Україна вводить повну заборону на експорт пшениці

26.10.2012

Україна може заборонити експорт пшениці вже за два тижні. Мінагропрод не вперше заявляє, що іншого виходу немає, бо високий рівень експорту призведе до зростання цін на хліб. Експерти кажуть, що ситуація збалансована, а від введення обмежень можуть виграти окремі компанії. Водночас, зазначають, що серйозних наслідків заборона не принесе.

Міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк 24 жовтня підтвердив можливість повної заборони на експорт пшениці. "Буде повна заборона з 15 листопада. Буде постанова Кабміну про це. Ми не граємо в ігри, у нас просто немає іншого виходу" - заявив Присяжнюк. Міністр зазначив, що Україна розгляне питання про введення обмежень, якщо високий рівень експорту загрожуватиме зростанню цін на хліб у домашніх умовах.

А почалося все із заяви Мінагропроду тижневої давності про те, що експортний потенціал пшениці з України може бути вичерпано 15-20 листопада. Ще тоді перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Іван Бісюк попереджав зернотрейдерів, що на зовнішні поставки уже законтрактовано більше, ніж було зазначено в меморандумі. У зв'язку з цим чиновник закликав виважено поставитися до подальшого укладення контрактів. Меморандум між відомством і зернотрейдерами, про який згадує І.Бісюк, передбачає, що експорт зерна з України у 2012/13 МР не перевищить 4 млн тонн пшениці, 3 млн тонн ячменю і 12,4 млн тонн кукурудзи. Загалом зернотрейдери зобов'язалися експортувати не більш як 19,4 млн тонн зерна. Пізніше М.Присяжнюк висловив припущення про збільшення експорту пшениці до 5 млн тонн.

Станом на 26 жовтня, за даними Мінагропроду, експорт зерна з України склав 8,055 млн тонн, експорт пшениці становив 3,98 млн тонн, зокрема продовольчої — 3,311 млн тонн. Поставки на зовнішні ринки ячменю склали 1,514 млн тонн, кукурудзи — 2,454 млн тонн. У міністерстві також відзначили, що на сьогодні в Україні законтрактовано 12,128 тис. тонн зернових культур, в тому числі 5,526 тис. тонн пшениці, 1,986 тис. тонн ячменю і 4,356 тис. тонн кукурудзи.

За словами старшого аналітика ІФК "АРТ КАПІТАЛ" Андрія Патіоти ситуація щодо внутрішнього балансу пшениці виглядає збалансованою. «При потребі України у продовольчій пшениці на рівні 5-5,5 млн тонн, її врожай в 2012 році склав близько 11 млн тонн (більше 80% врожаю пшениці цього року придатне для задоволення харчової потреби проти 56% в минулому році). При експорті до 5 млн тонн країна повністю забезпечує свої потреби в продовольстві до старту нової збиральної кампанії в липні наступного року», - сказав експерт.

*** Нагадаємо, що Україна, яка входить в десятку світових експортерів пшениці, тричі заявляла про зменшення цьогорічного урожаю після несприятливих погодних умов. На сьогодні Мінагропрод очікує, що урожай зерна у поточному році становитиме 45,3 млн тонн проти 56,7 млн тонн у 2011 році, експорт зерна з України у 2012-2013 МР становитиме 21-22 млн тонн.

Заборона та її наслідки. Заява про можливе обмеження експорту одразу ж сколихнула світові ціни на зерно. За словами А.Патіоти, миттєва реакція ринку була цілком прогнозованою - ціна на ф'ючерси на пшеницю злегка піднялися в день заяви Присяжнюка. Водночас, Українська аграрна конфедерації (УАК) з посиланням на генерального директора Сергія Стоянова повідомила, що намір України ввести заборону на експорт пшениці не провокує світового підвищення цін на цю культуру. «Ще одне підтвердження, м'яко кажучи, не дуже жорсткому зв'язку між нашою «забороною» та їх цінами на пшеницю: 25 жовтня торги пшеницею на всіх світових майданчиках закрилися істотним зниженням цін», - цитує прес-служба С.Стоянова.

За його словами, на біржовому майданчику Чикаго 25 жовтня пшениця подешевшала на 4,1 дол./тонна, в Європі на торгах Euronext - на 4 дол./тонна. Крім того, згідно зі спостереженням експерта, 25 жовтня знизилися ціни на кукурудзу, ріпак, сою, рис і цукор.

Сильно чи не дуже, але все ж таки, заборона експорту пшениці з України вплине на світові ринки. Тому закордону не дуже подобаються такі рішення уряду. Зокрема, комісар Європейського Союзу з питань сільського господарства і сільського розвитку Дачіан Чіолош сказав, що такий крок чинитиме непотрібний тиск на міжнародні сільськогосподарські ринки. Д.Чіолош, визнаючи намір забезпечити продовольчу безпеку на внутрішньому ринку, тим не менше закликав Україну уникати заходів, які можуть сприяти збільшенню світових цін на продовольство та несуть ризик для традиційних торговельних шляхів.

Експерти Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) вважають, що експортні обмеження зерна формально виправдані, але застосовуватися повинні в крайньому випадку.

«Якщо дивитися формально, то підстави для обмеження експорту зерна є», - повідомив президент УКАБ Алекс Ліссітса. При цьому, за його словами, історія регулювання за три роки, коли були введені експортні квоти, експортні мита і цього року потенційна заборона на експорт, вказує на наявність системних проблем. За його словами, обмеження не поліпшують імідж ні України, ні компаній, тому у разі їх введення потрібно сформувати серйозну стратегію роботи на 2013 рік для того, аби подібні прецеденти не повторювалися.

Генеральний директор УКАБ Володимир Лапа вважає, що пріоритетними в нинішній ситуації повинні стати ефективне державне ринкове регулювання і стимулювання конкурентоспроможності хлібопекарської промисловості під час закупівель пшениці.

«Аграрний фонд поліпшив роботу цього року, починаючи від встановлення інтервенційних цін і закінчуючи публікацією даних про обсяги закупівель і стану плати», - зазначає В.Лапа. Водночас, відзначає експерт, необхідно забезпечити своєчасну оплату коштів Аграрним фондом і розвивати конкурентоспроможність борошномельної та хлібопекарської промисловості. При цьому В.Лапа звертає увагу на такі механізми, як пільгове кредитування закупівлі зерна на національному та регіональному рівні та локалізація ф'ючерсних контрактів, що дозволяє внутрішнім споживачам хеджувати ризики за ціною і обсягом поставок.

Як зазначає А.Патіота, заборона на вивіз пшениці була очікувана учасниками ринку, тому серйозних наслідків вона не принесе. На відміну від ситуації 2010 року, в липні цього року уряд і учасники ринку уклали меморандум. «Оскільки саме пшениця виявилася найбільш дефіцитною для експорту в сезоні 2011/2012, саме на неї очікували введення обмежень. Тому провідні трейдери намагалися вивезти якомога більше пшениці на початку маркетингового року для того, аби надалі переключитися на експорт інших культур. Вони заздалегідь планували обсяги закупівель пшениці у виробників і експорту, щоб не перевищити ліміти і не зазнати збитків. Вже у вересні обсяги закупівель стали падати і в жовтні практично припинилися», - сказав експерт.

За його прогнозами, можлива заборона щодо пшениці буде діяти до кінця маркетингового року. Але тут проглядається цікавий момент: до 15 листопада Україна не встигне вивезти 5 млн тонн пшениці, визначені урядом як поріг продовольчої безпеки для країни. Тому можливі спеціальні механізми, які дозволять окремим "привілейованим" компаніям продовжувати експортувати невеликі партії протягом цього періоду, припускає експерт. У будь-якому випадку, загальний обсяг експорту пшениці за 2012/13 МР не повинен перевищити домовлену цифру, а хто скільки експортує – це поки відкрите питання…

Нема між товариством згоди... Відповідь і на загальне питання про введення квотування, і на більш вузькі питання щодо обсягів також багато в чому залежить від того, чи збережеться склад Кабміну після виборів.

Втім, очевидно, і в цьому уряді нема остаточної згоди щодо обмежень експорту. Зокрема, віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики України Сергій Тігіпко, напевно, не посвячений у плани профільного міністерства, або не схвалює їх, бо в переддень заяви аграрного міністра переконував громадськість, що у Кабміні немає розмов про заборону на експорт зерна. «Жодні розмови про запровадження квот або заборону на експорт не ведуться. Я вважаю, це було б вкрай негативним кроком", - зазначив С.Тігіпко.

Водночас віце-прем'єр уточнив, чому уряд відмовляється перешкоджати експорту зерна. "Ми мали далеко не найкращий рік за обсягами, і треба дати виробникам скористатися високими цінами на зовнішніх ринках, вони повинні компенсувати свої втрати врожайності. Я вважаю, що держава не повинна втручатися зараз сюди», - сказав С.Тігіпко. Проте бачимо, що таки втрутиться.

Зрозуміло, що питання експорту зерна зараз не є в безпосередній компетенції "соціального" віце-прем’єра і саме цим можна пояснити його непоінформованість. Хоча, зрозуміло, він не може не перейматися можливим подорожчанням такого соціально значущого продукту, як хліб. Проте від заяв про введення квот у разі, якщо надмірний експорт загрожуватиме зростанню цін на хліб, пахне передвиборчим популізмом. І так само дивно, що урядовці не надають значення дуже важливому нюансу: хліб давно вже перестав бути продуктом, який визначає добробут людей, і ціна на який сутєво впливає на витрати. Заяви про боротьбу за збереження низьких "хлібних" цін на фоні суттєвого подорожчання м’ясо-молочних, круп’яних та інших продуктів, нічого крім електорального роздратування не викликають.

Тож після 28 жовтня й з’ясується - чи-то справді існує потреба в обмеженні експорту, чи по зерноекспортерам зрикошетила передвиборча турбота про народний хліб, а може й просто комусь хотілося пограти "на підвищення" вартості українського зерна, в тому числі й сколихнувши світовий ринок.

2.3. Дати визначення поняття «зв’язаний тариф». Проаналізувати зміну рівня зв’язаності тарифів по групах країн після Уругвайського раунду ГАТТ 1995 року. Оцінити наслідки змін для розвитку міжнародної торгівлі.

Таблиця 7.1