Тема 27. Периферична нервова система

 

План

1. Загальні відомості про периферичну нервову систему.

2. Черепно-мозкові нерви – місце виходу із головного мозку і ділянки їх іннервації.

3. Спинномозкові нерви, будова, їх сплетення, ділянки іннервації.

4. Будова центральної і периферичної частини симпатичної нервової системи.

5. Будова центральної і периферичної частини парасимпатичної нервової системи.

6. Відмінності в будові симпатичної і парасимпатичної нервової системи.

 

Черепних нервів налічується 12 пар. Одинадцять пар черепних нервів виходять з основи головного мозку, а одна пара, четверта, виходить з дорсальної сторони стовбура мозку. Кожна пара має назву і порядковий номер згідно з послідовністю виходу. За функціями нерви поділяють на три групи:

– чутливі (І пара – нюхові, ІІ пара – зорові, VIII пара – присінково-завитковий);

– рухові (IV пара – блокові, VI пара – відвідні, ХІ – додаткові, ХІІ пара – під’язикова);

– змішані (ІІІ пара – окорухові, V пара – трійчасті, VII пара – лицеві, ІХ пара – язикоглоткові, Х пара – блукаючі).

1. Нюхові нерви – проводять нюхові подразнення із носової порожнини в мозок (нюхову цибулину).

2. Зорові нерви – проводять доцентрові імпульси, які виникають внаслідок світлових та кольорових подразнень, в мозок (перехрестя зорових нервів).

3. Окорухові нерви – іннервують верхній, нижній і медіальний прямі м’язи ока, нижній косий м’яз, і м’яз, що піднімає повіку, а також м’язи сфінктера зіниці.

4. Блоковий нерв – іннервують верхній косий м’яз ока.

5. Трійчастий нерв – утворений трьома нервами: очного, верхньощелепного, нижньощелепного.

6. Відвідний нерв – іннервує латеральний прямий м’яз ока.

7. Лицьовий нерв – іннервує всі мімічні м’язи.

8. Присінково-завитковий нерв – пристінкова частина приймає участь у сприйнятті орієнтації в просторі, а завиткова частина – в сприйнятті звуку.

9. Язикоко-глотковий нерв – іннервує язик, м’язи та слизову оболонку глотки.

10. Блукаючий нерв – його шийний відділ іннервує гортань, глотку, язик, трахею, стравохід, щитоподібну та вилочкову залози; грудний відділ іннервує стравохід, бронхи, серце; черевний відділ іннервує печінку, селезінку, шлунок, кишечник та нирки.

11. Добавочний нерв – іннервують груднинно-ключично-сосковий та трапецієподібний м’яз.

12. Під’язиковий м’яз – іннервують м’язи, м’язи під’язикової групи.

Спинномозкові нерви розгалужуються у периферичних органах і частинах тіла так, що, як правило, один нерв забезпечує певну групу м’язів, зв’язаних функціонально. Проте передні гілки спинномозкових нервів утворюють сплетення.

Існують: шийне, плечове, поперекове, крижове сплетення, які формують основні нервові стовбури, що іннервують шию, верхню та нижню кінцівки, ділянки грудної та черевної стінок.

Шийне сплетення – це з’єднання передніх гілок чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів, розташованих під грудинно-ключично-сосковим м’язом на глибоких м’язах шиї. Від нього відходять шкірні та м’язові нерви, діафрагмальний нерв.

Шкірні нерви іннервують шкіру потилиці, вушної раковини, шиї і верхньої частини грудей. М’язові нерви проникають у глибокі м’язи шиї і разом з під’язиковим нервом заходять у передні м’язи шиї нижче під’язикової кістки. Діафрагмальний нерв є змішаним нервом. Він спускається в грудну порожнину, проходить у передньому середостінні і досягає діафрагми. Рухові волокна іннервують м’яз діафрагми, а чутливі – плевру та перикард.

Плечове сплетення складається з передніх гілок чотирьох нижніх шийних і основною частиною передньої гілки першого грудного спинномозкових нервів. Існують дві частини плечового сплетення – надключична та підключична. Надключична частина (бічний трикутник шиї) іннервує м’язи плечового поясу, підключична частина (пахвова ямка) ділиться на три пучки – верхній, середній та нижній. Від верхнього пучка відходить м’язово-шкірний нерв та один із корінців серединного нерва; від середнього – променевий та пахвовий нерви; від нижнього – другий корінець серединного нерва, шкірні нерви плеча та передпліччя, ліктьовий нерв.

М’язово-шкірний нерв іннервує м’язи-згиначі плеча, шкіру латеральної сторони передпліччя.

Серединний нерв іннервує пронатори, згиначі на передпліччі (всі м’язи долонної поверхні), а також шкіру та м’язи великого, вказівного, середнього і безіменного пальців.

Ліктьовий нерв розгалужується не на плечі, а на передпліччі - іннервує м’язи, розташовані по ходу ліктьової кістки, і шкіру долоні, а також медіальну поверхню безіменного пальця та мізинець.

Променевий нерв - нерв змішаного типу, самий масивний нерв верхньої кінцівки, обслуговує всі м’язи її задньої поверхні.

Пахвовий нерв іннервує плечовий суглоб, шкіру плеча, дельтоподібний та круглий малий м’язи.

Поперекове сплетення утворене з передніх гілок трьох верхніх поперекових спинномозкових нервів. Це сплетення розташоване у товщі великого поперекового м’яза і має короткі та довгі гілки. Короткі гілки іннервують клубово-поперековий та квадратний м’язи, шкіру живота і зовнішні статеві органи. Довгі гілки іннервують нижню кінцівку. Основними довгими гілками є: латеральний шкірний нерв (обслуговує латеральну ділянку шкіри стегна); затульний нерв (іннервує кульшовий суглоб, шкіру та м’язи медіальної поверхні стегна); стегновий нерв – самий великий нерв у поперековому сплетенні (іннервує передню групу м’язів стегна і проходить під пахвовою зв’язкою), його сама довга гілка – внутрішній шкірний нерв – проходить уздовж медіальної поверхні гомілки і стопи.

Крижове сплетення утворене передніми гілками п’ятого поперекового і усіх крижових та куприкових спинномозкових нервів. Воно лежить у порожнині малого тазу на грушоподібному м’язі і виходить через великий сідничний отвір, поділяючись на короткі та довгі гілки. Короткі нерви розгалужуються у м’язах таза, сідничної ділянки, шкірі та м’язах промежини. Короткі гілки - це задній шкірний нерв стегна (іннервує шкіру задньої поверхні стегна і підколінної ямки) та сідничний нерв, який є самим великим і товстим у тілі людини. Він є продовженням крижового сплетення, виходить із таза через великий сідничний отвір, обслуговує м’язи задньої групи стегна. Біля підколінної ямки розгалужується на дві гілки: великогомілковий та малогомілкові (спільний, поверхневий та глибокий) нерви, які закінчуються у шкірі та м’язах гомілки та стопи.

Зовні від основних пучків спинного мозку проходять провідні шляхи – висхідні та низхідні. Висхідні пучки – це тонкий, клиноподібний, спиноталамічний, передній та задній спиномозочковий. Низхідні пучки – передній та бічний кірково-спинномозковий (пірамідний), червоно- ядерний спинномозковий, покришко-спинномозковий, присінково-спинномозковий шляхи.

Функція спинного мозку полягає в тому, що він служить координуючим центром простих спинальних рефлексів (типу колінного) і автономних рефлексів (скоротність сечового міхура), а також здійснює зв'язок між спинальними нервами і головним мозком.