Тема 13. Ринкова економіка та її розвиток

 

Категорія "ринкова економіка" була обґрунтована всесвітньо відомим англійським економістом А.Смітом понад два століття тому. Він розглядав її як лад, в якому відбувається вільна гра ринкових сил, а рушійною силою господарського розвитку є прагнення індивіда до досягнення своїх економічних інтересів. Дбаючи про свої інтереси, така економічно вільна людина примножує як свій добробут, так і багатство суспільства.

Державі у ринковій економіці відводилася другорядна роль. її основними функціями були забезпечення громадського порядку, організація державної поштової служби, запровадження обов'язкового шкільного навчання, забезпечення національної оборони, емісія крупних банкнот, будівництво деяких громадських споруд (доріг, мостів) та їх утримання в робочому стані. Якщо за основу поділу суспільства брався критерій ступеня розвитку товарно-грошових відносин, то діалектичний підхід знаходив свій вияв у тому, що замість поняття "ринкова економіка" західні вчені стали вживати категорії "соціальна ринкова економіка", "регульована ринкова економіка", "змішана економіка". З цього погляду останнім етапом існування ринкової економіки була криза 1929—1933 рр.

Соціальна ринкова економіка відображає поєднання ринкового з соціальним (тобто з соціальним захистом частини населення державою, оскільки це неспроможний був зробити ринок), активну роль держави у господарському житті, оптимальне поєднання ринкових важелів регулювання економіки з державними.

Теорія змішаної економіки в її ліберальному і реформістському варіантах передбачає раціональне поєднання: 1) державного і приватного підприємництва, виникнення змішаних компаній; 2) державної (у формі регіональної, муніципальної, комунальної тощо), кооперативної, профспілкової, приватної типів власності та змішаних форм власності; 3) загальнонаціонального регулювання і планування всього народного господарства з ринковими важелями саморегулювання; 4) поєднання державних інвестицій з колективними і приватними тощо. Із запропонованих західними вченими моделей найоптимальнішою для економіки України є змішана економіка.

Якщо виходити з існування основних форм суспільного виробництва (натуральної, товарної і безпосередньо суспільної), дії двох протилежних тенденцій у розвитку сучасного товарного виробництва, ролі сучасної держави в господарському житті, то з урахуванням вимог діалектичного методу (зокрема принципу історизму) найлогічніше сучасний тип економіки у розвинутих країнах світу назвати "регульованою економікою" або "планомірною ринковою економікою".

Основними причинами її виникнення є прогрес технологічного способу виробництва (в т.ч. розвиток продуктивних сил, поглиблення суспільного поділу праці), еволюція форм економічної власності від індивідуальних до колективних, розширення меж організованого і планомірного розвитку, неспроможність ринкової економіки вирішувати низку складних соціально-економічних проблем. Виникнення та розвиток планомірної ринкової економіки означає, що вона почала підпорядковуватися дії закону планомірного розвитку (як і іншим законам). Всі ці закони зумовлюють значне розширення соціально-економічних функцій держави, ускладнення господарського механізму. Як економічна категорія "господарський механізм" є системою основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв'язання суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також узгодження економічних інтересів суспільства і всебічного розвитку людини. До складу господарського механізму входять управлінський аспект власності (тобто відносини організації та управління економічною власністю), техніко-економічні відносини, форми і методи організації виробництва, окремі сторони тих елементів продуктивних сил, які формують функціональні риси даної системи і забезпечують їх взаємодію. Основними функціями господарського механізму є використання економічних законів; розв'язання соціально-економічних суперечностей; реалізація відносин власності, насамперед власності на засоби виробництва; всебічний розвиток людини, її потреб, інтересів, стимулів (в т.ч. розвиток біологічного й соціального аспектів сутності людини).

Основним елементом господарського механізму на нижчій стадії розвитку капіталізму було ринкове саморегулювання економіки. На вищій стадії капіталізму, особливо з часу розгортання НТР, ядром господарського механізму стає державне та наддержавне регулювання економіки (у формі державного та наддержавного планування, програмування і прогнозування економіки), завдяки яким значною мірою вирішується низка проблем, які неспроможна була розв'язати ринкова економіка. Найважливішими економічними функціями держави є розробка довготермінових (на 5 і більше років) програм економічного та соціального розвитку, створення загальнонаціональних органів управління економікою (які забезпечують виконання розроблених програм), створення єдиної нормативної бази для розвитку всіх форм власності, проведення єдиної грошово-кредитної політики, боротьба з негативними монополістичними тенденціями в економіці, з екологічною та економічною кризами, створення системи відповідного соціального захисту людей, проведення структурних реформ в економіці, розвиток перспективних напрямів науково-технічного прогресу (освоєння космічного простору, атомної енергетики) тощо.

Найоптимальнішою моделлю соціально-економічного розвитку в Україні повинна стати побудова народної економіки. З погляду відносин власності така економіка передбачає створення в майбутньому нації власників (власників ділянок землі, цінних паперів, індивідуального житла, товарів тривалого користування тощо), перетворення кожного працівника на активного співвласника національного доходу й національного багатства, пріоритетність трудової колективної власності.

 

Розділ 3

МІКРОЕКОНОМІКА