Продукція машинобудування. Види виробів

Об'єктом машинобудівного виробництва є виріб, яким називають продукт кінцевої стадії виробництва. Ним може бути будь-який предмет, або множина предметів виробництва, які виробляють на підприємстві. Для автомобільного заводу виробом є автомобіль, для моторного — мотор, для заводу з виробництва заготовок — виливок, кованка тощо. Стандарти передбачають такі види виробів: заготовки, деталі, складальні одиниці, комплекси та комплекти.

Заготовка — виріб, з якого внаслідок зміни форми, розмірів, жорсткості поверхонь та властивостей матеріалу отримують деталь чи суцільну складальну одиницю. Деталь це виріб, який виготовляють без складальних операцій, наприклад, вал, шестерня, хромована гайка, трубка, що зварена з одного шматка металу та ін.

Складальна одиниця — виріб, складові частини якого з'єднуються між собою внаслідок виконання складальних операцій (згвинчування, склеювання, зварювання, запресовування, зшивання, розвальцьовування, заклепування), наприклад, автомобіль, верстат, редуктор, зварена ферма чи корпус.

Комплекс — дві та більше складальні одиниці, що з'єднані між собою на заводі, виготовлені складальними операціями та призначені для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій.

Комплект — два та більше виробів, не з'єднаних між собою та призначених для виконання однотипових функцій допоміжного характеру (запчастини, інструмент, пристрої, комплект вимірювальної апаратури).

Ресурси в системі продуктивних сил

В сучасній економічній науці продуктивні сили представленні двома основними ресурсами: ресурсом праця та ресурсом капітал. Під першим розуміють людей, - головну продуктивну силу, під другим - засоби виробництва, створені людиною для поліпшення умов та підвищення ефективності процесу праці.

До ресурсів відносять основні та допоміжні матеріали, сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, обладнання, устаткування та спорядження, виробничі площі, всі види енергії, робоча сила, інформація. В процесі виробництва ресурси повністю або частков перетворюються на продукцію та на відходи виробництва.

Наука та її роль в системі продуктивних сил. Відкриття та винахід у науковому пізнанні.

Наука – це специфічний вид людської діяльності, спрямований на отримання нових теоретичних і прикладних знань про людину і світ, в якому вона живе.

Залежно від мети досліджень пізнавальної чи практичної розрізняють два види досліджень: фундаментальні та прикладні.

В сучасних умовах до складу продуктивних сил відносять також науку (як специфічну продуктивну силу, прикладна, фундаментальна, природнича, гуманітарна)

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання. Відкриття є найвищим науковим рівнем пізнання навколишнього світу.

Винахід – технічне рішення, що є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване.

 

Поняття про технологію як науку та об’єкт економічних досліджень.

Технологія – це наука про способи і процеси отримання та перероблення продуктів природи, сировини. Матеріалів у предмети споживання і засоби виробництва, тобто у готову продукцію.

В економічному аспекті технологія – це спосіб поєднання різних матеріальних компонентів в системі продуктивних сил.

Технологія вивчає закони організації і функціонування виробництва, побудови раціональних технологічних процесів, втілення прогресивних методів виготовлення виробів на базі досягнень НТП.

Технологія виробництва – це наука про найбільш економічні способи і процеси виробництва сировини, матеріалів та виробів.

Виробничий і технологічний процеси.

Виробничий процес – це сукупність усіх дій людей, засобів праці та знарядь виробництва, виконуваних на підприємстві для виготовлення або ремонту виробів. У виробничому процесі початкова сировина, матеріали і напівфабрикати перетворюються на готову продукцію.

Технологічний процес – це завершена частина виробничого процесу, під час якої відбувається послідовна зміна форми, розмірів, стану, властивостей заготовки, матеріалу чи напівфабрикату, з метою надання їм властивостей готового продукту, який відповідає заданим технічним вимогам.

Кожен технологічний процес може бути розчленований на певну кількість типових технологічних ланцюгів або операцій.

Класифікація технологічних процесів.

1. За видами (є основою для визначення переліку основного устаткування, планування дільниць і цехів та методів їх обслуговування)

За місцем.

· Заготівельні (здійснюються на стадії створення заготовок деталей машин)

· Обробні (здійснюються на етапі перетворення заготовки або матеріалу в готові деталі)

· Складальні (характеризуються отриманням складальних одиниць, машин, комплектів та комплексів)

3. З а характером впливу на предмет

· Штучні (під час яких відбувається зміни форми, структури та якості предметів)

· Природні (змінюють фізичний стан предмета праці під впливом сил природи)

4. За часовою дією

• Дискретний (характеризується чергуванням робочих і допоміжних ходів із чітким розмежуванням часу їх виконання)
• Неперервний (цим процесам властиве неперервне виконання робочої дії протягом певного часу)

5. За рівнем автоматизації

• Ручний
• Машинно-ручний (здійснюються різноманітними верстатами та машинами)
• Машинні (здійснюються різноманітними верстатами та машинами з мінімальною участю людини)
• Автоматизовані (участь лише в налагоджуванні та запуску)
• Автоматичні (без участі людини)

6. За обсягами виробництва

• Масові
• Серійні
• Одиничні

7. за джерелом силової енергії.

• Пасивні (природні процеси)
• Активні (безпосередній вплив людини на предмет)

Технологічна операція та її структура

Технологічна операція – це завершена частина технологічного процесу, яка виконується безперервно на одному робочому місці одним або групою робітників над одним предметом праці з використанням незмінних засобів праці (обладнання, спорядження, інструменту) без переналагодження устаткування. Під час технологічних операцій змінюється форма, розміри, якість, стан або взаємне розташування виробів.

До структури технологічної операції входять:

• Операції (технологічний та допоміжний перехід)
• Установи (частина технологічної операцій, незмінним елементом якої є закріплення заготовки)
• Позиція – фіксоване положення, яке надається заготовці для виконання певної операції.
• Переходи (Робочий і допоміжний)

Виробнича структура промислових підприємств

-це склад його виробничих підрозділів (цехів, дільниць, служб), кількість і форми зв*язку між ними. На виробничу структуру підприємства впливають низка таких чинників, зокрема характер продукції та технологія її виготовлення, масштаби виробництва і випуску продукції, форми кооперації з іншими виробниками.

Технологічна форма організації виробничих систем.

Предметно-замкнена форма організації виробничих систем

Потокові форми організації виробничих систем.

?? 20. Структура і задачі допоміжного виробництва

Найбільш значним допоміжним виробництвом є ремонтне виробництво. До його складу входить: ремонтно-механічні загальнозаводські цехи чи майстерні ремонту обладнання, ремонтно-механічні та електромеханічні дільниці у складі виробничих цехів, ремонтні засоби основних робочих і чергових ремонтних бригад, склади і кладові запасних деталей, вузлів, дрібного обладнання, інструменту, допоміжних матеріалів. Основна задача ремонтних цехів і служб - забезпечення постійної готовності до роботи усього парку обладнання. Разом із профілактичними функціями, обслуговуванням та ремонтом діючого парку обладнання на ремонтні цехи покладають також профілактику та модернізацію обладнання.

Зміст науково-технічної підготовки виробництва

Суть і задачі технологічного проектування в технічній підготовці виробництва