Визначення розрахункових параметрів енергетичного паспорта

 

Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові:

де – розрахункові або фактичні питомі тепловитрати, що визначаються за (5.1);

E_max – максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт·год/м² або кВт·год/м³;

Що встановлюється згідно з таблицями, залежно від призначення будинку, його поверховості та температурної зони експлуатації будинку.

Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період , кВт*год/м², або кВт*год/м³, визначається за формулою:

або (5.4)

де – витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду року, кВт·год, що визначається на підставі результатів енергетичного аудиту будинку або за результатами розрахунків згідно з [2].

, – опалювана площа або об'єм будинку, м² або м³, що визначається згідно з положеннями ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9, СНиП2.04.05, а також положеннями параграфу 1

.

За розрахунковим значенням питомих теплових втратна опалення визначається клас енергетичної ефективності згідно з таблицею 4.1

 

Таблиця 5.2 – Класифікація будинків за енергетичною ефективністю

 

Класи енергетичної ефективності будинку	Різниця в % розрахункового або фактичного значення питомих тепловитрат, q буд, від максимально допустимого значення, Еmax, [(q буд- Еmax) / Еmax,]^.100%
A	мінус 50 та меньше
B	від мінус 49 до мінус 10
C	від мінус 9 до 0
D	від плюс 1 до плюс 25
E	від плюс 26 до плюс 75
F	плюс 76 та більше

 

Розрахункові витрати теплової енергії визначаються за формулою:

 

(5.5)

 

– загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку будинку, кВт· год, визначаються за формулою:

(5.6)

де =0,024 – розмірний коефіцієнт;

 

 

– загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м²· К), визначається за формулою:

 

(5.7)

 

де – приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку, Вт/(м²· К), що визначається за формулою:

 

(5.8)

де – коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огорож за сторонами світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи н будинок; для житлових будинків = 1,13, для інших будинків = 1,1;

– площа відповідно стін (непрозорих частин), світлопрозорих конструкції (вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів (горищних перекриттів), цокольного перекриттів, м²;

- приведений опір теплопередачі відповідно стін, світлопрозорих конструкцій(вікон, ліхтарів), зовнішніх дверей і воріт, покриттів(горищних перекриттів), цокольних перекриттів, м²·°С/Вт; підлог по ґрунту з урахуванням їх поділу на зони із значенням опору теплопередачі;

– внутрішня загальна площа огороджувальних конструкцій частини будинку, що опалюється з урахуванням покриття(перекриття) верхнього поверху й перекриття підлоги нижнього опалюваного приміщення, м².

 

 

– умовний коефіцієнт теплопередачі огороджувальних конструкцій будинку, Вт/(м²· К), що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації та вентиляції, визначається за формулою:

 

(5.9)

 

де =0,278 – розмірний коефіцієнт;

– питома теплоємність повітря, приймається 1 кДж/(кг· К);

– середня кратність повітрообміну будинку за опалювальний період, год^-1, що визначається експериментально або приймається за нормами проектування будинків: для приміщень житлових та громадських будинків - за вимогами ДБН В.2.2-15; для інших будинків – згідно з вимогами СНиП 2.04.05 та відповідних норм;

– коефіцієнт зниження об'єму повітря у будинку, яким враховується наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій. За відсутності точних даних приймається = 0,85;

– те саме, що і у формулі (4.1), м³;

– середня густина повітря, що надходить до приміщення за рахунок інфільтрації та вентиляції, кг/м³, визначається за формулою:

 

(5.10)

 

де – розрахункова температура внутрішнього повітря приміщень будинків, що визначається за таблицею 3.6, °С;

– середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, °С, що визначається згідно зі ДСТУ-Н Б В.1.1-27;

 

 

– коефіцієнт впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях, що приймається 0,7 – для стиків панелей стін, а також багатостулкових вікон; 0,8 – для двостулкових вікон і балконних дверей; 1,0 - для одностулкових вікон і балконних дверей; при цьому коефіцієнт η приймається за найбільшим значенням, єдиним для всього будинку;

– те саме, що у формулі (2.5)

 

Середня кратність повітрообміну громадського будинку за опалювальний період , год-¹, визначається за сумарним повітрообміном за рахунок вентиляції та інфільтрації за формулою:

 

(5.11)

 

де – кількість припливного повітря в будинок у разі природної вентиляції або нормативне значення під час механічної вентиляції, м³/год, і дорівнює для: будинків науково-дослідних установ, проектних і громадських організацій та управління – 4 ; будинків підприємств роздрібної торгівлі, закладів охорони здоров’я, будинків підприємств побутового обслуговування, музеїв та виставок – 5 ; дитячих дошкільних закладів,шкіл, професійно-технічних та вищих навчальних закладів – 7 , фізкультурно-оздоровчих та спортивних будинків та споруд, будинків дозвілля, будинків підприємств громадського харчування, вокзалів усіх видів транспорту – 10 , де – розрахункова площа громадських будинків,м², що визначається згідно з ДБН В.2.2-9;

– кількість годин роботи механічної або природної вентиляції протягом тижня;

168 – кількість годин у тижні;

– те саме, що у формулі (4.7);

– кількість повітря, що інфільтрується в будинок через огороджувальні конструкції в неробочій час, кг/год, приймається:

 

(5.12)

 

– кількість годин інфільтрації повітря всередину будинку протягом тижня, год: для будинків із збалансованого припливно-витяжною вентиляцією дорівнює 168; для будинків, у приміщеннях яких підтримується нагнітання повітря під час дії припливної механічної вентиляції – (168- );

– те саме, що у формулі (4.7), кг/м³;

– те саме, що у формулі (4.1), м³

 

Кількість градусо-діб опалювального періоду, що визначається за формулою:

 

(5.13)

 

де , – те саме, що і формулі (4.8);

– тривалість, діб, опалювального періоду, що визначається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27;

 

 

– побутові теплонадходження протягом опалювального періоду, кВт, що визначаються за СНиП2.04.05;

 

(5.14)

де =0,024 – розмірний коефіцієнт;

– величина побутових теплонадходжень на 1 м² житлової площі будівлі або розрахункової площі громадського будинку, Вт/м², визначається для:

а) житлових будинків = 10 Вт/м²;

б) громадських та адміністративних будинків величина побутових теплонадходжень враховується за розрахунковою кількості людей (90 Вт/чол), що знаходяться в будинку, освітленням (за встановленою потужністю) та офісної техніки (у разі відсутності точних даних приймається 10 Вт/м²) з урахуванням кількості робочих днів на тиждень;

– тривалість, діб, опалювального періоду, що визначається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27;

– розрахункова площа громадських будинків, м².

 

 

– теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт· год, для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу – північ (Пн), схід(С), південь(Пд) і захід(З), або за проміжними напрямками (північ – захід (ПнЗ), північ – схід (ПнС), південь – схід (ПдС) і південь – захід(ПдЗ), визначаються за формулою:

 

(5.15)

 

де , – коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відносно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, що приймаються за таблицею 4.2;

, – коефіцієнти відносного проникнення сонячної радіації для світлопрозорих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світлопрозорих конструкцій або за таблицею 6; мансардні вікна з кутом нахилу заповнень до обрію 45° і більше варто вважати як вертикальні вікна, з кутом нахилу менше 45°- як зенітні ліхтарі;

, , , – площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма сторонами світу, м²;

– площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м²;

, , , – суми сумарної сонячної радіації за опалювальний період, що надходить на вертикальну поверхню різної орієнтації за середніх умов хмарності, кВт·год/м², приймаються згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27;

 

– сума сумарної сонячної радіації за опалювальний період, що надходить на горизонтальну поверхню за середніх умов хмарності, кВт·год/м², приймається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27.

– коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій будинків акумулювати або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі і визначається згідно ДБН В.2.5-24; за відсутності точних даних слід приймати = 0,8;

– коефіцієнт авторегулювання подавання тепла в системах опалення; рекомендовані значення = 1,0 – в однотрубній системі з термостатами та з пофасадним авторегулюванням на індивідуальні теплові пункти(ІТП) або поквартирним горизонтальним розведенням; = 0,95 – у двотрубній системі опалення з термостатами та з центральним авторегулюванням

на ІТП; = 0,9 – в однотрубній системі з термостатами та з центральним авторегулюванням на ІТП, а також у двотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП;

= 0,85 – в однотрубній системі опалення з термостатами і без авторегулювання на ІТП; = 0,7 – у системі без термостатів та з центральним авторегулюванням на ІТП з коригуванням за температурою внутрішнього повітря; = 0,5 – у системі без термостатів та без авторегулювання на ІТП (регулювання центральне в ІТП або котельні);

 

 

– коефіцієнт, що враховує додаткове теплоспоживання системою опалення, пов'язане з диcкретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалювальних приладів і додатковими тепловтратами через зарадіаторні ділянки огорож, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для багатосекційних та інших протяжних будинків = 1,13, для будинків баштового типу = 1,11.

Коефіцієнт скління фасадів будинку:

 

(5.16)

 

де – те саме, що у формулі (4.5), м².

 

 

Показник компактності будинку:

(5.17)

де – те саме, що у формулі (4.3), м²;

– те саме, що у формулі (4.1), м³.

 

Рекомендовані значення щодо показника компактності, які слід виконувати при проектуванні житлових будинків, , не більше:

- 0,25 – для 16-поверхових будівель і вище;

- 0,29 – для будівель від 10 до 15 поверхів включно;

- 0,32 – для будівель від 6 до 9 поверхів;

- 0,36 – для 5-поверхових будівель;

- 0,43 – для4-поверхових будівель;

- 0,54 – для 3-поверхових будівель;

- 0,61;0,54;0,46 – для дво-, три- і чотириповерхових блокувальних і секційних будинків відповідно;

- 0,9 – для дво- і одноповерхових будівель з мансардою;

- 1,1 – для одноповерхових будівель.