Взаємозв'язок між чинниками і критеріями конкурентоспроможності

Чинник (причина)	Критерій (наслідок)
Виробничий: імідж підприємства            сертифікована система якості      застосування захисних заходів із попередження фальсифікації Збутовий:               кількість посередників    Сервісний: тривалість гарантійного терміну Ринковий:         ринкова новизна	1. Імідж товару 2. Рівень якості 2.1. Стабільність рівня 3. Оригінальність товару   4. Ціна споживання товару 4.1. Ціна товару 4.2. Поточні витрати   5. Споживча новизна
П р и м і т к а: критерії 1, 2, 3, 4, 5 є груповими, 2.1, 4.1, 4.2 – одиничними.

 

Рекомендується такий порядок складання схеми та її аналізу: вибір проблеми – «вузького місця»; виявлення найсуттєвіших факторів (в результаті «мозкового штурму» або узагальнення думок спеціалістів); деталізація суттєвих факторів – виявлення причин різного порядку; встановлення причин (факторів), які в даний момент піддаються коректуванню; виявлення організацій, підрозділів підприємства, конкретних осіб, відповідальних за доведення коректованих факторів до встановленого рівня.

Окрім понять, розглянутих вище, наведемо визначення інших термінів, що розкривають суть конкурентоспроможності[127].

Формування конкурентоспроможності – це встановлення, забезпечення і підтримка необхідного рівня конкурентоспроможності товару на всіх етапах його створення й просування до споживача. Забезпечення конкурентоспроможності – сукупність дій, направлених на попередження зниження заданого рівня конкурентоспроможності. Методи забезпечення конкурентоспроможності – сукупність прийомів, направлених на забезпечення конкурентоспроможності.

Виробниками продукції виступають підприємства, галузі, регіони, держави, які вступають в конкурентну боротьбу за споживачів, за ринки (товарні, галузеві, територіальні), за чинники виробництва (природно-сировинні, виробничо-технологічні, трудові, фінансові ресурси), за інвестиції. Базову основу для конкурентоспроможності продукції складає рівень підприємства. В зв'язку з цим розглянемо поняття «конкурентоспроможність підприємства».

Поняття «конкурентоспроможність підприємства» в економічній літературі найчастіше зводиться до здатності підприємства виробляти конкурентоспроможний товар.

Проте, враховуючи, що в даний час підприємства можуть виробляти різні види продукції й одночасно працювати на різних товарних (галузевих) ринках в рамках стратегії диверсифікації, на кожен певний момент часу рівень конкурентоспроможності підприємства і рівень конкурентоспроможності продукції, вироблюваної ним, не збігаються. Перш за все, слід зазначити, що як база для порівняння рівня конкурентоспроможності підприємства використовуються дані по підприємствах-конкурентах, а не по вироблюваних товарах. Разом з тим, при порівнянні підприємства з підприємствами-конкурентами необхідно враховувати різні категорії конкурентів: прямих конкурентів (що виробляють аналогічну продукцію); непрямих конкурентів (що виробляють товари-замінники); потенційних конкурентів (що виробляють товари або послуги, які дозволяють задовольнити потребу споживача іншим способом), які можуть відноситься до різних галузей або сфер діяльності.

Вибір певних видів конкурентів для досліджуваного підприємства залежить від цілей і завдань дослідника, що, у свою чергу, приводить до використання як бази для порівняння або різних видів товарів (базовий товар; товар-замінник; товар або послуга, що дозволяє задовольнити потребу іншим способом); або різних галузей, яким притаманна специфіка розвитку конкуренції і ринкових стосунків.

На поняття конкурентоспроможності підприємства впливає й те, що підприємство може виступати як:

· товар, що має ринкову вартість на фондових ринках (курс акцій, ринкова вартість бізнесу);

· товар, що має інвестиційну вартість на ринку капіталів (вартість інвестицій в існуючий бізнес і його диверсифікацію).

Аналіз економічної літератури показує неоднозначність в тлумаченні понять, пов'язаних з конкурентоспроможністю підприємства, наявність різних трактувань залежно від висвітлення поставлених в них питань. У загальному розумінні термін «конкурентоспроможність» визначається, як здатність конкурувати, тобто боротися або протистояти чомусь. Трактуючи поняття «конкурентоспроможність», багато авторів спираються на термін «конкуренція», визначаючи його як «економічне змагання» (табл. 4.3).

Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання й управління виробництвом, активізації підприємництва і мобілізації невикористаних резервів.

Таблиця 4.3