Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Характеристики сегментації інвестиційної політики ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 11Следующая ⇒ Сегменти інвестування Характеристики сегменту Раціональна інвестиційна політика 1 2 3 1+ Високий потенціал, низький рівень ризику Максимальне інвестування і реінвестування прибутку для отримання доходу в короткостроковому періоді 2+ Високий потенціал, середній рівень ризику Інвестування і максимальне реінвестування для отримання доходу в середньостроковому періоді 3+ Високий потенціал, високий ступінь ризику Інвестування і реінвестування прибутку для отримання доходу 4+ Середній потенціал, низький рівень ризику Інвестування і реінвестування прибутку для отримання доходу і розвитку 5+ Середній потенціал, середній рівень ризику Інвестування для отримання довгострокового доходу 7+ Низький потенціал, низький рівень ризику Інвестування для отримання доходу в довгостроковому періоді 3- Високий потенціал, високий рівень ризику Інвестування для отримання доходу в довгостроковому періоді 5- Середній потенціал, середній рівень ризику Інвестування для запобігання кризі   6- Середній потенціал, високий рівень ризику Інвестування при антикризовому управлінні 1 2 3 7- Низький потенціал, низький рівень ризику Інвестування для розвитку.   8- Низький потенціал, середній рівень ризику Інвестування при антикризовому управлінні 9- Низький потенціал, високий рівень ризику Інвестування при антикризовому управлінні. Інвестування в соціальні проекти при нульовому доході   Інвестування інвестиційно непривабливих сегментів із знаком «–» може відбуватися у випадках необхідності поліпшення їхнього стану і розвитку. Аналіз пропонується проводити за кожним показником на основі експертних оцінок. Оцінювання інвестиційного потенціалу експертами може проводитись за такими параметрами: 0 – нульовий потенціал; 25 – низький потенціал; 50 – середній потенціал; 75 – високий потенціал; 100 – дуже високий потенціал. Експертами можуть бути інвестори, керівництво підприємства, консалтингові компанії. Приклад (умовний) експертного оцінювання інвестиційного потенціалу економічної системи (підприємства, об’єднання, галузі) наведено в табл.2.2.   Таблиця 2.2 Експертне оцінювання інвестиційного потенціалу Показники і характеристики інвестиційного потенціалу	Оцінка експертів			Середнє значення оцінок, Осер	Важливість показника kвп	Інвестиційна привабливість Oсер× kвп
перший	другий	третій
Ресурсно-сировинний	25	35	40	33,3	0,1	3,33
Трудовий	50	75	55	71,1	0,3	21,33
Виробничий	35	50	45	67	0,2	13,4
Інституційний	25	15	20	42,3	0,1	4,23
Споживчий	50	45	60	65,8	0,08	5,3
Фінансовий	35	40	25	33,3	0,03	0,9
Інфраструктурний	50	60	70	71,1	0,1	7,1
Інноваційний	70	65	75	93,7	0,09	8,4
Разом						63,9

 

Розрахунки інвестиційної привабливості за інвестиційним потенціалом можуть проводитися за формулою:

                                                    (2.31)

де: І_п – інвестиційний потенціал; О_сер - середнє значення експертних оцінок показників інвестиційної привабливості; k _вп – важливість показника інвестиційної привабливості.

Оцінювання інвестиційного ризику експертами проводиться за такими параметрами: 0 – нульовий ризик; 25 – низький ризик; 50 – середній ризик; 75 – високий ризик; 100 – дуже високий ризик. В табл. 2.3 наведено приклад експертного оцінювання інвестиційних ризиків.

Таблиця 2.3

Експертне оцінювання інвестиційного ризику

Показники і характеристики інвестиційного ризику

Оцінка експертів

Середнє значення оцінок, О_сер

Важливість показника

k_вп

Інвестиційна привабливість

O_сер× k_вп

перший другий третій Економічний 50 65 65 60 0,3 18,27 Фінансовий 50 45 65 53,3 0,08 4,3 Політичний 50 50 65 55 0,09 5,3 Соціальний 35 65 45 48,3 0,1 4,83 Законодавчий 50 35 40 41,6 0,03 1,24 Кримінальний 10 0 15 8,3 0,2 1,6 Екологічний 25 35 25 28,3 0,1 2,83 Зовнішньоекономічний 50 65 65 60 0,1 2,83 Разом           44,4

 

Експертами можуть бути інвестори, керівництво підприємства, консалтингові компанії.

Розрахунки інвестиційної привабливості за інвестиційним ризиком можуть проводитися за формулою:

                                                    (2.32)

де: І_р - інвестиційний ризик; О_сер - середнє значення експертних оцінок показників інвестиційної привабливості; k _вп - важливість показника інвестиційної привабливості.

У результаті функція інвестиційної привабливості набере вигляду:

                                                      (2.33)

На основі даних, отриманих в результаті проведеного аналізу, робиться висновок про доцільність інвестування в економічну систему (галузь, регіон, підприємство), і можливої інвестиційної політики. До прикладу, за розрахунками Міністерства економіки України визначено групи галузей за інвестиційною привабливістю і відповідний перелік галузей промисловості за окремими групами:

1) пріоритетні за рівнем інвестиційної привабливості: металургія (кольорова і чорна), обслуговування населення, торгівля;

2) з достатньо високою інвестиційною привабливістю: нафтодобувна і газова промис­ловість, машинобудування і металообробка, цементна промисловість, виноробна промисловість;

3) з середньою інвестиційною привабливістю: хімічна і нафтохімічна промисловість, виробництво збірного залізобетону, виробництво плодоовочевих консервів, масложирова промисловість;

4) з низькою інвестиційною привабливістю: вугільна промисловість, електроенергетика.

За ознаками питомої ваги інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності до загального обсягу інвестицій та темпами їхнього зростання за видами економічної діяльності застосований метод сегментування (рис. 2.11).

 

Рис. 2.11. Структура інвестицій за видами економічної діяльності

Джерело: Держкомстат, розрахунки Мінекономікиhttp://me.kmu.gov.ua/

 

Для наочності виділені чотири сегмента відносно середнього значення по економіці в цілому:

I – низький темп зростання, але висока питома вага;

II – низький темп зростання та низька питома вага

IIІ – високий темп зростання та висока питома вага;

IV – високий темп зростання, але низька питома вага.

Майже 48 відсотків інвестицій акумульовано в переробній промисловості, торгівлі та транспорті, і саме ці види діяльності мають найбільший внесок у зростання ВВП (рис. 2.12).

Проте, не зважаючи на стабільне розширення інвестиційного попиту, на сьогоднішній день в Україні склалась така ситуація, що все ж найбільш привабливими для вкладання позикових коштів та коштів іноземних інвесторів є види економічної діяльності, які не відносяться до високотехнологічних і не є основними чинниками інноваційного розвитку країни.

Рис. 2.12. Внески видів економічної діяльності у зростання ВВП та внески видів економічної діяльності у зростання інвестицій в основний капітал, відсоткових пунктів (у І кварталі 2008 р.)

Джерело: Держкомстат, розрахунки Мінекономікиhttp://me.kmu.gov.ua/

 

Інвестиційна привабливість об'єкта є сукупністю чинників, що визначають інвестиційний потенціал об'єкта інвестування і інвестиційний клімат, в якому цей об'єкт функціонує.

Для формулювання найбільш прийнятного визначення поняття «інвестиційний потенціал», що концентрував би все його сутнісне наповнення і найбільш повно відображав уявлення сучасної економічної науки про інвестиційну діяльність, необхідно розглянути основні його складові.

Потенціал, як економічна категорія, може трактуватися як можливість і готовність суб'єктів ринку спеціалізуватися на тих видах діяльності і виробництва, в яких в певний момент часу є абсолютні або порівняльні переваги. Інвестиції розглядаються в науковій літературі як грошові кошти, цільові банківські внески, паї, акції і інші цінні папери, технології, машини, устаткування, ліцензії, зокрема на товарні знаки, кредити, будь-яке інше майно або майнові права, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницькою і інших видів діяльності з метою отримання прибутку (доходу) і досягнення позитивного соціального ефекту. Таким чином, категорія «інвестиційний потенціал» відображає рівень можливості вкладення засобів в активи тривалого користування, включаючи вкладення в цінні папери з метою отримання прибутку або інших народногосподарських результатів. При цьому слід зазначити, що деякі економісти під інвестиційним потенціалом розуміють певним чином впорядковану сукупність інвестиційних ресурсів, що дозволяють досягти ефекту синергізму при їхньому використанні і забезпечувати в часі стійкий економічний дохід. Аналіз ситуації в промисловому комплексі економіки дозволяє виділити такі типи виробництва залежно від інвестиційної привабливості і інвестиційного клімату:

· кризове – виробництво, що характеризується різким падінням обсягів виробництва;

· депресивне – виробництво, що має неясні перспективи розвитку, перебуває в стані застою. Його темпи розвитку і доходи близькі до нуля;

· стабільне – виробництво стійкого і перспективного зростання;

· перспективне – виробництво, що володіє потенціалом розвитку, вкладає інвестиції у чіткі, цілеспрямовані комплексні програми, а також характеризується малим обсягом виробництва (тобто, перебуває у стадії зародження), але в недалекому майбутньому може дати найбільший ефект від вкладення грошових коштів;

· виробництво, що перебуває у стадії зростання, має в поточному періоді найбільшу рентабельність. Підприємства працюють на повну потужність і не мають проблем із збутом своїй продукції. У економіці країни, що перебуває у стані кризи, їх, як правило, немає.

Фінансово-економічні кризи негативно впливають на потенціал промислових підприємств: скорочуються (або взагалі припиняються) інвестиції в процесні і продуктові інновації, застаріває і зношується основний капітал, припиняються науково-технічні дослідження, звільняються найбільш кваліфіковані працівники тощо. Серед пропозицій науковців щодо зменшення впливу кризових явищ в економіці на інвестиційний потенціал підприємства виокремимо такі: інвестиційну стратегію розвитку на основі модернізації виробництва[179]; диверсифікацію на основі стрижневих стратегічних бізнес-одиниць[77].

Основні елементи інвестиційної стратегії підприємства наведені на рис. 2.13.

Найбільшу небезпеку для підприємства в кризові періоди розвитку представляє руйнування його потенціалу (виробничого, технологічного, науково-технічного, кадрового), як головного чинника життєдіяльності підприємства, його можливостей. При цьому умови господарювання є такими, що не забезпечується здатність потенціалу до відтворення. Ресурси для цього підприємство може набувати тільки із результатів своєї діяльності (точніше – амортизаційних відрахувань і прибутку), а також за рахунок позикових засобів.

 

 

Рис. 2.13. Елементи інвестиційної стратегії

 

Обидва ці джерела інвестицій в кризовій ситуації для підприємства, як правило, виявляються недоступними, тому дуже важливою стає участь держави у фінансуванні модернізації підприємств.

Інвестиційна стратегія модернізації забезпечує максимальне використання інвестиційних ресурсів в пріоритетних напрямах модернізації підприємства. Модернізація може розглядатися як основний засіб зниження і подолання загроз банкрутства, збитковості, неплатоспроможності; засіб виживання в конкурентній боротьбі. Взаємозв'язок між способами оновлення основного капіталу на основі модернізації і інвестиційними стратегіями розвитку підприємства наведено в табл.2.4[179].

Таблиця 2.4