Тема 7. Товарне виробництво за сучасних умов і закон вартості

 

Щоб товарне виробництво і товар (як його найпростіша клітина), а отже, конкретна і абстрактна праця як економічні категорії відповідно до вимог принципу історизму правильно відображали реалії дійсності, їх необхідно розглядати у процесі розвитку, наповнення елементами якісно нового змісту.

З цією метою найдоцільніше з величезної маси товарів (майже 1 млрд. у розвинутих країнах світу) вибрати один — дуже масовий, популярний і відносно складний для виробництва. Таким товаром є автомобіль. Оскільки він складається приблизно з 15 тис. деталей, то у його виробництві бере участь велика кількість підприємств (така спеціалізація вигідна, бо здешевлює вартість автомобіля), а отже, й кілька тисяч видів конкретної праці, що за капіталістичного виробництва є приватною працею.

Проте через систему замовлень, попереднього укладання головною компанією контрактів з виробниками окремих вузлів і деталей автомобіля конкретна праця все менше виявляється як приватна праця економічно відокремленого товаровиробника. Вона перетворюється на безпосередньо суспільну працю, а виробництво автомобілів стає організованим і планомірним. Про переважання безпосередньо суспільної форми у виробництві товарів в сучасних умовах свідчить той факт, що на світовий капіталістичний ринок за попередніми домовленостями між виробниками і споживачами надходить до 70% усіх товарів.

Зростаюче послаблення товарної форми виробництва, приватного характеру праці й відповідне зміцнення безпосередньо суспільної форми відбувається також завдяки розширенню соціально-економічних функцій держави, зокрема державному регулюванню економіки (складовою частиною якого є укладання державних контрактів з величезною кількістю компаній, фірм). Це формує гарантований платоспроможний попит з боку держави і планомірний характер виробництва і збуту товарів.

Аналогічні процеси відбуваються завдяки розвиткові міжнародного поділу праці — зростання спеціалізації, кооперування й комбінування виробництва між компаніями різних країн. Конкретна праця за цих умов є формою різних видів міжнародної праці, а її зведення до абстрактної має місце у процесі формування інтернаціональної вартості. Якісний аспект вартості не лише відображає економічні зв'язки й відносини між промисловими компаніями однієї країни та між державою (при виконанні державних контрактів), а й між промисловими компаніями багатьох країн, окремими державами і навіть наднаціональними органами.

Особливості розвитку товарного виробництва за сучасних умов найповніше втілюються у двох протилежних тенденціях (до його розширення та до його підриву), кожна з яких зумовлюється дією певної кількості чинників. Так, тенденцію до розширення товарного виробництва зумовлюють збільшення кількості підприємств, зростаюча спеціалізація виробництва, перетворення науки на безпосередню продуктивну силу, розширення сфери послуг і перетворення їх на товар тощо. Тенденція до підриву товарного виробництва зумовлена перетворенням одиничного поділу праці на домінуючу форму суспільного поділу праці (зокрема розвитку подетальної та поопераційної спеціалізації), розвитком контрактних відносин (між державою та компаніями, з одного боку, великими корпораціями і дрібними та середніми підприємствами — з іншого), переходом від індивідуальних форм власності (як домінуючих на нижчій стадії капіталізму) до колективних (на вищій стадії), еволюцією господарського механізму з посиленням регулюючої ролі держави (порівняно з ринковим механізмом саморегулювання економіки) тощо.

Розвиток товарного виробництва здійснюється відповідно до вимог об'єктивних економічних законів, зокрема закону вартості. У найзагальнішій формі закон вартості означає обмін еквівалентів, тобто обмін товарів і послуг відповідно до суспільно необхідних витрат на їх виготовлення. Закон вартості також виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв'язки між суспільно необхідною працею і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції. За незбігання попиту і пропозиції обмін товарів і послуг здійснюється не лише відповідно до вимог закону вартості, а й закону попиту і пропозиції. Закон вартості також виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між індивідуальним і суспільно необхідним робочим часом, між індивідуальною та колективною працею, між працею виробника в минулому (суспільно необхідним робочим часом у момент їх безпосереднього виробництва) і теперішніми умовами виробництва.

Продаж товарів за вартістю і коливання цін навколо вартості мали місце лише за простого товарного виробництва (тобто до виникнення капіталізму). В наступний період відбувається перетворення вартості на ціну виробництва (на нижчій стадії розвитку капіталізму), а її — в монопольну ціну виробництва та інші модифікації на вищій стадії, що зумовлює коливання цін навколо цих модифікованих форм вартості.

Основними функціями закону вартості є стихійне регулювання пропорцій товарного виробництва (через коливання цін навколо вартості і збільшення випуску товарів з відхиленням цін вгору від вартості і навпаки), він є рушійною силою розвитку продуктивних сил (товаровиробники, в яких індивідуальні витрати виробництва вищі від суспільно необхідних, намагаються скоротити їх, впроваджуючи нову техніку, розширюючи обсяги виробництва та ін.) і основи диференціації товаровиробників (коли окремі товаровиробники не реалізовують товари на ринку внаслідок надмірних витрат виробництва та інших факторів, вони банкрутують; інші ще більше збагачуються).