Технологія збирання, післязбиральної обробки і закладки на зберігання продукції зернової культури

 

 

Збирання зерна пшениці озимої

Починають збирати при досягненні зерном вологості 30-32%. Скошують пшеницю жатками ЖВП-6А, ЖВН-6А у валки товщиною 12-18 см, шириною до 1,8 м. при висоті зрізу середньо- і низькорослих сортів 15-20 см., високорослих і густих 25-30 см. За такої висоти стерні валки швидше просушуються. При двофазному збиранні полеглої забур’яненої пшениці використовують бобові жатки (ЖБА 3,5), так як під час роботи різальних агрегатів зернових жаток втрачається багато зерна. Через 2-4 дні підсохлі валки підбирають комбайнами Дон 1500 з приставками ПУН-5, ПУН-6 і обладнані підбирачами ППТ-2,ППТ-3А. Після збирання зерно старанно очищають, при потребі пропускають через сушильні агрегати, доводять вологість його до 14-15 % і використовують за призначенням.

Таблиця 4

Технологічна схема збирання врожаю пшениці озимої

Площа посіву, га	Склад збиральної ланки	Кількість наявних збиральних агрегатів, шт.	Продуктивність збиральної ланки за добу, га.	Необхідно днів для збирання
	Дон-1500 ГАЗ-53

 

 

Післязбиральна обробка зерна пшениці озимої

Післязбиральна обробка зерна тієї чи іншої культури залежить як від його фізичних особливостей, так і від складності видалення з нього окремих домішок. З метою одержання добрих результатів післязбиральної обробки зернової маси господарство повинне мати відповідно підготовлену за потужностями матеріально-технічну базу: тік, сховища, обладнання для очищення, сушіння, транспортування тощо.

В умовах жаркого клімату півдня України, коли в період збирання врожаю зернових культур має місце переважання високих середньодобових температур будь-яка незначна затримана з очищенням зерновороху від органічних і мінеральних домішок може спричинити до швидкого розвитку процесу самозігрівання і втрати зерном його посівних та технологічних якостей.

Інформація про можливості господарства в проведенні потокового очищення зерна пшениці озимої при збиранні її врожаю представлена у таблиці 5.

 

Таблиця 5

Післязбиральна обробка зерна пшениці озимої

Намолочено зерна, т	Зерноочисні машини	Продуктив- ність машин, т/год	Потрібно днів для очищення зерна	Потрібно додатково зерноочисних машин, шт
Марка	Кількість, шт
	ЗАВ-40				Наявної зерноочисної техніки достатньо

 

Закладання зерна пшениці озимої на зберігання

 

У зв'язку з вкрай низькими закупівельними цінами на зерно пшениці в період масового збирання, найкращим рішенням є утримання від реалізації зерна пшениці озимої відразу з току і зберігання,як насінного, так і продовольчого зерна.

Характеристика закладених на зберігання партій зерна пшениці озимої наведена у таблиці 6.

 

Таблиця 6

Зберігання зерна пшениці озимої в господарстві

Партія зерна	Маса партії, т	Дата засип­ки	Показники якості
Воло- гість,%	Зернові доміш- ки, %	Смітні домі- шки /0	Зара же- ність	Натура, г/л	Маса зерен, г	Схо- жість, %
Продо- Вольча		21,07		2,3	2,0	-
Насінна		3,08		2,1	1,0	-

 

При закупівлі зерна пшениці озимої беруться до уваги такі його властивості: загальні (свіжість, вологість, засміченість, зараженість, натура); специфічні (плівковість, вміст ядра).

 

Процеси, що відбуваються в зерновій масі при зберіганні

Розвиток шкідників

Комахи, кліщі та гризуни не є обов'язковими компонентами зернового насипу, але при їх наявності вплив їх життєдіяльності на зерно може бути досить помітним, оскільки шкідники здатні спричиняти як до кількісних втрат зерна, так і до істотного зниження його якісних показників і погіршення фізичних властивостей. З усіх шкідників найстійкішими до несприятливих умов середовища є гризуни, а найбільш вибагливими до умов існування є кліщі.

У процесі своєї життєдіяльності шкідники поряд з повним поїданням зерна руйнують його плодові оболонки і тим самим сприяють розвитку мікрофлори. Крім того, шкідники забруднюють зерно своїми екскрементами і цим не лише погіршують його посівні та технологічні властивості, а й змінюють фізичні параметри зерна (сипучість, ознаки свіжості, натуру та ін.). На розвиток шкідників істотно впливають температурний режим та вологість зерна. Шкодочинна активність комах і кліщів може підтримуватись в температурному діапазоні від 20 до 40'С. У гризунів цей діапазон значно ширший - від -10 до 40'С

Крім того, гризуни часто ховають деяку кількість зерна в нори і можуть там живитись зерном незалежно від мікроклімату в зерносховищі. Зниження температури зернового насипу до 10"С призводить до припинення живлення і розмноження комах та кліщів, а проморожування зерна до -15°С спричиняє їх масову загибель.

Вологість не має настільки вирішального впливу на розвиток шкідників, як температура. При критичній вологості зерна гинуть масово лише кліші, а шкідники-комахи продовжують нормально живитись і розмножатись. Лише при вологості 10-12 % активність комах істотно знижується, вони припиняють живлення і розмноження і деяка їх частина впадає в анабіоз, шо в комах дістав назву діапауза. При вологості зерна на рівні 8% шкідники масово гинуть. Гризуни шкодять за будь-якої реальної для сховищ вологості.

Проростання

Проростання зерна супроводжується інтенсивним диханням, виділенням енергії та великими витратами сухої речовини, призводить до значного погіршення його технологічних та посівних якостей. Частіше всього при зберіганні зерна фактором, що лімітує проростання є волога. Оскільки звичайно зерно зберігається при вологості трохи нижчій від критичної, то проростання зерна при зберіганні можливе лише при грубому порушенні прийнятих режимів зберігання, коли має місце попадання у зернову масу, краплинно-рідкої вологи. Головним чином це трапляється із-за несправностей підлоги, крівлі чи стін зерносховища.

Самозігрівання

Самозігрівання - це процес підвищення температури зернової маси із-за різкого підвищення інтенсивності дихання зерна й мікроорганізмів, що знаходяться на його оболонках і домішках.

Поштовхом до виникнення й розвитку процесу самозігрівання завжди служить виникнення в насипі осередків з вологістю, що перевищує критичну. Частіше всього осередки підвищеної вологості зерна виникають не у зв'язку з потраплянням до нього краплинно-рідкої вологи, а із-за стикання насипу вздовж поверхонь, шо його обмежують з середовищами, які мають істотно нижчу від самого насипу температуру. В цьому випадку на деякій невеликій відстані від площини розподілу середовищ, що істотно різняться за температурою, водяна пара з повітря між зернових проміжків насипу охолоджуючись досягає стану насичення і утворює конденсат, за рахунок якою відбувається підвищення вище критичної вологості зерна. то викликає різке зростання інтенсивності дихання зерна та мікрофлори, виділяється додаткова кількість водяної пари і вона перемішуючись від первинного осередку самозігрівання остигає, конденсується і спричиняє до посилення дихання зерна і мікроорганізмів уже в нових частинах насипу Так процес пересувається в просторі і може охопити більшу частину насипу. Посилення дихання не лише супроводжується виділенням води і вуглекислого газу, а й енергії у вигляді тепла, тому насип нагрівається. Самозігрівання зерна можливе завдяки дуже низьким температурам - та теплопровідності насипу зерна. При запущених формах самозігрівання можливе підвищення температури в насипі до 55-65°С і вище.

В ході розвитку самозігрівання температура до 25°С підвищується повільно, після чого темпи зростання різко підвищуються. При досягненні температури 65°С зерно безповоротно втрачає всі свої технологічні та посівні якості. Різке зростання температури насипу з перевищенням 25°С пов 'язано з тим, що після цієї температури створюються оптимальні умови для дихання переважної більшості мікроорганізмів зерна. При температурі насипу нижче 10°С самозігрівання не розвивається.

Серед заходів по припиненню процесу самозігрівання у зерновому насипу найефективнішими є охолодження та просушування.

Самозігрівання може проявлятись в трьох основних формах;

гніздове - в ділянках насипу кулястої форми;

пластове - у вертикальних чи горизонтальних шарах насипу, як правило, вздовж поверхні підлоги та стін;

суцільне - охоплює весь насип.