Предмет і об'єкти дослідження регіональної економіки

Регіональна економіка науковий напрям в економічній науці, мета якого — розробка теоретичних основ раціонального розміщення підприємств і галузей, формування ареалів збуту продукції, організація простору урбанізованих територій та ін., а також відповідних практичних рекомендацій. Виникла у США у 1950-х роках [19]. Це визначення значною мірою збігається з визначенням РПС (крім урбанізованих територій).

Регіональна економіка — це галузь економічної науки, яка вивчає сукупність економічних і соціальних факторів та явищ, що зумовлюють формування і розвиток продуктивних сил та соціальних процесів у регіональній системі країни й кожному регіоні. Предмет регіональної економіки — елементи і механізми внутрішньої структури економіки окремих регіонів, економічні зв'язки з іншими регіонами (це вдосконалене відповідно до сучасних вимог визначення регіональної економіки М.М. Некрасова) [19]. Це визначення збігається з предметом дослідження регіонознавства.

Найбільш повне, глибоке і суттєве визначення предмету є за О.Г. Гранбергом.

Предметом дослідження регіональної економіки є:

— економіка окремого регіону;

— економічні зв'язки між регіонами;

— регіональні системи (у т. ч. національна економіка як сукупність взаємодіючих регіонів);

— розміщення продуктивних сил (процес стихійного і цілеспрямованого розподілу по території об'єктів і явищ);

— регіональні аспекти економічного життя, пов'язані з виробництвом, трудовою діяльністю, рівнем життя населення та ін. [19].

Отже, регіональна економіка досліджує просторову організацію економіки (господарства), її галузеві аспекти розвитку і розміщення, господарство регіонів, соціальні та екологічні аспекти економічного розвитку та ін.

Структура (коло інтересів) регіональної економіки за О.Г. Гранбергом охоплює такі сфери дослідження:

— теорію, методологію і методи (основні теорії та концепції просторової організації виробництва і суспільства; методи регіонального економічного аналізу — регіональну діагностику; моделювання регіонального розвитку і розміщення економіки та ін.);

— регіональні проблеми розвитку;

— регіональну динаміку і трансформацію економічного простору (динаміку населення, виробництва — ВВП в цілому й окремих галузей) та інвестицій, зайнятості й доходів населення, зовнішньоекономічної діяльності та ін;

— визначення неоднорідності економічного простору (ранжирування і класифікацію регіонів за рівнем і тенденціями розвитку);

— виокремлення проблемних регіонів розвитку (відсталих — слаборозвинених, депресивних — з тенденціями до погіршення розвитку, прикордонних та ін.);

— проблеми державного регулювання регіонального розвитку;

— зарубіжний досвід, його інструменти економічного регулювання (спеціальні економічні зони; регіональний розвиток і наднаціональну регіональну політику Євросоюзу тощо);

— регіональну економічну політику країни (економічні механізми регулювання регіональної політики, програми регіонального розвитку) [19].

Об'єктами вивчення регіональної економіки є економічний потенціал, галузеві та міжгалузеві комплекси, інфраструктура, системи територіальної організації господарства і суспільства, внутрішні й зовнішні зв'язки територіально-господарських комплексів, система і механізми регіонального управління. Узагальнюючи сказане вище, можна визначити, що об'єктом дослідження регіональної економіки є регіон у всій його різноманітності.

Отже, регіональна економіка — наука багатогранна, за своєю суттю — міждисциплінарна (хоча згідно з чинною класифікацією наук, її зараховують до наук економічних), оскільки розглядає не лише економічні, а й низку інших проблем формування соціуму і стану навколишнього середовища..