Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
До виконання практичних робіт з курсуСтр 1 из 7Следующая ⇒
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ До виконання практичних робіт з курсу «АРМАТУРА ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ» для студентів будівельно-технологічного ІНСТИТУТУ напрям 6.060101 – будівництво спеціальний вид діяльності - « Т ехнологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів»
Одеса -2010
Методичні вказівки обговорені та рекомендовані до друку на засіданні кафедри процесів та апаратів в технології будівельних матеріалів, протокол №11 від 7 червня 2010 р. та методичної комісії СТІ, протокол №8 від 14 червня 2010 р.
Склали: Коваль С.В., д.т.н., професор кафедри ПАТБМ ОДАБА Поляков Д.М. асистент
Рецензенти: Вировий В.М., д.т.н., професор, завідувач кафедри ВБК ОДАБА Бабаєвська Т.В., к.т.н., завідувач сертифікованої будівельної лабораторії ВАТ „Будіндустрія” (Запоріжжя)
Данні методичні вказівки відображають основні розділи робочих програм спеціалізованого курсу „Арматура для залізобетонних конструкцій” для студентів очної та заочної форми навчання спеціальності 6.060101 «Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів». Вони включають методики практичних занять відповідно до норм часу та мінімуму обов'язкових вимог до підготовки. Метою виконання методичних вказівок є систематизація матеріалу й придбання поглиблених знань в окремих питаннях курсу, одержання навичок роботи з літературою, аналіз та оформлення матеріалу.
ЗМІСТ Стор. ПЕРЕДМОВА ……………………………...………...................................................4 Практична робота №1 ПОСТАЧАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ АРМАТУРНОЇ СТАЛІ...............................5
Практична робота №2 РІЗАННЯ ПРУТКОВОЇ АРМАТУРИ ПРИВОДНИМИ ВЕРСТАТАМИ..........9
Практична робота №3 КОНТАКТНО-ТОЧКОВЕ ЗВАРЮВАННЯ……………………………………13
Практична робота №4 КОНТАКТНО-СТИКОВЕ ЗВАРЮВАННЯ АРМАТУРИ…………………….20
Практична робота №5 ЕЛЕКТРОТЕРМІЧНИЙ СПОСІБ НАТЯГАННЯ АРМАТУРИ………………24
Практична робота №6 МЕХАНІЧНИЙ СПОСІБ НАПРУЖЕННЯ АРМАТУРИ……………………..37
Практична робота №7 ЕЛЕКТРОТЕРМОМЕХАНІЧНИЙ МЕТОД НАТЯГАННЯ АРМАТУРИ…...45
Практична робота №8 КОНТРОЛЬ НАТЯГУ АРМАТУРИ……………………………………………51
ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………....58 ПЕРЕДМОВА Важливим видом діяльності будівельника-технолога є проектування на науковій основі сучасних методів виконання арматурних робіт при виготовленні залізобетонних звичайних і попередньо напружених конструкцій. Арматурні вироби – це основні елементи залізобетонних конструкцій, які застосовуються у промисловому і цивільному будівництві. Основною умовою для підвищення ефективності виробництва таких конструкцій є підготовка висококваліфікованих фахівців, здатних вирішувати проблеми, пов’язані з розвитком і вдосконаленням технології виробництва арматурних виробів. Арматура (в першу чергу, попередньо напружена) використається для підвищення опору конструкцій згинаючим навантаженням. Арматурні стрижні для армування залізобетонних конструкцій виготовляють із вуглецевих і низьколегованих сталей. Вимоги до арматурного прокату встановлюються відповідно до ДСТУ З760-98, реалізація якого спрямована на впровадження в Україні стандартів на рівні європейських норм. Одночасно допускається дія ГОСТ 14098-91 на арматурний прокат. Для кожного класу гарячокатаної арматури встановлені певні марки сталей: гладенька: клас A240 (АI); періодичного профілю (рифлена): класи А300 (AІІ), А400 (А-III), А600 (A-IV), A800 (A-V), A1000 (A-VI). Термічно зміцнена арматура - класи Ат400, Ат500, Ат600, Ат800, Ат1000, Ат1200. Курс «Арматура для залізобетонних конструкцій», для якого призначено дані методичні вказівки, розпочинає цикл профілюючих технологічних дисциплін з підготовки бакалаврів за професійним спрямуванням «Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів». Зміст його ґрунтується на знаннях, набутих студентами при вивченні курсів «Будівельне матеріалознавство», а також курсів, що викладаються паралельно: «Металознавство і зварювання», «Процеси і апарати у виробництві будівельних конструкцій, виробів і матеріалів». Він є базовим для вивчення таких дисциплін, як «Технологічні процеси виробництва бетонних та залізобетонних виробів», «Технологічні лінії виробництва бетонних та залізобетонних виробів», «Проектування та реконструкція підприємств будівельної індустрії».
В даних методичних вказівках систематизовано положення, пов’язані із проектуванням технологічних процесів виготовлення арматурних виробів. Методичні вказівки складаються із восьми практичних занять, що охоплюють основні частини лекційного курсу. Методичні вказівки рекомендовано студентам, що навчаються за професійним спрямуванням «Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів» денної і заочної форм навчання, в тому числі під час дипломного проектування. Вони також можуть бути корисні для фахівців, що працюють у будівельній галузі.
Розробка методичних вказівок базується на наступних матеріалах: 1. Безусяк О.В., Лушнікова Н.В. Арматура для залізобетонних конструкцій: навчальний посібник /під ред. Л.Й.Дворкіна. –Рівне: НУВГП, 2010. -156 с. 2. Технологія виробництва арматурних елементів і виробів для залізобетонних конструкцій: Навчальний посібник / М.М. Зайченко, С.М. Толчин, В.І. Братчун, А.Г. Доля. – Макіївка: ДонДАБА, 2001. – 93 с. 3. Коваль.С.В. Арматура железобетонных конструкций: электронный конспект лекций. Каф.ПАТСМ ОГАСА, 2010, 92 с. (сайт кафедры ПАТСМ)
Практична робота №1 Технологічні разрахунки Для виготовлення арматурних елементів арматурну сталь заготовляють на спеціальних верстатах. Пруткову арматурну сталь ріжуть на приводних верстатах. Кінематична схема верстату наведена на рис. 2.1. Верстат приводиться в дію від електродвигуна за допомогою пасової та зубчастої систем передач.
Арматурний пруток, що перерізується, вкладається між нижнім нерухомим та верхнім рухомим ножами. Верхній ніж при повному оберті ексцентрикового валу буде мати робочий хід вниз і холостий вверх. Під час холостого ходу ножа маховик набирає живу силу(інерцію), яка витрачається потім на різання під час робочого ходу ножа. Таким чином забезпечується рівномірна робота машини при незначній потужності електродвигуна. Кількість ходів ножа залежить від передаточного числа зубчастої передачі і становить 33...39 за 1 хв. Станина верстата монтується на фундаменті. Ножі повинні мати заточку під кутом 75о – 85о. На верстатах типу СМЖ-172А та СМЖ-322 виконують різання арматурної сталі класів А240С, А400С таА500С діаметром до 40 мм.
Хід процесу різання Хід процесу різання наведено на рис. 2.2. При різанні круглої арматурної сталі спочатку фаски ножів вдавлюються в пруток на глибину 1/4d. Далі сталь ущільнюється, і в ньому виникають значні напруження. Це призводить до появи вздовж лінії розрізу тріщин, тобто виникають деформації зсуву. При подальшому збільшенні зусиль на ножі пруток ламається. При
Напруження зсуву під час перелому прутка визначається за залежністю:
Rз =P/(nkF) ≥ Rзн; (2.1) де Р - величина зусилля, яке діє на ножі, МН; n - число прутків, що ріжуться одночасно, шт.; k - коефіцієнт, що враховує форму поперечного перерізу прутка (k = 0,75 для круглої форми; k = 1 для прямокутної); R3н - границя міцності сталі при зсуві, МПа; R3 - напруження зсуву під час перелому прутка, МПа; F – площа поперечного перерізу прутка, м2. Організація процесу різання Організація процесу різання наведена на рис. 2.3. Кількість приймальних роликових столів визначається довжиною заготовок арматурних елементів, а подавальних - довжиною прутків, які надходять зі складу арматурної сталі. Рівень ножів верстату повинен співпадати з поверхнею роликів подавального і приймального рольгангів. Це досягається висотою фундаменту.
Заготовлення арматурних прутків здійснюється ланкою робітників у складі двох арматурників. Арматурник III розряду (верстатник) встановлює задану довжину різання і проводить різання прутків. Арматурник I розряду вкладає пучки прутків на стелажі подавального роликового стола (рольгангу) і забирає відрізані прутки зі стелажа приймального рольгангу. На відстані 1,0 м від обладнання розташована робоча зона арматурників. Далі знаходиться зона безпеки. Ширина її складає 0,5 м.
Таблиця 2.1. Основні механічні характеристики дротяної арматури і арматурних канатів
Практична робота №3.
Точкового зварювання Контактно-точкове електрозварювання арматури застосовують для отримання хрестоподібних з’єднань арматурних стержнів при виготовленні зварних арматурних сіток і каркасів, а також для приварювання внапуск круглих арматурних стержнів до елементів плоского прокату – штабової, кутової та інших видів сортової сталі. Високу якість та міцність зварних з’єднань забезпечують правильним вибором основних параметрів режиму зварювання, який залежить від діаметру зварювальної арматури і марки сталі, з якої вона виготовлена. Залежно від тривалості зварювання, сили й густини зварювального струму розрізняють м'який і жорсткий режими зварювання. М'який режим характеризується порівняно тривалим проходженням струму (від 0,5 до кількох секунд), силою струму (4...8)·103 А і густиною струму (8...12)·10-5 А/м2. Жорсткий режим більш доцільний у техніко-економічному відношенні, відрізняється надто короткою тривалістю зварювання – 0,01...0,5 с при струмі силою (8...20)·103 А і густині струму (12...30)·10-5 А/м2. Основними параметрами режиму контактного точкового зварювання хрестоподібних з’єднань арматурних виробів, на які необхідно настроювати зварювальну машину, є: n сила зварювального струму Iзв, яка визначається потужністю контактної машини і включенням певного ступеня регулювання трансформатора; n витримка під струмом tзв, на яку повинен бути настроєний регулятор часу; n зусилля стиску електродами машини Ре, що встановлюється шляхом регулювання системи стиску електродів машини. Величину зварювального струму Iзв (А) визначають за формулою:
де ia - густина струму, А/мм2 (табл. 3.1); Sa - площа поперечного перерізу стержнів, які зварюються, мм2 (якщо стержні, що утворюють хрестоподібне з’єднання, мають різний діаметр, то приймають площу поперечного перерізу стержня з меншим діаметром). Таблиця 3.1. Величина густини зварювального струму
Напруга зварювального струму приймається Uзв=3...5 В. Потужність зварювального трансформатораNзв (ква) визначають за формулою:
Витримку під струмом (с) обчислюють в залежності від класу арматурної сталі, що зварюється, за формулами:
де d - менший діаметр стержнів, що зварюються, мм. Тривалість циклу зварювання обчислюють за формулою:
де Тц.зв - тривалість циклу зварювання, с; ПВфакт - фактична тривалість включення зварювальної машини (20% - технічна характеристика зварювальної машини); ПВфакт можна визначити за формулою:
де Nтр - тривала потужність зварювальної машини (ква), що обчислюється за формулою:
де Nном - номінальна потужність зварювальної машини (паспортна характеристика машини, яку наведено в табл. 3.3-3.4); Nкр – короткочасна потужність зварювальної машини (Nкр = Nзв).
Зусилля стиску електродами стержнів, що зварюються, Ре (кН) встановлюють за даними табл. 3.2. Таблиця. 3.2. Величина зусилля стиску електродами стержнів, що зварюються
Продовження табл. 3.2
Примітка: d2 - діаметр більшого стержня; d1/d2 - співвідношення, які не співпадають з наведеними, слід округляти до найближчих значень, що містяться в таблиці. В табл. 3.3 наведено технічні характеристики серійних одноточкових машин з пневматичним приводом механізму стиску. Ці ж машини застосовуються для точкового зварювання штабового металу. Одноточкові підвісні пневматичні машини МТПП зі зварювальними кліщами використовуються для виготовлення просторових арматурних каркасів колон, балок, прогонів тощо. Автоматичні і напівавтоматичні багатоелектродні машини типів АТМС, МТМК і МТМС (табл. 3.4) забезпечують більш високу продуктивність праці при виготовленні арматурних сіток і каркасів. Автоматична машина АТМС-14×75 призначена для точкового зварювання плоских арматурних сіток шириною до 2350 мм з подовжніх стержнів діаметром від 3 до 12 мм і поперечних - діаметром від 3 до 10 мм. Напівавтоматична машина МТМК-3×100 призначена для точкового зварювання плоских арматурних каркасів шириною 105-775 мм і довжиною до 7200 мм. Напівавтоматична машина МТМС-10×35 призначена для точкового зварювання арматурних сіток шириною до 2000 мм з стержнів від 3+3 мм до 6+8 мм. Плоскі сітки і каркаси шириною від 600 до 3800 мм виготовляють на комплексно-механізованих і автоматизованих високопродуктивних лініях И-3АМ-1, И-10АМ-2, И-12АМ-1 (арматура діаметром 3...8 мм, рис. 3.1), И-21РС (арматура діаметром 10...28 мм). До складу ліній входять групові бухтотримачі для поздовжньої і поперечної арматури, багатоелектродна зварювальна машина, влаштування для поперечного та поздовжнього різання сітки і пневмопакетувальне влаштування. Основним зварювальним обладнанням таких ліній є багатоелектродні машини типу МТМС для зварювання каркасів і сіток зазда легідь заготовлених поздовжніх і поперечних стержнів типу АТМС, в яких подача поздовжньої і поперечної арматури здійснюється з бухт без попередньої заготівлі.
Таблиця 3.3 Технічна характеристика контактних одноточкових машин з пневматичним приводом
Всі операції на лінії, за винятком укладання бухт в бухтотримачі і знімання готових пакетів або рулонів сіток, автоматизовані. Важкі каркаси й сітки завширшки до 2 м із стержнів діаметром 5…20 ммможна зварювати за допомогою підвісних зварювальних машин і пересувних або стаціонарних кондукторів-шаблонів, в яких поздовжні і поперечні стержні каркасів розкладають вручну. Таблиця 3.4 Технічна характеристика деяких спеціальних машин для Практична робота №4 Таблиця 5.3
*Примітка - при проміжних значеннях довжини виробу граничне відхилення попереднього напруження арматури Ds0 визначають лінійною інтерполяцією.
Орієнтовне подовження стержньової арматури (Dl0), мм, при електротермічному натяганні приймають по табл.5.5. Повне подовження арматури при її електронагріванні визначають за формулою: D lп =D l0 +D lз +D lф +D lн + Сt, мм, (5.2), де D lз – величина зсуву губок інвентарних затискачів відносно корпусу, деформація шайб під висадженими головками, зминання висаджених головок, опресованих шайб, упорів і таке інше, мм - D lз=2m×s0, де m =0,02 і 0,03 мм3/кгс відповідно для анкерів типу “обтиснута обойма” і “висаджена голівка”; D lф – поздовжня деформація форми, піддона або стенда, мм - D lф =1...3 мм – для піддонів довжиною 6...12 м з жорсткими упорами; D lф =3...4 мм для форм з поворотними упорами; Сt – додаткове подовження, що забезпечує вільне укладання арматурного стержня в упори з урахуванням охолодження при переносі (приймається не менше як 0,5 мм на 1 м довжини стержня); D lн – залишкова деформація, що виникає внаслідок нагрівання високоміцного дроту: D lн =5×10-6(tр -300) ly; tp =350...400°C – рекомендована температура нагрівання. Температуру нагрівання арматури для забезпечення заданого напруження визначають за формулою:
де lн – відстань між струмопровідними контактами (довжина ділянки арматури, що нагрівається), мм - lн=Lз-1000 мм; t0 – температура оточуючого середовища, °С; a - коефіцієнт лінійного розширення арматурної сталі (табл.5.6). Таблиця 5.4
Примітка: 1. Значення коефіцієнта k для сталі класів Ат-IV і А-III допускається приймати такими ж, що і для арматури класу А-IV марок 20Г2Ц і 20ГСП; 2. Проміжні значення k визначаються лінійною інтерполяцією. Таблиця 5.5
Довжина арматурної заготовки Lз – визначається за формулою: Lз=Ly+2la- D lз- D lф- D lн- D l0 (5.4), де lа – довжина кінця стержня, що використовується для утворення тимчасового кінцевого анкера, мм. Для “обтиснутих шайб” lа³Н+5 мм, де Н - висота шайби після опресування (табл. 5.1). Для “висаджених головок” lа=2,5d+5 мм, де d - діаметр арматури. Таблиця 5.6
Для забезпечення потрібної точності попереднього напруження арматури необхідно, щоб граничні відхилення фактичного подовження натягнутої арматури від розрахункового не перевищували: 4 мм - при відстані між упорами 5...6,5 м; 6 мм – 9,5 м; 7 мм - 13 м; 8 мм - 16 м; 9 мм - 19 м; 10 мм - 25 м і більш. Зусилля притискання на один контакт має бути не менше 1000 Н для сталі діаметром 10...14 мм, не менше 2000 Н - для стрижнів великих діаметрів і не менше 200 Н для дроту діаметром до 8 мм. При виборі типів і кількості перетворювачів току в установках для електричного нагрівання арматури визначаються сила струму, напруга і потужність за формулами:
де Q - повна кількість теплоти, що витрачається на нагрівання 1 м стержня до розрахункової температури, ккал; К - коефіцієнт, що залежить від схеми підключення стержнів в електричний ланцюг; К =1 при послідовному включенні і К =n при паралельному включенні (n - кількість стержнів, що нагріваються одночасно); R - активний опір 1 м стержня, Ом×10-4, при розрахунковій температурі нагрівання, приймається по таблиці 5.7; t - час нагрівання, хв.; Q=Qн+Qп×t, ккал, де Qн - кількість тепла, ккал, що витрачається на нагрівання 1 м стержня до розрахункової температури (без урахування втрат), приймається по зазначеній таблиці; Qп - втрати тепла, ккал 1 м стержня тепловипромінюванням і конвекцією протягом 1 хв., приймається по зазначеній таблиці. При нагріванні дротяної арматури силу струму визначають за формулою:
де m - маса 1 м дроту або сталки, кг; n - кількість дротинок або сталок що нагріваються одночасно; с - питома теплоємність сталі – 0,5×103 Дж/(кг×с); t - розрахункова температура нагрівання, °С; Rср - середнє значення електричного опору 1 м арматури при нагріванні, що визначається за формулою:
де r - питомий електричний опір арматури – 12×10-8 Ом×м; a0 - температурний коефіцієнт опору арматури 0,0048 К-1. Напруга струму:
де z - повний опір 1 м стержня, Ом×10-4 при нагріванні до розрахункової температури, прийнятий по таблиці 5.7; l - довжина ділянки стержня, що нагрівається, м; m - коефіцієнт, що залежить від схеми включення; при послідовному включенні m=n і при паралельному m=1. При електронагріванні дротяної арматури напругу струму обчисляють за формулою:
Потрібну потужність трансформатора N при електронагріванні стержнів арматури обчисляють за формулою (5.10), а при нагріванні дротяної – за формулою (5.11):
За отриманими значеннями I, U і N підбирають відповідні трансформатори.
Практична робота №6 Практична робота №7 АРМАТУРИ Практична робота №8 КОНТРОЛЬ НАТЯГУ АРМАТУРИ ЛИТЕРАТУРА НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ 1. Виробництво бетонних та залізобетонних виробів: ДБН А.3.1-7-96. – [Чинний від 1997-07-01]. – К.: Укрархбудінформ, 1997. – 42 с. 2. Проектування підприємств з виробництва залізобетонних виробів:ДБН А.3.1-8-96. – [Чинний від 1997-07-01] – К.:Укрархбудінформ, 1998. – 45 с. 3. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови: ДСТУ 3760:2006: ДСТУ ISO 6935-2:1991, NEQ. –[Чинний від 2007-10-01] – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – 28 с. 4. Сетки сварные для железобетонный конструкций. Технические условия: ГОСТ 8478-81. – [Установлен с 1983-01-01]. – М.: Издательство стандартов, 1989. – 8 с. 5. Сталь горячекатанная для армирования железобетонных конструкций. Технические условия: ГОСТ 5781-82 – СТ СЭВ 6435-88. – [Установлен с 1983-07-01]. – М.: Издательство стандартов, 1994. – 14 с. 6. Сталь арматурная термомеханически упрочненная для железобетонных конструкций. Технические условия: ГОСТ 10884-94. – [Установлен с 1996-01-01]. – М.:Издательство стандартов, 1995 – 27 с.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1.Безусяк О.В., Лушнікова Н.В. Арматура для залізобетонних конструкцій: навчальний посібник /під ред. Л.Й.Дворкіна. –Рівне: НУВГП, 2010. -156 с. 2. Технологія виробництва арматурних елементів і виробів для залізобетонних конструкцій: Навчальний посібник / М.М. Зайченко, С.М. Толчин, В.І. Братчун, А.Г. Доля. – Макіївка: ДонДАБА, 2001. – 93 с. 3. Нормы технологического проектирования предприятий сборного железобетона. - М.: Стройиздат, 1973. - 25 с. 4. Оборудование для производства арматурных работ на предприятиях стройиндустрии: [справочник] / [Г. Н. Собко, В. А. Сафаров, И. С. Котовский и др.] - К.: Будівельник, 1984. – 144 с. 5. Руководство по производству арматурных работ. - М.: Стройиздат, 1977. -255 с. 6. Справочник по производству сборных железобетонных изделий/ [Г.И. Бердичевский, А. П. Васильев, Ф. М. Иванов и др.]; под ред.К. В. Михайлова, А.А. Фоломеева. -М.: Стройиздат, 1982. - 440 с. 7. Справочник по технологии сборного железобетона. / [под общ. ред. Стефанова Б.В.] -К.: Вища школа, 1978. - 256 с. 8. Строительные машины: cправочник: в 2 т. / [под ред. В.А. Баумана, Ф.А. Лапира]. – М.: Машиностроение, 1977. –Т.2: Оборудование для производства строительных материалов и изделий. – 1977. – 496 с. 9. Технология железобетонных изделий в примерах и задачах: [учеб. пособие для техникумов по спец. «Производство строительных деталей и железобетонных конструкций»] / [В.Ф. Афанасьева, Е.Н.Ипполитов, М.С. Поддубная и др].; под ред. Л.Н. Попова. – М.: Высшая школа, 1987. – 192 с. 10. Технологія бетонних і залізобетонних конструкцій: [підручник]: у 2 ч. – К.:Вища школа, 1994.-Ч. 2: Русанова Н.Г. Виготовлення бетонних і залізобетонних конструкцій. / Русанова Н.Г. Пальчик П.П., Рижанкова Л.М. - К.:Вища школа, 1994.- 334 с. 11. Шихненко И.В. Краткий справочник инженера-технолога по производству железобетона / Шихненко И.В. - К.: Будівельник, 1989. - 296 с. 12. Бродский А.Я. Контактная сварка вкрест стержней различных диаметров арматуры железобетона. - М.: Стройиздат, 1972. – 40 с. 13. Волков Л.А., Казарин С.К. Справочник молодого рабочего предприятий сборного железобетона. - М.: Высш. шк., 1991. – 192 с. 14. Оборудование для производства арматурных работ на предприятиях стройиндустрии: Справ./ Г.Н. Собко, В.А. Сафонов, И.С. Котовский и др. - К.: Будівельник, 1984. – 226 с. 15. Прыкин Б.В., Бойко В.Е., Дробот В.В. Технологическое проектирование арматурного производства. - К.: “Будівельник”, 1977. – 196 с. 16. Прикін Б.В., Борщ І.М., Коробкова О.М. Арматура і арматурні вироби у виробництві збірного залізобетону - К.: “Вища школа”, 1973. – 256 с. 17. Коваль.С.В. Арматура железобетонных конструкций: электронный конспект лекций. Каф.ПАТСМ ОГАСА, 2010, 92 с. (сайт кафедры ПАТСМ). 18. Коваль С.В., Савченко С.В. Методичні вказівки по виконанню контрольних та лабораторних робіт за курсом „Металознавство та зварювання” для студентів заочної форми навчання Одеса: ОДАБА, 2006.-39 с. 19. Мулин Н.М. Стержневая арматура железобетонных конструкций. М.: Высшая школа, 1995.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання практичних робіт з курсу «АРМАТУРА ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ» для студентів будівельно-технологічного ІНСТИТУТУ напрям 6.060101 – будівництво спеціальний вид діяльності - « Т ехнологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів»
Одеса -2010
Методичні вказівки обговорені та рекомендовані до друку на засіданні кафедри процесів та апаратів в технології будівельних матеріалів, протокол №11 від 7 червня 2010 р. та методичної комісії СТІ, протокол №8 від 14 червня 2010 р.
Склали: Коваль С.В., д.т.н., професор кафедри ПАТБМ ОДАБА Поляков Д.М. асистент
Рецензенти: Вировий В.М., д.т.н., професор, завідувач кафедри ВБК ОДАБА Бабаєвська Т.В., к.т.н., завідувач сертифікованої будівельної лабораторії ВАТ „Будіндустрія” (Запоріжжя)
Данні методичні вказівки відображають основні розділи робочих програм спеціалізованого курсу „Арматура для залізобетонних конструкцій” для студентів очної та заочної форми навчання спеціальності 6.060101 «Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів». Вони включають методики практичних занять відповідно до норм часу та мінімуму обов'язкових вимог до підготовки. Метою виконання методичних вказівок є систематизація матеріалу й придбання поглиблених знань в окремих питаннях курсу, одержання навичок роботи з літературою, аналіз та оформлення матеріалу.
ЗМІСТ Стор. ПЕРЕДМОВА ……………………………...………...................................................4 Практична робота №1 ПОСТАЧАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ АРМАТУРНОЇ СТАЛІ...............................5
Практична робота №2 РІЗАННЯ ПРУТКОВОЇ АРМАТУРИ ПРИВОДНИМИ ВЕРСТАТАМИ..........9
Практична робота №3 КОНТАКТНО-ТОЧКОВЕ ЗВАРЮВАННЯ……………………………………13
Практична робота №4 КОНТАКТНО-СТИКОВЕ ЗВАРЮВАННЯ АРМАТУРИ…………………….20
Практична робота №5 ЕЛЕКТРОТЕРМІЧНИЙ СПОСІБ НАТЯГАННЯ АРМАТУРИ………………24
Практична робота №6
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 280; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.41.214 (0.196 с.) |
тупих ножах вдавлення фасок ножів не відбувається, а відразу проходить деформація зсуву по всій площі перерізу. Тому при роботі із затупленими ножами верстат швидко зношується. Для рівномірного зношування ножів їх міняють місцями через кожні 5 - 6 днів. З умов техніки безпеки при вкладанні прутків у верстат, руки потрібно тримати на відстані не ближче, ніж 10 смвід ножів.
(3.1)
(3.2)
для арматурної сталі класів A300 і A400, А50 (3.3)
для арматурної сталі класів A240, (3.4)
(3.5)
(3.6)
(3.7)
,°С (5.3)
, (5.5)
, (5.6)
, Ом (5.7)
, В (5.8)
, В (5.9)
, кВА (5.10)
, кВА (5.11)
