Структура повторення do while

Структура вибору if

Синтаксис:

if (<умова>)

{
<послідовність_операторів>;

}

Структура вибору if/else

Синтаксис:

if (<умова>)

{
<послідовність_операторів_1>;

}
else

{

<послідовність_операторів_2>;

}

або

if (<умова_1>)

{
<послідовність_операторів_1>;

}
else if (<умова_2>)

{

<послідовність_операторів_2>;

}

Структура вибору switch

Синтаксис:

switch(<вираз цілого типу>)
{
case <значення_1>:
<послідовність_операторів_1>;
break;
case <значення_2>:
<послідовність_операторів_2>;
break;
..............................................................
case <значення_n>:
<послідовність_операторів_n>;
break;
[default:
<послідовність_операторів_n+1>;]
}

Структура повторення while

Синтаксис:

while (<логічний вираз>)

{
<послідовність_операторів>;

}

Структура повторення for

Синтаксис:

for([ініціалізація];[перевірка_умови];[нове_значення])

{
<послідовність_операторів>;

}

Структура повторення do while

do

{
<послідовність_операторів>;

}

while (<логічний_вираз>);

Оператор розриву break

Синтаксис:

break;

Оператор продовження continue

Синтаксис:

continue;

Оператор переходу goto

Синтаксис:

goto <мітка>;

/*... */

<мітка>:

<послідовність_операторів>;

Таблиця 1.9. Математичні функції (math.h)

Функція	Опис	Тип повернення
abs(int x);	Повертає модуль цілого числа.	int
acos(double x); acosl(long double (x));	Повертає арккосинус аргумента.	double long double
asin(double x); asinl(long double (x));	Повертає арксинус аргумента	double long double
atan(double x); atanl(long double (x));	Повертає арктангенс аргумента.	double long double
atan2(double y, double x); atan2l(long double(y), long double (x));	Повертає арктангенс відношення аргументів.	double long double
ceil(double x); ceill(long double (x));	Заокруглення до найменшого цілого, більшого або рівного заданому числу	double long double
cos(double x); cosl(long double x);	Обчислення косинуса.	double long double
cosh(double x); coshl(long double (x));	Обчислення гіперболічного косинуса	double long double
exp(double x); exp(long double (x));	Повертає степінь числа е.	double long double
fabs(double x); fabsl(long double @E(x));	Повертає модуль числа (для дійсних чисел)	double long double
floor(double x); floorl(long double (x));	Заокруглення до найменшого цілого, меньшого або рівного заданому числу	double long double
fmod(double x, double y); fmod(long double (x), long double (y));	Повертає залишок від ділення аргументів	double long double
frexp(double x, int *exponent); frexp(long double (x), int *(exponent));	Виділяє з числа мантису і експоненціальну частину	double long double
ldexp(double x, int expon); ldexpl(long double (x), int (expon));	Перетворює мантису і показник степеня в число.	double long double
log(double x); logl(long double (x));	Обчислює натуральний логарифм	double long double
log10(double x); log10l(long double (x));	Обчислює десятковий логарифм	double long double
modf(double x, double *ipart); modfl(long double (x), long double *(ipart));	Розбиває число на цілу і дробову частини (зберігає цілу частину в ipart та повертає дробову частину)	double long double
pow(double x, double y); pow(long double (x), long double (y));	Підносить число до вказаного степеня	double long double
sin(double x); sinl(long double x)	Обчислює синус аргумента	double long double
sinh(double x); sinhl(long double (x));	Обчислює гіперболічний синус аргумента	double long double
sqrt(double x); sqrtl(long double @E(x));	Обчислює квадратний корінь аргумена	double long double
tan(double x); tanl(long double x);	Обчислює тангенс аргумента	double long double
tanh(double x); tanhl(long double (x));	Обчислює гіерболічний тангенс аргумента	double long double

Генерація випадкових чисел

Заголовний файл: <stdlib.h>

Функція rand()

Синтаксис:

int rand(void);

Повертає випадкове ціле число в діапазоні від 0 до RAND_MAX.

Функція srand()

Синтаксис:

void srand(unsigned к);

Ініціалізує генератор випадкових чисел.

Функції

Синтаксис:

тип_поверн_значення ім'я_функції ([список_аргументів])

{

<оператори тіла функції>;

}

Рекурсивні функції

Прямою (безпосередньою) рекурсією називається рекурсія, при якій всередині тіла деякої функції міститься виклик тієї ж функції.

void fn(int i)

{

/*... */

fn(i);

/*... */

}

Непрямою рекурсією називається рекурсія, що здійснює рекурсивний виклик функції шляхом ланцюга викликів інших функцій. При цьому всі функції ланцюга, що здійснюють рекурсію, вважаються також рекурсивними.

Непряма рекурсія:

Класи пам’яті

Сортування методом вибору

Даний метод сортування передбачає наступні дії: масив переглядається перший раз, знаходиться мінімальний елемент цього масиву, який міняється місцями з першим елементом. Другий раз масив переглядається, починаючи з другого елементу. Знову знаходиться мінімальний елемент, який міняється місцями з другим елементом масиву.

Даний процес виконується до тих пір, поки не буде поставлено на місце N-1 елемент.

Сортування вставками

Даний метод сортування називається сортування вставками, так як на і-му етапі відбувається "вставка" і-ого елемента a[i] в потрібну позицію серед елементів a[1], a[2], …, a[i-1], які вже впорядковані. Після цієї вставки перші і елементів будуть впорядковані.

Швидке сортування

Швидке сортування полягає в тому, що множина елементів В { k1, k2, …, kn } перетворюється на множину B1, {k1}, B2, де В1 - підмножина В з елементами, не більшими за k1, а В2 - підмножина В з елементами більшими k1. Причому елемент k1 після розбиття множини В буде перебувати на потрібному місці. Далі до множин B1 і B2 знову застосовують впорядкування швидким сортуванням.

Блокове сортування

Пошук в масивах

Бінарний пошук

Високошвидкісний бінарний пошук використовується у випадку відсортованого масиву.

При бінарному пошуку після кожного порівняння виключається половина елементів масиву, в якому проводиться пошук. Алгоритм знаходить середній елемент масиву і порівнює його з ключем пошуку. Якщо вони рівні, ключ пошуку вважається знайденим, інакше задача спрощується до пошуку в одній половині масиву. Якщо ключ пошуку менший середнього елемента масиву, пошук відбувається в першій половині масиву, інакше – в другій.

Покажчики

Форма оголошення змінної типу покажчик:

тип [модифікатор] * ім’я_покажчика;

де тип - найменування типу змінної, адресу якої буде містити змінна-покажчик (на яку він буде вказувати).

Модифікатор необов'язковий і може мати значення:

– near - ближній, 16-бітний покажчик (встановлюється за замовчуванням), призначений для адресації 64-кілобайтного сегмента ОП;

– far - дальній, 32-бітний покажчик, містить адресу сегмента і зсув у ньому: може адресувати ОП обсягом до 1 Мб;

– huge - величезний, аналогічний покажчику типу far, але зберігається у нормалізованому форматі, що гарантує коректне виконання над ним операцій; застосовується до функцій і до покажчиків для специфікації того, що адреса функції або змінної, що адресується, має тип huge;

ім’я_покажчика - ідентифікатор змінної типу покажчик.

Таблиця символів ASCII

Структури

Синтаксис:

struct [ім'я_структури]

{

тип1 елемент1;

тип2 елемент2;

........................

типN елементN;

} [список описів];

Об’явлення typedef

Синтаксис:

struct ім'я_структури

{

тип1 елемент1;

тип2 елемент2;

........................

типN елементN;

};

typedef struct ім'я_структури ім'я_типу;

або

typedef struct [ім'я_структури]

{

тип1 елемент1;

тип2 елемент2;

........................

типN елементN;

} ім'я_типу;

Бітові поля

Синтаксис:

struct [ім'я_структури]

{

тип1 елемент1: розмір_поля1;

тип2 елемент2: розмір_поля2;

........................

типN елементN: розмір_поляN;

} [список описів];

Об'єднання

Синтаксис:

union [ім'я_об'єднання]

{

тип1 елемент1;

тип2 елемент2;

........................

типN елементN;

} [список описів];

Перераховані константи

Синтаксис:

enum [ ім'я_типу ] { список_констант } [список описів];

Файлові потоки

Структура FILE

typedef struct

{

short level; /*рівень буферу*/

unsigned flags; /*статус файлу */

char fd; /*дескриптор файла*/

char hold; /*попередній символ,якщо немає буферу*/

short bsize; /*розмір буферу*/

unsigned char *buffer; /*буфер передавання даних*/

unsigned char *curp; /*поточний активний покажчик*/

short token; /*перевірка коректності*/

} FILE;

Структура вибору if

Синтаксис:

if (<умова>)

{
<послідовність_операторів>;

}

Структура вибору if/else

Синтаксис:

if (<умова>)

{
<послідовність_операторів_1>;

}
else

{

<послідовність_операторів_2>;

}

або

if (<умова_1>)

{
<послідовність_операторів_1>;

}
else if (<умова_2>)

{

<послідовність_операторів_2>;

}

Структура вибору switch

Синтаксис:

switch(<вираз цілого типу>)
{
case <значення_1>:
<послідовність_операторів_1>;
break;
case <значення_2>:
<послідовність_операторів_2>;
break;
..............................................................
case <значення_n>:
<послідовність_операторів_n>;
break;
[default:
<послідовність_операторів_n+1>;]
}

Структура повторення while

Синтаксис:

while (<логічний вираз>)

{
<послідовність_операторів>;

}

Структура повторення for

Синтаксис:

for([ініціалізація];[перевірка_умови];[нове_значення])

{
<послідовність_операторів>;

}

Структура повторення do while

do

{
<послідовність_операторів>;

}

while (<логічний_вираз>);

Оператор розриву break

Синтаксис:

break;

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману