Місце дисципліни у системі підготовки фахівців і зв’язок з іншими дисциплінами

Навчальним планом юридичного факультету і ФПК при КНУ на вивчення курсу «Теорія права» відводиться 142 навч. годин, у тому числі 72 год. лекцій, 36 год. семінарських занять і 18 год. індивідуальна самостійна робота. Навчальна дисципліна вивчається студентами І-го курсу протягом першого семестру із застосуванням кредитно-модульної (рейтингової) системи (КМС) і складається із двох змістовних модулей. Перший змістовний модуль складає теми: 1-9, другий 10-16

Навчальна дисципліна за своїм характером відноситься до фундаментальних юридичних наук і методологічно опирається на філософію і соціологію та інші гуманітарні науки. За своїм об’єктом і предметом загальна теорія права як фундаментальна юридична наука і дисципліна вивчає, аналізує і узагальнює основні поняття і категорії правової системи і системи права, суміжні поняття і категорії із державознавством і галузевими юридичними науками, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування різноманітних форм і видів права. Вона є одночасно юридичною, філософською, соціологічною і політологічною наукою, оскільки опирається на філософію права, соціологію права, психологію і політологію.

Загальна теорія права є першою складовою частиною філософії права і займається методологією права і правової системи, а також є фундаментальною методологічною наукою по відношенню до галузевих і міжгалузевих юридичних наук.

Інформаційні джерела. Конституція України, закони України, міжнародно-правові акти, ратифіковані Верховною Радою України, історичні пам’ятки права України та інших країн світу – Дігести Юстиніана, Руська Правда тощо, підручники та навчальні посібники, першоджерела з даного курсу, твори Сократа, Платона, Аристотеля, Цицерона, Гобса, Спінози, Русо, Маркса, Енгельса, Леніна, Тіхомірова Л.А., Кістяківського Б.О., Недбайла П.О. тощо, монографії, юридичні енциклопедії і навчально-методична література.

Контроль знань студентів

Контроль професійних знань студентів здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. КМС запроваджується з метою удосконалення контролю якості знань студентів, сприяння формуванню систематизованих знань із правознавства і загальної теорії права, заохочення і стимулювання індивідуально-самостійної роботи студентів протягом семестру, підвищення об’єктивної оцінки знань студентів, формування пізнавальної активності, самостійності, творчості. Індивідуальної автономії – свободи і відповідальності за процес навчання і самовиховання, формування дисципліни і самодисципліни, формування системи професійних знань, умінь і навиків застосовувати теоретичні знання на практиці, а також розвиток загальних і професійних здібностей, задатків і талантів, формування високого рівня морально-правової культури і правосвідомості особистості.

У цілому КМС направлена на поєднання процесу навчання і громадянсько-професійного виховання, на підвищення суб’єктивного фактору у навчальному, виховному процесі, забезпечення прямого і зворотного зв’язку у системі: „педагог – учень (професорсько-викладацький склад – студенти)” і на цій основі підвищення ефективності та якості навчального процесу в КНУ.

Оцінювання знань студентів планується здійснювати на підставі „Методичних рекомендацій щодо змісту та оформлення робочої програми з навчальної дисципліни”, розробленої КНУ у 2006 р. і умов застосування КМС у період вивчення предмету протягом одного семестру. Оцінювання знань студентів з даної дисципліни здійснюється шляхом проведення кредитно-модульних завдань, які включають поточний, підсумковий та семестровий контроль знань. Результати контрольних завдань оцінюються за 100-бальною системою. Після завершення даного курсу студенти складають іспит.

За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістовного модуля студентам виставляються відповідні бали. За один змістовний модуль студент може набрати максимальну кількість балів – 20, а за два змістовних модулів (ЗМ) – студент може отримати до 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати студент за комплексний підсумковий модуль (іспит). У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання студента відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка приводиться.

Шкала оцінювання

За шкалою університету 100-бальн. система	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету	Оцінка за шкалою ECTS
90 – 100	відмінно		А відмінно
85 – 89	добре		В дуже добре
75 – 84	С добре
65 – 74	задовільно		D задовільно
60 – 64	E Задовільно (достатньо)
0 – 59	незадовільно		FX незадовільно з можливістю повторного складання

 

Таким чином, оцінки на екзамені за національною шкалою та шкалою університету (та ФПК) виставляються такі:

1) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) більше 90 балів – студент отримує оцінку 5 (відмінно);

2) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 75 - 89 балів – 4 (добре);

3) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 60 - 74 балів – оцінка 3 (три);

4) якщо результати поточного та комплексного підсумкового контролю (іспит) 0 - 59 балів – оцінка 2 (два), яку студент має можливість перескласти відповідно до порядку, затвердженого у КНУ (та ФПК).

Форми контролю знань на семінарських заняттях та індивідуально-самостійної роботи та їх оцінка:

а) доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

б) доповнення доповіді – до 2 балів;

в) участь у дискусії – до 3 балів;

г) експрес-опитування – до 3 балів;

д) колоквіум – до 4 балів;

е) самостійна контрольна робота – до 5 балів;

індивідуально-самостійна домашня робота – до 5 балів;

ж) есе (короткі відповіді на питання) – до 3 балів;

з) реферат (обсягом 7 – 8 стор.) – до 5 балів;

і) тестування – до 3 балів;

й) анотація наукової статті, монографії, підручника – до 3 балів;

к) рецензія наукової статті, монографії, підручника – до 5 балів;

л) наукова стаття – до 10 балів;

м) підсумкова контрольна робота – до 5 балів;

н) інші види навчально-наукової роботи (участь у гуртках, наукових конференціях тощо) – до 5 балів.

Студенти, які пропустили 50 % і більше годин занять (лекції і семінари) і не відпрацювали їх, не можуть бути допущені до іспиту відповідно до нормативних актів МОН України і Закону України „Про вищу освіту”.

Пропущені лекції і семінарські заняття студент зобов’язаний відпрацювати шляхом написання есе, рефератів, контрольних робіт або усної відповіді у поза аудиторний час. Невідпрацьовані і нездані пропущені теми вважаються недовиконанням навчального плану і екзаменатор має право додатково опитати таких студентів під час іспиту (підсумкового комплексного контролю). Крім того за пропущені лекції та семінарські заняття не нараховуються ніякі позитивні бали.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «Теорія права»

№ теми	Назва теми	Кількість годин
лекції	семінари	самостійн робота студента
Змістовний модуль І
1.	Загальна характеристика теорії держави і права
2.	Методологія загальної теорії держави і права
3.	Форми і види соціального регулювання у первісно-общинному (додержавному) суспільстві
4.	Поняття і суть основних теорій (концепцій) праворозуміння (вузьконормативна, юридичний позитивізм, теорія природного права, історична школа права, теологічна теорія, соціологічна теорія права, психологічна теорія права, марксистська теорія права, інтегративна теорія права (широка уонцепція), західні концепції права (прагматизм, утелітаризм, реалістична тощо).
5.	Соціальна цінність, принципи і функції права і законодавства
6.	Форми і джерела права
7.	Поняття, види і структура норм права
8.	Правові системи (правові сім'ї) країн світу
9.	Система права і законодавства держави
	Модульна контрольна робота (тест, контрольна робота тощо)
	Всього за 1 КМС
Змістовний модуль ІІ
10.	Форми реалізації права: поняття, види і загальна характеристика. Поняття, суть і види правомірної поведінки особи		-
11.	Поняття, види і структура правовідносин
12.	Правосвідомість і правова культура особи і суспільства.
13.	Поняття, суть і гарантії законності і правопорядку
14.	Поняття, види і причини правопорушень. Поняття, види і особливості юридичної відповідальності
15.	Застосування норм права (правозастосовча діяльність): поняття, підстави, основні вимоги
16.	Тлумачення норм права: поняття, види і способи тлумачення норм права і законодавства
17.	Поняття, види і основні стадії правотворчості і законотворчості		-
18.	Механізм правового регулювання: поняття, суть, система, елементи, форма і методи		-
	Модульна контрольна робота
	Всього

 

Теми лекцій та семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів