Р. Перший секретар ЦК кпрс М. Хрущов у таємній доповіді зазначив, що Й. Сталін

обдумував плани виселення всього українського народу, проте українців було надто багато і не

Було території, яка могла б їх всіх вмістити.

- 221 -

Українська повстанська армія на західноукраїнських теренах була дієвою силою спротиву

Запровадженню тоталітарного режиму. УПА протистояла примусовій мобілізації українців до

Лав Радянської армії, депортації населення, колективізації.

Значною репресивною акцією стала ліквідація Української греко-католицької церкви. Ще

у квітні 1945 р. було арештовано й ув`язнено митрополита Йосипа Сліпого, усіх єпископів,

Ліквідовано усі церковно-освітні установи, здійснено арешти серед монахів та монахинь,

Духовенства. У березні 1946 р. їх засуджено на довголітнє ув’язнення у так званих до

Виправних таборах. У цих умовах ініціативна група на чолі з Костельником, Мельником та

Пальвецьким зібрала санкціонований органами НКВС так званий собор, на якому було

Проголошено скасування Унії з Римом і підпорядкування Української церкви Російській

Православній церкві. Аналогічне скасування Унії відбулося і на Закарпатті на відповідному

Мукачівському зібрані 28 серпня 1949 р.

Отакі злочинні дії комуно-більшовицьких властей спричинили розгортання українського

Національно-визвольного руху.

Національно-визвольний рух в роки повоєнного сталінського режиму. Після

Закінчення війни, представляючи себе за оборонців “самостійної” України, сталінське

Керівництво повело боротьбу з українським революційно-визвольним рухом, УПА. Ситуація

Для ОУН-УПА ставала вкрай важкою, але не безнадійною. Політичний розрахунок керівництва

ОУН(б) полягав у тому, що після розгрому Німеччини держави Заходу воюватимуть проти

СРСР. Послаблений війною з фашистським рейхом, Радянський Союз зазнає поразки і ОУН-

УПА зможуть встановити владу в Україні.

Провід ОУН(б) видав Декларацію, в якій визначив завдання подальшої української

Визвольної боротьби, зокрема збройної. Наголошувалося також на тому, що слід: “берегти й

Розбудовувати максимум революційних сил до часу вирішального, чергового моменту”.

Таким чином, ОУН(б) відкинула орієнтацію на швидке визволення.

Влітку 1945 р. відновилася Польська держава, до якої були включені українські землі на

Захід від «лінії Керзона». 16 серпня 1945 р. укладено договір про радянсько-польський кордон.

За винятком двох змін на користь Польщі, це був кордон, утворений в 1939 р. Для оборони

Місцевого українського населення і розширення сфери дій, провід ОУН сформував там

окремий Краєвий провід під керівництвом Ярослава Старуха (Стяга), якому була

підпорядкована окрема формація УПА під командою М.Онишкевича (Ореста).

З відновленням більшовицької влади на Україні розпочалися сутички, а потім бої УПА з

Частинами НКВС. Першою, досить великою акцією проти УПА була акція ще в квітні-травні

Р., а сигналом до неї була засідка відділу під командуванням Енея на конвой командувача

М Українським фронтом генерала Ватутіна, який був важко поранений і помер у київському

Шпиталі.

Напередодні акції з`явилося “Звернення (перше) до УПА і УНРА”, підписане Хрущовим,

Гречухою та Коротченком, керівництвом УРСР, із закликом до переходу на бік Червоної Армії

Для спільної боротьби з німецько-фашистськими загарбниками. Проте воно не знайшло

відповідної реакції. Згадана вище акція розгорнулася на північ від залізниці Ковель – Рівне –

Шепетівка. Однак упівці, будучи розбитими, зуміли прорватися з оточення й перейти в

Пустомитівські ліси.

Вершиною першої спроби ліквідувати УПА, а також найбільшою сутичкою УПА проти

НКВС став бій під Гурбами, що на Кременеччині в квітні 1944 р. Було оточено (за радянськими

Даними) до 4 тисяч повстанців, їм не вдалося під покровом ночі прорватися через застави

НКВС.

- 222 -