Тема 4. Організація виробничого процесу

 

1. Виробничий процес і його структура.

2. Основні принципи організації виробничого процесу.

 

Література: 2, 13, 18, 23.

 

1. Виробничий процес – сукупність взаємопов’язаних процесів праці, природних процесів, предметів і засобів праці, направлених на виготовлення певної продукції.

За своїм призначенням в процесі виробництва виробничі процеси поділяються на основні, допоміжні й обслуговуючі. До основних відносять процеси виготовлення виробів (вузлів, деталей), які складають програму випуску у відповідності зі спеціалізацією підприємства.

До допоміжних відносять процеси, пов’язані з виготовленням продукції, яка споживається в основному у виробництві підприємства.

До обслуговуючих процесів відносять процеси, пов’язані з наданням виробничих послуг основному і допоміжному виробництву. В результаті діяльності цього господарства не створюється продукція, а створюється продукція, а виконуються лише певні види послуг. Сукупність і взаємозв’язок основних, допоміжних і обслуговуючих процесів утворюють структуру виробничого процесу.

Дещо інший вигляд має дослідне виробництво. В нього входять:

- процеси дослідження і проектування нових машин,

- процеси технологічної, конструкторської і організаційної підготовки.

Кожна з технологічно й організаційно відокремлених частин процесу виробництва утворюють локальні процеси, з яких складаються цехи і дільниці. В організаційно відокремлених основних, допоміжних і обслуговуючих процесах існує поділ на прості і складні процеси. Прості процеси – це процеси виготовлення простих предметів праці, а також окремо взяті складальні операції (виготовлення деталей, складання механізму). Простіші процеси є рядом послідовних операцій виготовлення певного виробу. Складніші процеси – це сукупність взаємопов’язаних і скоординованих в часі простих процесів. Складний процес – це процес виготовлення однієї машини. Основним структурним елементом простого процесу є операція. Операції можуть виконуватися безпосередньо з участю людини – трудової операції і без неї – природні операції. Тривалість природних операцій буває досить значною.

2. Правильна організація виробничого процесу на підприємстві передбачає:

1) чіткий розподіл праці між окремими підрозділами підприємств на основі їх спеціалізації,

2) раціональне розміщення і найбільш повне використання обладнання на кожній спеціалізованій дільниці,

3) закріплення за працівниками повного обсягу роботи і забезпечення їх всім необхідним для високопродуктивної праці.

Не дивлячись на різноманітність виробничих процесів, умов виготовлення самої продукції, всіх їх можна об’єднати за такими принципами:

1. Спеціалізація.  Це скорочення різноманітних робіт і операцій, а також режимів роботи та інших елементів виробничого процесу.

2. Пропорційність.

Це відносно однакова продукція всіх виробничих підрозділів. Цей принцип передбачає рівномірну і повну завантаженість усіх видів обладнання.

3. Паралельність.

Означає виконання операцій і частин виробничого процесу одночасно. Паралельність може мати місце як під час виконання самої операції (одночасно робота декількох верстатів), так і протіканні суміжних операцій, а також одночасному виконанні основних, допоміжних і обслуговуючих процесів.

4. Прямоточність

Означає забезпечення найкоротшого шляху проходження деталі всіх стадій і операцій виробничого процесу від запуску механізмів у виробництво до отримання готових виробів. Цей принцип використовується як в масштабах всього підприємства, так і в окремих цехах та дільницях. Застосування цього принципу починається з проектування підприємства. Особливої реконструкції цей принцип зазнає при переході підприємства до випуску нових видів продукції.

5. Безперервність

Зменшення часу перерв протягом виробництва конкретних виробів. Це досягається зміною видів руху предметів праці у виробництві. Виробничий процес необхідно організувати таким чином, щоб предмет праці як можна менше часу знаходився без руху, чекаючи запуску у виробництво.

6. Ритмічність

  Рівномірний випуск продукції у певні проміжки часу. Чим менший проміжок часу, тим важче організувати рівномірний випуск продукції. І якщо на підприємстві машинобудування місячна ритмічність забезпечується, то декадна, а тим більше денна – дуже рідко.

Основні завдання ритмічності:

1) правильна постановка внутрізаводського планування, яке передбачає створення і комплексність матеріально-технічного постачання,

2) висока якість виконання ремонтних робіт, висока організація енергетичної, складської і транспортної служб підприємства.

Досить часто забезпечення одних принципів здійснюється за рахунок інших, в таких випадках шукають компромісний варіант і зосереджуються на принципах, більш необхідних для даного виробництва.