Тема 12. Ринкова рівновага і механізм її досягнення

 

Попит – це потреба в наявних на ринку товарах і послугах, а препозиція — товар, який знаходиться на ринку або може бути доставлений на нього. Оскільки на ринку об'єктом купівлі-продажу є також різноманітні послуги, то пропозиція на них означає всю сукупність видів діяльності, які можуть розпочатися на вимогу покупців.

Попит і пропозиція залежать від певної сукупності факторів, в т.ч. величини витрат на виробництво товарів і послуг, величини доходів населення, від наявності товарів-замінників, цін на товари і послуги та їх замінники, смаків і моди тощо. Основними взаємозалежними факторами з-поміж них є попит і ціни. Взаємозв'язок між ними розкриває закон попиту. Зміст цього закону полягає в тому, що за незмінюваності всіх інших параметрів (факторів) зниження ціни зумовлює відповідне зростання величини попиту і навпаки.

Дія закону попиту органічно пов'язана з дією закону спадної віддачі. Коли окремий індивід або виробник намагається збільшити свій дохід, то він у своєму раціональному розрахунку зіставляє користь і витрати. Він постійно має справу із зростаючими витратами, граничними доходами, що зменшуються, граничною корисністю і граничним продуктом. Гранична корисність у цьому випадку – це вигода, яку отримує індивід від споживання ще одного товару або послуги. Граничні доходи – це доходи, отримані підприємцем від продажу додаткової одиниці товару. Граничний продукт – це додаткова продукція, виготовлена ще одним додатковим працівником. Всі ці граничні показники зіставляються з граничними витратами, зумовлені додатковими витратами або відмовою від певних благ. Взаємозв'язок між додатковими витратами ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових) і збільшенням обсягів виробництва розкриває закон спадної віддачі. Його зміст полягає в тому, що, починаючи з певного моменту, послідовне приєднання одиниці змінного ресурсу (наприклад праці) до незмінного фіксованого ресурсу (наприклад, засобів праці) дає додатковий або граничний продукт, який зменшується в розрахунку на кожну наступну одиницю змінного ресурсу.

З погляду продуктивності праці дія закону спадної віддачі виражається в тому, що середня продуктивність зростатиме доти, поки величина продукту, доданого додатковим виробником до загального обсягу виробництва, перевищує величину "середнього продукту", або середню продуктивність раніше зайнятих робітників.

Конкретна величина зростання або зниження попиту і пропозиції з'ясовується за допомогою еластичності, яка відображає міру реагування однієї змінної величини з одновідсотковою зміною другої величини. Найбільше впливає на величину попиту зміна ціни. Взаємозв'язок еластичності попиту і пропозиції розкриває насамперед закон попиту і пропозиції. Його зміст полягає у взаємозалежності між кількістю товарів і послуг, які хоче купити або одержати споживач, і обсягом товарів і послуг, які в даний час пропонує виробник. Платоспроможний попит є лише частиною (хоч і найважливішою) потреб суспільства, оскільки значна частина населення може мати потреби у найнеобхідніших товарах і послугах, але не мати грошей, щоб придбати їх.

Ціна пропозиції — це ринкова ціна за умов перевищення попитом пропозиції (або існування ринку продавця). Це зумовлює виникнення конкуренції між покупцями за придбання певних товарів або послуг, з одного боку, і намагання продавців реалізувати товар за вищою ціною — з іншого. Ціна попиту — це ринкова ціна за умов перевищення пропозицією попиту (або існування ринку покупців). Це зумовлює конкуренцію між продавцями за ринок збуту товарів, з одною боку, і намагання покупців знизити ціну товарів — з іншого. Ціна рівноваги — це ринкова ціна за умов збігання попиту і пропозиції. Вона виражає взаємозв'язок між рухом суспільної вартості, ринкової ціни, рівновагою попиту і пропозиції за простого товарного виробництва.

У західній економічній літературі взаємозалежність попиту і пропозиції характеризується законами Вальраса і Сея. Закон Вальраса (від імені французького економіста Л.Вальраса) формулює залежність між сукупною сумою попиту в народному господарстві і сукупною сумою пропозиції рівновеликою, тобто за вартістю сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції. Згідно із законом Сея (від імені французького економіста Ж.Б.Сея), пропозиція товарів створює власний попит, між ними неможливий розрив, що, у свою чергу, унеможливлює загальні економічні кризи. Розрив між попитом і пропозицією цей закон допускає лише в межах окремого сектора економіки, але за допомогою коливання цін досягається рівновага між окремими секторами. Механізм ринкової рівноваги визначається за допомогою коефіцієнта еластичності: відношення зміни обсягу попиту чи пропозиції (зростання або зменшення у відсотках) до зміни цін у відсотках. Розрізняють такі основні види еластичності попиту і пропозиції: 1) попит і пропозиція абсолютно еластичні; 2) попит і пропозиція відносно еластичні; 3) попит і пропозиція одинично еластичні; 4) попит і пропозиція відносно нееластичні; 5) попит і пропозиція абсолютно нееластичні.

За сучасних умов у механізмі дії закону попиту і пропозиції переважають елементи свідомого регулювання, організованості та планомірності. Вони притаманні кожному суб'єкту підприємницької діяльності, колективним формам власності, а певною мірою й індивідуальній формі власності. Рівновага (відносна) на рівні Перших двох суб'єктів досягається насамперед через маркетингову діяльність, використання контрактної форми тощо, на рівні держави — через збільшення або зменшення витрат державного бюджету, підвищення або зниження податку на прибуток, регулювання відсоткової ставки за кредити.