Призначення, пристрій і робота машини

Методичний посібник

 

до виконання курсового проекту з предмету

«Технічне обслуговування і ремонт обладнання металургійних підприємств»

 

 

для спеціальності № 5.05050205

«Обслуговування та ремонт обладнання металургійних підприємств»

 

 

Розробила викладач Маковей Р.Я.

 

 

Розглянуто на засіданні

циклової комісії механіко-

коксохімічних дисциплін

Протокол№ від

Голова циклової комісії

Дроздова І.В.

 

 

2011рік

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

Курсовий проект з дисципліни «Технічне обслуговування,ремонт і монтаж машин і агрегатів металургійних підприємств» є самостійною роботою студентів,спрямованою на вирішення конкретних завдань в галузі організації ремонту та вдосконалення технології його.

Завдання на курсовий проект вимагає розробки технологічного процесу поточного ремонту та виконання комплекту технологічної документації.

Курсовий проект складається з пояснювальної записки обсягом20-25 листів та графічної частини в обсязі двох креслень формату А1-загальне креслення машини(механізму) та 2 деталі (згідно завдання).

Для правильного оформлення курсового проекту студентами слід вивчити форму завдання, яку згодом їм видає керівник.

Пояснювальна записка має три розділи:

1.загальна частина -8-10 аркушів.

2, Технологічна частина -12-15 аркушів.

3.Техніка безпеки -2-3 листа.

Кожен розділ починають писати з нового листа з великим штампом.

Перш ніж приступ ото до роботи над курсовим проектом, необхідно ознайомитися з цими методичними вказівками та додатками до нього, які виконані у відповідності з діючими стандартами і слугує керівництвом при оформленні графічної частини.

Пояснювальна записка повинна мати титульний лист(Додаток А) і забезпечуватися змістом (Додаток Б), розташованими відразу після титульного листа.

В кінці записки приводиться перелік використаної літератури на листі з великим штампом.

Приведені ілюстрації в курсовому проекті оформлюються на листах формату А4, окрім листів графічної частини, які викреслюються на листах формату А1.

Викладення матеріалу проводиться у вигляді відповідей і вказівок на питання завдання на курсовий проект.

Вимоги до оформлення пояснювальної записки.

Записка розрахунково-пояснювальна оформляється відповідно до вимог ЕСКД-ГОСТ 2.105-79.

До складу записки включається текстова частина, малюнки, кінематичні схеми, креслення і т.п.

Текст записки виконується на одній стороні листа писального паперу розміром 210х297 мм (формат А4).

Записку бажано писати основним креслярським шрифтом по ГОСТ 2.304-81 з висотою букв не менше 2,5 мм.

Цифри і букви необхідно писати чітко, чорною тушшю або чорним чорнилом.

Всі схеми, рисунки і інші ілюстрації викреслюються в олівці або тушшю.

Всі листи пояснювальної записки повинні мати рамку і забезпечуватися основним написом для текстових конструкторських документів згідно ГОСТ 2.104-68.Кожна окрема частина змісту починається з нового аркуша з великим штампом; всі підпункти на аркушах з маленьким штампом.

Записка повинна починатися з титульного листа (Додаток А). Кожний пункт тексту записують з абзаца. Між рамкою ш межами листа залишають поля: зліва-20 мм; справа,зверху і внизу-по 5 мм.

Відстань від рамки до границь тексту рекомендується надавати: на початку строк-не менше 5 мм;в кінці строк - не менше 3 мм.

Відстань від рамки до границь тексту рекомендується надавати:на початку строк –не менше 5 мм;в кінці строк-не менше 3 мм.

Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої внутрішньої рамки документа повинна бути не менше 10 мм.

У розрахунково-пояснювальній записці усі аркуші повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами.

Підрозділи повинні мати порядкові номери в межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера підрозділу,наприклад:

1.Загальна частина

1.1.

1.2. Нумерація пунктів першого розділу записки 1.3

2. Технологічна частина проекту

2.1.

2.2. Нумерація пунктів другого розділу записки

2.3.

Назви розділів повинні бути короткими, відповідати змісту та записуватися у вигляді заголовків, великими літерами. Перенесення слів у заголовках не допускаються. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і наступним текстом -10 мм. Також відстань витримують між заголовками розділу і підрозділу.

Відстань між останньою строчкою тексту і наступним заголовком -10 мм.

Скорочення слів у тексті та підписах під ілюстраціями не допускається. Виняток становлять скорочення, встановлені ГОСТ 2.316-68.

Усі формули спочатку наводяться в буквеному вираженні,дається їх розшифровка, числове значення і розмірність. Потім тільки в формулу підставляються цифрові величини.

Всі розмірності при розрахунках повинні бути виражені в системі СІ.

Формули, коефіцієнти та інші данні, беруться з технічної літератури.

Повне найменування використаної літератури наводиться в кінці записки в переліку літератури. Тут вказується прізвище та ініціали автора, повна назва джерела, місто видання, видавництво і рік видання.

Всі розміщені в записці ілюстрації нумерують арабськими цифрами, наприклад, рис.1., рис. 2. і т.д.

При виконанні кінематичних і принципових схем слід керуватися ГОСТ 2.770-66, ГОСТ 2.780-68, ГОСТ 2.781-68 та ГОСТ 2.782-68.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

Вступ

У вступі висвітлюються напрямки розвитку чорної металургії, вказуються напрямки технічного прогресу, роль механізації трудомістких робіт і технологічних процесів. Ці рішення пов`язані з темою курсового проекту.

Слід зупинитися на задачах ремонтної служби підприємства.

У введенні необхідно користуватися цифрами, підтверджуючими розвиток чорної металургії. Обсяг «Вступу» повинен становити 1-2 сторінки.

Система технічного обслуговування і ремонту обладнання.

1.3.1. Дати визначення системи ТО і Р.

1.3.2. Визначити цілі і задачі системи.

1.3.3.Перелік завдань системи ТО і Р для забезпечення якісного проведення технічного обслуговування і ремонту.

Організація технічного обслуговування механічного обладнання

1.4.1. Мета та принцип організації ТО і Р.

1.4.2. Розподіл обов`язків між обслуговуючим та експлуатаційним персоналом по технічному обслуговуванні механічного обладнання.

1.4.3. Перелік завдань та обов`язків обслуговуючого персоналу (цехового та змінного) та експлуатаційного персоналу.

Шляхи підвищення зносостійкості деталей

1.5.1. Дати загальні викладки що до існуючих заходів підвищення зносостійкості деталей.

1.5.2.Вплив технічного обслуговування і ремонту на зносостійкість деталей.

1.5.3. Розробити шляхи підвищення зносостійкості деталей по механізму (машині) згідно темі курсового проекту.

Ремонтна відомість

В курсовому проекті на стандартному бланку (рисунок 6) приводиться ремонтна відомість до поточного ремонту обладнання. Додаткового описання до ремонтної відомості в пояснювальній записці не складається. Зразок відомості-додаток В.

Підставою для складання відомості слугує креслення машини (складальної одиниці) і досвід студента по ремонту даного або аналогічного обладнання Об`єм робіт по заміні ремонтуємої деталі і розбирання вузла, в якому знаходиться деталь, складання і наладка його, а також промивка деталей і заміна мастила.

В ремонтній відомості передбачається заміна деталей, вузлів,механізмів, вивірка машин, огляд або ревізія механізмів,підтяжка або перевірка кріплень і їх заміна, проведення наладки або регулювання, заміна мастил, промивання ємностей, редукторів і масло систем. Тут дається остаточне рішення по ремонту або заміні деталей і складальних одиниць.

Величину і характер зносу деталей студент визначає орієнтовно на підставі власного досвіду, нормативів цих підприємств і «Правил технічної експлуатації обладнання».

ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

Технологічні розрахунки

До технологічних розрахунків відноситься визначення температури нагріву (охолодження) деталі, допустимої овальності шийки, зусилля запресування та інше.

Необхідно вказати конкретно назву деталей і з`єднань, для яких виконується розрахунок.

В пояснювальній записці виконуються розрахунки для ремонтуємої складальної одиниці.

2.2.1. Збирання вузлів з підшипниками кочення

Виконуємо розрахунок з`єднання підшипника з валом, який обмежується визначенням мінімальної температури нагріву підшипника.

При встановленні підшипника кочення на вал з натягом виконують нагрів його в маслі.

Мінімальна температура нагріву підшипника в залежності від матеріалу і діаметра посадочного місця визначають по формулі:

t + ,С°

де -найбільший натяг, визначений за таблицею допусків, мм;

∆=0,01-зазор, необхідний для складання з`єднання, мм;

λ- коефіцієнт лінійного розширення при нагріві; для сталі при нагріванні λ=11* на 1°С.

Приклад:

Визначаємо температуру нагріву підшипника №310 при встановленні на вал. Діаметр сполучення 50 .

1. Найбільший натяг

=es-EI мм,

Де es- верхнє відхилення валу, мм;

еі- нижнє відхилення валу, мм;

ES- верхнє відхилення отвору, мм;

ЕІ- нижнє відхилення отвору, мм.

Відхилення внутрішнього діаметру підшипника класу 0

D=Ø50L ) ES=0

EI=-0,015 мм;

D=Ø50 es=+0.021 мм;

еі=+0,002 мм.

мм,

2. Температура нагріву підшипника в маслі.

+20=104°

Температура нагріву охоплюючої деталі не повинна перевищувати 250°С, що ми і спостерігаємо.

2.2.2. Підшипники ковзання

Розрахунок підшипників ковзання обмежується визначенням величини допустимого зазору між валом і підшипником ковзання в процесі роботи підшипникового вузла.

Рис.4-Схема зазорів між валом 1 і підшипником 2.

Допустима величина овальності середньо обертаючого вала визначаємо по формулі

,мм;

Де m-овальність, тобто різниця між найбільшим і найменшим діаметрами вала в даному перерізі, мм;

к-коефіцієнт для обертаючого вала;

при бронзових вкладишах к=0,5;

при бабітових вкладишах к=0,3;

-першопочатковий зазор між валом і вкладишем (визначається по посадці або по технічним умовам на ремонт).

Приклад:

Знайти допустиму величину зазору в бронзових підшипниках вала

Розмір сполучення в бронзових підшипниках механізму прижима ножиць

Ø550 ;

По довіднику вибираємо граничні відхилення для отвору і валу:

D=550H9= )

d=550e8=

Мінімальний зазор

=0+0.145=0.145 мм;

Максимальний зазор

=0.175+0.255=0.43 мм.

Допустима овальність шийки вала

m= ;

m= =0,215 мм.

Допустиму величину зносу вкладиша визначаємо за формулою

δ= = =0,43 мм;

Допустимий зазор в підшипнику:

∆= +m+δ=0,43+0,215+0,43=1,075 мм.

2.2.3. Визначення зусилля запре совки

Вибір способу запресування деталей ремонтує мого вузла і необхідного для цього обладнання визначається величиною зусилля, необхідного для виконання запресування.

1. Зусилля подовжнього запресування визначається по формулі:

F=f*ρ*π*d*l,Н

Де f-коефіцієнт тертя при запресуванні; з натягом: при надмірному змащуванні f=0,08…0,1; при поганому змащуванні f=0,15…0,2.(таблиця 6)

ρ-питомий тиск на поверхнях що сполучаються, Па;

d-діаметр поверхонь що сполучаються, мм;

l-довжина поверхонь що сполучаються, мм.

1-опора; 2-охоплююча деталь; 3-охоплюєма деталь; 4-надставка.

Рис.3.-Схема з`єднання деталей з натягом.

Таблиця 6-Величина коефіцієнта тертя на сполучених поверхнях, ψ.

№	Матеріал охоплюючої деталі	Змащення	Коефіцієнт тертя- ψ
Без нагрівання і охолодження	З нагріванням і охолодженням
	Сталь з вмістом вуглецю 0,3…0,5%	мастило	0,08-0,2	0,13-0,24
	Чавун	без змащення	0,9-0,17	0,13-0,18
	Латунь	без змащення	0,04-0,10	0,17-0,35

Питомий тиск визначається за формулою

ρ= ,МПа

де -максимальна розрахункова величина натягу,мм (по таблиці посадок)

, - модулі пружності матеріалу охоплюємої деталі 1 і охоплюючої деталі 2, ;

, -коефіцієнти пропорційності для валу та втулки.

Коефіцієнти пропорційності визначаються по формулі:

= ; = ;

Для суцільного валу (

=1-

Для масивного корпусу (D=∞)

1+ ,

Де -коефіцієнт Пуассона (таблиця 7)

Таблиця 7-Характеристика матеріалу

Матеріали	Значення Е,	Коефіцієнт Пуассона,
Сталь	(1,87-2,16)*	0,24-0,32
Чавун	(0,88-1,47)*	0,23-0,26
Мідь та її сплави (латунь, бронза)	(0,98-1,26)*	0,31-0,35

 

Приклад:

Визначити зусилля, необхідне для запресовування суцільного стального валу Ø150 на l=120 мм в чавунний корпус (D=∞, =0). Запресування в суху

Визначаємо натяг для посадки Ø150

=0,230 мм.

Коефіцієнт пропорціональності для вала і корпуса

=1- =1-0,3=0,7

=1+ =1+0,25=1,25

Визначаємо питомий тиск на сполучених поверхнях за формулою

= =96МПа

Визначаємо зусилля подовжнього запресування:

F= * * *d*l=0,13*96*3,14*150*120=705370 Н=705 кН.

Обладнання для запресовки вибирають виходячи з розрахунку зусилля запресування з коефіцієнтом запасу міцності 1,5-2 і габаритних розмірів деталей, що сполучаються.

2.2.4. Вибір канату.

Для стропування демонтуємих збиральних одиниць або деталей,Які входять до їх складу (вказати конкретно), вибираємо канат, який розраховуємо в такій послідовності.

Перед початком розрахунку виконуємо розрахункову схему (рис.5). Схему стропування викреслюємо на окремому аркуші записки (приклад-рис. 6).

Рис.5

 

Рис.6 Стропування редукційного валу скипової лебідки.

На схемі стропування, викресленій в масштабі, виміряти кут нахилу каната до вертикалі - та визначити довжину каната.

1. Зусилля,яке виникає в одній гілці стропа,

S= , Н

Де Q- вага вантажу, що піднімається, кг;

- коефіцієнт нерівномірності навантаження на гілки стропу; при кількості гілок в стропі n=4 та більше =0,75; при n<4, =1;

m-коефіцієнт, який залежить від кута нахилу гілки каната (вибираємо за таблицею 8).

n-кількість гілок в стропі.

Таблиця 8-Значення коефіцієнта m

,град.
		10,3	11,5	14,2

2. Розривне зусилля в гілці стропа

Р=S*k, Н,

Де k- коефіцієнт запасу міцності для стропа; приймаємо k=6.

3. Користуючись ГОСТ 3070-74, ГОСТ 3071-74,ГОСТ 2688-80 за розривним зусиллям каната в цілому підбирають діаметр каната та вказують його данні:

а) тип каната та ГОСТ на канат;

б) діаметр каната та його довжину;

в) розривне зусилля при тимчасовому опору розриву 1660 МПа.

Довжина каната визначається графічно по викресленій в масштабі схемі або розрахунковим шляхом з врахуванням розмірів деталі та кутів нахилу каната.

2.3. Комплект документів на технологічний процес ремонту.

Комплект технологічної документації на проведення ремонту складається на основі ремонтної відомості. Технологічні карти не супроводжуються будь яким описанням. Нижче приводяться рекомендації, якими слід керуватися при розробці технологічних карт.

2.3.1. Карта процесу дефектації

Складається на деталь, що ремонтується. В карті передбачається механізована очистка деталі від забруднень в мий очних машинах (табл.9,10) та рідин (табл.11) приведених нижче.

Таблиця 9-Технічна характеристика струминно-моніторних пересувних установок.

Показник	ОМ-5361	ОМ-3360А	ОМ-5285
Продуктивність	50…80	30…40	30…60
Робочий тиск, МПа Води Миючої рідини	-	1,6…2 -	- 2…5
Температура на виході,°С Гарячої води Робочої рідини	- -	60…90 95…100	- -
Витрати палива,	-	10…12	4…12

Таблиця 10-технічна характеристика цівкових механізованих установок.

Показник	ОМ-8036,ОМ-8036М	ОМ-1438А	ОМ-837Г,ОМ-1366Г
Тип	Камерна прохідна з гідронопітором	Камерна	Камерна прохідна
Робочий тиск,МПа	0,1	0,094	0,4
Витрати палива (пари),	(1600)		4…6
Встановлена потужність,кВт		6,3
Прохідний розріз мий очної камери	3180х3100	2000х2500	1120х1315

Таблиця 11- Склад розчинів для промивки

Марка мийного засобу	Витрати,	Призначення	Робоча температура,⁰С	Тип мий очного обладнання
1.МЛ-51, МЛ-52, ТУ 84-228-76	10…20	Комбінована очистка мастила, продуктів окислення та її терморозкладання	80-85	ОМ-8036 ОМ-1438 ОМ-1366, та всі Гос НИТИ
2.Лабомід-101,101 ТУ98-107 38-80	10…20	Мийочні машини Цівкового типу, те саме,пункт 1	70-85	Те саме
3.Лабомід-203 ТУ-107 38-80	20…30	Очищення способом занурення (особливо міцних смолистих речовин)	80…100	Вани ОМ-528 ОМ-5299 Гос НИТИ
4. АМ-15 ТУ 824-79	100%	Очищення від асфальтосмолистих речовин способом занурення	20…30	ОМ-5299, ОМ-528 Гос НИТИ
5. МС-6, МС-8 ТУ6-15-978-76	10…25 20…30	Для цівкового очищення Способом занурення	75…85	Цівкові машини вани

2.3.2. Маршрутна карта ремонту (Додаток Д)

Поточний ремонт металургійного обладнання проводиться на місці його встановлення та здійснюється відповідно маршрутній карті ремонту.

Маршрутна карта ремонту складається з розділів:

а)контроль стану механізму-на слух, на дотик, вимірюванням зазорів, похитуванням та переміщенням вузлів;

б) Підготовчі роботи,облаштування тимчасових огороджень, перекрить, установка монтажних лебідок, талів, блоків, покриття фундаменту опилками;

в) організаційні моменти: отримання наряда-допуска, ключа-бірки, інструктаж з техніки безпеки, ознайомлення з ПОР та робочими кресленнями.

2.3.2.2. Демонтаж

В цій частині карти послідовність проведення по вузлового розбирання, а також указуються виконання наступних робіт:

1. Очищення від окалини,пилу, бруду та мастила поверхонь.

2. Промивання та протирання насухо ветошем або сухим повітрям.

3. Передбачування маркування деталей що демонтуються (фарбою, цифрами, навішуванням бірок, насікання зубилом, кернуванням).

4. Оглядання та дефекація деталей (підшипників, кріплень, зубів передач, випрацювання корпусів та кришок підшипників).

5. Ревізія та ремонт змащувальних систем, промацування наскрізь дротом усіх змащувальних отворів та продувка їх повітрям.

6. Перевірка стану опорних рам та анкерних болтів.

2.3.2.3. Ремонтні роботи

Ремонтні роботи проводяться на місці встановки обладнання та включає приблизно наступні роботи:

1. Заміна зношених деталей з підгонкою на місці, шабруванням, припилюванням.

2. Відновлення різьбових отворів з висвердлюванням зламаних шпильок.

3. Зачищування вибоїн. Шліфування дрібних подряпин на посадкових місцях.

4. Зпресування деталей, підшипників.

5. «Оправка» різьби, розгортання або розсвердлювання отворів, підгонка шпонок.

6. Наплавлювання виробки.

7. Шліфування пневмомашинкою наплавлених поверхонь.

8. «Обтяжка» усіх кріплень.

9. Правка деталей та рихтування металоконструкцій.

2.3.2.4.Монтаж

Тут дається послідовність повузлового збирання та вказуються супутні роботи:

1.Вказання по такелажним роботам та розвантажувальним операціям, горизонтальному та вертикальному переміщенню обладнання що встановлюється.

2. Напресовка деталей, підшипників (з нагріванням або охолодженням).

3. Контроль якості збирання (встановлення зазорів, перевірка горизонтальності, співосності, паралельності та т.і.).

4. Випробовування вхолосту з проведеням регулюванням та усуненням недоліків.

5. Випробовування під навантаженняям.

6. Фарбування обладнання.

7. Здавання обладнання замовнику.

2.3.3.Карта процесу ремонту деталей-КТПР (додаток Ж).

В завданні на курсовий проект вказується величина зносу деталі, на підставі чого в ремонтній відомості з врахуванням призначення деталі, характеру діючих навантажень та економічної ефективності намічається ремонт деталі.

КТПР повинна суворо узгоджуватися з описанням її ремонту, але не повторювати її.

Основним методом відновлення деталей в чорній металургії є наплавлювання.

Для зносостійкості наплавлювання використовують тверді зносостійкі матеріали (сталініт, сормайт, вокар та композитні сплави).

Більш обмежено використовується відновлення вібронаплавлюванням, хроміюванням, осталюванням та ін..

При виборі ремонту деталі слід враховувати не тільки технічні вимоги до деталі, а й економічні фактори: собівартість ремонту, строк служби деталі після ремонту та ін.

Графічна частина

Графічна частина проекту складається з двох креслень, які виконуються олівцем на аркушах креслярського паперу формату А1 (594х841 мм).

Для запобігання можливих помилок перед виконанням графічної частини необхідно повторити основні положення, які регламентують виконання креслень в машинобудуванні

 

ЗМІСТ

 

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1. Вступ.

1.2. Призначення,устрій і робота машини (механізму). Кінематична схема.

1.3. Система технічного обслуговування і ремонту обладнання.

1.4. Організація технічного обслуговування механічного обладнання.

1.5. Шляхи підвищення зносостійкості деталі.

1.6. Технічні умови на ремонтні роботи.

1.7. Характеристика системи змащування.

1.8. Опис ремонту машини і деталі.

1.9. Ремонтна відомість.

2.ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

2.1.Засоби механізації ремонтних робіт.

2.2.Технологічні розрахунки (температура нагріву підшипника, зусилля запресування деталі, розрахунок канату для строповки та ін..)

2.3.Комплект документів на технологічний процес ремонту:

2.3.1.Карта техпроцесу дефектації-КТПД.

2.3.2.Маршрутна карта ремонту- МК/Р.

2.3.3.Карта техпроцесу ремонту деталі-КТПР.

3.ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

3.1.Техніка безпеки при ремонті.

3.2.Протипожежні заходи при ремонті.

4.ЛІТЕРАТУРА

5.Додаток 1. Завдання.

 

Ремонтна відомість

До поточного ремонту обладнання зіштовхувач.

Характеристика ремонту: ревізія механізму зіштовхування з заміною швидкозношуваних деталей, замінити мастило.

№	Найменування механізму, перелік ремонтних робіт та замінюємих деталей (вузлів)	Кількість вузлів та деталей, які підлягають виготовленню (ремонту)шт.	Об`єм робіт	Потріб. Роб. сила
Одиниця вимірювання	кількість	люд.	люд. год.
	Демонтаж збиральної одиниці важільного		кг
	вала
	Ревізія збиральної одиниці важільного вала		кг
	з заміною важільного вала, підшипн.№7012
	Монтаж збиральної одиниці важільного вала		кг
	Демонтаж шатунного вала		кг
	Ревізія шатунного вала з заміною сальнико-		кг
	вих ущільнень, підшипників
	Монтаж шатунного валу		кг
	Демонтаж черв`яка редуктора		шт.
	Ревізія редуктора,замінити черв`як,		шт.
	підшипник №305
	Монтаж черв`яка		шт
	Замінити мастило в редукторі та зубчастій		шт
	муфті

Методичний посібник

 

до виконання курсового проекту з предмету

«Технічне обслуговування і ремонт обладнання металургійних підприємств»

 

 

для спеціальності № 5.05050205

«Обслуговування та ремонт обладнання металургійних підприємств»

 

 

Розробила викладач Маковей Р.Я.

 

 

Розглянуто на засіданні

циклової комісії механіко-

коксохімічних дисциплін

Протокол№ від

Голова циклової комісії

Дроздова І.В.

 

 

2011рік

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

Курсовий проект з дисципліни «Технічне обслуговування,ремонт і монтаж машин і агрегатів металургійних підприємств» є самостійною роботою студентів,спрямованою на вирішення конкретних завдань в галузі організації ремонту та вдосконалення технології його.

Завдання на курсовий проект вимагає розробки технологічного процесу поточного ремонту та виконання комплекту технологічної документації.

Курсовий проект складається з пояснювальної записки обсягом20-25 листів та графічної частини в обсязі двох креслень формату А1-загальне креслення машини(механізму) та 2 деталі (згідно завдання).

Для правильного оформлення курсового проекту студентами слід вивчити форму завдання, яку згодом їм видає керівник.

Пояснювальна записка має три розділи:

1.загальна частина -8-10 аркушів.

2, Технологічна частина -12-15 аркушів.

3.Техніка безпеки -2-3 листа.

Кожен розділ починають писати з нового листа з великим штампом.

Перш ніж приступ ото до роботи над курсовим проектом, необхідно ознайомитися з цими методичними вказівками та додатками до нього, які виконані у відповідності з діючими стандартами і слугує керівництвом при оформленні графічної частини.

Пояснювальна записка повинна мати титульний лист(Додаток А) і забезпечуватися змістом (Додаток Б), розташованими відразу після титульного листа.

В кінці записки приводиться перелік використаної літератури на листі з великим штампом.

Приведені ілюстрації в курсовому проекті оформлюються на листах формату А4, окрім листів графічної частини, які викреслюються на листах формату А1.

Викладення матеріалу проводиться у вигляді відповідей і вказівок на питання завдання на курсовий проект.

Вимоги до оформлення пояснювальної записки.

Записка розрахунково-пояснювальна оформляється відповідно до вимог ЕСКД-ГОСТ 2.105-79.

До складу записки включається текстова частина, малюнки, кінематичні схеми, креслення і т.п.

Текст записки виконується на одній стороні листа писального паперу розміром 210х297 мм (формат А4).

Записку бажано писати основним креслярським шрифтом по ГОСТ 2.304-81 з висотою букв не менше 2,5 мм.

Цифри і букви необхідно писати чітко, чорною тушшю або чорним чорнилом.

Всі схеми, рисунки і інші ілюстрації викреслюються в олівці або тушшю.

Всі листи пояснювальної записки повинні мати рамку і забезпечуватися основним написом для текстових конструкторських документів згідно ГОСТ 2.104-68.Кожна окрема частина змісту починається з нового аркуша з великим штампом; всі підпункти на аркушах з маленьким штампом.

Записка повинна починатися з титульного листа (Додаток А). Кожний пункт тексту записують з абзаца. Між рамкою ш межами листа залишають поля: зліва-20 мм; справа,зверху і внизу-по 5 мм.

Відстань від рамки до границь тексту рекомендується надавати: на початку строк-не менше 5 мм;в кінці строк - не менше 3 мм.

Відстань від рамки до границь тексту рекомендується надавати:на початку строк –не менше 5 мм;в кінці строк-не менше 3 мм.

Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої внутрішньої рамки документа повинна бути не менше 10 мм.

У розрахунково-пояснювальній записці усі аркуші повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами.

Підрозділи повинні мати порядкові номери в межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера підрозділу,наприклад:

1.Загальна частина

1.1.

1.2. Нумерація пунктів першого розділу записки 1.3

2. Технологічна частина проекту

2.1.

2.2. Нумерація пунктів другого розділу записки

2.3.

Назви розділів повинні бути короткими, відповідати змісту та записуватися у вигляді заголовків, великими літерами. Перенесення слів у заголовках не допускаються. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і наступним текстом -10 мм. Також відстань витримують між заголовками розділу і підрозділу.

Відстань між останньою строчкою тексту і наступним заголовком -10 мм.

Скорочення слів у тексті та підписах під ілюстраціями не допускається. Виняток становлять скорочення, встановлені ГОСТ 2.316-68.

Усі формули спочатку наводяться в буквеному вираженні,дається їх розшифровка, числове значення і розмірність. Потім тільки в формулу підставляються цифрові величини.

Всі розмірності при розрахунках повинні бути виражені в системі СІ.

Формули, коефіцієнти та інші данні, беруться з технічної літератури.

Повне найменування використаної літератури наводиться в кінці записки в переліку літератури. Тут вказується прізвище та ініціали автора, повна назва джерела, місто видання, видавництво і рік видання.

Всі розміщені в записці ілюстрації нумерують арабськими цифрами, наприклад, рис.1., рис. 2. і т.д.

При виконанні кінематичних і принципових схем слід керуватися ГОСТ 2.770-66, ГОСТ 2.780-68, ГОСТ 2.781-68 та ГОСТ 2.782-68.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

Вступ

У вступі висвітлюються напрямки розвитку чорної металургії, вказуються напрямки технічного прогресу, роль механізації трудомістких робіт і технологічних процесів. Ці рішення пов`язані з темою курсового проекту.

Слід зупинитися на задачах ремонтної служби підприємства.

У введенні необхідно користуватися цифрами, підтверджуючими розвиток чорної металургії. Обсяг «Вступу» повинен становити 1-2 сторінки.

Призначення, пристрій і робота машини

Спочатку слід виконати кінематичну (принципову) схему машини на окремому аркуші формату А4 із зазначенням переліку елементів, що маються на схемі (рис. 1)

Викладати відповідь на це запитання рекомендується в такій послідовності:

1. Призначення машини, її місце в технологічному процесі.

2. Галузь застосування.

3. Роботи, що виконуються на машині.

4. Конструкція машини (основні механізми або вузли).

5. Принцип роботи машини і заданого механізму (вузла).

6. Технічну характеристику машини і розглядає мого механізму можна надати у вигляді окремої таблиці за наступною формою:

Таблиця 1 –Технічна характеристика

Найменування параметрів	Показники
Розмірність	Величина

 

7. Короткий опис машини по механізмам. Наприклад: привод, головна муфта, редуктор, з`єднувальні шпинделі, станина, валки, характеристика запобіжних пристроїв і т.д.

8. Перелік монтажних елементів машини з зазначенням їх маси в кг.

9. Недоліки і вузькі місця конструкції. Пропозиції щодо їх усунення.

 

 

1-електродвигун; 2-зубчаста муфта; 3-гальмо; 4-редуктор РМ350; 5-проміжний вал;

6-букса; 7-ходове колесо.

Рис.1.-кінематична схема механізму пересування електромостового крану.

 

Вихідними матеріалами для відповіді на це питання є паспорт і креслення машини, дані технічної літератури і «Правила технічної експлуатації». Необхідно ознайомитися з запропонованим обладнанням на місці його роботи.