Наприклад: мука і мука, замок і замок, плачу і плачу.

Пароніми (від гр. para "поблизу" і onyma "ім'я") - слова, до­сить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значен­ням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфік­сом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки -ся.

Наприклад: ділянка - частина поверхні, площі (садова ділян­ка, дослідна ділянка); дільниця - адміністративно самостійний об'єкт або виробничий вузол на будівництві, шахті, а також вибор­ча дільниця. Дипломантом називають особу, відзначену дипломом за видатні успіхи в певній галузі, переможця конкурсу, а також лю­дину, яка працює над дипломним проектом, дипломною роботою

Дипломат - службова особа, що має урядові повноваження для зносин з іноземними державами. Дипломатом називають також людину, яка вміло діє у стосунках з іншими. Із сучасного мовного побуту відоме також слово дипломат як назва портфеля, невеликої валізи.

Фразеологія

Фразеологія (від гр. phrasis "вираз" і logos "наука") - розділ мовознавства, що вивчає фразеологічний склад мови. Предметом фразеології є фразеологізми - стійкі нерозкладні словосполучення.

Фразеологізми слід відрізняти від вільних словосполучень. У фразеологізмах кожне слово не має власного значення, у них не можна переставляти слова, бо від цього руйнується фразеологізм (не можна сказати "у нього грошей не клюють кури". Фразеологізм "кури не клюють" означає "багато"). У середину фразеологізмів не можна вставити якесь слово (фразеологізм "пекти раків" - "черво­ніти" втратить своє значення при появі, наприклад, слова "вели­ких" чи "вдало').

Слова, що входять до складу фразеологізмів, не можна замі­нювати спільнокореневими чи іншими формами слова. У фразео­логізмі "нуль без палочки" - "ніщо" не можна слово "палочки" за­мінити словом "палиці".

На відміну від вільного словосполучення, де кожне слово є членом речення, фразеологізм виступає єдиним членом речення.

Фразеологізми поділяються на фразеологічні зрощення, фра­зеологічні єдності та фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення_- неподільні одиниці, значення яких не випливає зі значень їх складових частин (пекти раків, собаку з'їсти). Компоненти таких фразеологізмів самостійно не вживають­ся, бо вони втратили власне лексичне значення: дати маху, пійма­ти облизня, точити ляси.

Фразеологічні єдності - семантично неподільні фразеологіз­ми, значення яких умотивоване значенням їх компонентів.

Складові елементи таких сполук вживаються в переносному значенні.

Наприклад: гнути спину - важко працювати, покласти зуби на полицю - голодувати, зробити з мухи слона - перебільшити.

Фразеологічні сполучення - звороти, в яких самостійне зна­чення кожного слова є чітким, але один із компонентів має зв'язане значення.

Наприклад, у звороті "розквасити ніс" кожне слово має своє значення, але слово "розквасити" (розбити до крові) вживається тільки зі словом "ніс".

До фразеологізмів відносять ще фразеологічні вирази, тобто будь-які крилаті вислови. До них належать прислів'я, приказки, афоризми відомих політиків, діячів науки і культури, письменників тощо:

Не спитавши броду, не лізь у воду; яке коріння, таке й насін­ня; ситий голодному не товариш (Народна творчість). І чужому научайтесь і свого не цурайтесь; караюсь, мучусь, але не каюсь (Т.Шевченко). Книги - морська глибина (І. Франко). Троянди й вино­град - красиве і корисне (М.Рильський). Перейти Рубікон (Ю.Цезар). Добрими намірами вимощена дорога в пекло (С.Джонсон).

Практичний блок завдань

Вправа 1. Випишіть однозначні та багатозначні слова.

1. Ясен, клен, стіл, вухо, крило, лось, олень, дужий, судак, щиглик, дуга.

2. Пенал, олівець, п'ять, дріб, зуб, алфавіт, зруб, буква, су­фікс, лінія.

3. Префікс, шістнадцять, полотно, рейки, аспірин, Карпати, школа, учень, голова...

Вправа 2. Випишіть синонімічні ряди.

1. Сьогодні і небу, і сонцю млостилося, нездужалося (М.Стельмах). 2. Уже веснить, уже весніє, уже весняний вітер віє (Д.Павличко). 3. Спіють яблука, і зріє виноград, стигнуть сливи золотисті (М.Терещенко). 4. Після кількаденного свисту вітру прибляк степ, притьмарився, прижухнув (О.Гончар).

1. Андрій підійшов до хати. 2. Незабаром Соломія з Іваном простували до циганської оселі. Іван був радісний, веселий, дроб-цював короткими ногами і все говорив, мов горохом сипав. 3.Сонце вже високо стояло, коли Гнат подався у дорогу. 4. По по­двір'ї розтеклися гуси, гусенята коливають з ноги на ногу. 5.Маланка приступилася до печі. 6. З гори аж до греблі суне поволі хмара народу. 7. Андрій прямував до старого в'яза, що ріс на вер­шечку горба (За М.Коцюбинським).

Вправа 3. Доберіть із синонімічних рядів потрібне слово до виділених слів.

1. Як пісня, дивний був натурою Богдан: то... (тихий, смирний, мовчазний), то спалахне, як порох. 2. Голубі сніжинки пролітали, мерзли, і... (гучна, дзвінка, лунка) була земля. 3. Вітер п розорий мене... (мокрим, вогким, сирим) торкає крилом. 4.Надійшла весна... (радісна, весела, щаслива), закипіли в праці села, розшумілися лани (За М.Рильським).

Вправа 4. Розташуйте подані синоніми в порядку нарощення основного значення:

Горбок, гірка, пагорбок, гора, підвищення.

Недруг, ворог, супротивник, супостат. Огорожа, паркан, частокіл, тин, пліт.

Вправа 5. З поданих слів запишіть окремо кожен синонімічний ряд:
Діло, завірюха, розмова, мужність, відвага, дорога, робота,

хуртовина, бесіда, шлях, труд, хуга, мова, хоробрість, путь, праця, сміливість, безстрашність, одчайдушність, заняття, завія.

Вправа 6. Утворіть словосполучення чи речення, добираючи з дужок
потрібні слова.

Звичай (древній, давній, старий). Рік (попередній, минулий, колишній). Дільниця (виборча, міліцейська, присадибна). Льон (скубати, брати, смикати). Трави (лікарські, лікувальні, лікарняні). Прикраса (цінна, коштовна, дорогоцінна).

Вправа 7. Доберіть абсолютні синоніми до поданих слів:

Лелека, пейзаж, оплески, клуня, азбука, буква, хронічний, пілот.

Вправа 8. Доберіть часткові синоніми до поданих слів:

Дорога, ліс, хата, кордон, друг, тихий.

Вправа 9. Замість числівника "один " доберіть синоніми.

1. А у вдови один син, та й той якраз під аршин. 2. Тільки од­ним одно хиталось зелене дерево в степу. 3. І потекли в одно море слов'янськії ріки. 4. Рано-вранці новобранці виходили за село, а за ними, молодими, і дівча одно пішло (Т. Шевченко).

Вправа 10. Виберіть із речень антоніми.

1. Краще гірка правда, ніж солодка брехня. 2. Багатому свято, а вбогому діла багато. 3. Добро пушить, а лихо сушить. 4. У добрім житті кучері в'ються, а в поганім - січуться. 5. Правда та кривда як вогонь та вода. 6. Зроби сьогодні те, що хочеш відкласти на завтра. 7.Мала праця краща за велике безділля. 8.Вчення в щасті прикрашає, а в нещасті утішає. 9. Вченому світ, а невченому тьма. 10.Гірко зароблено - солодко їсться (Нар. творчість).

Вправа 11. До поданих слів доберіть антоніми:

Веселий, добрий, молодий, легко, пізній, праця, мудрий, літо, холодно, під'їхати, маленький, високий.

Вправа 12. Доберіть антоніми до слів тихий, старий, чистий, добрий
у словосполученнях:

Тихий голос, тихе читання, тихий вітер, тиха вулиця, тихе море, чиста рука, чисте небо, чиста вода, старий дуб, старий зошит, добрий зір, добрі очі, добра груша, добра година, добре слово.

Вправа 13. На місці крапок запишіть слова-антоніми:

1. Що в молодості навчишся, то... як знайдеш. 2. Дивиться рідко, та... бачить. 3. Літо збирає, а... з'їдає. 4. З білого легко... зробити, але з чорного... - важко. 5. Чужого хорошого не гудь, а... свого не.... 6. З добрим дружись, а... бережись. 7. На чорній землі... хліб родить.

Вправа 14. Знайдіть омоніми та омонімічні явища. Доведіть, що це омоніми, а не багатозначні слова.

1. Подивись на луги: наче сон це.

Йде світання до тихих левад,

Золотими литаврами сонце

Б'є у сині глибини свічад (Г.Донець).

2. Та, по-моєму, навіть роботи Заіржавіють без роботи (П.Ребро).

3. Так іноді і ми, як дітвора Дурієм, ніде правди діти: Ведмедикам даєм добра,

А самі плачемо, як діти (Л.Глібов).

4. Ну й морока з хитрим зайцем! Знов проліз до клубу "зайцем". Та на цей раз пильний цап Хитруна за лапу—цап!

5. Ну й охочий брат мій Ігор До усяких жвавих ігор. Де яка у світі гра є, Залюбки у неї грає.

1.1. Щоб хліб мати, треба добре працювати. 2. Проводжає сина мати захищати рідний край. 3. Сторож одімкнув ключами великий замок. 4. На горі видніється середньовічний замок. 5. Село лежало в балці. 6. Стеля тримається на балці.

2. 1. Ой, скажи, дай пораду, як прожити без долі? Як одрізана гілка, валяється долі (Л.Українка). 2. Ось рипнули двері, з хати вийшла жінка, почепила на ключку журавля відро, і заскрипів журавель (М.Стельмах). 3. А журавлі летять собі на той бік ключами (Т.Шевченко).

Вправа 15. Поясніть значення паронімів, поєднайте їх у слоспосполучення із запропонованими словами.

Богатирський - багатирський: урожай, народ, сила, армія, сон.

Високий - висотний: юнак, будинок, чоло, чоботи, клас, польоти, голос.

Гірницький - гірничий - гірський: колектив, пейзаж, інститут, вдача, інженер, розробки, місцевість, хребет.

Громадський - громадянський: війна, доручення, обов'язок, права, порядок, транспорт, суспільство, збори, гідність.

Дружний - дружній: колектив, порада, застереження, сім'я, сходи, привіт, усмішка, стосунки.

Камінний - кам'яний - кам'янистий - камінчастий: стовп, дно, будинок, брід, шлях, хрест, ґрунт, гора, доріжка.

Лісистий - лісовий: місця, квіти, галявина, будинок, болото, край.

Музикальний - музичний: людина, твір, училище, слух, го­лос, кіоск, гурток.

Робітничий - робочий: огляд, гуртожиток, план, колектив, квартал, клас, їдальня, будинок, людина, честь, слава, клуб.

Старий - старовинний: чоловік, книжка, замок, газета, одяг, експонати, рукопис, люди, рама, картина, часи, пісні, годинник, пам'ятка.

Вправа 16. Поясніть значення наведених паронімів, уведіть їх у речення.

Ефектний - ефективний, абонент - абонемент, економний -економічний, вихований - виховний, контакт - контракт, великий -величний, боцман - лоцман, залучати - долучатися.

Вправа 17. Визначте фразеологізми і вільні словосполучення. Доведіть свою думку.

1. Ламати гілку, ламати голову, ламати руки.

2. Піймати м'яч, піймати рукою, піймати облизня.

3. Тримати в чистоті зошити, тримати язик за зубами, трима­ти в руках квітку.

4. Крутити носом, крутити швидко, крутити педалі.

5. Пасти коней, пасти задніх, пасти в полі.

6. Бити цеглу, бити молотком, бити байдики.

7. Сушити гриби, сушити голову, сушити білизну.

8. Сидіти в хаті, сидіти тихо, сидіти на шиї.

9. Взятись за ручку дверей, взятись за роботу, взятись за розум.

Вправа 18. 1. Замініть подані фразеологізми окремими словами: Рукою подати, накивати п'ятами, п'яте колесо до воза, стати на ноги, як кіт наплакав, вилетіло з голови, зарубати на носі, дерти носа, крізь землю провалитися, за розум узятися, в один голос, в один момент, в одну дудку грати, з одного маху, на всі чотири вітри, на один аршин, один як палець.

Вправа 20. Поясніть значення фразеологізмів:

Надути губи, пекти раків, сунути носа, кинути оком, тримати язик за зубами, бити байдики, сидіти на шиї.

Вправа 21. Доберіть фразеологічні ряди. Ні риба ні м'ясо...

Ні пари з уст... За синє море...

Вправа 22. Доберіть до російських фразеологізмів українські відповідники.

Вилять хвостом, за тридевять земель, делать из мухи слона, не покладая рук, прошел огонь и воду, видал виды, дать жару, бегает как угорелый, далеко кулику до Петрова дня, бить баклуши.

Для довідок: виляти хвостом, за тридев'ять земель, робити з мухи слона, не покладаючи рук, пройшов Крим і Рим, був на коні і під конем, дати перцю, бігає як ошпарений, далеко куцому до зайця.

Самостійна робота № 2

Тема: Стилістичне забарвлення значущих частин слова.

План

1. Стилістичне забарвлення префіксів і суфіксів.

2. Основні орфограми в префіксах і суфіксах.

Теоретичний блок

Значимі частини слова та закінчення.

Словотвір – розділ мовознавства, який вивчає лексичні одиниці за структурою і способом їхнього творення.

Твірна основа – частина слова, від якої твориться нове слово (похідне).

Значимі частини слова та закінчення.

Частини слова	Правила	Приклади
1. Корінь	Головна значуща частина слова, яка містить у собі лексичне значення слова.	Ліс, лісок, лісний Море, морський, моряк
2. Префікс	Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів.	День – вдень Сісти – присісти
3. Суфікс	Значуща частина слова, що стоїть після кореня і служить для творення нових слів, може змінювати лексичний зміст слова.	Ліс – лісок, лісник Хоробрий - хоробрість
4. Інтерфікс	З’єднує частини складних слів	Землетрус, працездатний
5. Постфікс	Є засобом словотворення зворотних дієслів.	Лити – литися, Мити – митися.
6. Закінчення	Змінювана частина слова, творить лише нові граматичні форми слів.	Стіл – стола – столу – столом – на столі
Основа	Частина слова без закінчення, що виражає його лексичне значення	Пише – пишу – пише…

 

Порядок розбору слова за будовою.

1. Визначити закінчення, дібравши декілька граматичних форм слова.

2. Позначити основу.

3. Дібрати однокореневі слова і позначити корінь.

4. Визначити префікси та суфікси.