До проведення модульного контролю

З дисципліни

ЧИГВІНЦЕВА О.П., ГОЛОВ’ЯТИНСЬКА В.В.

 

Методичні рекомендації до проведення модульного контрою з дисципліни «Неорганічна хімія» / Дніпропетровський державний аграрний університет. – Дніпропетровськ, 2012. – 32 с.

 

 

Друкується за рішенням науково-методичної ради агрономічного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету (протокол № 9 від 26.04. 2012 р.)

 

РЕЦЕЗЕНТИ:

Н.Г. Черкасова, кандидат технічних наук, доцент кафедри хімії ДДАУ

С.В. Кравченко, кандидат хімічних наук, доцент кафедри хімії ДДАУ

 

У методичних рекомендаціях включено програми першого та другого модулів дисципліни «Неорганічна хімія». Наведено приклади білетів, критерії оціню-вання знань та відповіді на питання білетів по двох модульних контрольних роботам. Методичні рекомендації призначені для студентів очної форми навчання за напрямком підготовки 6.090101, «Агрономія».

Вступ

Загальні положення

Соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, що має бути спрямована на зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу.

Практична реалізація створення умов для входження України до єдиного європейського та світового наукового та освітнього простору передбачає впровадження в систему вищої освіти України основних ідей, що підкреслюються поняттям Болонського процесу. Кількість країн, що приєднувалися до Болонського процесу поступово збільшувалася і зараз складає 45 учасників, в тому числі і Україна. Дніпропетровський державний аграрний університет з 1 вересня 2006 року (наказ № 544 від 30.03.2006р.) впроваджує КМС ОНП на кожному факультеті як ефективний засіб суттєвого поліпшення якості навчального процесу, дійсного наближення змісту освіти до рівня провідних Європейських ВНЗ.

Метою впровадження є інтенсифікація навчального процесу, підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу, підвищення якості підготовки фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспро-можності випускників університету на ринку праці.

Курс дисципліни «Неорганічна хімія» розрахований на 108 годин (64 години аудиторних та 44 години на самостійну роботу студентів) і поділений на три змістовних модулі (табл. 1). Кожний модуль включає лекційний матеріал, лабораторно-практичні роботи та модульну контрольну роботу. Лабораторно-практичні заняття є обов’язковими. На них студенти засвоюють методику проведення досліджень та математичний аналіз результатів експерименту.

 

 

Таблиця 1. Структура залікового кредиту курсу

Модуль	Тема лекції (заняття)	Обсяг год.
Модуль 1. Загальні закономірності протікання хімічних процесів
	Аудиторні заняття
Лекції Основні поняття і закони хімії
Будова атома
Хімічний зв’язок і будова молекул
Основні закони хімічних перетворень
Розчини. Теорія електролітичної дисоціації
Вода, водневий показник. Поняття про гідроліз
Лабораторні заняття Основні класи неорганічних сполук
Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага.
Приготування розчинів заданої концентрації
Гідроліз солей. Визначення водневого показника розчинів
Самостійна робота, всього
Підготовка до аудиторних занять
Підготовка до контрольних заходів
Опрацювання розділів програми, що не викладаються на аудиторних заняттях Основні класи неорганічних сполук. Періодична система елементів Д.І. Менделєєва Ступінь і константа дисоціації. Іонно-молекулярні рівняння
Усього
Модульна контрольна робота № 1
Модуль 2. Окисно-відновні процеси. Будова комплексних сполук
	Аудиторні заняття
Лекції Окисно-відновні процеси
Координаційні сполуки
Лабораторні заняття Окисно-відновні реакції
Комплексні сполуки
Самостійна робота, всього
Підготовка до аудиторних занять
Підготовка до контрольних заходів
Опрацювання розділів програми, що не викладаються на аудиторних заняттях .
	Основні типи окисно-відновних реакцій.
Види ізомерії комплексних сполук.
Усього
Модульна контрольна робота № 2
Модуль 3. Хімія s-, p-, d- елементів
	Аудиторні заняття
Лекції Хімія s-елементів
Хімія р-елементів VА групи
Хімія p-елементів VІА групи
Хімія р-елементів VІІА групи (галогени)
Хімія d-елементів на прикладі перехідних біогенних металів
Лабораторні заняття Хімія s-елементів
Хімія р-елементів. Хімічні властивості сполук Нітрогену та Фосфору.
Хімія р-елементів. Хімічні властивості сполук Оксигену та Сульфуру.
Хімія р-елементів. Хімічні властивості сполук Хлору.
Хімія d-елементів. Хімічні властивості сполук Мангану, Феруму, Цинку та Купруму.
Самостійна робота, всього
Підготовка до аудиторних занять
Підготовка до контрольних заходів
Виконання індивідуальних завдань
Опрацювання розділів програми, що не викладаються на аудиторних заняттях .	–
Усього
Модульна контрольна робота № 3
ВСЬОГО:

 

Оцінювання знань студентів при вивченні дисципліни проводяться за результатами модульних контрольних робіт і виконання лабораторного практикуму. Кожна модульна контрольна робота включає завдання теоретичного та практичного характеру, виконується в окремому зошиті для контрольних робіт, який зберігається на кафедрі. Варіанти модульних контрольних робіт однотипні і розраховані на виконання середнім студентом на протязі двох академічних годин.

Перелік розділів програми та практичних завдань, що виносяться на модульну контрольну роботу, зразок варіанту такої роботи та приклад відповіді на нього доводяться до відома студентів.

Зарахування модуля проводиться за умови отримання позитивної оцінки та виконання і захисту відповідних робіт лабораторного практикуму.

Рівень знань, вмінь та навичок студента оцінюється за національною чотирибальною шкалою та шкалою оцінок ЕСТS.

Таблиця 2. Критерії та шкала оцінювання знань і умінь студентів.

Оцінка національна	Оцінка ЕСТS	Визначення ЕСТS	Кількість балів
Відмінно	А	Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	≥ 90
Добре	В	Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками	80 - 89
С	Добре – загалом правильна робота з певною кількістю помилок	65 - 79
Задовільно	Д	Задовільно – непогано, але із значною кількістю помилок	55 - 64
Е	Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії	50 - 54
Незадовільно	FX	Незадовільно – потрібно працювати перед тим, як отримати позитивну оцінку	35 - 49
F	Неприйнятно – необхідна серйозна подальша робота	< 34

 

Підсумкову оцінку визначають комплексно середньовиваженим балом (СБ) результатів усіх модульних контролів за формулою:

де п – загальна кількість модулів; Б_і – бал за і -модуль за національною шка­лою; Т_і – час засвоєння і-го модуля; Т – загальний обсяг дисципліни за навчальним планом.

 

При відсутності під час написання модульної контрольної роботи або отриманні незадовільної оцінки, студент повинен здати або перездати модуль під час проведення підсумкових контрольних заходів. При оцінці «2» з будь якого модуля незалежно від інших оцінок автоматично виставляється підсумкова оцінка «незадовільно».

 

Змістовий модуль № 1

Номер теми	Тема та анотація	Рекомендована література
1.1	Основні поняття і закони хімії Основні положення і поняття атомно-молекулярного вчення: атом, молекула, відносні атомні, молекулярні маси. Поняття про хімічний елемент. Кількість речовини, моль, молярна маса, молярний об’єм. Закони: збереження маси, сталості складу, Авогадро, об’ємних співвідношень газів, еквівалентів	[1] С. 26-72 [2] С. 14-114 [3] С. 46-51 [4] С. 11-18
1.2	Будова атома Фундаментальна роль будови атома в хімічній науці. Складність будови атома. Атомне ядро. Закон Мозлі. Будова електронної оболонки. Квантові числа. Принцип Паулі, правило Гунда, Клечковського. Атомні радіуси, енергія іонізації, спорідненість до електрона, електронегативність елементів.	[1] С. 26-72 [2] С. 14-114 [4] С. 40-53
1.3	Хімічний зв’язок і будова молекул Загальні положення про хімічний зв’язок, його електронна природа. Типи зв’язку. Механізм утворення ковалентного зв’язку, його характеристики: довжина, енергія, кратність, валентний кут, насиченість, направленість, полярність. Особливості іонного зв’язку. Металічний зв’язок. Поняття електронного газу. Водневий зв’язок, його роль в живій природі. Тип зв’язку і агрегатні стани речовини.	[1] С. 73-110 [2] С. 115-153 [4] С. 53-72
1.4	Основні закони хімічних перетворень Хімічні і фазові рівноваги. Закон діючих мас. Константа рівноваги. Принцип Ле-Шательє. Фактори, що впливають на константу рівноваги і склад рівноважної системи. Гомогенний та гетерогенний каталіз.	[1] С. 111-134 [2] С. 166-200 [4] C. 139-159 [5] С. 12-19
1.5	Розчини. Теорія електролітичної дисоціації Поняття про дисперсні системи. Розчини, їх типи. Водні розчини, способи вираження їх складу. Поняття про розчини електролітів та неелектролітів. Електролітична дисоціація. Гідратація іонів. Поняття про кристалогідрати. Слабкі і сильні електроліти. Ступінь дисоціації. Властивості кислот, основ, солей, амфотерних гідроксидів з точки зору теорії електролітичної дисоціації. Йонні рівняння. Дисоціація води, поняття про водневий показник. Гідроліз солей.	[1] C. 138-192 [2] C. 205-257 [3] C.69-119 [4] C.106-135 [5] С. 22-27
1.6	Вода, водневий показник. Поняття про гідроліз Біологічна роль води.Іонний добуток води. Водневий показник. Буферні системи.	[1] C. 138-187 [2] C. 205-228 [4] C. 129-133

 

На самостійне опрацювання виносяться такі теми:

1. Основні класи неорганічних сполук.

2. Періодична система елементів Д.І. Менделєєва

3. Ступінь і константа дисоціації. Іонно-молекулярні рівняння

До першого модуля включені лабораторні роботи:

1. Основні класи неорганічних сполук

2. Швидкість хімічних реакцій. Хімічна рівновага.

3. Приготування розчинів заданої концентрації

4. Гідроліз солей. Визначення водневого показника розчинів.

 

5. Література:

1.	Хомченко Г.И., Цитович И.К. Неорганическая химия. М.: Высшая школа, 1987. 464 с.
2.	Глинка Н.Л. Общая химия. Л.: Химия, 1988. 720 с.
3.	Князев А.А., Смаргин С.Н. Неорганическая химия: –М.: Высшая школа, 1990.
	Буря О.І., Чигвінцева О.П. Біонеорганічна хімія. Дніпропетровськ: Пороги, 2005. – 360 с.
5.	Чигвінцева О.П., Голов’ятинська В.В. Неорганічна хімія. Практикум. Дніпропетровськ, 2011. – 80 с.