Мета та задачі курсового проекту

Мета та задачі курсового проекту

Мета курсового проекту — перевірити і поглибити знання, виконувати нескладні екологічні узагальнення (розрахунки), робити висновки щодо конкретних екологічних ситуацій; визначати приблизний ступінь екологічного ризику, ефективно користуватися екологічними довідниками, нормативними документами та іншою екологічною літературою.

Об'єктом курсового проекту є гірські породи, ґрунти, донні відклади; ендогенні і екзогенні геологічні процеси; ландшафтно-геохімічні системи (природні і техногенн); гідросфера (підземні і поверхневі води); геолого – техногенні процеси і об’єкти (територіально-промислові, паливо-енергетичні комплекси, промислово-міські агломерації і т.п.).

Задача курсового проекту — дослідження негативних змін геологічного і суміжних природних середовищ, а також природних ресурсів у зв’язку з господарською діяльністю людини.

Тематика курсового проекту

Проект виконується на третьому курсі. Тематика курсової роботи встановлюється керівником роботи в залежності від характеру та об’єму еколого-геологічних досліджень. Це може бути інформація та конкретні дані щодо екологічного стану геологічного середовища (гірські породи, ґрунти, донні відклади, підземні води, геохімічні ландшафти, небезпечні геологічні процеси тощо) території України в цілому, окремих її регіонів, адміністративних утворень, об’єктів.

Першочергово такі матеріали пов’язані з надрами України, з їх здатністю до формування самодостатньої мінерально-сировинної бази (понад 100 видів мінеральної сировини, усі типи відомих в світі мінеральних вод тощо).

Все більше зростає методична та практична важливість досліджень, пов’язаних з оцінками гранично допустимих змін та навантажень на геологічне середовище, а також еколого-геологічних ризиків, у тому числі медико-екологічних.

В завдані на курсовий проект встановлюється об’єм роботи та термін виконання, даються вихідні дані (див. додаток 2).

Зміст та обсяг курсового проекту

Курсовий проект складається з пояснювалъної записки обсягом 25-30 сторінок рукописного чи друкованого на ЕОМ тексту, виконаного згідно з загальгими вимогами і правилами оформлення дипломів, курсових проектів та робіт, та 1-2 листів графічної частини форматом А1, які можуть бути зброшурованими разом з пояснювальною запискою.

Розрахунково - пояснювальна записка повинна містити:

- титульний лист;

- завдання на курсовий проект;

- відомість матеріалів

- анотація;

- зміст;

- введення;

- 1. Теоретичний розділ

1.1 Оцінка стану природного геологічного середовища.

1.2 Зміни геологічного середовища під впливом техногенного навантаження.

1.3 Розробка рекомендацій по обмеженню і попередженню негативних і небезпечних геологічних та техногенних процесів.

- 2. Спеціальний розділ

2.1Визначення типу та ступеню засоленості грунтів.

2.2 Аналіз розповсюдження хімічних речовин, що визначають засолення грунтів у вертикальному напрямку.

- 3. Цивільний захист населення.

- 4. Техніка безпеки та охорона праці.

- Висновки;

- Перелік посилань;

- Додатки.

Кожну частину записки (титульний аркуш, завдання, анотація, зміст, введення, теоретичний розділ, спеціальний розділ, цивільний захист, техніка безпеки і охорона праці, висновки, перелік посилань, додатки) виконують починаючи з нового аркушу. Кожен розділ відокремлюють листом аркушу на якому написано посередені назву розділу (Теоретична частина, спеціальна частина і т.д.).

Заголовки треба писати без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Перенесення слів в заголовках не допускається.

Захист курсового проекту

Після закінчення роботи над курсовим проектом студент здає його керівнику, який визначає відповідність роботи встановленим до неї вимогам. До захисту допускається проект, виконаний в повному обсязі.

Студент захищає проект перед комісією, яку призначає голова предметної комісії, в присутності керівника та групи студентів. На доповідь відводиться 5-7 хвилин часу, в який необхідно відмітити: назву теми курсового проекту, характеристику природного геологічного, техногенне навантаження, рекомендації або заходи для вирішення виявлених проблем, аналіз розрахунків та побудованої карти по засоленості грунтів. Наводяться цивільний захист населення, техніка безпеки і охорона праці, висновки.

 

Техніка безпеки та охорона праці (2-3 стор.)

Наводяться загальні вимоги та правила з техніки безпеки та охорони праці під час лабораторного аналізу водної витяжки.

Висновки (1-2 стор.)

Наводяться конкретні висновки по кожному з описаних роздів курсового проекту. Дається висновок про заходи по зменшені негативної антропогенної дії людини на навколишнє середовище.

Додатки

В додатки наводиться вся додаткова інформація та інформація про матеріали курсового проекту.

Графічна частина (1-2 листа)

Виконується з дотриманням всіх вимог до оформлення графічної частини.

Вона має включати:

- екологічну карту характеризуючого міста;

- карту засоленості грунтів;

- схеми, таблиці, графіки, діаграми.

 

 

Оформлення курсового проекту

Загальні вимоги

Текст повинен бути написаний студентами власноручно, розбірливим почерком, чисто і охайно, однаковим чорним, синім чи фіолетовим чорнилом (пастою) на аркушах білого паперу формату А4 (210Х297 мм), на одній стороні аркуша. Рисунки і таблиці великого розміру допускається виконувати на аркушах формату А3 (197Х420 мм).

Допускається з дозволу завідувача випускової ЦМК виконувати текстову частину друкарським способом або з застосуванням дукарських пристроїв до ЕОМ. В цьому випадку допускається вписування окремих слів, формул, умовних позначень чорним чорнилом, пастою або тушшю. Застосування друкарських і рукописних символів в одній формулі не допускається.

Титульний аркуш, завдання, оціночний аркуш і відомість матеріалів проекту оформлюються на бланках відповідно до додатків (додаток 1, додаток 2, додаток 3).

Кожний аркуш записки повинен мати рамку і основний напис згідно з ДСТУ 2.104 (форма 5.6). Рамку, основний напис і текст ПЗ виконувати пастою одного кольору.

Підпис керівника курсового проекту на всіх частинах записки є обов’язковим.

Відстань від рамки аркуша до межі тексту на початку і в кінці рядків повинна дорівнювати 3-5 мм. Відстань від верхнього і нижнього рядка тексту до верхньої чи нижньої рамки – 10-15 мм.

Відстань між попереднім текстом і заголовком має бути 20 мм, а відстань між заголовком і наступним текстом – 15мм. Після заголовку на сторінці повинен бути один рядок тексту.

Відступ абзацу 15-17 мм.

Записка повинна мати тверду обкладинку.

Виклад тексту записки

Записка повинна бути написана чіткою і ясною літературною мовою без граматичних і стилістичних помилок.

Записка пишеться державною мовою.

Текст записки викладається в безособовій формі, наприклад, … проектом передбачено … або … проектом передбачається …

При описі операцій, що виконуються людиною, рекомендується використовувати першу особу множини або однини, наприклад … подачу дуття припиняють …

В математичних викладах допускається використовувати першу особу множини, наприклад, … враховуючи рівняння (5) і (6), знаходимо …

В тексті записки (крім цитат) не допускається:

- вживати звороти розмовної мови;

- вживати застарілі і жаргонні терміни і вислови;

- вживати скорочені слова, крім встановлених діючими стандартами і загальноприйнятих у літературній мові.

В тексті записки за винятком формул, таблиць і рисунків не допускається:

- вживати математичний знак мінус (-) перед від’ємними величинами (треба писати слово «мінус»)

- вживати умовні позначення, прийняті на кресленнях, наприклад, знак діаметру;

- вживати позначення стандартів і інших документів без вказання номеру, наприклад: правильно: …. Згідно з стандартом …, згідно з ДСТУ…; неправильно; згідно з ГОСТом….;

- вживати без числових значень знаки , =; %, №

В записці треба вживати стандартизовані найменування, позначення і одиниці фізичних величин (система SI).

Якщо в тексті наводиться ряд числових значень, виражених в однакових одиницях, то позначення одиниці зазначають тільки після останнього числового значення, наприклад ….. 1,50; 1,75; 2,00м … або …. Від 1 до 5мм.

Оформлення ілюстрацій

Записка може містити ілюстрації у вигляді креслень, ескізів, схем, графіків, діаграм, фотографій і т. ін. Всі ілюстрації називаються рисунками.

Рисунки повинні бути виконані чітко і охайно, з застосуванням інструментів для креслення.

Рисунки можуть бути виконані безпосередньо на аркушах записки або виготовлені окремо на білому або мілеметровому папері або на кальці і вклеєні в записку.

Рисунки можуть бути виконані тушшю, олівцем, фломастером, фарбою чи пастою, або за допомогою комп’ютерної графіки. Допускається використання різноманітних кольорів.

Електрографічні копії допускається використовувати з дозволу керівника дипломного проекту (роботи).

Рисунки розміщують, як правило, на окремих аркушах записки.

Допускається розміщення на одному аркушеві декількох рисунків, а також розміщення невеликих рисунків безпосередньо в тексті записки.

Рисунки нумеруються наскрізь всієї записки.

На всі рисунки повинні бути посилання в тексті, наприклад … приведено на рисунку 5.

Кожний рисунок повинен мати найменування. Слово «рисунок» його номер і найменування розміщують під рисунком і розташовують таким чином:

Рисунок 2 – Деталі приладу

Після найменування рисунку крапку не ставлять.

Побудова таблиць

Таблиці застосовують для кращої наявності, компактності тексту і порівняння показників.

Таблиці оформлюють, як правило, відповідно до рисунку 1.

Таблиця номер

назва таблиці

 

 

Таблиці нумерують наскрізь всієї записки (додатка).

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті записки, наприклад: наведено в таблиці 6, або (т. 6, аркуш 20 ПЗ).

Заголовки таблиці, її граф і рядків треба писати в однині без крапки в кінці. Заголовки граф і рядків таблиці треба писати з прописної літери, а підзаголовки – зі строчної літери, якщо вони складають одне речення з заголовком, або з прописної, якщо вони мають самостійне значення. Заголовки граф можуть бути записані паралельно рядкам таблиці чи перпендикулярно до них.

Таблицю, як правило, розміщюють під текстом, в якому дано посилання на неї, чи на наступній сторінці. Допускається розміщювати таблицю уздовж довгої сторони аркуша таким чином, щоб вона читалася при повороті записки на 90˚ за годинниковою стрілкою.

Якщо висота таблиці перевищує одну сторінку, її продовження переносять на наступну сторінку. При цьому лінію, що обмежує перщу частину таблиці знизу, не проводять, а над продовженням пишуть «продовження таблиці» і зазаначають її номер.

 

Формули і розрахунки

Формули і математичні рівняння подаються у тексті окремим рядком.

Переносити формулу на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, що виконуються, причому знак на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули та знаку множення застосовують знак «х».

При виконанні чисельних розрахунків за формулою треба наводити первинний вираз із підставленими в нього числовими значеннями і кінцевий результат з зазначенням одиниці виміру без проміжних викладок.

Приклад:

А =5.2 10^-9 Дж = 5200 МДж

При великій кількості однотипних обчислень допускається приводити тільки розрахункову формулу і таблицю результатів обчислень з посиланнями на неї в тексті.

Формули нумеруються в межах частини пояснювальної записки. Номер формули складається з номеру частини і порядкового номеру частини і порядкового номеру формули, поділених крапкою. Номер формули записують в круглих дужках на рівні формули, справа. Посилання на формули в тексті дають в круглих дужках, наприклад …. В формулі (3.1).

 

Додаток 1

 

Перелік рекомендованих тем до курсового проекту з навчальної дисципліни „Методика геолого-екологічних дослвджень ”

1. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Макіївка.
2. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Дніпродзержинськ.
3. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Одеса.
4. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Донецьк.
5. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Горлівка.
6. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Львів.
7. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Енакієво.
8. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Маріуполь.
9. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Дніпропетровськ.
10. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Лисичанськ.
11. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Херсон.
12. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Славянськ.
13. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Запоріжжя.
14. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Краматорськ.
15. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Луцьк.
16. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Хмельницький.
17. Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Ужгород.

 

Додаток 2

 

МІНІСТРЕСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпродзержинський енергетичний технікум

Циклова комісія геолого-екологічних дисциплін

 

КП. 020412. 005 00 ПЗ

Керівник курсового проекту_________________Т.В. Короленко

(підпис)

Проектував ______________________________ В.О. Аксьонова

(підпис)

Нормоконтроль __________________________Л.Ф. Бочка

(підпис)

Голова циклової комісії ____________________Л. Ф. Бочка

(підпис)

 

 

2012 р

 

ЗАВДАННЯ

На курсовий проект з дисципліни «Методика геолого-екологічних дисциплін»

Студента(ки) групи _____________ Аксьонової В.О. ________________________

^{прізвище, ім’я по батькові}

Тема курсового проекту: ___ «Методика вивчення несприятливих змін природного середовища в місті Луцьк __________________________________________________

Дата видачі завдання: 16.01.2012р.

Термін виконання завдання: 20.02.2012р

 

Додаток 3

 

I, II – поглиначі NO₂; III – окислювач NO; 1 – регулятор вологості;

2 – носій з окислювачем; 3 – скловата

 

Рисунок 1 - Схема U-подібної трубки

 

 

Мета та задачі курсового проекту

Мета курсового проекту — перевірити і поглибити знання, виконувати нескладні екологічні узагальнення (розрахунки), робити висновки щодо конкретних екологічних ситуацій; визначати приблизний ступінь екологічного ризику, ефективно користуватися екологічними довідниками, нормативними документами та іншою екологічною літературою.

Об'єктом курсового проекту є гірські породи, ґрунти, донні відклади; ендогенні і екзогенні геологічні процеси; ландшафтно-геохімічні системи (природні і техногенн); гідросфера (підземні і поверхневі води); геолого – техногенні процеси і об’єкти (територіально-промислові, паливо-енергетичні комплекси, промислово-міські агломерації і т.п.).

Задача курсового проекту — дослідження негативних змін геологічного і суміжних природних середовищ, а також природних ресурсів у зв’язку з господарською діяльністю людини.

Тематика курсового проекту

Проект виконується на третьому курсі. Тематика курсової роботи встановлюється керівником роботи в залежності від характеру та об’єму еколого-геологічних досліджень. Це може бути інформація та конкретні дані щодо екологічного стану геологічного середовища (гірські породи, ґрунти, донні відклади, підземні води, геохімічні ландшафти, небезпечні геологічні процеси тощо) території України в цілому, окремих її регіонів, адміністративних утворень, об’єктів.

Першочергово такі матеріали пов’язані з надрами України, з їх здатністю до формування самодостатньої мінерально-сировинної бази (понад 100 видів мінеральної сировини, усі типи відомих в світі мінеральних вод тощо).

Все більше зростає методична та практична важливість досліджень, пов’язаних з оцінками гранично допустимих змін та навантажень на геологічне середовище, а також еколого-геологічних ризиків, у тому числі медико-екологічних.

В завдані на курсовий проект встановлюється об’єм роботи та термін виконання, даються вихідні дані (див. додаток 2).