Особливості і види діагностування.

Під технічним діагностуванням розуміють процедуру локалізації несправностей об’єкта.

 

 

Взаємозв’язок надійності із задачами технічної діагностики.

 

Надійність

 

 

Технічний технічна моніторинг

Контроль діагностика

 

Перевірка пошук прогнозування

Роботоздатності несправностей

Об’єкта діагноз. (дефектів)

 

Об’єктами технічного діагностування є пристрої і системи, або їх складові частини, технічний стан яких потрібно вилучати.

Об’єктами технічного діагностування можуть виступати цифрові пристрої з компонентами підвищеного ступеня інтеграції, програмні засоби і системи програмування. Діагностування програмного забезпечення здійснюють за допомогою програм контролю контролю і програм інтерування.

Програми контролю – це діагностичні програми для перевірки вхідних програм або успіх на наявність помилок (синтаксичні, симантичні)

Програми трактування – це діагностичні програми, що можуть вистежити виконання кількох або всіх команд програми і записувати результат кожного етапу.

Діагностування програмного забезпечити напрямленими на пошук налагодження програми.

Доведення каже, що поведінка програми відповідає специфікації на програму назив. верифікацією програми.

Об’єктами тех. контролю є продукція, процеси її створення використання, транспортування технічного обслуговування і ремонту, а також відповідна документація.

Під технічним контролем в обчислювальній техніці розділяють процеси, що забезпечують виявлення відмов(несправностей) в роботі пристроїв, які викликані відмовою, або збоями апаратних засобів, помилки програмного забезпечення, помилки оператора чи інші причини.

В залежності від задач що вирішуються, результують такі види контролю:

- контроль робото здатності, який встановлює відповідність параметрів об’єкту контролю на перед заданими граничними значеннями. При цьому розглядається тільки правильність функціонування об’єкта контролю без зазначення причин відмови.

- процедурний контент в процесі якого на основі проведених контрольно вимірювальних операцій з певною ймовірністю передбачається перевірка об’єкта контролю на деякому проміжку часу.

Контроль здійснюють апаратурою контролю і засабами контролю технічного стану, що встановлюють апаратуру і програми за допомогою яких здійснюють контроль.

За ознакою засобів що викор. для реалізації контролю розрізняють апаратний, програмний та змішаний.

Апаратний контроль здійснюється за допомогою апаратури контролю і характеризується високою швидкодією.

Програмний контроль здійснюється апаратними засобами контролю,але при цьому використовуються діагностичні програми.

Змішаний контроль – суміщає апаратний і програмний контроль. За характером взаємодії засобів контролю з об’єктами контролю розрізняють активний і пасивний контроль.

При проведенні активного контролю на об’єкт подають тестові дані на його входи та генерують певні режими з відповідними параметрами.

При пасивному контролі про стан об’єкта судять на основі вихідних параметрів, які наявні в об’єкті контролю.

В залежності від часу проведення контроль розділяють на оперативний та тестовий.

Оперативний контроль – здійснюється в процесі вирішення основних експлуатаційних задач і дозволяє виявляти несправності безпосередньо під час відпрацювання цих задач.

Приклад: контроль по модулю керування.

Тестовий контроль здійснюється в спеціально визначені проміжки часу з метою розв’язання спеціальних тестових задач.

Під відповідною реакцією розуміють сукупність логічних контрольованих сегментів на вихідних контактах у заданому такті контролю чи діагностування, які є реакціями об’єкту на податі на його входи тестові впливи.

В обчислювальній техніці використовують параметричний контроль, що здійснюється шляхом вимірювання електричних параметрів пристрою та сегментів, які він обробляє. Його (парам. контроль) поділяють на контроль статичних і динамічних параметрів.

Під ідентифікацією несправності розуміють процес виявлення несправності із заданою точністю, так як локалізація несправності не потребує заданої точності.

Ідентифікації діляться на:

- Констатація факту наявності несправності

- Встановлення типу і класу несправності

- Встановлення місця прояву несправності

Розрізняють такі види діагностування (контролю):

- Робоче технічне діагностування

- Тестове технічне діагностування

- Експрес діагностування

- Оперативне технічне діагностування

- Безперервне технічне тестування

- Періодичне технічне тестування

- Само діагностування

Діагностичне забезпечення

Серед засобів і систем діагностування (контролю) розрізняють такі види:

- Автоматичний засіб технічного діагностування (оператор не потрібен)

- Автоматизований засіб технічного діагностування (оператор потрібен)

- Вмонтований засіб технічного діагностування

- Зовнішній засіб технічного діагностування (конструктивно використовується окремо, як пристрій (тестери))

- Бортовий засіб технічного діагностування

- Наземний засіб технічного діагностування

- Спеціальний засіб технічного діагностування

- Універсальний засіб технічного діагностування (використовується для рідних типів об’єктів)

- Уніфікована апаратура технічної діагностики

Під системою технічної діагностики розуміють сукупність засобів об’єкта та виконавців, що є необхідними для проведення діагностування за правилами встановленими технічним документаціями.

Системи діагностування є таких типів:

- Автоматична система технічної діагностики

- Автоматизована система технічної діагностики

Діагностична інформація

Діагностична інформація – це такий вид інформації, який дає можливість розпізнавати технічний стан об’єкта діагностування.

Діагностична інформація пов’язана з діагностичним забезпеченням, як комплексом погоджених правил, методів, алгоритмів і засобів необхідних для здійснення діагностування на всіх етапах життєвого циклу об’єкта діагностування.

Під алгоритмом діагностування розуміють сукупність записів, що визначають послідовність дій в процесі діагностування.