Організація вивченого теоретичного матеріалу та формування вміння і навичок з метою забезпечення міжпредметних зв’язків алгебри з біологією, хімією, географією.

Міжпредметні зв'язки реалізуються поетапно. Перший етап передбачає підготовку вчителів до роботи над проблемою, її теоретичне осмислення. На цьому етапі слід визначити ті аспекти, над якими доцільно працювати найближчим часом і в перспективі. Не слід прагнути відразу охопити всі сторони проблеми; треба вводити її в навчальний процес поступово. Успішну реалізацію міжпредметних зв'язків визначають цілеспрямованість і узгодженість дій усіх учителів. Основні питання теорії і практики міжпредметних зв'язків доцільно обговорювати на засіданнях педагогічної ради, нарадах, де виробляється єдиний підхід, окреслюються напрями роботи педагогічного колективу з даної проблеми, аналізується виконане, вносяться відповідні корективи в плани на майбутнє. Наприклад, на загальношкільні вчительські форуми варто виносити такі теми: «Система міжпредметних зв'язків у процесі вивчення навчальної теми», «Міжпредметні зв'язки на уроках систематизації та узагальнення знань», «Методи й прийоми використання міжпредметного матеріалу», «Основні шляхи формування узагальнених умінь і навичок навчальної діяльності учнів», «Міжпредметні зв'язки в позакласній роботі з учнями».

Для успішного здійснення міжпредметних зв'язків учитель у кожному конкретному випадкові має чітко усвідомлювати, з якою метою і в якій формі встановлюється зв'язок. Виходячи із суті й класифікації міжпредметних зв'язків, виокремлюють такі напрями їх реалізації в навчальному процесі:

1. розширення, поглиблення відомостей про певний факт поняття, закон, теорію;

2. систематизація, узагальнення знань;

3. формування світоглядних висновків;

4. вироблення вмінь та навичок.

У межах кожного з цих напрямів використання міжпредметних зв'язків можна диференціювати за конкретнішими цілями, що залежить від змісту матеріалу уроку, навчально-виховних завдань, які при цьому розв'язуються.

Зміст, обсяг, час і способи використання  знань з інших предметів можна визначити тільки на основі планування. Для цього необхідно ретельне вивчення рекомендацій, даних навчальними програмами в розділах «Міжпредметні зв'язки» з кожної навчальної теми курсу, а також вивчення навчальних планів і матеріалу підручників суміжних предметів.

Тому на практиці можна використовувати саме планування міжпредметних зв'язків, яке буває чотирьох типів - мережева, курсове, тематичне і поурочне.

Планування мереж. Його повинен завуч або голова методичної або предметної комісії за природничо-математичного циклу. Планування мереж має форму графіка або плану-карти, які виявляють основні зв'язки різних навчальних тем суміжних курсів, показують вузлові теми з найбільшою кількістю зв'язків з іншими предметами.

Мережевий графік являє собою модель навчального процесу, яка захищає зміст і обсяг навчальної діяльності учнів у певні проміжки часу і з урахуванням міжпредметних зв'язків.

Навчальні тижні. Можна створити наочну схему чи таблицю, на яких буде вказано послідовність тем з алгебри, хімії, біології, географії і наявність зв'язків у їх змісті. Дана схема дозволить вчителям всіх предметів, по перше, краще підготувався до проведення власного уроку, що містить у своїй структурі міжпредметні зв’язки, а по-друге, наочно показує, чи правильно вчителі - предметники склали свій календарний план згідно з вимогами програми.

Така модель наочно показує логіку побудови вказаних нами навчальних предметів, їх взаємозв'язку, найбільш важливі, вузлові теми, тимчасові зв'язки в вивченні  тощо. Модель у вигляді мережевого графіка є також і важливим засобом управління навчальним процесом. На його основі керівники школи можуть внести корективи в розклад, проконтролювати своєчасність проходження особливо важливих навчальних тем.

Відвідування уроків по вузловим темами, що зв'язує знання учнів з декількох предметів, дає можливість директору школи побачити попередню роботу інших вчителів, засвоєння учнями потрібних понять, заздалегідь спланувати і скоротити загальну кількість відвідувань уроків. Як бачимо, в даній схемі плюси очевидні.

Можна зробити своєрідне доповнення до мережного графіку – план-карту, в якій відображається не тільки послідовність вивчення навчальних тем, але і комплексний розвиток понять у предметах.

Планування мереж дає загальну канву міжпредметних зв'язків у циклі навчальних предметів, але вона недостатньо організовує активну пізнавальну діяльність учнів, тому необхідно планування методів і форм організації навчання при здійсненні міжпредметних зв'язків. Цьому сприяють інші способи планування. Зараз про них і поговоримо.

Курсове планування. Планування міжпредметних зв'язків усередині навчального курсу можна здійснювати вчителем або методистом. При цьому можуть існувати різні підходи до аналізу міжпредметних зв'язків. У своїй роботі я спиралися на тематичний підхід, тобто на послідовний аналіз міжпредметних зв'язків від однієї навчальної теми до іншої.

Провівши безліч порівняльних аналізів і вивчивши структури програм, пропоную міжпредметні зв'язки використовувати в поєднанні з внутрішньопредметними зв'язками. Наявність курсового плану дозволяє вчителю заздалегідь вивчити необхідне для кожної наступної навчальної теми зміст суміжних курсів, вчасно дати учням домашні завдання на   знань з інших предметів. При використанні курсового плану можливо заздалегідь спланувати консультації та відвідування уроків вчителів інших предметів, підібрати необхідну методичну літературу з міжпредметних зв'язків у кожній навчальній темі.

Можна також використовувати і проблемний підхід до курсового планування міжпредметних зв'язків. При цьому виділяється загальна для всього курсу навчальна проблема світоглядного характеру. Вона дозволяє систематизувати знання з різних предметів під кутом зору певної ідеї, яку вчитель може об’єднати  всі навчальні теми курсу. Різновидом такого проблемного підходу є планування в курсі міжпредметних зв'язків з метою розвитку провідних наукових понять. Для прикладу  можна навести планування в курсі алгебри з метою розвитку провідних математичних понять. При такому плануванні вчитель орієнтується на встановлення головним чином понятійних міжпредметних зв'язків з біологією, хімією, астрономією, географією. Це важливо в першу чергу для розвитку математичного мислення. Але така робота повинна мати допоміжний характер. Не можна випустити з уваги все різноманіття міжпредметних зв'язків у процесі навчання алгебри, які лише в сукупності забезпечують формування цілісної системи поглядів на світ і світогляду школярів. Тому важливо поєднувати і різні підходи до планування міжпредметних зв'язків при вивченні алгебри в основній школі.

На основі курсового планування необхідно провести тематичне планування міжпредметних зв'язків, особливо в вузлових навчальних цілях.

Тематичне планування. У тематичному плані повинна бути відображена логічна структура навчального матеріалу уроків алгебри, опорні знання з інших предметів та перспективні зв'язки. Складаючи тематичний план, вчитель наочно бачить, для чого, з якою пізнавальною метою на окремих уроках необхідно використовувати ті чи інші завдання з інших курсів: в одних випадках створюється опора для введення нових понять, в інших пояснюються причинно-наслідкові зв'язки в досліджуваних явищах, в третій конкретизуються загальні ідеї або доводяться висновки, нові теоретичні положення і т.п. Залежно від пізнавальних цілей використання міжпредметних зв'язків вчитель повинен сам обрати методи і прийоми їх здійснення, сформулювати відповідні питання і завдання для учнів.

 Можна запропонувати таку загальну схему тематичного планування міжпредметних зв'язків, яка може бути представлена у формі таблиці.

Клас «................»

№п/п	Дата	Тема	Предметні поняття і вміння	Зв'язок з іншими предметами	Методи і прийоми навчання	Посібники
1
2
3
…

 

Дана форма може бути змінена вчителем залежно від конкретних умов встановлення міжпредметних зв'язків у навчанні або може бути складена на власний вибір. Таке планування створить у самого вчителя загальне уявлення про те, які знання і з яких предметів необхідно учням повторити до кожного уроку, які поняття і знання з інших предметів слід залучити до розкриття основних понять навчальної теми і які світоглядні ідеї будуть розвиватися на основі між предметних зв'язків. Знання з різних предметів природничо-математичного циклу допоможе підняти рівень навчального матеріалу теми на світоглядний рівень.

Таке планування враховує різноманіття видів міжпредметних зв'язків та дозволяє виділити основні напрями активізації пізнавальної діяльності учнів в процесі вивчення навчальної теми з алгебри. З метою ефективної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів здійснення міжпредметних зв'язків корисно спланувати їх систему на кожному уроці навчальної теми. Для цього нам допоможе поурочне планування.

Поурочне планування. Конкретизація використання міжпредметних зв'язків у процесі навчання алгебри досягається за допомогою поурочного планування.

Поурочні плани-розробки показують, коли, на якому етапі уроку і як, якими способами включаються знання з астрономії, біології, географії та інших предметів природничо-математичного циклу у вивчення нового або закріплення вже вивченого навчального матеріалу. Особливо необхідна ретельна розробка узагальнюючого уроку з міжпредметних зв'язків. Виділення таких уроків виробляється на основі тематичного планування.

Позитивні сторони даної розробки - це формулювання мети і завдань уроку з урахуванням міжпредметних зв'язків; формулювання конкретних питань до учнів, що вимагають відтворення та застосування знань з алгебри; визначення понять; наявність світоглядного висновку, що узагальнює факти та закони математики з фізикою, хімією, астрономією, та ін.; включення у завдання питань міжпредметного змісту.

Складаючи поурочні плани, вчителю важливо знати, що учні вже освоїли з необхідних опорних знань на уроках з інших предметів, узгодити з вчителями суміжних предметів постановку питань і завдань, щоб уникнути дублювання і досягти розвитку загальних ідей і понять, їх поглиблення і збагачення. Для цього доцільним є взаємовідвідування уроків, а також складання колегами планів реалізації міжпредметних зв'язків.

Практика показує, що проведення інтегрованих уроків типу алгебра + фізика, алгебра + біологія, алгебра + географія, і т. д. досить позитивно впливає на засвоєння знань, вмінь та навичок як ключового предмету, так і прикладного. І в додаток це є ще непоганою мотивацією вивчення дисциплін, так як такого типу уроки зазвичай проходять яскраво, тому і викликають в школярів особливий інтерес. Все нестандартного плану є завжди чимось новим, що хочеться для себе відкрити і дізнатися детальніше. [додатки з уроками]

Плани можна обговорити на методичних комісіях по циклах предметів, та вони мають бути узгоджені з завучем школи. Обговорення планів дозволяє попередити помилки у використанні знань з інших предметів, усунути неточності у формулюванні питань, у трактуванні понять суміжних курсів, визначити єдині підходи в поясненні суті досліджуваних процесів і явищ, обрати найбільш раціональні методи навчання.

Вчитель математики з урахуванням загальношкільного плану навчально-методичної може розробити індивідуальний план реалізації міжпредметних зв'язків спираючись на вище описані типи планувань. Спираючись на все вище сказане можна запропонувати наступну «скорочену» методику творчої роботи вчителя, яка  включає ряд етапів:

1)вивчення розділу "Міжпредметні зв'язки" з алгебри і опорних тем з програм і підручників інших предметів, читання додаткової наукової, науково-популярної та методичної літератури;

2)поурочні планування міжпредметних зв'язків з використанням курсових і тематичних планів;

3)розробка засобів і методичних прийомів реалізації міжпредметних зв'язків на конкретних уроках;

4)розробка методики підготовки та проведення комплексних форм організації навчання;

5)розробка прийомів контролю і оцінки результатів здійснення міжпредметних зв'язків у навчанні.

Таким чином, планування складає необхідну і суттєву ланку підготовки вчителя алгебри до ефективного здійснення міжпредметних зв'язків з предметами природничо-математичного циклу та є одним із найефективніших засобів їх реалізації на практиці навчання школярів алгебри в 7-9 класах.