Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку

Паливно-енергетичний комплекс. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) України складається з підприємств, які спеціалізуються на видобуванні, збагаченні, переробці та споживанні твердого, рідкого і газоподібного палива, виробництві, передачі й використанні електроенергії й тепла. Наведені підприємства згруповано у підвиди, а підвиди, у свою чергу, об’єднані в види діяльності. До складу підприємств паливно- енергетичного комплексу входять вугільні шахти, нафтові і газові свердловини, електростанції тощо.

ПЕК України розвивається в умовах різкого зниження видобування палива на території України – на кінець тисячоліття власні ресурси будуть складати менше 30-40 відсотків від потреби. Отже, поставка нафти і природного газу з інших країн буде постійно зростати.

Постійно  удосконалюється структура паливно-енергетичного балансу. Паливно-енергетичний баланс – це співвідношення кількості добутого палива і виробленої електроенергії та кількості використаного в господарстві палива і енергії (табл. 5.1).

 

Таблиця 5.1 - Використання паливно-енергетичних ресурсів на виробничо-експлуатаційні потреби [25]

	1990	1995	2000	2001	2002	2003	2004	2005 1	2006 1	2007 1
Усього, млн. т умовного палива	325,9	186,1	144,9	144,6	146,0	155,1	155,8	170,0	174,3	175,7
у тому числі, відсотків
паливо котельно-пічне	67,1	65,6	69,4	69,4	70,0	70,2	69,5	69,5	69,6	69,9
теплоенергія	14,7	13,8	10,4	10,4	10,0	10,1	10,0	10,6	10,5	9,7
електроенергія	18,2	20,6	20,2	20,2	20,0	19,7	20,5	19,9	19,9	20,4

 

1 Використання паливно-енергетичних ресурсів на виробничо-експлуатаційні та комунально-побутові потреби

Напружений паливно-енергетичний баланс потребує якісних змін в споживанні енергії та палива вже найближчими роками. Ці зміни пов’язані із необхідністю     пом’якшити     напруженість     між     наявністю паливно-енергетичних ресурсів та потребою в них.

Таблиця 5.2 - Структура споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти [25]

	1990	1995	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Усього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
у тому числі
вугілля	24,7	29,8	22,4	22,8	22,6	22,3	22,0	22,4	24,6	25,2
брикети вугільні	0,6	0,3	0,0	0,1	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
газ природний	28,2	37,8	44,6	40,0	37,9	39,2	38,9	40,7	39,5	37,1
нафта сира (включаючи газовий конденсат)	21,4	9,0	7,6	12,8	15,7	15,5	15,4	13,3	10,5	10,1
бензин моторний	3,0	2,5	2,5	2,6	2,7	2,5	2,6	2,7	3,21	3,41
газойлі  (паливо дизельне)	3,5	5,0	4,0	3,8	3,7	3,5	3,8	3,6	3,81	4,21
мазути  топкові важкі2	5,9	4,0	1,0	0,9	0,8	0,5	0,5	0,5	0,7	0,8
газ	0,1	0,1	0,2	0,1	0,1	0,1	0,1	0,0	0,0	0,0
торф неагломерований паливний	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
дрова для опалення	0,2	0,3	0,4	0,4	0,4	0,4	0,4	0,3	0,3	0,3

1 З урахуванням обсягів продажу населенню через автозаправні станції.

2 У 1990–2004 рр. – мазут топковий.

Важлива частина паливно-енергетичного комплексу – це паливна промисловість. До її складу входять вугільна, нафтова, газова, торф'яна та сланцева промисловість. Головними видами діяльності є вугільна, нафтова та газова промисловість. Районне (місцеве) значення – у сланцевій та торф'яній (табл. 5.3).

Вугілля використовується як паливо та як сировинна для хімічної промисловості. Найбільш продуктивний і дешевий спосіб видобування вугілля – відкритий (в кар’єрах та гідравлічний. Найбільш дорогий – підземний (в шахтах).

Вугільна  промисловість  залишається провідною  серед  паливних видів діяльності України. На її підприємствах видобувають кам’яне та буре вугілля, здійснюють його збагачення та брикетування. Вугільна промисловість  має  тісний  зв’язок  із  електроенергетикою,  коксохімією, металургією.

Вугільна промисловість України зосереджена у Донецькому, Львівсько-Волинському та  Дніпровському басейнах.  Крім  того,  буре вугілля в невеликій кількості видобувають у Придніпров’ї та Прикарпатті.

В  межах України  знаходиться 150  тис.  км2  вугленосної площі. У

Донбасі  зосереджено  85,9  відсотків  балансових  запасів  вугілля  та 92 відсотки усіх запасів кам’яного вугілля України по категоріях А + В + С1 (На Донецьку область припадає 34%, на Луганську – більш ніж 30%, Дніпропетровську – 22%). Донецький вугільний басейн – це один із найстаріших басейнів України [19].

Таблиця 5.3 - Виробництво окремих видів продукції добувної промисловості  [25]

(млн. т)

	Вугілля готове 1	Торф неагломерований паливний (умовної вологості)	Нафта (включаючи газовий конденсат)	Газ натуральний, млрд. м 3	Руди і концентрати залізні неагломеровані
1980	…	1,6	7,5	56,7	125
1985	…	2,1	5,8	42,9	120
1990	…	1,6	5,3	28,1	105
1995	…	1,1	4,1	18,2	50,7
2000	62,4	0,4	3,7	17,9	55,9
2001	61,7	0,3	3,7	18,4	55,3
2002	59,5	0,5	3,7	18,7	59,4
2003	59,8	0,6	3,9	19,3	63,0
2004	59,4	0,5	4,3	20,5	66,0
2005	60,4	0,6	4,4	20,8	69,5
2006	61,7	0,5	4,5	21,1	74,0
2007	58,9	0,4	4,5	21,1	77,9

1  Облік  запроваджено з  1996  р.  (включає  продукти  збагачення  та  рядове  вугілля, відвантажене споживачам без збагачення).

 

Основні райони залягання бурого вугілля в Україні знаходяться в Дніпровському басейні, на території якого налічується понад 200 родовищ, загальні запаси становлять 2,7 млрд. т. Буре вугілля порівняно з кам’яним вирізняється невисокою теплотворністю, хрупкістю, досить високим вмістом сірки, а в окремих випадках – надлишковим зволоженням.

Нафтодобувна промисловість. Спочатку нафту використовували у натуральному вигляді. На собівартість нафти впливає не стільки глибина її залягання, скільки потужність родовища; найпоширеніший спосіб добування – фонтанний, розповсюджений також насосний спосіб видобування.  Найбільш  дешевий і безпечний  спосіб  транспортування нафти – нафтопроводи. Промислова розробка нафти почалася на базі Бориславського родовища на рубежі XIX-XX ст. На території Дніпровсько-Донецького району розташований найбільший цент видобування нафти в Україні на сучасному рівні.

Нафта Дніпровсько-Донецького району має високу якість, багата на легкі фракції. У родовищах нафти знаходиться велика кількість попутного газу. У зв’язку з цим створено місцеві газопроводи низького тиску для газифікації міст та селищ. Попутний газ використовується також як цінна сировина в хімічній промисловості (табл. 5.5).

Таблиця 5.4 - Виробництво окремих видів продуктів нафтоперероблення [25]

(млн. т)

	Первинна переробка нафти	Бензин моторний, з вмістом свинцю 0,013 г/л і менше	Паливо дизельне для транспорту автомобільного і залізничного	Бітум нафтовий і сланцевий
1985	59,9	9,3	14,6	1,5
1990	59,0	8,4	12,7	2,5
1995	16,9	3,0	4,3	0,6
2000	9,1	2,1	2,7	0,2
2001	16,1	3,9	4,6	0,3
2002	20,2	4,6	5,8	0,2
2003	21,9	4,3	6,3	0,4
2004	22,0	5,0	6,3	0,4
2005	18,4	4,6	5,3	0,4
2006	14,4	3,9	4,3	0,5
2007	13,9	4,2	4,1	0,6

 

Г а з о в а промисловість – наймолодший виді діяльності паливної промисловості. Газ дешеве й екологічно чисте паливо. Частина газу видобувають разом із нафтою як попутний газ. Але найбільшу частку газу видобувають із газових родовищ – це природний газ. Єдина система газопостачання (ЄСП) включає великі родовища газу, систему газопроводів, підземні сховища газу, має свій центр управління. Складовою частиною сучасного нафтогазохімічного циклу виробництва є нафтопереробна промисловість.

Розвиток газової промисловості пов’язаний з відкриттям й освоєнням родовищ природного газу в Прикарпатському нафтогазовому районі.

Дніпровсько-Донецький район – головний по видобуванні газу в Україні, на який припадає 85,5% видобування в країні. Головні родовища природного газу розташовані в Харківській (Шебелінське, Крестищінське), Сумській, Полтавській, Чернігівській областях.

Третій нафтогазовий район – Причорноморський, де особливе значення мають газові родовища Автономної республіки Крим.

Таблиця 5.5 - Структура витрат енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за напрямами споживання у 2007 р.  [19]

(відсотків)

Спожито1