Малюнок групи геометричних тіл

Малювання групи геометричних тіл є важливим етапом, геометричних тіл дозволяє студентам набувати необхідні теоретичні знання
і практичні навички для подальших робіт над складними навчальними і  творчими завданнями (наприклад, малювання натюрморту). Крім того,
це дає хорошу можливість засвоювати елементарну образотворчу
грамоту і набувати майстерність, правильно робити перспективне
побудова конструкції предметів, виявляти світлотінню об'ємну форму
і, саме головне, дозволяє виробити вміння підпорядковувати малюнок
тональному і композиційному єдності з урахуванням передачі простору.

Малювання групи тіл має свою певну специфіку, закономірність і методичну послідовність. Тому, слідуючи методичного принципом «від простого до складного», необхідно перейти від малювання окремих геометричних тіл до малювання груп геометричних тіл, що представляє собою  більш складну задачу.

Особливість зображення групи геометричних тіл, на відміну від малювання їх окремо, полягає у взаємозв'язку предметів, які перебувають у групі. Це композиційна узгодженість предметів, що групуються між собою і входять до неї, а також виявлення їх окремих форм світлотінню з урахуванням цілісності і просторовості композиційної  єдності. Якщо при малюванні окремих геометричних тіл вирішувати задачу цілісності доводилося з одним лише предметом, то в даному випадку доводиться мати справу  з кількома, різними за характером і формою предметами, одночасно, як з одним цілим.

Для початку розглянемо групу предметів, що складаються з двох тіл: куба і циліндра. Тут їх різні форми, поєднуючись один з одним в певному взаємному розташуванні на площині, є просторову композицію. Щоб вільно і впевнено проводити побудову, а тоді і виконувати світлотіньове ліплення об'ємної форми, предмети повинні бути добре і правильно висвітлені одним джерелом світла.

Рисунок починають з композиційного розміщення зображуваних предметів на аркуші паперу. Виходячи з характеру розташування групи предметів, лист паперу слід розташовувати відповідно до характеру їх композиції. Якщо група предметів розташовується, в цілому, ближче до вертикалі, то аркуш паперу слід брати вертикально, і навпаки, при горизонтальному розташуванні лист слід брати горизонтально. Щоб правильно розмістити групи тіл, необхідно виходити з їх цілісного сприйняття, а не з розміщення предметів окремо. За своїми розмірами малюнок групи тіл не повинен бути занадто великим, але й не надто дрібним, так, щоб зображення зайняло близько 2/3 площі в середній частині листа.
Приступаючи до зображення групи предметів, не слід малювати їх по черзі, один за одним, як це роблять недосвідчені малювальники. Це невірно, так як малювання по частинах не сприятиме правильному й послідовному виконанню малюнка, а призведе до неузгодженості окремих частин з цілим, через що малюнок вийде непереконливим і маловиразним. Тому слід починати малювати одночасно всі предмети, що входять в композиційну групу. Ведучи роботу над малюнком, слід дотримуватися суворої послідовності «від загального до конкретного» і навпаки, вирішуючи на кожному етапі певні образотворчі завдання.

І етап. Компонування, розміщення групи предметів на площині
листа. 

Намічення на аркуші паперу розташування групи предметів, слід приступити до визначення розмірів окремих предметів. Співвідносячи їх один з одним з урахуванням взаємного розташування, слід намітити легкими лініями основні контури куба і циліндра.

II етап. Перспективне побудова конструкцій об'ємних тіл.

Остаточно визначивши пропорційні величини куба і циліндра,  слід перейти до перспективного побудови їх конструкції з урахуванням лінії горизонту. Для правильного розміщення і побудови групи предметів, що знаходяться на площині столу, важливо уточнити місця їх основи. Без цього зображені предмети можуть бути побудовані як би в різних площинах, де одна з сторін піднята, а інша врізається в площину стола, або коли один предмет повисає в повітрі, або предмети врізаються одне в одного.

Визначаючи місце розташування місць групи предметів, слід добре пам'ятати про характер даних предметів, розташованих близько один до одного, і не обмежуватися тільки їх підставами, так як підстави деяких предметів значно вужче, ніж площа корпусу. Отже, гранично близьку відстань місць предметів має відповідати точці дотику двох корпусів, які не повинні врізатися своїми поверхнями одна в одну.

Вірно визначивши місць предметів, з урахуванням даного ракурсу, слід намітити вертикальні ребра куба з видимого положення підстави циліндра разом з напрямком його осі. Слідом за цим потрібно уточнити напрямок горизонтальних ребер куба і контурних твірних циліндра. При цьому необхідно пам'ятати, що предмети, розташовані на площині столу, залежно від їх положення по відношенню до вас будуть мати свої точки сходу на лінії горизонту. Для їх уточнення слід зробити перевірку кількома допоміжними лініями, що йдуть до точки сходу від горизонтальних ребер куба і контурних твірних циліндра. Будуючи зображення предметів в перспективі, важливо приділяти особливу увагу пропорційному співвідношенню частин предметів між собою і з цілим, оскільки правильно взяті пропорції в малюнку багато в чому визначають результат всієї роботи над побудовою зображення і всього малюнка в цілому. Щоб простежити за ходом побудови окремого предмета, потрібно промальовувати легкими лініями всі його основні обриси, а потім нанести на тіньові ділянки легку світлотінь, тим самим готуючи малюнок до повної світлотіньового опрацювання форм.

Перш ніж перейти до світлотіньового опрацювання форм, необхідно перевірити правильність рішення попередніх етапів роботи.

Від того, наскільки правильно побудований і підготовлений малюнок до  завершального етапу, буде залежати подальший хід роботи. У міру завершення двох перших етапів роботи не слід вважати малюнок остаточним і безпомилковим, так як в процесі малювання, як правило, допускаються ті чи інші помилки. Тому переходити до детального опрацювання форм випливає, виправивши помилки і ще раз перевіривши пропорції, побудова і перспективу.

III етап. Світлотіньове опрацювання форм і підведення підсумків роботи.

Даний етап можна віднести до одних з найбільш трудомістких і
тривалих, коли студентам доведеться довести малюнок до певного ступеня завершеності, застосовуючи всі свої знання і вміння практичного вираження характеру форми світлотінню. У будь-якому малюнку цінується не тільки вміння побудувати форму, а й уміння надати малюнку виразність, а виразність у малюнку багато в чому залежить від правильного рішення тональних завдань.

Тон в малюнку слід вводити поступово, прокладаючи основні тіньові ділянки за заздалегідь наміченим лініям власних і падаючих тіней, а потім переходять до світлових ділянок. При цьому не слід вести роботу частинами, тобто повністю опрацьовуючи предмети по черзі, один за іншим. Послідовне і поступове виявлення форм повинне проводитися по всьому малюнку відповідно до світлотіньових відносин на натурі. Такий спосіб ведення роботи дозволяє зберігати цілісність в малюнку.

 

Як показує практика, основна помилка студентів полягає в тому, що вони починають з опрацювання окремих деталей, змальовуючи з натури лише видимі світлотіньові плями. В результаті чого малюнку надається монотонність (сірість), неузгодженість деталей, відсутність цілісності. Тому роботу тоном слід вести усвідомлено, методично послідовно покриваючи штрихами самі затінені ділянки власних тіней, пов'язуючи їх одночасно з фоном і поверхнею столу, на якій покояться предмети постановки. Для виявлення матеріальності, забарвлення, білизни гіпсових тіл, а також для передачі просторовості навколишнього середовища, необхідно прокласти легким тоном тло простору, тим самим зменшуючи початкову різницю світлотіні гіпсових тіл і темряви тла. Разом з тим, це дозволяє контрастніше виділити світло і тінь у малюнку. Поступово посилюючи контраст сили тонів від самого світлого через півтони до самого темного по натурі, наближайте малюнок до потрібної тональності.

Одночасно, зіставляючи все тонові розходження на поверхнях предметів і з фоном, необхідно зайнятися ліпленням світлотінню форми кожного предмета. При цьому не слід вести роботу у відриві від інших предметів та фону. Частина фону, що знаходиться з боку освітленої поверхні, зорово сприймається трохи більш темною, ніж з тіньової сторони. Такого роду світлові контрасти в малюнку слід обов'язково враховувати, оскільки без цього неможливо в достатній мірі виявити контраст світла і тіні на поверхнях предмета. Виявляючи об'ємну форму предметів, необхідно звернути увагу на наявність в них чіткості і контрастності кордонів світла і тіней. Для цього слід ретельно опрацювати кордони і передній план предметів. При цьому посилення контрасту світла і тіней на передньому плані і ослаблення його на дальньому сприяє передачі глибини зображуваного простору.

Моделюючи форму тоном, уважно стежте за формоутворенням кожного предмета, тобто щоб форми предметів були виявлені найбільш об'ємно, необхідно посилити контраст світла і тіней на предметах. При цьому слід уважно стежити за півтінню на їх освітлених і тіньових поверхнях.

Працюючи над рефлексом, не залишайте чистий аркуш паперу, так як сила тону рефлексу завжди темніше півтонів. Найбільш темними тонами є межі власних і падаючих тіней. Причому падаючі тіні темніше власної. Виявляючи форму предмета світлотінню, штрихи слід класти у напрямку, відповідному характеру форми предмета, інакше кажучи, за формою.
Отже, ретельно промальовував форму предметів і пов'язуючи їх з фоном, потрібно постійно простежувати правильність тонових відносин, починаючи від самого світлого і самого темного місць на предмет. Підведення підсумків виконаної роботи пов'язане з перевіркою загального стану малюнка, де всі деталі повинні бути підпорядковані цілому, а тон у малюнку наведено в загальну підпорядкованість всіх тонів. Тому на завершальній стадії роботи слід перевірити, чи все на своєму місці. При детальному опрацюванні форм могла бути допущена певна дрібність малюнка.

Для усунення цього слід легкими штрихами узагальнити дрібні подробиці, тим самим підкреслюючи загальні крупні форми предмета. Приміром, якщо надмірно висвітлені рефлекс, слід його пригасити, або навпаки,  якщо він надмірно зачорнити, його потрібно послабити. Деталі далекого плану можуть бути опрацьовані в однаковій мірі з переднім планом. Якщо деталі далекого плану виступають вперед, їх потрібно послабити або посилити передній план, в залежності від загального стану тонального малюнка. Таким чином перевіряється весь малюнок, доповнюється відсутнє, виправляються раніше допущені помилки, тим самим малюнок доводиться до певної завершеності.

Тут необхідно зазначити, що в процесі роботи над малюнком членування його на окремі етапи носить умовний характер. Тому не слід їх розглядати і розуміти в буквальному сенсі. Будь який навчальний і академічний рисунок повинен бути виконаний строго в методичній послідовності:  від простого до складного, від загального до приватного і назад, з урахуванням принципу поступового закріплення окремих етапів і розділів навчального малюнка, так як кожен попередній розділ є невід'ємною складовою частиною подальшого і цілого, що представляє собою єдиний безперервний процес.

Освоюючи малюнок групи геометричних гіпсових тіл, що складається з двох предметів, і поступово ускладнюючи завдання, переходять до малювання груп, що складаються вже з трьох, а потім і чотирьох фігур (включаючи предмети побуту), що мають певне забарвлення (чорну, коричневу, жовту і т.п.), з тим, щоб поступово, у міру їх освоєння, перейти до малювання натюрморту, складеного з більш складних за формою і кольором предметів, а також драпірування.

На малюнку показана група предметів, що складається з трьох геометричних тіл: куба, кулі і циліндра, яку слід прийняти за основу. Приступаючи до виконання малюнка, зверніть увагу на те, що гіпсові геометричні тіла повинні бути розміщені групою так, щоб падаючі тіні лягали не тільки на поверхню столу, але і на поверхню інших предметів. Зрозуміло, джерело світла при цьому знаходиться приблизно під кутом 45 ° в верхньому боковому освітленні. Бажано, щоб фон був нейтральним, а поверхня столу, на якій розташовані предмети, повинна бути світлою, з певною фактурою з дерева або фанери.

Малюнок побутових предметів

 

Після освоєння малюнка простих геометричних тіл і відповідно до принципів «від простого до складного» і «від загального до конкретного» слід перейти до малювання більш складних форм. До них, перш за все, слід віднести предмети побуту, такі, як меблі, ящики, коробки, телевізори, холодильники, книги, посуд та багато іншого. Побутові предмети, прості та ясні за формою і конструкції, найбільш близькі в своїй основі до простих геометричних тіл. Геометричні тіла: куля, куб, призма, циліндр, конус, піраміда - складають основу будови будь-яких складних форм. До найбільш простим з них слід віднести предмети, що поєднують в собі одну або дві різні геометричні форми. Наприклад, візьмемо предмети, що мають в основі одну геометричну форму, - кухоль і пісочний годинник, де корпус складається з циліндра, а пісочний годинник - з двох усічених конусів, спрямованих один до одного вузькими підставами. Одну прямокутну (паралелепіпед) геометричну форму мають табурет, стіл, книга, шафа, ящик, картонна коробка, холодильник і т.п. Інші предмети містять в собі дві геометричні форми. Наприклад, бідон, основні частини якого - корпус і горловина складаються з циліндрів, а їх з'єднує частина - з усіченого конуса.

Найбільш складними за формою предметами є ті, які поєднують в собі різні геометричні форми. До них, як правило, відносяться складні тіла обертання. Наприклад, глиняний горщик, виконаний на гончарному крузі, являє собою кулю, що поєднується з циліндром або конусом. На малюнку показано зображення глечика, конструкцію якого можна розглядати двояко. У першому випадку вона складається з двох конусів, спрямованих широкими підставами один до одного (корпус) і циліндра (горловина), у другому - з кулі (корпус) і конуса (горловина). При аналізі конструкцій різних предметів дуже важливо привчити себе бачити в них сукупність геометричних тіл, з'єднаних між собою в різних поєднаннях.

Предмети, що поєднують в собі різні геометричні форми, мають більш складну структуру будови. Чим складніша структура, тим складніше зображати предмет, тому що його конструкція, як правило, прихована від очей і виявити її можна лише за деякими характерними ознаками. До таких найбільш складним за формою предметів можна віднести різні елементи архітектури і людського тіла, які мають приховану внутрішню конструкцію. Це має бути ще розглянути, а зараз перейдемо до аналізу форм різних предметів побуту та їх конструктивної побудови. Спочатку розглянемо більш прості предмети, що мають в основі одну геометричну форму, близьку до прямокутної – кубу або паралелепіпеда (ящики,  коробки, книги, столи, табуретки тощо). У міру освоєння простих предметів перейдемо до малювання більш складних, поєднують дві геометричні форми - циліндра і конуса (бідон, пилосос, банка, пляшка, чашка, термос, каструля і т.п.).

Отже, поступово освоюючи один простий предмет за іншим, методично і послідовно переходите до все більш складних, що включає в себе дві  і більше геометричні форми: глечики, вази та інші складні тіла обертання, і далі до предметів, поверхні яких утворені вигнутими площинами, на зразок музичних смичкових інструментів типу скрипки і віолончелі.

Побудова конструкцій предметів здійснюють в лінійно-конструктивному зображенні з урахуванням пропорції і перспективи  з різних точок зору. Такий метод сприяє розвитку просторового мислення і закріплення навичок перспективної побудови зображення. По завершенні освоєння зображень окремих предметів, студентам слід перейти до малювання груп предметів (натюрморту), що складаються з декількох геометричних тіл.

У попередньому розділі, присвяченому малюванню геометричних тіл, ми детально ознайомилися з принципами і методами зображення об'ємних форм і їх конструкцій. Тому не будемо докладно зупинятися на простих і ясних за формою побутових предметах, а відразу перейдемо до розгляду складних форм - бідона і гіпсової вази, тому що основні принципи і методи побудови зображення всіх форм одні й ті ж, до того ж на малюнку досить наочно і переконливо показані прийоми побудови різних за складністю побутових предметів.