У 602 році антська держава впала під тиском кочових племен аварів. Після цього анти В писемних джерелах уже не згадуються, а В літературі починає вживатися назва «слов’яни».

Як же загинуло Антське царство? У другій половині VІ ст. кочові племена аварів (вчені пишуть, що це були тюрки, але це визначення дискутується) навалою пройшли південноукраїнськими степами, завдали значної шкоди місцевому населенню, пройшли на захід у Тисо-дунайську низовину, де створили свою державу – Аварський каганат (на VІІ ст. уже три каганати – Аварський, Хазарський і Уйгурський будуть складати єдине велике державне утворення – Великий Тюркський каганат, який на початок VІІІ ст. розкладеться на окремі каганати).

Аварське ярмо було дуже важким, але візантійське – теж тяжким, хоча й по-своєму. І в 602 році велике військо Антської держави піде в похід проти аварів, вирішальна битва відбудеться десь у Донецьких степах (точно не відомо). Свідків цієї битви не залишилося жодного, бо авари перемогли й добили усіх антів – і поранених, і покалічених, які брали в ній участь. Після цього анти в писемних джерелах уже не згадуються, а в літературі починає вживатися назва «слов’яни».              

Не можна пройти повз того факту, що деякі римські джерела ІІ ст. фіксують не тільки антів-полян (які, власне, й створили Антське царство), а й циссі-антів – у регіоні Приазов’я – Донець – Дон. Можна припустити, зважаючи на традицію деяких степових народів наших земель, виділяти зі свого середовища «царських скіфів»», «сарматів царських», з яких і виходили династії, що й анти виділили зі свого середовища «антів царських» (або «цісарських», римляни просто могли перекрутити звучання терміну). З їх середовища, можливо, й походила антська династія, яку знищив у 380 році Вінітарій. І тут же (що унікально!), у тому ж ІV ст. виникає назва «рос».

Що це могло означати? Перш за все, те, що в циссі-антів могла постати нова династія, але вони її антам-полянам не дали, бо ті не змогли зберегти ту, яка у них уже була до цього. Анти-поляни починають існувати окремо (можливий стан сильної розсвареності з циссі-антами) й вибирають собі вождів, а циссі-анти, виділивши новий рід, на який кладуть обов’язок стати династією в державі, яку треба створити при першій же нагоді, міняють етнонім, стаючи «росами».  Вони звертають свої погляди на Схід і разом з хазарами створюють у VІ ст. Хазарський каганат. Але з VІІІ ст. тут почнеться іудаїзація й руси (вже під цим іменем і будучи християнами) виломлюються з Хазарського каганату й створюють свій, Руський каганат зі столицею в Тмутаракані. Є джерельні дані, які нині досліджує В. Г. Крюков, що у VІІІ ст. в наших степах точилася велика релігійна війна. В такому разі – це була війна християн-русів проти іудео-хазар. І вона ще цілком невідома історикам.

У VІ ст. одночасно з Антським царством на Волині існувало й інше крупне державне утворення. Ал-Мас’уді називає його Валінана, а ім’я царя подає так: Мадж.к. Ще В. О. Ключевський писав про цю державу й зазначав, що цей крупний військовий союз VІ ст. у Карпатах можна ставити в початки історії східного слов’янства.

Тож ґенеза української державності не була перепинена падінням Антії у 602 році, хоча довгий час не робилося спроб встановити єдину державу усіх східних слов’ян. Кожне з них існує в режимі власного княжіння. Формування елементів державності проходить у рамках окремих князівств (полісно-федеративну традицію управління не можна не помітити). Але головне те, що переривання ґенези державності не було.

ЛЕКЦІЯ 3

Східні слов’яни: проблема походження, прабатьківщини

Та початків державності.

*Проблема прабатьківщини слов’янства та його етноґенези. Перші історичні відомості про слов’ян. Географія розселення слов’ян. *Дискусія щодо концепції походження українського народу. *Проблема нетотожності русів і слов’ян. * Хазари й Русь та Крим.  

Основні поняття: народ, етнос, етногенеза, слов’яни, прабатьківщина, автохтонний, руси, каганат, нормани, варяги, свеони, міграціоністська концепція, автохтоністська концепція, кочів’я, номади, фема, базилевс, порфіра, кондомініум, агіографи.