Тема 23. Лімфатична система й органи імуногенезу

 

План

1. Загальний огляд на будову лімфатичної системи.

2. Структура лімфатичної системи:

3. а) будова лімфокапілярів;

4. б) будова лімфатичних судин;

в) будова лімфатичного вузла;

г) будова лімфатичних стовбурів;

д) будова лімфатичних проток – правої та грудної.

5. Лімфа – утворення, склад і роль у підтримці гомеостазу.

 

Лімфатична система є складовою судинної системи і виконує допоміжну роль для венозної системи, сприяючи відтоку рідини і розчичених в ній кристалоїдів та білкових речовин від органів і тканин. Рідина, що циркулює в лімфатичних судинах, називається лімфою. Лімфа – це прозора, жовтуватого кольору рідина, яка містить клітини – лімфоцити, невелику кількість моноцитів та ехіноцитів. Клітинний склад лімфи міняється на шляху пересування лімфатичної системи і ділиться на:

- периферичну, яка містить малу кількість клітин, так як не пройшла жодного лімфатичного вузла;

- проміжну, з значною кількістю клітин;

- центральну, яка пройшла через лімфатичні вузли і значно збагатилась на клітини.

Лімфа за складом нагадує плазму крові. Вона утворюється з міжклітинної рідини, яка поповнюється шляхом випотівання та проходження плазми і лімфоцитів із кровоносних судин, серозних порожнин (плевральної, перикардіальної, черевної) у міжклітинний простір. В середньому вважається, що об’єм лімфи становить 1-2 л, проте її кількість в організмі непостійна і залежить від кількості спожитої їжі та води. Лімфа – це прозора рідина, яка містить білі формені елементи - лімфоцити, незначну кількість еозинофілів і моноцитів. Кількість лімфоцитів коливається в межах від 2000 до 20 000 в 1мл. Однак, завдяки масажу їх кількість може сягати до 65 000 в 1мл. Підраховано, що протягом доби через грудну лімфатичну протоку до крові надходить близько 1200 – 1500мл лімфи, яка містить близько 35, 5 млрд. лімфоцитів. Клітинний та білковий склад лімфи дуже міняється протягом її руху по лімфатичній системі.

Лімфатична система, на відміну від кровоносної, де венозні капіляри є прямим продовженням артеріальних, є незамкнутою системою. Лімфокапіляри починаються у міжклітинному просторі сліпим кінцем по типу пальця рукавички і, поступово зливаючись один з одним, утворюють мережі, з яких витікають більші судини – лімфатичні судини, стовбури, протоки. Потік лімфи спрямований у бік серця, проте лімфатичні судини до серця не доходять, а вливаються в магістральні вени шиї.

В лімфатичній системі виділяють: лімфатичні капіляри, лімфатичні судини, лімфатичні стовбури, лімфатичні протоки, вузли.

Лімфатичні капіляри – починаються сліпо в тканинах і органах і є початковим ланцюгом лімфатичної системи. Вони розташовані в усіх тканинах і органах організму, за винятком головного та спинного мозку і їх оболонок, очного яблука, внутрішнього вуха, епітелію шкіри та слизових оболонок, паренхіми селезінки, кісткового мозку та плаценти. Лімфатичні капіляри мають більший діаметр, ніж кровоносні, їх стінка утворена із одного шару клітин ендотелію. А тому проникність їх стінок значно більша від кровоносних, і міжклітинна рідина легко проникає в лімфатичні капіляри. Лімфатичні капіляри сполучаються між собою, утворюючи в усіх органах і тканинах капілярні лімфатичні сітки, особливо густо вони розташовані в печінці, легенях, нирках, селезінці, серозних порожнинах та суглобових сумках. Капіляри, зливаючись між собою, дають початок лімфатичним судинам, по яких відбувається відтік лімфи із тканин і органів.

Лімфатичні судини, таким чином, утворюються внаслідок злиття лімфатичних капілярів. За калібром виділяють: дрібні лімфатичні судини, судини середнього діаметру, судини великого діаметру, які переходять в протоки. За розташуванням їх поділяють на: поверхневі, які розміщені за ходом поверхневих вен, вони збирають лімфу зі шкіри та підшкірної основи; глибокі лімфатичні судини – розташовані за ходом глибоких вен. Лімфатичні судини в рухомих місцях роздвоюються, а потім після виходу із суглобу зливаються. Вони також зливаються, утворюючи між собою сплетення. Між поверхневими та глибокими лімфатичними судинами є сполучення – анастомози. Стінка лімфатичної судини тонша від кровоносної, проте є схожість з будовою вен. Вона утворена трьома оболонками: внутрішньої - ендотеліальної, середньої – утвореної гладенькими, циркулярно розташованими м’язами із включеннями еластичних волокон, та зовнішньої оболонки, побудованої із волокнистої сполучної тканини, переважно із еластичних волокон. Лімфатичні судини містять велику кількість попарно розташованих клапанів – виростків епітелію, які забезпечують плин лімфи в одному напрямку – від периферії до центру. Лімфа, на відміну від крові, що тече по артеріях, тече судинами повільно, а тому її руху сприяють клапани, скорочення стінок судин, скелетних м’язів, присмоктувальна дія грудної порожнини. В зовнішній оболонці лімфатичної судини є кровоносні судини та нерви, які їх живлять та іннервують.

Лімфатичні стовбури та протоки за діаметром і товщиною стінки значно переважають лімфатичні судини і утворюються внаслідок злиття останніх.

Грудна лімфатична протока є найбільшою лімфатичною судиною тіла. Вона починається на рівні першого поперекового хребця внаслідок злиття трьох крупних лімфатичних судин - лівого і правого поперекових стовбурів, які збирають лімфу із нижніх кінцівок, стінок та органів порожнини живота та кишкового стовбура, який збирає лімфу з усіх органів черевної порожнини. В місці злиття стовбурів утворений збірник лімфи – цистерна, звідки починається поперековий відділ грудної протоки, яка разом з аортою проходить крізь аортальний отвір діафрагми в грудну порожнину в область заднього середостіння, безпосередньо попереду від хребта і позаду від аорти. На рівні сьомого шийного хребця грудна протока повертає вперед, утворюючи дугу, проходить між загальною лівою сонною і підключичною артеріями і впадає у лівий венозний кут, який утворений внаслідок злиття лівої підключичної вени і лівої внутрішньої яремної вени. В області шиї в грудний проток впадає лімфатичний стовбур, який збирає лімфу від лівої половини голови і шиї, лівої верхньої кінцівки. В грудну протоку впадають також і дрібні лімфатичні судини, які проходять по міжреберних проміжках, а також ті, які відводять лімфу від середостіння і діафрагми. Отже, грудна протока збирає лімфу від нижніх кінцівок, зі стінок органів черевної порожнини, лівої частини грудної клітки, лівої руки, лівої половини шиї і голови.

Поперечний розмір грудної протоки становить 2-3мм, довжина – 35-45см. Безпосередня близькість розташування аорти поруч із грудною протокою впливає на рух лімфи по ній. По ходу лімфатичної протоки лежить велика кількість лімфатичних вузлів.

Права лімфатична протока утворена внаслідок злиття правих яремного, підключичного та бронхосередостінного стовбурів. Яремний стовбур супроводжує внутрішню яремну вену і впадає в правий венозний кут, правий підключичний стовбур збирає лімфу від правої верхньої кінцівки, в правий бронхосередостінний стовбур лімфа збирається від органів правої половини грудної порожнини і її стінок. Всі три стовбури об’єднуються в нижній частині шиї і утворюють праву лімфатичну протоку, яка впадає в правий венозний кут.