Тема 10. Вчення про м’язи (міологія), скелетні м’язи

 

План

1. Загальні відомості про м’язи.

2. Будова скелетної, гладенької та серцевої м’язової тканини.

3. Поняття про рухову одиницю, червоні та білі м’язові волокна.

4. М’яз як орган:

а) основні елементи м’язу;

б) допоміжні елементи м’язу;

в) оболонки м’язу – епімізій, перимізій, ендомізій.

5. Класифікація скелетних м’язів за різними чинниками.

 

М’язи є активною частиною опорно-рухового апарату. Скелетні м’язи (поперечно-смугасті, посмуговані) складаються із багатоядерних м’язових волокон складної будови, в яких чергуються світлі і темні ділянки. Звідси і походить їх назва – поперечно-смугасті. Скорочення цих м’язів знаходиться під контролем свідомості, тому існує ще одна назва – довільні.

М’язи забезпечують збереження пози, положення тіла, приймають участь в його рухах, захищають розташовані під ними внутрішні органи, судини і нерви від зовнішніх впливів; при їх скороченні виділяється теплова енергія, яка забезпечує сталість температури тіла. Скорочення мімічних м’язів передає душевний стан людини.

Кожен м’яз складається із пучків поперечно-посмугованих м’язових волокон (клітин), кожна із яких має оболонку – ендомізій. Пучки м’язових волокон обмежені один від одного прошарками – перимізієм. Весь м’яз має оболонку – епімізій, яка продовжується в сухожилок. Наявність в м’язах нервових закінчень дає можливість вважати їх компонентом рухової аналізаторної системи. В кожний пучок входить багато м’язових волокон, які утворюють самостійні рухові одиниці. В рухових одиницях може бути від декількох одиниць до декількох тисяч м’язових волокон. Кожна рухова одиниця забезпечена тільки одним мотонейроном. Тобто, робота м’язів регулюється нервовою системою. Нервові волокна, які є у м’язі, називаються пропріорецепторами. У м’язовій тканині містяться рецептори у вигляді нервово-м’язового веретена. Збудження від пропріорецепторів надходить в ЦНС, а звідти до м’язів, внаслідок чого змінюється напруженість м’язів, відбувається їх скорочення. При скороченні м’яза один із його кінців завжди залишається нерухомим – вихідним пунктом м’яза, або його початком, або фіксованою точкою. Інший кінець м’яза своїм сухожилком прикріплюється до кістки, яка рухається при скороченні м’яза, називається кінцем м’яза, або його прикріпленням, або рухомою точкою. При скороченні м’яз зменшується на третину, і зближує початок і кінець м’яза. Однак, при деяких рухах ці точки можуть взаємно переміщуватись.

М’яз складається із таких основних елементів:

- черевця, або тіла, - м’ясиста частина м’яза, яка складається із м’язових пучків; проксимальний кінець м’яза називається головкою, а дистальний – хвостом. Від головки і хвоста відходять сухожилки, за допомогою яких м’яз прикріплюється до кістки;

- двох сухожилкових кінців. Сухожилки побудовані із колагенових волокон, а тому опірні до розтягання;

- апоневрозів –це широкі і плоскі сухожилки деяких м’язів, які формують стінки порожнин організму;

- сухожилкових перетинок – деякі м’язи, наприклад, прямий м’яз живота, має 3-4 поперечні перетинки.

Допоміжний апарат м’язів: фасції, синовіальні сумки, піхви сухожилків, синовіальні піхви, сесамоподібні кістки.

Фасції – це покрив м’язів із сполучної тканини. Вони утворюють футляри для м’язів, обмежуючи їх один від одного, запобігають від механічних пошкоджень. Поверхневі фасції обмежують м’язи від підшкірної клітковини, а глибокі, розташовуючись поміж сусідніми м’язами, розділяють м’язи при багатошаровому розташуванні. Фасції служать додатком до кісткового скелету.

Піхви сухожилків – це канали із сполучної тканини, по яких проходить сухожилок до місця своєї фіксації до кістки (вони є у стопі, кисті). В піхві сухожилку може проходити кілька сухожилків, тоді сухожилки можуть бути відокремленими один від одного перетинками.

Синовіальні піхви - це шар сполучної тканини, утворений двома листками – внутрішнього, зрощеного із сухожилком м’язу і зовнішнього, зрощеного із стінкою сухожильної піхви. Між цими листками є проміжок, заповнений синовіальною рідиною – синовієм, яка полегшує ковзання сухожилка м’язу при його скороченні чи розслабленні.

Синовіальні сумки - розташовані в тих місцях, де сухожилок чи м’яз прилягають до кісткового виступу. Вони виконують роль піхви сухожилку, запобігають травматизації сухожилку чи м’язу об кістковий виступ. Стінки синовіальної сумки з одного боку зрощені з руховим сухожилком, а з іншого боку – з кісткою чи іншим сухожилком.

В товщі деяких сухожилків розвиваються сесамоподібні кістки (наколінок, горохоподібна кістка на кисті), ці кістки виконують роль опори для м’язових сухожилок.