Тема 10. Ринок і його структура

 

Ринок — це певна сукупність відносин власності між продавцями з приводу купівлі товарів і послуг та механізм забезпечення цього процесу згідно з законами товарного виробництва. Найважливішими суперечливими сторонами ринку є продавець і покупець (а отже, товар і гроші, пропозиції і попит). Ця суперечність розпадається на низку більш конкретних, що зумовлено існуванням різних видів і типів ринків, різноманітних об'єктів та суб'єктів купівлі-продажу. Основними позитивними функціями ринку є остаточне визначення вартості товарів і послуг та їх реалізація; забезпечення безперервності процесу суспільного відтворення; спонукання товаровиробників до зниження витрат виробництва, підвищення якості товарів і послуг тощо; регулювання народногосподарських пропорцій; посилення конкуренції між товаровиробниками; сприяння контролю споживачів за виробництвом тощо. Щоб ринок міг виконувати позитивні функції, необхідно створити певні умови. Головні з них: реальний плюралізм форм власності, неспроможність суб'єктів ринку впливати на рівень цін, досконале антимонопольне законодавство та механізм його реалізації, наявність і доступність всебічної інформації про ринок, різноманітні об'єкти купівлі-продажу, конкуренція між товаровиробниками, високорозвинута система державного регулювання економіки.

Основними видами ринків, на яких здійснюється продаж відповідних об'єктів власності, є фінансовий, ринок робочої сили, засобів виробництва, предметів споживання, послуг, валюти, інтелектуальної власності та інформації. Сукупність цих ринків та їх взаємодія утворює, структуру ринку. Ціни на ринках залежать від вартості самих товарів, співвідношення попиту і пропозиції, державного регулювання цін тощо. На фінансовому ринку відбувається купівля-продаж готівки, боргових зобов'язань (державних і приватних облігацій), деяких видів цінних паперів (акцій, сертифікатів). Таку торгівлю ведуть банки, фондові біржі.

На ринку робочої сили відбувається торгівля таким специфічним товаром, як здатність людини до праці (або робоча сила).

На ринку засобів виробництва виділяється ринок землі, ринок предметів і засобів праці, а в межах останнього — ринок нового, уживаного та специфічного устаткування.

На ринку послуг об'єктом купівлі-продажу є корисний ефект процесу праці, діяльності людини.

На ринку інтелектуальної власності об'єктом купівлі-продажу є патенти, ліцензії, проекти, програми математичного забезпечення, "ноу-хау" тощо.

На валютному ринку предметом купівлі-продажу є іноземні валюти та різноманітні платіжні документи (векселі, чеки, акредитиви тощо) в іноземній валюті.

На ринку інформації економічні відносини (насамперед відносини економічної власності) виникають між продавцями і покупцями з приводу збирання, обробки, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачу.

Основними типами ринків є вільний, монополізований і регульований. На вільному ринку кожний із багатьох товаровиробників виготовляє таку частку продукції, що неспроможний впливати на рівень цін.

На монополізованому ринку товари і послуги виготовляються незначною кількістю крупних товаровиробників, кожен з яких виробляє таку частку продукції, що може впливати на рівень цін.

На регульованому ринку держава за допомогою економічних і адміністративних методів контролює ціни, встановлює паритети цін на певні групи товарів (наприклад, промислові й сільськогосподарські), здійснює макроекономічне регулювання основних пропорцій суспільного відтворення тощо. У розвинутих країнах світу має місце поєднання трьох типів ринків і відповідних важелів регулювання.

Виділяють також інфраструктуру ринку, яка відображає сукупність різноманітних установ та інститутів, які забезпечують купівлю-продаж різних об'єктів власності (грошей, цінних паперів тощо). До них належать банки, фондові, товарні, валютні біржі та біржа робочої сили.

На фондовій біржі здійснюється організаційний процес купівлі-продажу акцій та облігацій через посередників, відбувається розподіл і перерозподіл фінансового капіталу (на "первинному" ринку — коли акції випускаються і продаються населенню, різним компаніям і фінансово-кредитним інститутам, на "вторинному" ринку — коли випущені акції перебувають в обігу і переходять з одних рук до інших).

На фінансовому ринку купуються-продаються гроші (або платіжні засоби). Тому його називають кредитним ринком. Основною формою кредиту є грошова позика, а платою за її користування — відсоток.

На товарній біржі купівля-продаж товарів здійснюється на основі встановлених стандартів і взірців та відповідних документів, які регламентують номенклатуру, обсяг, ціни, терміни й види поставки та інші умови. Товарні біржі поділяються на міжнародні й національні, універсальні (продаються різноманітні товари) і спеціалізовані (продаються окремі товари або споріднені групи товарів). На біржі робочої сили (на поверхні явищ — біржа праці) відбувається збір і надання інформації про наявність вакансій, має місце сприяння підготовці кадрів, створенню робочих місць, швидкому переміщенню робочої сили, частково регулюється процес зайнятості тощо. Для виконання таких функцій Державна служба зайнятості має право на отримання інформації про вакансії, умови праці, направлення безробітних на громадські роботи тощо, укладає договори з громадянами при їхньому працевлаштуванні, оплачує вартість професійної підготовки, надає стипендії на час навчання тощо.