Українська розкладка «Ukrainian Unicode»

 

Одна з таких розкладок є «Ukrainian Unicode». Ця розкладка доступна для платформ Windows®, X.org (Unix) та MacOS X і не розроблялася спеціально для типографістів або програмістів, і є спробою додати мінімальний набір символів, який би був корисним широкому загалу.

У основу цієї розкладки лягли вже деякі існуючі праці, наприклад, Російська типографська розкладка Ільї Бірмана та «Strange Ukrainian», але створення цієї розкладки мало декілька чітко окреслених призначень:

• мінімізувати кількість нових символів, що не є властивими українському набору або не використовуються широким колом користувачів;
• надати деякі широковживані символи з набору Unicode, що часто зустрічаються при наборі українською мовою («правильний» апостроф, наголос, «правильні» лапки тощо);
• надати деякі типографські символи, наприклад, символ гривні, символ євро, символ авторських прав;
• надати деякі символи з типової латинської (американської) розкладки, що часто вживаються при наборі українською (наприклад, слеш або квадратні дужки), щоб уникнути зайвих перемикань розкладки для одного символу;
• надати 4 літери з російської абетки та одну з білоруської, щоб україномовні користувачі, що зрідка вживають російську або білоруську, не повинні були встановлювати додаткові розкладки.

Більшість із цих додаткових символів набираються при натисканні правої клавіші Alt (в системах X.org це можна змінити), так званий «третій рівень», на малюнку цей рівень позначено червоним кольором.

Декілька зауважень до цієї розкладки:

• апостроф Unicode (U+2019) розташовано, як символ першого рівня, а прямий «програмістський» апостроф посунуто у верхній регістр і набирається за допомогою клавіші Shift
• на клавіші '/~ у третьому рівні розташовано знак наголосу (який набирається після літери, на якій потрібно поставити наголос)
• на клавіші -/_ в третьому рівні розташовано довге тире (m-dash) і коротке тире (n-dash)
• на клавіші 3/# у верхньому регістрі третього рівня розташовано знак гривні (₴)

Strange Ukrainian

Популярна модифікована розкладка для української мови, що виправляє проблему апострофа, а також дозволяє набирати текст російською та іншими слов'янськими мовами, які використовують кириличну графіку. Також розкладка містить велику кількість додаткових символів (зокрема, знак наголосу, додаткові знаки пунктуації, спецсимволи з англійської розкладки).

Функціонування клавіатури

Клавіатура складається з набору перемикачів, об'єднаних в матрицю. При натисканні клавіші процесор, встановлений в клавіатурі визначає координати натисненої клавіші в матриці. Крім того процесор визначає тривалість натискання на клавішу і може обробити навіть натискання декількох клавіш. В клавіатурі встановлено буфер ємністю 16 байт, в який заносяться дані при надто швидкому натисканні клавіш або при одночасному натисканні декількох клавіш. Далі ці дані у відповідній послідовності передаються в систему. Зв'язок із системним блоком відбувається через послідовний канал, по якому дані передаються по 11 біт, при чому вісім з них - власне дані, а інші - синхронізуючі та управляючі. В комп'ютерах типу АТ послідовний інтерфейс клавіатури підключено до спеціального контролера клавіатури на системній платі. В якості такого контролера використовується мікросхема 8042 універсального інтерфейсу периферійних пристроїв (Universal Peripheral Interface - UPI). В деяких комп'ютерах використовують мікросхеми 8041 і 8741, що відрізняються лише ємністю пам'яті.

В системах АТ мікроконтролер, встановлений в клавіатурі (типу 8048), пересилає дані в контролер клавіатури (типа 8042) на системній платі; можлива також передача даних в зворотньому напрямку. Коли контролер на системній платі приймає дані від клавіатури - він видає запит по IRQ 1 і передає дані головному процесору через порт введення/виведення з адресою 60h (як і в РС/ХТ). Контролер клавіатури грає роль посередника між головним процесором та клавіатурою, він також може перетворювати скан-коди та виконувати деякі інші функції. Дані можуть передаватися контролеру через той самий порт, після чого він пересилає їх в клавіатуру.

Для того, щоб передати команди або перевірити стан контролера клавіатури, на системній платі - використовують порт 64h. Передача команд звичайно супроводжується передачею даних в одному з напрямків через порт 60h.

СИСТЕМНА ПЛАТА

Центральний процесор

Контролер клавіатури 8042 (8742,8041,8741)

Буфер

Порти введення/виведення

60h

64h

КЛАВІАТУРА

Процесор 8048 (8049,6805)

Буфер

11 біт

Дані

IRQ1

Команди

Рис 1.1 Функціональна схема клавіатури

Так як клавіш у клавіатури багато, а кількість виводів у мікросхеми контролера клавіатури обмежена, то всі контакти об'єднуються в матрицю, яка послідовно сканується - натиснута клавіша чи ні. Зауважимо, що для використання в якості контролера клавіатури різними виробниками випускається велика кількість мікросхем, які працюють за одним і тим же алгоритмом.

На рис видно, що інформаційні лінії Р10-Р25 і D0-D7 утворюють клавіатурну матрицю, у вузлах якої знаходяться контакти клавіш. Контролер клавіатури постійно перевіряє стан інформаційних ліній. При замиканні будь-якого контакту виробляється код клавіші, який передається в комп'ютер. Для синхронізації всіх подій використовується кварцовий резонатор XTAL.

Живлення +5 В контролер клавіатури отримує від системної плати комп'ютера, де може бути встановлений плавкий запобіжник для захисту від перевантаження.

Для прийому та передачі даних між клавіатурою і комп'ютером використовуються лінії DATA і CLOCK.

Зверніть увагу, що лінія RESET (перезавантаження комп'ютера) не підключена до інтерфейсного кабелю клавіатури. В даний час ця лінія вважається резервом інтерфейсу клавіатури.

Схемна реалізація функціонування клавіатури

ВИДИ КЛАВІАТУР

КОДУЮЧІ КЛАВІАТУРИ

До кодуючих клавіатур відносяться окремі або вбудовані клавіатури комп'ютерів або терміналів. Характер взаємодії процесора або мікроконтролера з таким типом клавіатури визначається типом зв'язного інтерфейсу, протоколом обміну, типом таблиці скан-кодів і системою команд. Як інтерфейс можуть використовуватися як асинхронні, так і синхронні послідовні шини, такі як РS/2, КS-232, 1²С, АDВ™(Арр1е Desktop Bus), а також шина USB. Ці шини можуть використовуватися і для інтерфейсу з іншими периферійними пристроями введення/виводу, такими як миша, що кодує планшет або джойстик. Шини РS/2, КS-232 призначені для з'єднання типу крапка-крапка, тобто тільки один пристрій (клавіатура, миша або що кодує планшет) можуть підключатися до одного роз'єму інтерфейсу. Інтерфейси І²С і КS-232 достатньо часто використовуються в спеціалізованих або замовлених клавіатурах. КS-232, наприклад, використовувався раніше в клавіатурах ПК типу ДВК.

Шини І²С, АDВ™(Арр1е Desktop Bus) і USB можуть підтримувати декілька пристроїв. Шина АDВ™, як можна здогадатися, використовується в основному з комп'ютерами Macintosh. Протокол цієї послідовної асинхронної шини нагадує однопровідний протокол фірми Dallas Semiconductor і є достатньо повільний. Новітні моделі ноутбуків фірми Арр1е - PowerBook (починаючи з випущеного в 1999 р. Bronze G3) принесли своїм володарям певні сюрпризи. У них, наприклад, вже був відсутній порт Арр1е Desktop Bus (АDВ). Аррlе замінила цю застарілу повільну шину портом Аррlе Desktop Bus (USB). Поки що рідко можна зустріти і клавіатури з інтерфейсом USB унаслідок їх більшої вартості в порівнянні з АТ клавіатурою із звичайним РS/2 інтерфейсом. Отже можна зробити висновок, що найвідомішим і поширенішим типом клавіатури кодуючого типу являється клавіатура ІВМ АТ з інтерфейсом РS/2.