Територіальна структура і типи економічних районів

До встановлення незалежності в Україні економічне  районування  ґрунтувалося на інтересах СРСР. Тоді територія  нашої держави умовно була поділена на 3 економічні райони: Донецько-Придніпровський, Південно-Західний та Південний.

Декларація про державний  суверенітет України і визнання її як самостійної  держави  поклала  початок новому етапу державного будівництва.  Серед комплексу  проблем  виникло  питання реформації територіально-адміністративного устрою і приведення його у відповідність  з новими економічними процесами та етнокультурними особливостями.

Вченими-географами,  які  працювали в  цій  галузі,  —   Ф.Д. Заставним, В.А. Поповкіним, М.Д. Пістуном, О.І. Шоблієм, Є.П. Качаном було зроблено спробу поділити  Україну на ряд регіонів.

Після встановлення  незалежності  Національна  академія наук отримала  завдання  на розробку  проекта  територіального районування.

Так, у 1993 р. В.А. Поповкін у праці “Регіонально цілісний підхід в економіці” обґрунтував поділ України на п’ять макрорайонів, а саме:

1) Центрально-Український (Київська, Чернігівська, Житомирська, Черкаська та Кіровоградська області);

2) Донбас  і  Нижнє  Придніпров’я  (Донецька, Дніпропетровська, Луганська  і Запорізька області);

3) Слобідська  Україна  (Харківська, Сумська і Полтавська області);

4) Придніпровський (Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська  області);

5) Західно-Український (Рівненська, Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Вінницька, Хмельницька, Закарпатська та Чернівецька області).

М.Д. Пістун пропонував поділити Україну на 9 економічних районів:

1) Донецький (Донецька і Луганська  області);

2) Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська обл.);

3) Київський (Київська, Чернігівська, Черкаська обл.);

4) Північно-Східний (Полтавська, Сумська, Харківська  обл.);

5) Подільський  (Вінницька,  Тернопільська, Хмельницька обл.);

6) Волинський (Волинська, Житомирська, Рівненська обл.);

7) Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька обл.);

8) Чорноморський (Одеська, Миколаївська, Херсонська обл.);

9) Кримський (Автономна Республіка Крим).

На 9 економічних районів пропонував поділити Україну і вчений географ Ф.Д. Заставний, а саме:

1) Донецький (Донецька і Луганська  обл.);

2) Придніпровський (Дніпропетровська і Запорізька обл.);

3) Центрально-Поліський (Київська, Чернігівська і Житомирська обл.);

4) Північно-Східний (Полтавська, Сумська, Харківська  обл.);

5) Подільський (Вінницька, Тернопільська і Хмельницька обл.);

6) Центрально-Український (Черкаська  і  Кіровоградська обл.);

7) Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька обл.);

8) Західно-Поліський (Волинська і Рівненська обл.);

9) Причорноморський (Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська  обл.).

Радою  по  розвитку  продуктивних  сил  НАН  України  у 1995  р.  запропоновано  поділити Україну  на 9  економічних районів (вчений Є.П. Качан), а саме:

1) Донецький (Донецька і Луганська  обл.);

2) Придніпровський (Дніпропетровська і Запорізька обл.);

3) Північно-Східний (Полтавська, Сумська, Харківська  обл.);

4) Столичний (Київська, Чернігівська і Житомирська обл.);

5) Причорноморський (Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська  обл.);

6) Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька обл.);

7) Подільський (Вінницька, Тернопільська і Хмельницька обл.);

8) Центрально-Український (Черкаська і Кіровоградська обл.);

9) Волинський (Волинська і Рівненська обл.).

Таким  чином, різні автори  підходять  до економічного  районування  України  по-своєму, але наявність  багатьох  проектів свідчить  про те, що така необхідність  існує і його потрібно  буде проводити.  А покищо в Україні  діє адміністративне районування.  У складі  України є Автономна  Республіка Крим, 24 області, два міста національного підпорядкування — Київ та Севастополь,  490 районних центрів та 178 районів у містах.

Враховуючи необхідність здійснення державної регіональної економічної політики, Кабінет Міністрів України у 1998 р. вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону України “Про  концепцію державної  регіональної економічної  політики”, в якому пропонується мережа економічних районів Укра їни в такому складі:

1.  Донецький (Донецька і Луганська  обл.);

2.  Придніпровський  (Дніпропетровська,  Кіровоградська  і Запорізька обл.);

3.  Східний  (Полтавська, Сумська, Харківська  обл.);

4.  Центральний (Київська, Черкаська обл. та м. Київ);

5.  Поліський (Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська обл.);

6.  Подільський (Вінницька, Тернопільська і Хмельницька обл.);

7.  Причорноморський (Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська  обл.).

8.  Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька обл.).

У січні 2005 р. у складі Кабінету Міністрів України було введено посаду віце прем’єр-міністра по проведенню адміністративної реформи.  Робота у цьому напрямку  ведеться і з часом буде проведено  адміністративне районування, адже у розділі "Адміністративно-територіальний устрій та місцеве самоврядування" програми діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив:  для  людей, а не політиків"  (затвердженої  постановою Кабінету  Міністрів  № 14 від 16 січня 2008 р.) передбачено такі рівні адміністративного устрою: регіон, район, громада [12].