Пакувальна лінія «Дельта тунель»

Пакувальний напівавтомат «Дельта-Т» призначений для пакування в термоусадочну плівку окремих предметів або їх груп (ПЕТ-пляшки, склотара, лікеро-горілчані вироби, кофе в банках, виробів із деревини й пінопластичних матеріалів тощо). Установка і підготовка виробів до усадки (обгортання плівкою, запаювання і відрізування плівки) виконуються на спеціальному укладальнику.

Кожний попередній пакет із виробом підштовхує наступний ізукладальника-штовхача на транспортер, на якому при проходженні через термотунель відбувається усадка плівки і надійне обтягування плівкою виробу.

Пакувальний напівавтомат дозволяє значно прискорити процес пакування, виключити ручне обгортання товару плівкою, економити до 30% плівки.

Лінія комплектується блоком регулювання швидкості транспортера термотунеля з пневматичним управлінням укладальника-штовхача.

Термотунель може бути укомплектованим замість укладальника-штовхача пристроєм для кутового різання та розмотування плівки.

Лінії для індивідуального й групового пакування в термоусадочну плівку випускаються з різними варіантами управління: механічним, напівавтоматичним і автоматичним.

При використанні напівавтоматичного або автоматичного варіантів необхідне магіст­ральне повітря 6-8 атм., або наявність аналогічного компресора.

 

Технічні характеристики

 

Параметри	Виконання
	серійне		під замовлення
	термотунель	пристрій	термотунель	пристрій
Максимальні розміри упаковки, ширина/висота, мм	400/370	–	550/470	–
Максимальна продуктивність, упаковок/год.	–	380	–	380
Параметри сітки живлення	380 В/50 Гц	220 В/50 Гц	380 В/50 Гц	220 В/50 Гц
Максимальна споживча потужність, кВт	7,5-14,4	0,25	8-15	0,25
Максимальні розміри камери, довжина/ширина/висота, мм	1500/500/420	–	1500/650/520	–
Максимальні розміри рулону плівки, ширина/діаметр, мм	500/350		650/350
Максимальна товщина плівки, мкм	.120	–	120	–
Максимальна температура в камері, ^0С	250	–	250	–
Подовженість циклу укладки, сек.	5-30	–	5-30	–
Габаритні розміри, довжина/ /ширина/висота, мм	3100/1000/1320	1100/1000/1600	3100/1200/1450	1100/1200/1600
Тиск повітря, Бар	–	6	–	6
Маса, кг	150	70	170	80

 

Пристрій для кутового різання і розмотування плівки, призначений

Для пакування у «напіврукавну» плівку

Він може використовуватися самостійно або спільно з термотунеле м. При такому способі пакування виріб обтягується плівкою з усіх сторін.

 

Технічні характеристики

Параметри	Значення
Розміри кутового шва довжина/ширина, мм	550/500
Споживча потужність, Вт	200
Параметри сітки живлення	220 В/50Гц
Габаритні розміри довжина/ширина/висота, мм	750/800/950
Маса, кг	30

 

Вартість і призначення устаткування

 

№ п/п	Найменування устаткування	Кількість, одиниць	Ціна за одиницю, грн.	Вартість, грн.	Призначення
1	Напівавтомат видувний МР-5	1	66250	66250	виготовлення ПЕТ пляшок
2	Компресор ВУ-1- 245-2	1	25000	25000	забезпечення стиснутим повітрям
3	Апарат серії «Водограй В-10»	1	10600	10600	обеззаражування питної води бактерицидним УФ-випромінюванням
4	Сатуратор	1	–	–	насичення води двоокисом вуглецю
5	Лінія розливу газованих рідин моделі ЛРГЖ-01	1	65000	65000	розлив води у ПЕТ- пляшки
6	Закупорювальний пристрій	1	22000	22000	закупорювання ПЕТ-пляшок
7	Машина етикетувальна МЕ-01	1	46500	46500	етикетування пляшок
8	Пакувальна лінія «Дельта тунель»	1	20140	20140	пакування в термоусадочну плівку ПЕТ-пляшок
	Ремонтно-монтажні роботи	ххх	ххх	14510	ххх
	Всього	8	ххх	270000	ххх

 

Маркетинг та збут продукції

 

Маркетингові дослідження

 

Україна, як і інші республіки колишнього СРСР, пережила неймовірний спад у виробництві й споживанні після 1991 року. Спад торкнувся практично усіх галузей, в тому числі й харчової промисловості. Нинішній рівень споживання напоїв фахівці оцінюють у 9 літрів на людину в рік. Ця цифра непорівнянна з показниками розвинених європейських і світових держав. Одначе ця цифра не так однозначна і, щоб зрозуміти це, необхідно проаналізувати декілька діаграм.

Діаграма 1 демонструє динаміку споживання безалкогольних напоїв в Україні за 1985-1999 роки (в розрахунку на душу населення). Аналізуючи цю діаграму, можна зробити ряд висновків.

По-перше, проведена раніше оцінка споживання у 9 літрів відноситься винятково до безалкогольних солодкогазованих напоїв (без мінеральної води). Загальне споживання наближається до позначки 20 літрів на людину в рік.

По-друге, у 1999 році до мінімуму скоротився розрив (і ця тенденція зберігається до цих пір) між споживанням солодкогазованої і мінеральної води. Це можна назвати головною особливістю сьогоднішнього українського ринку, оскільки такі тенденції не були характерні для радянського ринку. Головна причина цього казусу полягає в тому, що собівартість української мінеральної води мінімальна, а позиціонується вона в тій же ціновій групі, що і солодкогазовані напої, вступивши з ними в пряму конкуренцію. Ця обставина дозволяє «мінеральному» ринку України розвиватися більш динамічно, і, разом з тим, гальмує розвиток ринку солодкої газованої води. Нині споживання мінеральної води досягло «застійного» рівня 1985 року і наближається до абсолютного піку 1990 року.

	Виробництво безалкогольних напоїв в Україні на душу населення, літрів

 

Діаграма 1

 

Що стосується ринку солодкої води, то найближчим орієнтиром для нього швидше за все буде число 19,1 млн. дал., яке віддзеркалює споживання в 1985 році. Справа в тому, що ринок наступних п’яти років був пов’язаний з тим, в СРСР в широкому продажу з’явилися імпортні безалкогольні напої, що, з урахуванням внутрішнього виробництва, призвело до різкого (більше ніж в півтора рази) збільшення споживання.

Національні гіганти в цей час були більше зацікавлені в зростанні пивного виробництва (яке передбачало більші прибутки в короткі терміни) і значно менше звертали увагу на безалкогольну продукцію.

Після 1996 року карколомний стрибок (майже у три рази) здійснило споживання мінеральної води, що і не дивно, адже і собівартість, і ціна, і привабливість мінералки виявились такими, що український споживач спішно включив її у свій продовольчий набір. І якщо виробництво мінералки вимагало мінімуму технологічних витрат, то виробництво солодкогазованої води високої якості (тобто конкурентоспроможної, що має шанси надовго закріпитися на ринку) вимагало довготермінових інвестицій.

За останні п’ять років інвестиції в галузь прийшли, і не малі, одначе, ринок солодкої води продовжував стагнувати. Для того, щоб споживання зросло на 40 % знадобилось чотири роки, і це при тому, що кожний рік можна було очікувати вибухового зростання споживання десь на 60-70%.

Складається таке враження що українські виробники солодкої газованої води просто не вірять у вітчизняного споживача. Невипадково, зростання виробництва поки що проходило за рахунок витиснення імпорту (7,3 млн. дал. в 1996 році), повільного скорочення частки «Кока-коли» на ринку (на що менеджери останньої, очевидно, дивляться поміж пальців, маючи у своєму розпорядженні й фантастичні виробничі потужності й величезні в Україні рекламні ресурси).

Подібна недовіра приводить то того, що українці дійсно переорієнтовуються на інші напої. Наприклад, у містах головним напоєм стала кава, а частка кави й чаю (31 %) переважає частку всіх гігантів безалкогольного ринку – газованої мінеральної води і соку разом узятих (29 %). В цьому можна впевнитися з діаграми 2.

На цій діаграмі молоко ми можемо сміливо винести за дужки – на його частку навряд чи буде претендувати будь-який інший товар, а ось кофейно-чайний сегмент ринку розвивається у нас явно за рахунок частки солодкогазованих напоїв. Приклад кави у зв’язку з цим дуже показовий, оскільки, якщо чай традиційно був для людей Радянського Союзу «національним напоєм», то спалах популярності кави, особливо у містах, пов’язаний з активним просуванням цього товару на наш ринок. Що торкається виробників солодкогазованої продукції, то вони, без сумніву, повинні активно збільшувати свою присутність на ринку.