Кафедра новітньої історії України

 

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор

з науково-педагогічної роботи

 

________________________

«____» ___________ 20__ р.

 

 

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Історія України кінця XVIII — початку ХХ століття

 

 

напряму підготовки 6.020302 Історія

 

факультет Історичний

Форма навчання

Курс

Семестр

Загал. обсяг (год.)

Всього аудит. (год.)

У тому числі (год.):

Самос- тійна робота (год.)

Контрольні (модульні) роботи (шт.)

Розрахунково-графічні роботи (шт)

Курсові проекти (роботи), (шт.)

Залік (сем.)

Екзамен (сем.)

Лекції

Лабораторні

Прак-тичні

Денна

Заочна

 

 

Навчальна програма складена на основі:

Варіативної частини освітньо-професійної програми СВО Львівського національного університету імені Івана Франка галузі знань 0203 «Гуманітарні науки»

напряму 6.020302 «Історія»

Програму склав доцент, канд. іст. наук Мудрий М. М.

 

Програма затверджена на засіданні кафедри новітньої історії України

Протокол № 1 від 31 серпня 2011 р.

 

Завідувач кафедрою _______________________________ (проф., д-р іст. наук Сухий О. М.)

«_____» ___________________ 20___ р.

 

Схвалено Вченою радою історичного факультету.

Протокол № 1 від 31 серпня 2011 р.

 

Голова Ради ________________________ (проф. Шуст Р. М.)

“_____” ___________________ 20___ р.

 

 

РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ ТА ЗНАНЬ

 

Шифр умінь та змістових модулів	Зміст умінь, що забезпечується
ІУ19-В1	Визначати хронологічну послідовність історичних подій; хронологічно співвідносити процеси, які відбувалися на землях України із загальноєвропейськими тенденціями історичного руху.
ІУ19-В2	Показувати на історичній карті території розселення українців, територіальні зміни, що відбувалися, і співставляти їх із сучасними кордонами України.
ІУ19-В3	Характеризувати політико-адміністративний устрій України у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій.
ІУ19-В4	Визначати сутність української національної ідеї, причини розвитку та особливості українського національного та суспільно-політичного рухів у контексті націєтворчих процесів у Центрально-Східній Європі.
ІУ19-В5	Пояснювати економічні та соціальні процеси на території України, сутність переходу від традиційного до індустріального суспільства; називати основні риси модерного суспільства.
ІУ19-В6	Описувати та порівнювати становище українського населення та риси повсякденного життя українців на різних етапах історичного розвитку та у складі різних державних утворень.
ІУ19-В7	Описувати явища культурного та духовного життя; порівнювати ідеї та цінності минулого з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців.
ІУ19-В8	Аналізувати економічну, політичну та культурну активність інших етносів/націй на території України; характеризувати міжнаціональні відносини та наводити приклади взаємодії між українським та іншими національними рухами на території України.
ІУ19-В9	Визначати місце та роль українців у складі Російської імперії та Австрійської (Австро-Угорської) монархії, наводити приклади українського вкладу в буття цих держав.
ІУ19-В10	Визначати суспільну значущість історичних подій, тенденції розвитку українського суспільства, які домінували на різних історичних етапах, та причинно-наслідкові зв’язки.
ІУ19-В11	Шукати історичну інформацію та користуватися різними джерелами інформації (науковими монографіями, науково-популярними працями, енциклопедіями, періодичними виданнями та ін.).
ІУ19-В12	Критично оцінювати історичну інформацію та інтерпретувати її з урахуванням множинності підходів; формувати власну точку зору та представляти її в усній та писемній формі.

 

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

 

ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	К-ть аудит. год. (ден./заоч.)
ІУ19-Л1	Структура української історії в ХІХ столітті. Поняття «новітньої історії України» та «українського ХІХ століття». Історіографічна традиція та методологічні дискусії. «Етнічна» і «політична» концепції нації. Примордіалістська та модерністська версії генези української нації. Поняття «національна свідомість (ідентичність)». «Стадіальна» схема (періодизація) українського ХІХ століття. Джерельна база: актові та діловодні документи російських і австрійських органів державного управління, політичні твори і публіцистика, описові твори, документи політичних партій і організацій, статистичні джерела, періодика, мемуари. Перспективи досліджень історії України ХІХ століття.	2/2
ІУ19-Л2	Адміністративно-територіальний устрій та політична система України у складі Російської імперії. Адміністративно-територіальний устрій. Самодержавство як політична система. Завершальна фаза інтегрування українських земель. Включення Південної України та Криму до імперії. Правобережна Україна: річпосполитський спадок і нові російські порядки. Кримська війна та Великі реформи 1860—1870-х років. Українські суспільні інститути у взаєминах із російським самодержавством. Модернізація політичної влади на початку ХХ століття. Державна служба в українських губерніях Російської імперії: чиновницький апарат у відносинах з центральною владою і місцевим населенням. Наддніпрянська Україна як об’єкт міжнародної політики.	4/1
ІУ19-Л3	Форми взаємодії держави і суспільства в українських регіонах у складі монархії Габсбургів. Адміністративно-територіальний поділ. Реформи «освіченого абсолютизму». Організація державної влади. Формування австрійського бюрократичного централізму. Конституційні реформи 1860-х років. Утвердження принципу автономії «коронних країв». Парламентсько-представницькі практики. Організація місцевого самоуправління. Образ австрійської влади в українській громадській думці.	4/1
ІУ19-Л4	Соціальна структура населення й економічний розвиток України. Соціальні стани у Наддніпрянській Україні до 1860-х років. Аграрна реформа 1861 року. Столипінська аграрна реформа. Ментальність і соціальна поведінка українських селян. Індустріалізація: економічний і соціальний аспекти. Міста підросійської України як промислові, торговельні та фінансові центри. Залізничний транспорт. Цукрова промисловість. Україна в міжнародній торгівлі зерном. Соціальні верстви в Галичині, на Буковині й Закарпатті: шляхта, селяни, міщани. Економічне становище українських регіонів у складі Габсбурзької монархії (до 1848 року). Аграрне законодавство Марії Терезії та Йосифа ІІ. Аграрна реформа 1848 року. Індемнізація, пропінація, сервітути. Повсякденне життя села. Міста й містечка. Ремісниче виробництво і початки індустріалізації.	4/1
ІУ19-Л5	Етнічний склад населення України. Росіяни на Україні: сфери присутності, політичні позиції, майновий статус, форми громадської активності. Національний склад населення Наддніпрянської України. Російські військові офіцери та солдати. Російське дворянство та чиновники. Старообрядці (старовіри). Російське «відкриття України» в ХІХ столітті (Україна в описах російських мандрівників). Російська колонізація України у зв’язку з індустріалізацією Донецько-Придніпровського регіону. Російська інтелігенція на Україні. Опозиційна та революційна діяльність росіян на Україні: декабристи й народники. «Малоросійський патріотизм» росіян Наддніпрянщини. «Українське питання» у політиці влади і російській громадській думці.	2/1
ІУ19-Л6	Поляки на Україні у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій. Чисельність і розселення поляків у підросійській Україні. Польська земельна власність. Поляки в соціо-етнічних конфліктах на Україні: російсько-польський і польсько-український антагонізми в земельному питанні. Листопадове (1830 року) і Січневе (1863 року) повстання. Польська культурно-інтелектуальна присутність на Правобережній Україні. Образ України («Руси») й українця («русина») у польській громадсько-політичній думці ХІХ століття. Польське населення Галичини й Буковини: соціально-демографічна характеристика. Польський шляхетський маєток. Аристократичні роди. Галичина в контексті загальнопольського національного питання. Польські політичні сили («подоляки», краківські консерватори, ліберальні демократи, національні демократи, людовці, соціалісти). Еволюція «української програми» в ідеології та діяльності польських політичних сил. Спроби польсько-українського порозуміння. Культурно-інтелектуальне життя поляків у Галичині й на Буковині.	2/1
ІУ19-Л7	Неслов’янське населення України у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій. Розселення євреїв у Російській імперії. Формування «смуги осілості». Правове становище і демографічні процеси. Сфера зайнятості єврейського населення. Громадсько-політичне, культурне життя. Єврейські політичні партії та організації. Антисемітизм. Єврейські погроми. Правове та економічне становище євреїв у монархії Габсбургів. Вплив революційних подій 1848—1849 років на єврейське життя в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Єврейське національне відродження, політичне життя. Українсько-єврейські відносини. Німецькі колонії на Україні. Меноніти. Внесок німецьких колоністів у розвиток сільського господарства України. Румунське населення Буковини, угорське населення Закарпаття: демографічна характеристика та національно-правовий статус. Кримські татари. Кримськотатарське відродження ХІХ століття (Ісмаїл Гаспринський).	2/1
ІУ19-Л8	Українське «національне відродження» в контексті європейської історії кінця XVIII — першої половини ХІХ століть. Вплив Французької революції на ідейний клімат Центрально-Східної Європи. Принцип суверенітету нації. «Винайдення Східної Європи». Вплив німецького Романтизму на розвиток українського національного руху. Тяглість козацького (малоросійського) патріотизму. Феномен множинних лояльностей і формування взаємовиключних ідентичностей. Українські автономісти під час російсько-французької війни 1812 року. Українське масонство. Харківські романтики. «Ідеологічна» функція літературної творчості Івана Котляревського і Тараса Шевченка. Ідея слов’янської взаємності та «український месіанізм». «Руська трійця». Кирило-Мефодіївське товариство. Ідейні передумови революції 1848 року. «Українське питання» у баченні російської та австрійської влади й громадськості.	2/2
ІУ19-Л9	Інституційний розвиток українського руху в середині та другій половині ХІХ століття. Інтелектуальне співтовариство як засіб інституціоналізації українського руху в Російській імперії. Громадівські гуртки 1860-х років. Хлопомани. Стара Київська громада. Редакційні гуртки «Основи» та «Киевской старины». Одеське товариство історії та старожитностей. Київська археографічна комісія. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Археологічні з’їзди. Братство тарасівців. Загальна українська безпартійна демократична організація. Утворення Революційної української партії. Реакція російської громадськості й імперської влади на розвиток українського руху (Валуєвський циркуляр, Емський указ та ін.). Формування інституційної інфраструктури українського руху в Австрійській (Австро-Угорській) монархії. Ставропігійський інститут у Львові. Головна Руська Рада. Народовецькі громади. Товариство «Просвіта». Товариство ім. М. Качковського. Наукове товариство імені Шевченка. Українське представництво («Руський клуб») у Галицькому крайовому сеймі. Редакційні гуртки «Слова» та «Діла». Політичні товариства: «Руська рада» і «Народна рада». Утворення українських політичних партій у Галичині: Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія, Українська соціал-демократична партія. «Українське питання» в політиці австрійської влади. Вплив зовнішніх чинників на формування політики Відня щодо українців.	4/1
ІУ19-Л10	Ідейні основи українського руху в другій половині ХІХ століття. Народництво («народолюбство») як світоглядна основа українського руху в Російській імперії. Концептуалізація національної історії: історіософія М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського. Світогляд, історіософія та ідеологія П. Куліша. Політичні ідеї М. Драгоманова. «Культурницька» і «політична» течії в українському русі. Ідея національної єдності українців. Протистояння та взаємодія «соціального» та «національного» світоглядів на Україні. Національно-політичні орієнтації українського суспільства в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Ідея всеруської спільності. Національна свідомість і політична програма народовців у Галичині (Галицьке українофільство). Концепція «органічної праці». Мовне питання як фактор національного руху (Мовно-правописні дискусії). «Соціалізація» національної ідеї в Галичині. Філософський світогляд Івана Франка. «Націоналізація» селянства. Національний дискурс у науково-історичній думці Галичини.	2/1
ІУ19-Л11	Модернізація українського суспільства на початку ХХ століття. Політизація українського руху на Наддніпрянській Україні. Українська політична думка: між федеративністю і самостійністю. Вплив революції 1905—1907 років на український рух. Українська громада в Державній Думі. Українська інтелігенція та селянство: проблеми взаємодії. Розгортання масового українського національного руху в Галичині. Утвердження в Галичині ідеї національної єдності та державного суверенітету України (Поняття «українського П’ємонту»). Українсько-польський конфлікт. Боротьба за український університет у Львові та реформу виборчого права. Еміграція. «Українське питання» в політиці російського та австрійського імперських урядів.	2/1
ІУ19-Л12	Культурно-інтелектуальна історія України ХІХ століття. Модель світу ХІХ століття: українська перспектива. Поняття «національної культури». Ментальні риси української культури. Університети на Україні (Харківський, Київський, Одеський, Львівський, Чернівецький): освітнє, наукове та соціальне призначення. Новочасні світоглядні та культурно-мистецькі течії (Класицизм, Романтизм, Реалізм). Традиція й «модерн». Роль Церкви у формуванні основ новочасного українського суспільства.	2/1
ІУ19-Л13	Від Малоросії та Галицької Русі до України. (Підсумково-узагальнююче заняття). Історія України ХІХ століття у світлі європейського досвіду націотворення та сучасних концепцій «нації» і «націоналізму». «Національне відродження» чи націотворення? Історична генеза українського націоналізму. Дилеми української модернізації: між аграрно-патріархальним та індустріально-урбаністичним світами, між ідеєю автономії та ідеєю незалежності, між цивілізаційно-культурними розламами та концепцією національної єдності.	2/2

 

 

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

 

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	К-ть аудит. год. (ден./заоч.)
ІУ19-С1	Структура української історії в ХІХ столітті 1) Поняття «новітньої історії України» та «українського ХІХ століття». 2) Періодизація історії України ХІХ століття. 3) Історіографічна традиція та методологічні дискусії. Джерельна база. 4) Перспективи досліджень історії України ХІХ століття.	2/ к/р
ІУ19-С2	Адміністративно-територіальний устрій та політична система України у складі Російської імперії 1) Адміністративно-територіальний устрій. Російське самодержавство як політична система. 2) Завершальна фаза інтегрування українських земель. Включення Південної України та Криму до Російської імперії. Правобережна Україна: річпосполитський спадок і нові російські порядки. 3) Кримська війна та Великі реформи 1860—1870-х років. Особливості реформаторської політики на території України. 4) Модернізація політичної влади на початку ХХ століття: приклад підросійської України. 5) Державна служба в українських губерніях Російської імперії: чиновницький апарат у відносинах з центральною владою і місцевим населенням.	4/–
ІУ19-С3	Форми взаємодії держави і суспільства в українських регіонах у складі монархії Габсбургів 1) Адміністративно-територіальний поділ. Організація австрійської державної влади на території Галичини, Буковини і Закарпаття. 2) Реформи «освіченого абсолютизму». Українське австрофільство. 3) Вплив конституційних і децентралізаторських реформ 1860-х років у Габсбурзькій монархії на становище українців. 4) Українське представництво в австрійських державних (Державна рада) і крайових (Галицький і Буковинський сейми) парламентських установах.	4/–
ІУ19-С4	Соціальна структура населення й економічний розвиток України 1) Соціальні стани у Наддніпрянській Україні до 1860-х років. Аграрна реформа 1861 року. Столипінська аграрна реформа. Ментальність і соціальна поведінка українських селян. 2) Індустріалізація: економічний і соціальний аспекти. Міста підросійської України як промислові, торговельні та фінансові центри. Залізничний транспорт. Цукрова промисловість. Україна в міжнародній торгівлі зерном. 3) Соціальні верстви в Галичині, на Буковині й Закарпатті: шляхта, селяни, міщани. Економічне становище українських регіонів у складі Габсбурзької монархії (до 1848 року). 4) Аграрне законодавство Марії Терезії та Йосифа ІІ. Аграрна реформа 1848 року. Індемнізація, пропінація, сервітути. 5) Повсякденне життя галицького, буковинського та закарпатського села. Міста й містечка. Ремісниче виробництво і початки індустріалізації.	4/2
ІУ19-С5	Етнічний склад населення України. Росіяни на Україні: сфери присутності, політичні позиції, майновий статус, форми громадської активності 1) Етнічний склад населення Наддніпрянської України. 2) Росіяни на Україні: військові, дворяни, чиновники. Старообрядці (старовіри). Російська інтелігенція на Україні. 3) Російська колонізація України у зв’язку з індустріалізацією Донецько-Придніпровського регіону. 4) Опозиційна та революційна діяльність росіян на Україні: декабристи й народники. «Малоросійський патріотизм» росіян Наддніпрянщини. 5) «Українське питання» у політиці влади і російській громадській думці.	2/–
ІУ19-С6	Поляки на Україні у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій 1) Чисельність і розселення поляків у підросійській Україні. Польська земельна власність. 2) Поляки в соціо-етнічних конфліктах на Україні: російсько-польський і польсько-український антагонізми в земельному питанні. Листопадове (1830 року) і Січневе (1863 року) повстання. 3) Польська культурно-інтелектуальна присутність на Правобережній Україні. Образ України («Руси») й українця («русина») у польській громадсько-політичній думці ХІХ століття. 4) Польське населення Галичини й Буковини: соціально-демографічна характеристика. Польський шляхетський маєток. Аристократичні роди. 5) Галичина в контексті загальнопольського національного питання. Еволюція «української програми» в ідеології та діяльності польських політичних сил. Спроби польсько-українського порозуміння. 6) Культурно-інтелектуальне життя поляків у Галичині й на Буковині.	2/–
ІУ19-С7	Неслов’янське населення України у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій 1) Розселення євреїв у Російській імперії. Формування «смуги осілості». Правове становище і демографічні процеси. Структура зайнятості єврейського населення. 2) Громадсько-політичне та культурне життя єврейського населення у підросійській Україні. Єврейські політичні партії та організації. Антисемітизм. Єврейські погроми. 3) Правове та економічне становище євреїв у монархії Габсбургів. Вплив революційних подій 1848—1849 років на єврейське життя в Галичині, на Буковині й Закарпатті. Єврейське національне відродження, політичне життя. Українсько-єврейські відносини. 4) Німецькі колонії на Україні. Меноніти. Внесок німецьких колоністів у розвиток сільського господарства України. 5) Румунське населення Буковини, угорське населення Закарпаття: демографічна характеристика та національно-правовий статус. 6) Кримські татари. Кримськотатарське відродження ХІХ століття (Ісмаїл Гаспринський).	2/–
ІУ19-С8	Українське «національне відродження» в контексті європейської історії кінця XVIII — першої половини ХІХ століть 1) Вплив Французької революції на ідейний клімат Центрально-Східної Європи. Принцип суверенітету нації. Вплив німецького Романтизму на розвиток українського національного руху. 2) Тяглість козацького (малоросійського) патріотизму. Українські автономісти під час російсько-французької війни 1812 року. Українське масонство. 3) Харківські романтики. «Ідеологічна» функція літературної творчості Івана Котляревського і Тараса Шевченка. 4) Ідея слов’янської взаємності та «український месіанізм». «Руська трійця». Кирило-Мефодіївське товариство. Ідейні передумови революції 1848 року. 5)«Українське питання» у баченні російської та австрійської влади й громадськості.	2/2
ІУ19-С9	Інституційний розвиток українського руху в середині та другій половині ХІХ століття 1) Інтелектуальні співтовариства як засіб інституціоналізації українського руху в Російській імперії: Громадівські гуртки 1860-х років. Хлопомани. Стара Київська громада. Редакційні гуртки «Основи» та «Киевской старины». Одеське товариство історії та старожитностей. Київська археографічна комісія. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Археологічні з’їзди. 2) Утворення перших українських політичних організацій у Російській імперії: Братство тарасівців. Загальна українська безпартійна демократична організація. Революційна українська партія. 3) Реакція російської громадськості й імперської влади на розвиток українського руху (Валуєвський циркуляр, Емський указ та ін.). 4) Формування інституційної інфраструктури українського руху в Австрійській (Австро-Угорській) монархії: Ставропігійський інститут у Львові. Головна Руська Рада. Народовецькі громади. Товариство «Просвіта». Товариство ім. М. Качковського. Наукове товариство імені Шевченка. Українське представництво («Руський клуб») у Галицькому крайовому сеймі. Редакційні гуртки «Слова» та «Діла». 5) Діяльність політичних товариств: «Руська рада» і «Народна рада». Утворення українських політичних партій у Галичині: Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія, Українська соціал-демократична партія. 6) «Українське питання» в політиці австрійської влади. Вплив зовнішніх чинників на формування політики Відня щодо українців.	4/–
ІУ19-С10	Ідейні основи українського руху в другій половині ХІХ століття 1) Народництво («народолюбство») як світоглядна основа українського руху в Російській імперії. Концептуалізація національної історії: історіософія М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського. Світогляд, історіософія та ідеологія П. Куліша. 2) Політичні ідеї М. Драгоманова. «Культурницька» і «політична» течії в українському русі. Ідея національної єдності українців. 3) Національно-політичні орієнтації українського суспільства в Галичині, на Буковині й Закарпатті: русофільство («москвофільство»), полонофільство, українофільство. 4) «Соціалізація» національної ідеї в Галичині. Філософський світогляд Івана Франка. «Націоналізація» селянства.	2/–
ІУ19-С11	Модернізація українського суспільства на початку ХХ століття 1) Політизація українського руху на Наддніпрянській Україні. Українська політична думка: між федеративністю і самостійністю. 2)Вплив революції 1905—1907 років на український рух. Українська громада в Державній Думі. Українська інтелігенція та селянство: проблеми взаємодії. 3) Розгортання масового українського національного руху в Галичині. Утвердження ідеї національної єдності та державного суверенітету України (Поняття «українського П’ємонту»). 4) Українсько-польський конфлікт у Галичині. Боротьба за український університет у Львові та реформу виборчого права.	2/2
ІУ19-С12	Культурно-інтелектуальна історія України ХІХ століття 1) Поняття «національної культури». Ментальні риси української культури. 2) Університети на Україні (Харківський, Київський, Одеський, Львівський, Чернівецький): освітнє, наукове та соціальне призначення. 3) Новочасні світоглядні та культурно-мистецькі течії (Класицизм, Романтизм, Реалізм). Традиція й «модерн». 4) Роль Церкви у формуванні основ новочасного українського суспільства.	2/–
ІУ19-С13	Від Малоросії та Галицької Русі до України. Підсумково-узагальнююче заняття 1) Історія України ХІХ століття у світлі європейського досвіду націотворення та сучасних концепцій «нації» і «націоналізму». 2) Примордіалістська та модерністська версії генези української нації. 3) «Національне відродження» чи націотворення?	2/–

 

 

2.3. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА:

 

Розподіл самостійної роботи студента за темами при підготовці до лекційних і самінарських занять:

 

№ теми	Назва теми	К-ть годин
Денна форма навчання	Заочна форма навчання
	Структура української історії в ХІХ столітті
	Адміністративно-територіальний устрій та політична система України у складі Російської імперії
	Форми взаємодії держави і суспільства в українських регіонах у складі монархії Габсбургів
	Соціальна структура населення й економічний розвиток
	Етнічний склад населення України. Росіяни на Україні: сфери присутності, політичні позиції, майновий статус, форми громадської активності
	Поляки на Україні у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій
	Неслов’янське населення України у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій
	Українське «національне відродження» в контексті європейської історії кінця XVIII — першої половини ХІХ століть
	Інституційний розвиток українського руху в середині та другій половині ХІХ століття
	Ідейні основи українського руху в другій половині ХІХ століття
	Модернізація українського суспільства на початку ХХ століття
	Культурно-інтелектуальна історія України ХІХ століття
	Від Малоросії та Галицької Русі до України. Підсумково-узагальнююче заняття
Всього: