Організація часткової санітарної обробки після зараження обєкта біологічними засобами.

При зараженні бактеріальними засобами часткову санітарну обробку проводять таким чином: не знімаючи протигаза, обмітанням та обтрушуванням, видаляють БЗ, які осіли на одяг, взуття, спорядження і 313.

Коли дозволяють обставини, спорядження та одяг знімають, старанно протирають підручними засобами, а потім витрушують. Знімати та одягати одяг треба так, щоб відкриті частини тіла не торкалися до зовнішньої забрудненої поверхні. Потім рідиною з ІПП-8 обробляють маску протигаза.

Замість ІПП можна також користуватися 3% розчином перекису водню, та 3%- їдкого натрію (при відсутності їдкого натрію, його можна замінити силікатним клеєм у тій же кількості).
53. Повна санітарна обробка персоналу об’єкта.

При повній санітарній обробці усе тіло обмивають теплою водою з милом і мочалкою, обов'язково міняють бі­лизну і верхній одяг. Проводиться на стаціонарних пунк­тах, у банях і душових павільйонах або на спец. майданчиках для миття і пунктах спец. обробки (ПСО). Влітку повну санітарну обробку можна здійснити біля незаражених проточних водоймищ. Пункти санітарної обробки мають 3 відділення: для роздягання, для миття і для одягання. Крім того, може бу­ти відділення для знезараження одягу. Особи, які прибули для саніт. обробки, у роздягальні знімають верхній одяг, засоби захисту (крім протигаза), білизну, проходять мед. огляд, дозиметричний контроль. Одяг, зараже­ний радіоакт. речовинами вище допустимої норми,а також отруйними речовинами і бактеріол. засо­бами, складають у гумові мішки і відправляють на станцію знезараження одягу. Перед входом до відділення миття уражені знімають протигази і обробляють слизисті оболонки 2% розчином питної соди. Якщо відбулося зараження отруй­ними речов. типу зарин, то перш ніж зняти протигаз, проводять контроль приладами хім. розвідки. Одер­жавши мило і мочалку, уражені заходять у відділення миття. Особливо ретельно треба вимити голову, шию, ру­ки. Температура води має бути 38—40° С. При зараженні бактеріол. засобами перед вхо­дом у роздягальню одяг зрошують 0,5% розчи­ном монохлораміну. Біля входу у відділення миття руки і шию обробляють 2% розчином монохлораміну, знімають протигаз, одержують мило та мочалку і перехо­дять у відділення миття. Після виходу з нього проводять повторний мед. огляд і дозиметричний контроль. Як­що радіоакт.зараження вище допустимого, проводять повторну санітарну обробку.У відділенні одягання кожний, хто пройшов обробку, одержує одяг (свій знезаражений або із запасного фонду) й одягається. Якщо упорядкованого пункту саніт. обробки не­має, то її здійснюють у банях, душових, обладнаних таким чином, щоб потік людей рухався лише в одному напрямі. Майданчики саніт. обробки поблизу джерела води ділять на брудну і чисту половини. Між ними розміщують дезінфекційні автомобілі з душем. Для відведення води ко­пають канави і поглинальні колодязі. У теплу пору року санітарну обробку можна проводити на відкритому повітрі. Коли холодно, ставлять намети.

Дезактивація майна обєкта.

Дезактивація - усунення радіоактивних речовин із поверхней до величин, безпечних для людини. Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забруднені радіоакт. речовинами підлягають дезактивації. При частковій дезактивації техніки та одягу видаляють радіоактивні речовини з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання. Повна дезактивація здійснюється наступними методами:
змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів; змивання РР струменем води під тиском; знищення РР газокрапельним потоком; знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, які змочені у дезактивуючому розчині, водою і розчинниками; змітання радіоактивного пилу віниками, щітками тощо; знищення радіоактивного пилу методом пилевідсмоктування.

Метод дезактивації вибирається відповідно до виду забруднення. Суть дезактивації, таким чином, полягає у відриванні радіоакт. частин від поверхні та знищення їх з оброблених об'єктів. Дезактивація споруд проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку. Дезактивація внутр. приміщень і робочих місць проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням. Починати дезактивацію слід зі стелі. Стеля, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом або 2—3% содовим розчином.
55. Дезактивація території об'єкта.

Дезактивація - усунення радіоактивних речовин із поверхней до величин, безпечних для людини. Дезактивація ділянок територій, які мають тверде покриття може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами. Ділянки територій, які не мають твердого покриття, дезактивуються шляхом зняття зараженого шару грунту товщиною 5—10 см, дорожними машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого грунту товщиною 8—10 см; переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, збиранням снігу та льоду. Щоб зменшити перенесення радіаційного пилу з одного місця на інше використовують в'яжучі рецептори, які створюють плівку, перешкоджаючи пилоутворенню.Дезактивація води провадиться кількома способами, зокрема: фільтруванням, перегонкою, за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням криниці, шляхом багаторазового відкачування з них води і знищенням грунту з дна, а ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у радіусі 15—20 м дезактивується шляхом зняття шару грунту товщиною 5—10 см з наступним засипанням її не заб-1 рудненим піском.Дезактивація продуктів і харчової сировини проводиться шляхом обробкии або заміни тари. Продукти, які не було затарено шляхом зняття забрудненого шару, заражена готова їжа і хліб знищуються. Для поліпшення дезактивації користуються дезактивуючими розчинами, які створюються на базі порошків СФ-2 (СФ-2У) або при їх відсутності пральними засобами, чи промисловими відходами, які необхідні для пом'якшення води, що і дає можливість краще змити з поверхні бруд разом з радіоактивними речовинами. З цією метою розчини можна підігріти.

 

Дегазація майна обєкта.

Дегазацією назив. знезаражування об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) та вилучення отруйних речовин. Дегазація може проводитися хім., фіз.-хім., фіз. способами. Хімічний спосіб базується на взаємодії хім. речовин з отруйними речовинами, внаслідок чого створюються нетоксичні речовини. Цей спосіб дегазації здійснюється протиранням зараженої поверхні дегазаційними розчинами або обробкою їх водними кашками (хлорне вапно). При відсутності штатних дегазаційних речовин можна викор-ти пром. відходи, які містять у собі речовини лугової та окислювально-хлоруючої дії. Відходи, які містять речовини лугового характеру створюються:

при очищенні нафтопродуктів;

при обробці вовни, льону, бавовни, віскози;

при мийці склянок з-під пива, вина і безалкогольних напоїв;

при обезжиренні металевих поверхонь;

при переробці целюлози і інших підприємствах хімічної промисловості. Луговість відходів можливо встановити за допомогою лакмусового паперу і (синіє), або в результаті лабораторного аналізу.

Фізико-хімічний засіб заснований на змиванні ОР із забрудненої поверхні за допомогою мийних речовин або розчинників. Для цього використовуються порошки та інші мийні засоби у вигляді водного розчину (влітку) або розчину в аміачній воді (взимку). При дегазації розчинниками ОР не знешкоджуються, а розчиняються і видаляються з зараженої поверхні разом з розчинником. Фізичний засіб заснований на випаровуванні ОР з зараженої поверхні і частковим їх розкладанням під дією високо-температурного газового потоку. Проводиться за допомогою теплових машин.

Дегазація території обєкта.

Дегазацією назив. знезаражування об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) та вилучення отруйних речовин. Дегазація території може проводитися хімічним або механічним способом. Хімічний спосіб здійснюється поливанням дегазаційними розчинами чи розсипайням сухих дегазуючих речовин за допомогою шляхових машин. Механічний спосіб — зрізання та видалення верхнього шару за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7—8 см, а снігу до 20 см, або нейтралізації забрудненої поверхні з використанням покриття із соломи, очерету, дошок тощо.Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкірно-наривними і нервово-паралітичними ОР, проводиться обробкою розчином хлорного вапна.
58+59. Дезинфекція майна (території) об’єкта.

Дезінфекцією назив. знищення патогенних мікроорганізмів і токсинів з заражених об'єктів. Розрізняють профілактичну, поточну і заключну дезинфекцію (останні два види дезинфекції - загальна назва осередкової). Профілактична дезинфекція проводиться до виникнення захворювань населення шляхом використання миючих і чистячих засобів.

Дезінфекція може проводитися хімічним, фізичним, механічним та комбінованим способами. Хімічний спосіб — знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами—основний спосіб дезінфекції. Фізичний спосіб — кип'ятіння білизни, посуду та інших речей. Використовується, в основному, при кишкових інфекціях. Механічний спосіб здійснюється такими ж методами, що і дегазація і передбачає видалення зараженого грунту або використання мастил. Дезінфікуючі речовини і розчини:

формальдегід — безколірний задушливий газ, водний розчин формальдегіду — формалін. Формалін викор-ся для дезінфекції техніки, засобів індивідуального захисту, одежі, взуття, зберігається у металевих бочках і скляних бутлях по 40 л; фенол — тверда речовина рожево-коричневого кольору, добре розчиняється у воді. Водний розчин фенолу називається карболовою кислотою - знищує вегетативні форми мікробів. крезол — темно-бура масляниста рідина з запахом фенолу. Використовується у вигляді 5% горючих мильно-крезолових розчинів для знищення вегетативних форм мікробів. лізол — червоно-бура масляниста рідина. нафтализол — суміш 35% крезолу і 65% нафтенового мила, 10% водний розчин нафтализолу має дезінфікуючу дію і мийні властивості.