Яка наводила контакти з директорією унр. Проте румунські війська ліквідували повстання,

Спаливши тисячі хат і розстріляли багатьох людей. У вересні 1924 р. почалося повстання в

Татарбунарах, учасники якого прогнали румунську адміністрацію. Війська жорстоко

Розправилися з повсталими, загинуло декілька тисяч чоловік. В 1925 р. в Кишиневі відбувся

Судовий процес над 283 учасниками повстання. Згодом близько 200 повстанців влада змушена

Була виправдати.

У міжвоєнний період в Бесарабії проводилася інтенсивна денаціоналізація українського

Населення. Українське організоване національне життя проявлялося слабо. В окремих

Населених пунктах функціонувала “Просвіта”. З відомих українських діячів можна виділити

Поета О.Ялового, о.Болбочана, М.Галина, І.Гаврилюка, В.Гетьманченка та ін. Також діяли

Читальні, театральні гуртки, кооперативи.

З часу румунської окупації Буковина відразу ж втратила автономію, широке місцеве

Самоврядування, добре розбудовану систему української освіти, які вона мала за Австро-

Угорщини. До 1928 р. на цих землях тривав військовий стан. Були закриті всі українські

Школи, українські кафедри в Чернівецькому університеті, заборонено українську пресу,

діяльність __________політичних партій, українських товариств, в тому числі “Українську Бесіду”,

Румунізується також українська церква. На українців румунська влада дивилася як на

“громадян румунського походження, які забули свою рідну мову”. Навіть українські назви

Місцевостей замінено румунськими, щоб таким чином зовсім заперечити український характер

Краю, а Буковину перетворити в звичайну румунську провінцію. Протягом 1928–1938 рр.

Режим дещо послабився. В 1927 р. була створена Українська Національна Партія /УНП/. Її

Заснували колишні члени Національно-Демократичної Партії та деякі радикали: В.Залозецький,

М.Сербинюк, Т.Глинський, В.Дутчак, Л.Когут, В.Шкраба. У 1928–1929 рр. відбулися масові

Акції протестів українців Буковини. В результаті влада змушена була піти на поступки в

Питанні навчання українською мовою, проте в 1934 р. українські школи і товариства знову

Ліквідували. На початку 30-х рр. в краї виходило 10 часописів: “Час”, “Рідний Край”, “Народна

Сила”, “Рада” та ін.

Націоналістичний напрям в національно-визвольному русі буковинців представляли

О.Зибачинський, Д.Квятковський, І.Григорович, Л.Гузар, Б.Сіренький та ін. Вони створили

Низку організацій: “Легіон Українських Революціонерів”, “Месники України”, “Залізняк”,

“Запоріжжя”, “Мазепа”. Видавали пресу: “Самостійна Думка”, “Самостійність”, “Чортополох”,

“Молода Буковина”.

Націоналісти також мали вплив на культурно-громадську діяльність товариств “Кобзар”,

“Жіноча Громада”, спортивного – “Довбуш”. Маючи конспіративну структуру, ОУН була

Єдиною українською організацією, яка діяла на Буковині, Бесарабії, Марморощині. Причому

Вона не тільки вистояла в умовах репресій з боку уряду, а й збільшила свої ряди.

У 1937 р. на Буковині відбулися два політичні процеси над українськими націоналістами,

Яких військовий суд звинувачував у революційній діяльності та в заперечуванні румунської

Влади над українським населенням.

З 1938 р. Румунія перетворюється на авторитарну державу, в якій запанувала диктатура

Короля Кароля ІІ. Всякі прояви активного українського життя знову переслідуються.

- 198 -

У міжвоєнний період постійно нагадувала світові про невирішеність українського

питання українська еміграція. Головний потік політичної еміграції припав на початок 20-х рр.

В 1921 р. чисельність українських емігрантів у західноєвропейських країнах досягла майже 100

Тис. чол. В Польщу емігрувало 30 тис. українців. В свою чергу Польща заохочувала українців

до еміграції. Протягом 1919–1938 рр. із західноукраїнських земель /з врахуванням рееміграції/

Виїхало близько 190 тис. чол., з них 71 тис. – в Канаду, 49 тис. – в Аргентину, 35 тис. – у

Францію, 11 тис. – у США, 8 тис. – Бразилію. Натомість за двадцять років окупації 20 тис.