Національний склад населення

Національну структуру населення найкраще простежити згідно з переписами населення. За даними Всеукраїнського перепису населення, який було проведено в грудні 2001 p., на території країни проживали представники понад 130 національностей і народностей. Дані щодо найбільш численних національностей, які мешкають в Україні.

Відсоток українців серед населення різних регіонів України показано на рис. 4.2.

Серед національних меншин перше місце посідають росіяни. Вони почали селитися в Україні ще з XV ст. Найбільша їх частка в м.Севастополі (71,6 %), АР Крим (58,3 %), Луганській (39,0 %), Донецькій (38,2 %), Харківській (25,6 %), Запорізькій (24,7 %) та Одеській (20,7 %) областях. Найменша їх кількість в західних областях України (від 1,2 до 3,6 %).

Другою за чисельністю національною меншиною в Україні є білоруси. Найбільше їх проживає в Донецькій та Дніпропетровській областях та АР Крим (більше третини всіх білорусів України).

Найбільше молдаван проживає в прикордонних з Молдовою областях України — Одеській та Чернівецькій областях (47,8 та 26,0 % молдаван України відповідно).

3 1989 до 2001 р. зросла чисельність кримських татар, які після проголошення Україною незалежності отримали можливість повернутися на свої старі місця проживання в АР Крим. Зараз їх чисельність досягла майже 250 тис. осіб.

Болгари проживають компактно на території Одеської та Запорізької областей, поляки — в областях давньої осілості (на Волині, Поділлі, в Галичині, зокрема у Житомирській, Хмельницькій, Львівській областях).

Щодо угорців, то 96,7 % від загальної чисельності їх в Україні проживає в Закарпатській області; 97,1 % румун — в Чернівецькій та Закарпатській областях. Євреї з'явилися в Україні ще за часів Київської держави. Вони прибували сюди з кримських, грецьких колоній та хазарських областей. Сьогодні понад 15 % євреїв проживає в м. Києві, значна кількість їх в Одеській, Дніпропетровській та Харківській областях.

 

 

Рис. 4.2. Частка українців серед населення різних регіонів України [25]

 

Згідно з даними Всеукраїнського перепису населення, українську мову вважали рідною 67,5 % населення України. Російську мову визначили як рідну 29,6 % населення, порівняно з минулим переписом населення цей показник знизився на 3,2 %.

Ринок праці України

Трудові ресурси України та їх використання. Економічно активне населення згідно з концепцією робочої сили – це населення обох статей віком 15–70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. Економічно активними вважаються особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить доход (зайняті), та безробітні (табл. 4.4).

Таблиця 4.4 - Населення за економічною активністю  [25]

(у віці 15–70 років; тис.)

 

	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Економічно активне населення	22830,8	22426,5	22231,9	22171,3	22202,4	22280,8	22245,4	22322,3
працездатного віку	21150,7	20893,6	20669,5	20618,1	20582,5	20481,7	20545,9	20606,2
старше працездатного віку	1680,1	1532,9	1562,4	1553,2	1619,9	1799,1	1699,5	1716,1
Зайняті	20175,0	19971,5	20091,2	20163,3	20295,7	20680,0	20730,4	20904,7
працездатного віку	18520,7	18453,3	18540,9	18624,1	18694,3	18886,5	19032,2	19189,5
старше працездатного віку	1654,3	1518,2	1550,3	1539,2	1601,4	1793,5	1698,2	1715,2
Безробітні	2655,8	2455,0	2140,7	2008,0	1906,7	1600,8	1515,0	1417,6
працездатного віку	2630,0	2440,3	2128,6	1994,0	1888,2	1595,2	1513,7	1416,7
старше працездатного віку	25,8	14,7	12,1	14,0	18,5	5,6	1,3	0,9
Економічно неактивне населення	13318,4	13595,6	13667,5	13687,6	13622,9	13559,7	13542,1	13312,0
працездатного віку	7562,4	7894,1	8140,2	8262,8	8365,4	8410,3	8318,0	8144,8
Старше працездатного віку	5756,0	5701,5	5527,3	5424,8	5257,5	5149,4	5224,1	5167,2

У країнах СНД до трудових ресурсів (а не до працездатного населення) відноситься працездатне населення віком від 16 до 60 років – чоловіки, від 16 до 55 років – жінки, а також зайняті суспільною виробничою працею пенсіонери (за віком й на пільгових умовах) чи інваліди та підлітки від 14 до 16 років.

Для характеристики трудових ресурсів держави, району, міста (або в сільській місцевості) поряд з кількісними показниками (число працездатних)  важлива якісна оцінка наявних трудових ресурсів. Для проведення такої оцінки необхідно мати дані про склад працездатного населення за статтю, віком, освітою і професійною підготовкою.

З а й нятість населення України. Для того, щоб характеризувати зайнятість населення, необхідно знати кількість економічно активного населення – населення, яке протягом визначеного періоду забезпечує пропозиції робочої сили для виробництва товарів й послуг. Зайнятими (за матеріалами вибіркових обстежень) вважаються особи у віці 15–70 років, які: працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом  за  винагороду в  грошовому чи  натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), в окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності; особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин (табл. 4.5).

Б е з р о бі т н і (за методологією МОП) – особи у віці 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); активно шукали роботу або намагались організувати власну справу; впродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу. До категорії безробітних також відносяться особи, які приступають до роботи протягом найближчих двох тижнів;  знайшли  роботу,  чекають  відповіді;  зареєстровані  у  державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу; навчаються за направленням служби зайнятості.

У  період  2004-2010  роки  рівень  безробіття  в  Україні  склав 4,2-4,4%.

Рівень безробіття визначається за формулою:

Для  виміру безробіття,  крім цього показника,  користуються  ще показниками абсолютної кількості безробітних (тисяч чоловік) та кількістю працівників, що претендує на одне  вакантне місце.

Таблиця 4.5 - Кількість зайнятого населення за видами економічної діяльності [25]

(тис.)

 

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007