За допомогою кодового синдрому

Розділ4

1. Процес перетворення неперервних сигналів на дискретні називається:

 

а) Квантуванням

б) Циклом

в) Періодом

 

2.Хто сформулював теорему відліку?

 

а) В.І. Котельников

б) О.В. Котельников

в) В.О. Котельников

3.Що стверджує теорема відліку яку сформулював Котельников?

 

а) Якщо неперервна в часі функція має обмежений частотний спектр, який не містить складових з частотами,що перевищують Fm, вона повністю визначається сукупністю своїх миттєвих значень (дискрет), які відлічуються через інтервали часу ∆t = (1/2) Fm де Fm максимальна частота спектра неперервного сигналу.

б)Якщо перервна в часі функція має обмежений частотний спектр, який не містить складових з частотами,що перевищують Fm, вона повністю визначається сукупністю своїх миттєвих значень (дискрет), які відлічуються через інтервали часу ∆t = (1/2) Fm де Fm максимальна частота спектра перервного сигналу.

в) Якщо неперервна в часі функція має необмежений частотний спектр, який не містить складових з частотами,що перевищують Fm, вона повністю визначається сукупністю своїх миттєвих значень (дискрет), які відлічуються через інтервали часу ∆t = (1/2) Fm де Fm максимальна частота спектра неперервного сигналу.

 

4. Моменти відліку визначаються:

а) Точками відліку

б) Різновидними точками

в) Тактовими точками

 

5. Інтервал між відліками (дискретами) ∆t називається:

а) Інтервалом

б) Кроком

в) Шляхом

 

6. Теорема відліку визначає:

а) Теоретичний підхід до перетворення неперервних функцій на широкий спектр

б) Теоретичний підхід до перетворення неперервних функцій на секретні

в) Теоретичний підхід до перетворення неперервних функцій на дискретні

7. Квантизований сигнал не може бути відтворений на прильмальному боці повною мірою навіть за відсутності завад. Це пояснюється тим, це пояснюється тим що підчас квантизації вносяться спотворення, усунути які неможливо. Ці спотворення називаються:

а) Шумом квантування

б) Рівнем квантування

в) Кроком квантування

 

8. Перша складова

називається:

а) Ентропія

б) Диференціональна ентропія

в) Ентропія дискретного джерела

 

9. Пропускною здатністю неперервного каналу називається:

а) Максимально можлива швидкість передачі інформації в ньому

б) Мінімально можлива швидкість передачі інформації в ньому

в) Максимально можлива довжина передачі інформації в ньому

 

10. Пропускну здатність неперервного каналу регулювати, змінюючи:

а) Fm, Ps i Pз

б) F1, Pm i Pi

в) Fi, Pm i Ps

 

 

Розділ 5

 

1. Процес перетворення повідомлень на впорядкований набір символів, елементів, знаків це:

а) Перетворення

б) Кодування

в) Кодування даних

 

2. Набір символів (елементів, знаків) з деякої скінченної кількості називається:

а) Набором даних

б) Даними

в) Алфавітом

 

3. Множина кодових комбінацій, побудованим за одним правилом кодування називається:

а) Кодом

б) Кодуванням

в) Конструктором

 

4. Розрізняють дві групи кодів:

а ) Безнадмірні та надмірні

б) Рівномірні та надмірні

в) Рівномірні та безнадмірні

 

5. Блокові коди можуть бути:

а) Прями та непрямими

б) Однозначними та багатозначними

в) Подільними та неподільними

 

6. Розрізняють три види кодової відстані:

а) Хеммінга, Пулюя, Зоммерфельда

б) Хеммінга, Зоммерфельда, Лі

в) Хеммінга, Лі та матричну

 

7. У теорії інформації, кодування, передачі даних і системах обміну інформацією найпоширенішими системами числення є:

а) Двійкова, трійкова, четвіркова

б) Двійкова, вісімкова, шістнадцяткова

в) Трійкова, четвіркова, шісткова

 

8. Для запису чисел у дев’ятковій системі використовують:

а) 9 цифр

б)10 цифр

в)11 цифр

 

9. Операції ділення та обернення елементів використовується як:

а) Додавання

б) Віднімання

в) Множення

10. Під кодовим деревом розумітимемо графічний образ, який складається з:

а) Цифр і букв

б) Букв і точок

в) Точок і ліній

 

11. Перший вузол, від якого починається розходження ребер називається:

а) Коренем дерева

б) Кодом дерева

в) Вузлами дерева

 

12. Третій спосіб подання кодів полягає в:

а) Зображенні комбінацій коду точками дискретного n- вимірного векторного простору.

б) Зображенні комбінацій коду точками дискретного m- вимірного векторного простору.

в) Зображенні комбінацій коду точками дискретного t- вимірного векторного простору.

 

13. Точки дискретного простору які містить геометрична фігура називаються:

а) Вершинами

б) Лініями

в) Ребрами

 

14. Геометрична фігура яка є моделлю n – елементного двійкового коду дістала назву:

а) n – вимірного коду

б) n – вимірного простору

в) n – вимірного куба

15 Квадратна матриця, діагональ якої складається з одиниць, а решта її елементів – нулі, називається:

а) Нульовою

б)Одиничною

в) Двійковою

 

16. Якщо напрямок головної діагоналі матриці проходить справа на ліво то матриця називається:

а) Транспонованою

б) Перехресною

в) Змінною

 

17. Розрізняють два види надмірності:

а) Первинна та вторинна

б) Природна та штучна

в) Проста та складна

 

18. Нерівність називається:

а) Нерівністю Крафта

б) Нерівністю Канта

в) Нерівністю Карта

 

19. Друга універсальна методика побудови ОНК ґрунтується на відомій методиці:

а) Фано

б) Котельникова

в) Хаффмена

 

 

Розділ 6

 

1. Розрізняють первинні коди

а) Прості та складні

б) Рівномірні та нерівномірні

в) Паралельні та послідовні

 

2. До рівномірних первинних кодів, які широко застосовуються на практиці, належать рекомендовані:

а) МККТТ

б) МТТКК

в) МТКТК

 

3. У 70-ті роки було рекомендовано використовувати:

а) Двійкові коди

б) Десяткові коди

в) двійково-десяткові

 

4. Найвідомішими є оптимальні двійкові коди:

а) Шеннона, Фано, Хаффмена та Морзе

б) Хаффмена, Морзе,Котельникова та Фано

в) Котельникова, Хаффмена, Шеннона та Фано

 

5. Спочатку код Морзе було розроблено для:

а) Арабського алфавіту

б) Латинського алфавіту

в) Англійського алфавіту

 

6. Число-імпульсні коди має назву:

а) Одиничного

б) Десяткового

в) Одинично-десяткового

1.Послідовність одиниць і нулів у кодовій комбінації називається:

1.кодовою прямою;

2.кодовим вектором;

3.систематичним кодом;

4.лінійним кодом;

2.До двійкових коректувальних кодів належать:

1.систематичні та несистематичні;

2.узагальнений код Хеммінга;

3.Ланцюговий код;

4.Інтерактивний;

3.Розрізняють такі методи виправлення помилок у систематичному груповому коді:

Кодів Хеммінга

4.матричних кодів

6.Код Хеммінга з кодовою відстанню називається

1.бінарним

2.двійковим

Розширеним

4.лінійним

7.Розрізняють такі методи побудови циклічного коду:

Алгебричні і матричні

2.матричні і геометричні

3.локальні і фіксовані

4алгебричні і геометричні

8.Циклічні (n,k)-коди, що містять комбінацій називаються

1.укороченими

2.неповними

Повними

4.розширеними

9.Ці коди є різновидом циклічних кодів з кодовою відстанню . Вони дають змогу виявляти та виправляти будь-яку кількість помилок. Це коди -

1.Хеммінга

2.Бойля-Марріотта

3.Файра

Боуза-Чоудхурі-Хоквінгема

10.Двійковий код Файра призначений для:

1.виправлення поодиноких пачок помилок;

2. виправлення матричних помилок

3. виправлення помилок у системному коді

4. виправлення всіх помилок

11.Надмірність коду визначається:

1.

2.

3. =

4. =

 

12.Уперше ітеративні коди були запропоновані
1.Черчем

2.Архімедом

3.Еліасом

4.Файрем

Каскадних

Зовнішнім та внутрішнім

2.Блокові та неперервні

3.циклічними та лінійними

4.інтерактивні та циклічні

Зовнішній код

3.циклічний

4.каскадний

Внутрішній код

2.зовнішній код

3.циклічний

4.каскадний

Рекурентними

4.каскадними

18.Недвійкові коди поділяються на:

1.зовнішнім та внутрішнім

Блокові та неперервні

3.циклічними та лінійними

4.ітеративні та циклічні

Одну помилку

3.декілька

4.перших 10

Q-код часто називають

1. кодом Хеммінга

2.узагальненим кодом Хемінга

3.циклічним кодом

4.структурним кодом

Коди, які використовуються для передачі інформації по каналах з високою інтенсивністю завад, коли виникають помилки кратності два й більше, пачки помилок, а також сполучення пачок і однократних помилок, називаються

1.Коди Хеммінга

2.коди БЧХ

Коди Ріда-Соломона

4.Ітеративні коди

26.Для передачі інформації використовують:

Ітеративні коди

2.циклічні

3.двійкові

4.бінарні

3.0,5

4. 0,3

31.Кратність помилок, які виправляються q-кодом, вища порівняно з двійковим кодом, оскільки виправлення одного елемента q-коду відповідає виправленню….двійковиходиниць

1.

2.

3.

4.

Розділ4

1. Процес перетворення неперервних сигналів на дискретні називається:

 

а) Квантуванням

б) Циклом

в) Періодом

 

2.Хто сформулював теорему відліку?

 

а) В.І. Котельников

б) О.В. Котельников

в) В.О. Котельников

3.Що стверджує теорема відліку яку сформулював Котельников?

 

а) Якщо неперервна в часі функція має обмежений частотний спектр, який не містить складових з частотами,що перевищують Fm, вона повністю визначається сукупністю своїх миттєвих значень (дискрет), які відлічуються через інтервали часу ∆t = (1/2) Fm де Fm максимальна частота спектра неперервного сигналу.

б)Якщо перервна в часі функція має обмежений частотний спектр, який не містить складових з частотами,що перевищують Fm, вона повністю визначається сукупністю своїх миттєвих значень (дискрет), які відлічуються через інтервали часу ∆t = (1/2) Fm де Fm максимальна частота спектра перервного сигналу.

в) Якщо неперервна в часі функція має необмежений частотний спектр, який не містить складових з частотами,що перевищують Fm, вона повністю визначається сукупністю своїх миттєвих значень (дискрет), які відлічуються через інтервали часу ∆t = (1/2) Fm де Fm максимальна частота спектра неперервного сигналу.

 

4. Моменти відліку визначаються:

а) Точками відліку

б) Різновидними точками

в) Тактовими точками

 

5. Інтервал між відліками (дискретами) ∆t називається:

а) Інтервалом

б) Кроком

в) Шляхом

 

6. Теорема відліку визначає:

а) Теоретичний підхід до перетворення неперервних функцій на широкий спектр

б) Теоретичний підхід до перетворення неперервних функцій на секретні

в) Теоретичний підхід до перетворення неперервних функцій на дискретні

7. Квантизований сигнал не може бути відтворений на прильмальному боці повною мірою навіть за відсутності завад. Це пояснюється тим, це пояснюється тим що підчас квантизації вносяться спотворення, усунути які неможливо. Ці спотворення називаються:

а) Шумом квантування

б) Рівнем квантування

в) Кроком квантування

 

8. Перша складова

називається:

а) Ентропія

б) Диференціональна ентропія

в) Ентропія дискретного джерела

 

9. Пропускною здатністю неперервного каналу називається:

а) Максимально можлива швидкість передачі інформації в ньому

б) Мінімально можлива швидкість передачі інформації в ньому

в) Максимально можлива довжина передачі інформації в ньому

 

10. Пропускну здатність неперервного каналу регулювати, змінюючи:

а) Fm, Ps i Pз

б) F1, Pm i Pi

в) Fi, Pm i Ps

 

 

Розділ 5

 

1. Процес перетворення повідомлень на впорядкований набір символів, елементів, знаків це:

а) Перетворення

б) Кодування

в) Кодування даних

 

2. Набір символів (елементів, знаків) з деякої скінченної кількості називається:

а) Набором даних

б) Даними

в) Алфавітом

 

3. Множина кодових комбінацій, побудованим за одним правилом кодування називається:

а) Кодом

б) Кодуванням

в) Конструктором

 

4. Розрізняють дві групи кодів:

а ) Безнадмірні та надмірні

б) Рівномірні та надмірні

в) Рівномірні та безнадмірні

 

5. Блокові коди можуть бути:

а) Прями та непрямими

б) Однозначними та багатозначними

в) Подільними та неподільними

 

6. Розрізняють три види кодової відстані:

а) Хеммінга, Пулюя, Зоммерфельда

б) Хеммінга, Зоммерфельда, Лі

в) Хеммінга, Лі та матричну

 

7. У теорії інформації, кодування, передачі даних і системах обміну інформацією найпоширенішими системами числення є:

а) Двійкова, трійкова, четвіркова

б) Двійкова, вісімкова, шістнадцяткова

в) Трійкова, четвіркова, шісткова

 

8. Для запису чисел у дев’ятковій системі використовують:

а) 9 цифр

б)10 цифр

в)11 цифр

 

9. Операції ділення та обернення елементів використовується як:

а) Додавання

б) Віднімання

в) Множення

10. Під кодовим деревом розумітимемо графічний образ, який складається з:

а) Цифр і букв

б) Букв і точок

в) Точок і ліній

 

11. Перший вузол, від якого починається розходження ребер називається:

а) Коренем дерева

б) Кодом дерева

в) Вузлами дерева

 

12. Третій спосіб подання кодів полягає в:

а) Зображенні комбінацій коду точками дискретного n- вимірного векторного простору.

б) Зображенні комбінацій коду точками дискретного m- вимірного векторного простору.

в) Зображенні комбінацій коду точками дискретного t- вимірного векторного простору.

 

13. Точки дискретного простору які містить геометрична фігура називаються:

а) Вершинами

б) Лініями

в) Ребрами

 

14. Геометрична фігура яка є моделлю n – елементного двійкового коду дістала назву:

а) n – вимірного коду

б) n – вимірного простору

в) n – вимірного куба

15 Квадратна матриця, діагональ якої складається з одиниць, а решта її елементів – нулі, називається:

а) Нульовою

б)Одиничною

в) Двійковою

 

16. Якщо напрямок головної діагоналі матриці проходить справа на ліво то матриця називається:

а) Транспонованою

б) Перехресною

в) Змінною

 

17. Розрізняють два види надмірності:

а) Первинна та вторинна

б) Природна та штучна

в) Проста та складна

 

18. Нерівність називається:

а) Нерівністю Крафта

б) Нерівністю Канта

в) Нерівністю Карта

 

19. Друга універсальна методика побудови ОНК ґрунтується на відомій методиці:

а) Фано

б) Котельникова

в) Хаффмена

 

 

Розділ 6

 

1. Розрізняють первинні коди

а) Прості та складні

б) Рівномірні та нерівномірні

в) Паралельні та послідовні

 

2. До рівномірних первинних кодів, які широко застосовуються на практиці, належать рекомендовані:

а) МККТТ

б) МТТКК

в) МТКТК

 

3. У 70-ті роки було рекомендовано використовувати:

а) Двійкові коди

б) Десяткові коди

в) двійково-десяткові

 

4. Найвідомішими є оптимальні двійкові коди:

а) Шеннона, Фано, Хаффмена та Морзе

б) Хаффмена, Морзе,Котельникова та Фано

в) Котельникова, Хаффмена, Шеннона та Фано

 

5. Спочатку код Морзе було розроблено для:

а) Арабського алфавіту

б) Латинського алфавіту

в) Англійського алфавіту

 

6. Число-імпульсні коди має назву:

а) Одиничного

б) Десяткового

в) Одинично-десяткового

1.Послідовність одиниць і нулів у кодовій комбінації називається:

1.кодовою прямою;

2.кодовим вектором;

3.систематичним кодом;

4.лінійним кодом;

2.До двійкових коректувальних кодів належать:

1.систематичні та несистематичні;

2.узагальнений код Хеммінга;

3.Ланцюговий код;

4.Інтерактивний;

3.Розрізняють такі методи виправлення помилок у систематичному груповому коді:

За допомогою кодового синдрому

2. за допомогою кодів-спутників;

3. за допомогою матричного синдрому

4. за допомогою кодової комбінації;

 

4.Оптимальний за лінійний код, у якого кількість ненульових комбінацій синдрому дорівнює кількості всіх можливих комбінацій помилок із вагою й менше, а кожна з груп із комбінаціями помилок, які утворюють ненульові комбінації синдрому, має тільки одну із зазначених комбінацій помилок, називається
1.досконалим двійковим кодом;

2.досконалим бінарним кодом;

3.досконалим лінійним кодом;

4.досконалим системним кодом.

5.Коди з мінімальною кодовою відстанню , що виправляють всі поодинокі помилки належать до

1.повних лінійних системних кодів

2.укорочених лінійних системних кодів

Кодів Хеммінга

4.матричних кодів

6.Код Хеммінга з кодовою відстанню називається

1.бінарним

2.двійковим

Розширеним

4.лінійним

7.Розрізняють такі методи побудови циклічного коду:

Алгебричні і матричні

2.матричні і геометричні

3.локальні і фіксовані

4алгебричні і геометричні

8.Циклічні (n,k)-коди, що містять комбінацій називаються

1.укороченими

2.неповними

Повними

4.розширеними

9.Ці коди є різновидом циклічних кодів з кодовою відстанню . Вони дають змогу виявляти та виправляти будь-яку кількість помилок. Це коди -

1.Хеммінга

2.Бойля-Марріотта

3.Файра

Боуза-Чоудхурі-Хоквінгема

10.Двійковий код Файра призначений для:

1.виправлення поодиноких пачок помилок;

2. виправлення матричних помилок

3. виправлення помилок у системному коді

4. виправлення всіх помилок

11.Надмірність коду визначається:

1.

2.

3. =

4. =

 

12.Уперше ітеративні коди були запропоновані
1.Черчем

2.Архімедом

3.Еліасом

4.Файрем