування (надалі - біологічні рідини), та речі, які забруднені слизом, відразу після використання підлягають дезінфекції згідно з вимогами нормативної документації. Режим знезараження аналогічний тим, які використовуються для профілактики зараження вірусними гепатитами.

Медичні працівники зобов'язані бути обережними під час проведення маніпуляцій з ріжучим та колючим інструментом (голками, скальпелями, ножицями і т.ін.).

Для уникнення поранень після використання шприців голки з них не знімають до дезінфекції. Перед занурюванням шприца з голкою в дезрозчин виймають тільки поршень.

Бригади швидкої та невідкладної допомоги для збору використаних шприців забезпечуються ємкістю з матеріалу, який не проколюється.

З метою уникнення поранень забороняється використовувати для взяття крові та інших біологічних рідин скляні предмети з відбитими краями.

При маніпуляціях, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, при розтині трупів, проведенні лабораторних досліджень, обробці інструментарію і білизни, прибиранні і т. ін., медичні працівники та технічний персонал користуються засобами індивідуального захисту (хірургічними халатами, гумовими рукавичками, масками, а в разі потреби - захисним екраном, непромокальними фартухами, нарукавниками, окулярами). Ці дії дають змогу уникнути контакту шкіри та слизових оболонок працівника з кров'ю, тканинами, біологічними рідинами пацієнтів.

Перед надіванням гумових рукавичок шкіру біля нігтей слід обробити 5% -ним спиртовим розчином йоду.

Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри рук, які неможливо закрити лейкопластирем або гумовими рукавичками, звільняються на період захворювання від безпосереднього медичного обслуговування хворих і контакту з предметами догляду за ними.

Усі маніпуляції з кров'ю і сироватками в лабораторіях виконуються за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів,

Будь-які ємкості з кров'ю, іншими біологічними рідинами (без винятку), біоматеріалами (тканинами, шматочками органів тощо) відразу на місці взяття щільно закриваються гумовими або пластмасовими корками.

У лікувальних закладах для забезпечення знезараження при випадковому витіканні рідини кров та інші біоматеріали транспортуються в штативах, покладених в контейнери, бікси або пенали, на дно яких укладається чотиришарова суха серветка.

Транспортування проб крові та інших біоматеріалів з лікувальних закладів до лабораторій, які розташовані за межами цих закладів, здійснюється тільки в контейнерах (біксах, пеналах), що унеможливлює випадкове або навмисне відкриття кришок під час їх перевезення (замок, пломбування, заклеювання місць з'єднання лейкопластирем). Ці контейнери після розвантаження обробляють дезрозчинами. Опти­мальною є доставка в сумках-холодильниках.

Не допускається транспортування проб крові та інших біоматеріалів у картонних коробках, дерев'яних ящиках, поліетиленових пакетах.

Не допускається вкладання бланків направлень або іншої документації в контейнер чи бікс.

Аварією слід вважати уколи, порізи, забруднення слизових та шкіри покривів кров'ю та іншими біологічними рідинами.

Якщо контакт з кров'ю, біологічними рідинами чи біоматоріалами супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом), то потерпілий повинен;

· зняти рукавички робочою поверхнею усередину;

· видавити кров із рани;

· ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (70%-ним розчином етилового спирту, 5%-ною настоянкою йоду при порізах, 3%-ним перекисом водню);

· ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх 70%-ним розчином етилового спирту;

· на рану накласти пластир, надіти напальчник, при потребі продовжувати роботу одягти нові гумові рукавички;

· терміново-повідомити керівництво лікувально-профілактичного закладу про аварію для її реєстрації та проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції.

У разі забруднення кров'ю, біологічними рідинами, біоматеріалами без ушкодження шкіри:

· обробити місце забруднення одним із дезінфектантів (70%-ним розчином етилового спирту, 3%-ним розчином перекису водню, 3%-ним розчином хлораміну);

· промити водою з милом і вдруге обробити спиртом.

У разі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на слизові оболонки:

· ротової порожнини - прополоскати 70%-ним розчином етилового спирту;

· порожнини носа - закапати 30%-ним розчином альбуциду;

· очі - промити водою (чистими руками), закапати 30% - ним розчином ільбуциду.

Для обробки носа і очей можна використовувати 0,05%-ний розчин перманганату калію.

Для зниження вірогідності професійного зараження ВІЛ-інфекцією:

· при підготовці до проведення маніпуляцій ВІЛ-інфікованому медичний персонал повинен переконатися в цілісності складу аптечки;

· здійснювати маніпуляції в присутності іншого спеціаліста, який може в разі розриву гумової рукавички чи порізу продовжити виконання медичної маніпуляції;

· не терти руками слизові оболонки.

У разі попадання крові, біологічних рідин, біоматеріалу па халат, одяг:

· одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів:

· шкіру рук та інших ділянок тіла при їх забрудненні через одяг протерти 70%-ним розчином етилового спирту, а потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом;

· забруднене взуття дворазове протерти ганчіркою, змоченою у розчині одного з дезінфекційних засобів.

В усіх лікувапьно-профілактичних закладах ведеться форма 108-о "Журнал реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом" (додаток 2).

У журналі відмічають:

1. Порядковий номер.

2. Дата та час аварії заповнюються словами, указати години і хвилини.

3. Характер аварії (ушкодження, укол, поріз, попадання біоматеріалу шкіру, слизові оболонки, одяг та інші).

4. Робота, яка виконувалася під час аварії.

5. Прізвище, ім'я, по батькові потерпілою заповнюється на підставі паспортних даних.

6. Джерело зараження, вид матеріалу, що інфікує (кров та її продукти, амніотична рідина чи інші біологічні рідини).

7. Особистий код чи прізвище, ім'я та по батькові особи (за її згодою), як належав цей біологічний матеріал.

Ці відомості підписуються завідувачем відділення (лабораторії) або інше уповноваженою особою, а також головою (членом) режимної комісії.

Журнал підписується головою режимної комісії 1 раз на місяць з зазначенням дати.

Після проведення в установленому порядку реєстрації аварії потерпілому пропонують (за його згодою) пройти обстеження на наявність антитіл до ВІЛ. Уперше кров для тестування за кодом 115 (медичний контакт) відбирається безпосередньо після аварії, але не пізніше 5-ти днів після неї. Позитивний результат свідчить про те, що працівник був інфікований ВІЛ раніше і аварія не є причиною зараження.

Якщо результат негативний, то наступне тестування має проводитися через 3, 6 місяців і далі - через рік.

Якщо профаварія мала місце під час роботи з біоматеріалом, про який заздалегідь було відомо, що він інфікований ВІЛ, то потерпілому співробітнику на період нагляду за ним забороняється здавати донорську кров (тканини, органи), і проводиться екстрена профілактика, тобто приймання антиретровірусних лікарських засобів (за згодою потерпілого). Це бажано зробити якнайшвидше, але не пізніше 24-36 годин після факту пошкодження.

У разі виявлення у медичного працівника ВІЛ-інфекції на підставі форми облікової звітності №108-о надалі визнання захворювання професійним здійснюється в порядку, установленому чинним законодавством.

Наявність та ведення журналів реєстрації аварій і обстеження потерпілих медичних працівників контролюється органами охорони здоров'я та територіальними санітарно-епідеміологічними станціями.

Результати обстеження медичних працівників є конфіденційними

 

Факори ризику і групи ризику виникнення захворювання

Здоров'я людини залежить від багатьох факторів:

- кліматичних умов,

- стану навколишнього середовища,

- забезпечення продуктами харчування і їх цінності,

- соціально-економічних умов,

- стану медицини.

Здоров’ю людини загрожують наступні фактори:

- негативні наслідки науково-технічної революції і урбанізації;

- антропогенне забруднення природного середовища;

- погіршення генетичного фонду популяції;

- недостатнє забезпечення продуктами харчування;

- нездоровий, ненормальний спосіб життя;

- неефективність медичних профілактичних заходів, низька якість медичної допомоги.

Група ризику – це група осіб, які в силу певних обставин свого життя більше за інших схильні до негативних зовнішніх впливів з боку зовнішнього середовища, що призводить до захворювання.

В групу ризику входять – вагітні, діти, підлітки, люди похилого віку, люди з ослабленим імунітетом, недостатнім харчуванням, поганими умовами життя, роботою з токсичними речовинами чи іонізуючим випромінюванням. та ін..