Типологія статистичних класифікацій

Поняття класифікації.

Термін “класифікація” також застосовується неоднозначно. На приклад, у міжнародній статистичній практиці класифікацією прийнято називати вичерпний і структурований набір описаних категорій, які найчастіше представлені у вигляді ієрархії за допомогою цифрових та літерних кодів.

Класифікація – це розподілення множини об’єктів на підмножини на підставі їх схожості чи несхожості.

Поняття класифікатора

Класифікатор – це документ, в якому відповідно до прийнятих ознак класифікації та методів кодування об’єкти класифікації розподілені на угруповання і цим угрупованням та об’єктам присвоєні коди.

Типологія статистичних класифікацій

1) залежно від сфери застосування: використовується класифікація в системі ЄДРПОУ та інших статистичних сферах.

2) залежно від предметної сфери: економічні (Класифікація видів економічної діяльності, Класифікація інституційних секторів економіки, Номенклатура продукції промисловості), соціальні (Класифікатор професій), юридичні (Класифікація організаційно-правових форм господарювання), географічні (Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України);

3) залежно від ступеня гармонізації: модельн і (довідкові), похідні і пов’язані.

4) залежно від рівня розповсюдження: міжнародні (класифікації ООН), регіональні (класифікації ЄС), національні (класифікації України або інших держав).

Економічні, соціальні, юридичні, географічні класифікації.

Дивись питання 3

5.Модельні, похідні та пов’язані класифікації

Модельні (довідкові) класифікації – це класифікації, які отримали широке визнання та офіційну згоду, а також схвалені та рекомендовані як моделі для розроблення чи перегляду відповідних класифікацій за структурою, характером та категоріями.

Похідні базуються на відповідних модельних класифікаціях. Групи в похідних класифікаціях створюються шляхом переміщення та/або деталізації (дезагрегації) позиції однієї чи більше модельних класифікацій.

Пов’язані – це класифікації, які забезпечують сукупність організованих категорій для тих самих змінних, що і у відповідних модельних класифікаціях, але в яких категорії можуть лише частково належати до категорій, визначених у модельних класифікаціях, або вони можуть бути пов’язані з модельною класифікацією лише на певних рівнях структури.

6.Міжнародні, регіональні, національні класифікації.

Дивись питання 3.

 

Код, кодування

Код – знак (символ) чи сукупність знаків (символів), прийнятих для позначення об’єкта класифікації та (чи) класифікаційного угруповання.

Кодування – присвоєння унікального коду об’єкту класифікації та (чи) класифікаційному угрупованню.

Об’єкт класифікації.

Об’єкт класифікації – елемент множини, що класифікується.

3. Ознака класифікації

Ознака класифікації - властивість чи характеристика об’єкта, відповідно до якої здійснюється класифікація.

Позиція класифікації

Позиція класифікації – код класифікаційного угруповання та (чи) об’єкта класифікації і його назва.

Рівень класифікації

Рівень класифікації - логічне і змістовне об’єднання класифікаційних угруповань одного рівня деталізації, наприклад, “клас” в КВЕД, що властиво класифікації в цілому.

 

Що таке ЄДРПОУ?

ЄДРПОУ - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що
знаходяться за її межами.
2.Назвіть суб’єктів ЄДРПОУ

Суб'єктами є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що находяться на
території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства.

Охарактеризуйте мету ведення ЄДРПОУ

Реєстр ведеться з метою:

1)забезпечення єдиного державного обліку та ідентифікації суб'єктів;
2)класифікації суб'єктів для отримання статистичної інформації у формалізованому вигляді;
3)проведення спостережень за структурними змінами в економіці щодо видів діяльності, створення, реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) та ліквідації суб'єктів;
4)удосконалення статистичного обліку суб'єктів та створення реєстрів респондентів статистичних спостережень (статистичних реєстрів).

Що таке інформаційний фонд ЄДРПОУ?

Інформаційний фонд Реєстру містить такі дані:

1)ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб'єкта;

2)класифікаційні - види економічної діяльності, територіальна належність, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, інституційний сектор економіки, найменування органу, до сфери управління якого належить суб'єкт, тощо;

3)довідкові - місцезнаходження, телефон, телефакс, прізвище керівника, засновників

4)реєстраційні - відомості про створення, припинення суб'єктів та вчинення інших реєстраційних дій щодо них;
5)економічні - виробничі та фінансово-економічні показники діяльності суб'єкта.

Як відбувається присвоєння ідентифікаційних кодів з ЄДРПОУ?

Присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру здійснюється:

1)державними реєстраторами - суб'єктам, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"

2)органами державної статистики - суб'єктам, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" і відомості про які не становлять державну таємницю;
3)відповідними центральними органами виконавчої влади -суб'єктам, відомості про які становлять державну таємницю. Таким органам Держкомстат передає ідентифікаційні коди для ведення відомчого обліку. Порядок передачі ідентифікаційних кодів для присвоєння їх суб'єктам затверджується Держкомстатом разом з відповідними центральними органами виконавчої влади.

Опишіть порядок ведення ЄДРПОУ

Ведення Реєстру здійснюється:

1)на державному рівні - уповноваженим Держкомстатом органом державної статистики;

2)на територіальному рівні - територіальними органами державної статистики.

Охарактеризуйте порядок і умови користування даними ЄДРПОУ

Користувачами даних Реєстру є юридичні та фізичні особи.

Надання інформації з Реєстру здійснюється на підставі письмового запиту і є платним. Органи державної влади звільняються від плати за надання інформації, необхідної для здійснення визначених законодавством повноважень.
Розмір плати за надання інформації з Реєстру, а також порядок і умови користування його даними встановлюються Держкомстатом.

Передача інформації, одержаної з Реєстру, третім особам на комерційній основі забороняється.

 

Середньооблікова кількість штатних працівників.

Показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та здійснення спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть його полягає в тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), не залежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.

Середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості.

Показник середньооблікової кількості усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості використовується для визначення середнього рівня заробітної плати та інших середніх величин у цілому по підприємству, а також аналізу ефективності використання робочої сили.

Фонд оплати праці.

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. Слід пам’ятати, що до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за

виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд штатних працівників.

Програми державних статистичних спостережень передбачають облік фонду оплати праці, нарахованого всім працівникам, а також виділення фонду штатних працівників, які перебувають в обліковому складі підприємства, та поділ його на складові.

Фонд оплати праці інших категорій працівників (сумісників або тих осіб, які зайняті за договорами цивільно-правового характеру) розподіляється на складові на загальних підставах згідно з Інструкцією. При цьому суми оплати праці вищезгаданих категорій у формах державних статистичних спостережень відображаються у фонді оплати працівників позаоблікового складу та не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати штатних працівників
облікового складу підприємства.

При визначенні фонду оплати праці штатних працівників із загальної суми фонду оплати праці також виключаються суми, нараховані працівникам, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною, вибраним до органів первинної профспілкової організації, звільненим з роботи на момент здійснення нарахувань.

Фонд оплати праці працівників, прийнятих на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості згідно з договором з роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, ураховується на загальних підставах згідно з Інструкцією.

Поняття класифікації.

Термін “класифікація” також застосовується неоднозначно. На приклад, у міжнародній статистичній практиці класифікацією прийнято називати вичерпний і структурований набір описаних категорій, які найчастіше представлені у вигляді ієрархії за допомогою цифрових та літерних кодів.

Класифікація – це розподілення множини об’єктів на підмножини на підставі їх схожості чи несхожості.

Поняття класифікатора

Класифікатор – це документ, в якому відповідно до прийнятих ознак класифікації та методів кодування об’єкти класифікації розподілені на угруповання і цим угрупованням та об’єктам присвоєні коди.

Типологія статистичних класифікацій

1) залежно від сфери застосування: використовується класифікація в системі ЄДРПОУ та інших статистичних сферах.

2) залежно від предметної сфери: економічні (Класифікація видів економічної діяльності, Класифікація інституційних секторів економіки, Номенклатура продукції промисловості), соціальні (Класифікатор професій), юридичні (Класифікація організаційно-правових форм господарювання), географічні (Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України);

3) залежно від ступеня гармонізації: модельн і (довідкові), похідні і пов’язані.

4) залежно від рівня розповсюдження: міжнародні (класифікації ООН), регіональні (класифікації ЄС), національні (класифікації України або інших держав).