Нові напрямки в лікуванні гіпертонічної хвороби

Не зважаючи на те, що лікування гіпертонічної хвороби вивчено, розроб­лено і впроваджено в практику досить грунтовно і широко, багато питань за­лишаються нез'ясованими і потребують подальших фундаментальних дослі­джень. Уже намітились нові направлення в розробці удосконалення лікування хворих на гіпертонічну хворобу [74].

1. Розробляється новий метод лікування гіпертонічної хвороби шляхом застосування вакцини. Є перші повідомлення про зниження АТ під впли­вом вакцини. У щурів при АГ вакцина знижувала АТ так, як інгібітори АПФ. Ця вакцина вивчена також на людях (на 12 добровольцях). Після введення вак­цини (яка є антигеном) виробляються антитіла до ангіотензину II, однак не доведений вплив вакцини на гемодинаміку. Необхідно перш за все вивчити безпечність впливу вакцини на людей.

2. З'явився новий інгібітор реніну для клінічного застосування — аліскі-рен — перший непептидний пероральний препарат. Аліскірен має високу специфічність до реніну і є сильним інгібітором реніну, для якого характер­на низька біодоступність (біля 3%), але тривалий період напіввиведення (близь­ко 24 год), тому його можна застосовувати один раз на добу. Препарат виво­диться нирками, побічні реакції його дорівнюють плацебо, але в високих дозах (600 мг) він викликає діарею, тому рекомендована максимальна доза складає 300 мг/добу. При вивченні аліскірену в комбінаціях з БРА II встановлено, що вона більш ефективна, ніж монотерапія при 24 год зниженні АТ. Однак ефект цієї комбінації, мабуть, буде недостатнім. Дуже важливим є вивчення захисту органів-мішеней при гіпертонічній хворобі під впливом інгібіторів реніну, що стане на порядку денному подальшого розроблення напрямку терапії.

3. Продовжується вивчення зниження АТ при гіпертонічній хворобі за допо­могою акупунктури. Отримані неоднозначні результати в двох РКД із з'ясуван­ня впливу акупунктури на АГ. Можна сподіватись, що акупунктура може засто­совуватись для лікування АГ у пацієнтів похилого віку з ригідними артеріями.

4. У зв'язку з тим, що при гіпертонічній хворобі відбувається підвищен­ня жорсткості судинної стінки при старінні завдяки накопиченню продуктів глісирування, що призводить до зменшення еластичності артерії, розробле­ні засоби, що руйнують зшивки продуктів глісирування (алагебрія хлорид). Застосування цього препарату перорально 2 рази на тиждень протягом 8 тиж. у 13 людей віком 65 років призвело до покращення ендотеліальної функції су­дин, центральної гемодинаміки і зниження АТ.

5. Застосовують статини у хворих на АГ з нормальним рівнем холестерину з метою стримання розвитку атеросклерозу, що має перспективне значення в кардіології (!).

Гіпертонічні кризи

Гіпертонічні кризи зустрічаються часто (в 25-40%) і є небезпечним про­явом АГ. Хворі, що перенесли ускладнений ГК, помирають протягом наступ­них 3-х років від ХНН (рівень доказів А), інсультів (В). Цей ризик збільшуєть­ся з віком (А) та тривалістю АГ (В).

Визначення. Гіпертонічний криз (ГК) — це гострий значний підйом АТ, що супроводжується клінічною симптоматикою ураження органів-мішеней в результаті нервово-судинних і гуморальних порушень. При ГК відбуваєть­ся підвищення систолічного АТ на 20-100 мм рт. ст., діастолічного АТ — на 10-50 мм рт. ст. або до 210/120 мм рт. ст.

Етіологія. Причиною різкого підвищення АТ є фактори, що сприяють роз­витку ГК (надмірне вживання кухонної солі, різні зміни кліматометеороло-гічних факторів; раптова відміна БАБ, клофеліну, допегіту після тривалого їх застосування; зловживання міцною кавою, заваркою чаю, тютюнопаління, вживання алкоголю; сонячна гіперінсоляція; зміна гормонального спектру у жінок при клімаксі, перед менструацією тощо).

Таблиця 2.52

Класифікація ГК Українського товариства кардіологів [1999] [26]:

1) ускладнені з гострим або прогресуючим ураженням органів-мішеней, що є загрозою для життя і потребують зниження АТ упродовж години;